Анонс) У Lobster готується нова книга Шеклі.

Анотація

Том Кармоді живе звичайним життям, аж поки випадковість не робить його переможцем Міжгалактичного Тоталізатора. Щоб отримати Виграш, він залишає Землю й вирушає до Галактичного Центру. Там Кармоді стикається з істотами, законами й уявленнями про світ, поруч із якими земний здоровий глузд уже не здається таким універсальним.
Та отримати приз виявляється значно простіше, ніж повернутися додому. Кармоді треба відшукати не просто Землю, а саме свою Землю — у правильному місці, у правильному часі й серед безлічі можливих варіантів. Його подорож перетворюється на низку дедалі дивніших випробувань, у яких звичні правила раз по раз дають збій. Що більше Кармоді намагається зрозуміти Всесвіт, то очевиднішим стає: можливо, проблема не в абсурдності реальності, а в нашій упевненості, що вона мусить відповідати людським очікуванням.

Роман доповнюють 6 оповідань: «Доказ пудингу», «Безмежність тихих вод», «Вівтар», «Усе, чим ви є», «Сьома жертва» та «Побалакаємо?».

Допис-нагадайка, що в нас розіграш. Якщо не брали участь - запрошую:
https://t.me/df_journal/7409

Діяти щоб відновити сферу потрібно вже зараз.
Підтримуйте тих хто постраждав (список буде доповнюватись)
Урбіно (також запустили акцію на -30 на всі ел. книги додатково) Паперові -10%
Уроборос
Віват
Основи
Readeat
Book.ua
Старий лев
АртБукс
Віхола
Стилет і стилос
Верба
Бімба
Книголав
IPIO
Уважно!
В видавництва "Хто це" згоріло 80% книг на складі
Їхній сайт ТУТ
Абабагаламага
Видавництво Видавництво
Крапки УВАГА У НИХ ТЕЖ ВСЕ ДУЖЕ НЕДОБРЕ
Муркіт
Букшеф
Ранок
Пломінь
creative women publishing
Стретович
Лабораторія
Жорж
Риби на даху
Небо
Наш Формат
Varvar

На фото десяток книг від постраждалих видавців, які я не читала. Щось брала на відгук, щось купувалося (наприклад, "Нефритове місто" з "Епіцентру", якого вже немає).

Зараз багато хто закликає купувати книги, поки вони є. Бо з тим, як рандомно складається кожен новий день, все відчувається гливким. Особливо це стосується не надто ходових видань, які навряд скоро додрукують.

Я пропоную, якщо у вас теж є стос різного-нечитаного, перемістити книги постраждалих видаництв в порядку читання, а також робити різний книго-контент (може саме ваші відгуки на ґудрідз, або тікток надихнуть когось почитати ці книги).

П.С. Книги з фото превентивно раджу, в моїй бульбашці практично всі з них читали - і відгуки, що я чула, - позитивні).

​​Мої враження від третього тому «Літопису Сірого ордену». Це було сильно, красиво і дуже сумно. Я постійно відкладала книгу, бо сльози заважали читати, особливо коли зрозуміла, що символізує «Пісня дібров». Описати те, що відбувається в останні миті життя, через прекрасну і пафосну музику, яку звідкись чув герой, - було дуже оглушливим літературним прийомом. І чим більше лунало таких «пісень», тим більше пробирала книга.

За обсягом це найбільший том в серії, де практично кожен персонаж отримує передісторію. Навіть антагоністи виписані через величезні флешбеки, в яких розкривається їхня мотивація. (Плюсик-ачивка за розкритих антагоністів). Особисто для мене сюжет працює як постріл з лука: після натягу тятиви (флешбеку, що підсилює напругу і драму) йде дуже сильна розрядка у реальному часі, від якої зашкалюють емоції. Оце відчуття, від якого потрібно кілька хвилин потупити в стінку, щоб прийти в себе, я зустрічала в небагатьох книгах. У «Літописі Сірого ордену» воно є.

Автор закрив всі сюжетні арки, попередньо їх поглибивши. Навіть історія з Потойбіччям, звідки козаки-характерники черпають свої суперсили, отримала логічне завершення. Кожен з 5 головних героїв виконує окрему місію, чи не найважливішу у своєму житті, попередньо зробивши моральний вибір. Історії персонажів не виглядають «роялями з кущів», а скоріше результатом серії виборів, від яких вони могли відмовитися, якщо б захотіли (із дрібкою хаосу, бо куди в таких далекойдучих планах без хаосу?).

Не хочу сильно спойлерити, просто скажу, що флешбек Гната – однозначно зайшов – після нього персонаж бісив трохи менше. І другий момент, над яким задумалася – діалог героїв про битву, де перемагаєш ціною життя, і чи вважається це перемогою (дехто з героїв казав, що так, дехто – не погодився). І їхні долі з погляду на це гарно обіграні в фіналі. Зрештою, всі перемогли так чи інак. Кінець вийшов гірко-солодким.

Моїм улюбленим томом на сьогодні є перший, бо там герої молоді, оптимістичні і навіть вкінці є відчуття, що все в них попереду, і все буде добре. Через якийсь час, мабуть, перечитуватиму. І звання «найкращої книги в трилогії» може перейти до «Пісні дібров».

Всю трилогію недавно перевидало «ВСЛ». Підсумовуючи напишу: читайте, якщо ще не читали! Дуже українське в усіх смислах фентезі.

Сьогодні – День пам’яті захисників і захисниць України.

Пам’ятаємо кожного і кожну.
Дякуємо за можливість жити, працювати, творити й читати українською.

Ілюстрація staskolotov