«Аркан вовків» - дебютне фентезі Павла Дерев’янка, від якого я просто в захваті. Тут дуже симпатичні персонажі, український колорит і головне – книга гарно написана.
Маємо альтернативну історію ХІХ ст.. Україна – самостійна держава, що не знала кріпацтва і вистояла завдяки козакам-характерникам. росії взагалі не існує – її територія перетворилася на улус Орди. Як на мене, вже достатньо красиво, щоб почитати 👌
Описаний світ далекий від утопії. В Ордену характерників завжди повно роботи – як не чужі воші, так свої гниди. Історія подається очима молодих джур, які з юнацьким максималізмом хочуть в лицарі, а отримавши бажане – потроху сточуються об жорстку реальність. Автор гарно попрацював зі світобудовою, яка поглиблюється з кожним томом. В здібностях козаків-характерників впізнається багато деталей з українських оповідок і є чимало художніх доданок, що личать канону.
Окремо хочу похвалити мову. Тут дуже багато художніх вставок, прийомів пришвидшення і вповільнення тексту, місцями б’є «емоційна кувалда», після якої хочеться сидіти тупити в стіну. У тексту різна ритміка і він чудово занурює в історію, навіть якщо її почати не в тому настрої. Так працює магія хорошої стилістики)))
Головні і другорядні герої виписані в межах типажів, але їм віриш. Северин – типаж з янг-едалту – похмурий хлоп з таємною суперсилою, який хоче завоювати прихильність батька. Пилип – краш з романтичних історій – начитаний довгокосий блондин, який бореться з внутрішнім демоном. Гнат – «гоголівський козак» - відповідає за випивку, жінок і жарти про сраку. Ярема – добродушний здоровань, а Савка – суцільний трікстер.
За сюжетом 5 хлопців щойно прийняли до Ордену. Вони вирішили відсвяткувати це величезною п’янкою і посеред неї один з хлопців забився об заклад, що розкриє серію викрадень характерників, над якою Орден б’ється вже кілька років. От прямо зараз піде і розкриє. На ранок коли всі протверезіли, виявилося, що отой хлопець зник. А далі – розслідування, перетворення на вовків і несподівані зустрічі. Під кінець кілька разів пробивало на сльозу.
«Літопис Сірого ордену» я читала вперше – всю серію залпом. До речі, за цим всесвітом роблять настолку і комікс. Тепер це одна з найулюбленіших українських серій. Видає «ВСЛ», однозначно варто прочитати.
Маємо альтернативну історію ХІХ ст.. Україна – самостійна держава, що не знала кріпацтва і вистояла завдяки козакам-характерникам. росії взагалі не існує – її територія перетворилася на улус Орди. Як на мене, вже достатньо красиво, щоб почитати 👌
Описаний світ далекий від утопії. В Ордену характерників завжди повно роботи – як не чужі воші, так свої гниди. Історія подається очима молодих джур, які з юнацьким максималізмом хочуть в лицарі, а отримавши бажане – потроху сточуються об жорстку реальність. Автор гарно попрацював зі світобудовою, яка поглиблюється з кожним томом. В здібностях козаків-характерників впізнається багато деталей з українських оповідок і є чимало художніх доданок, що личать канону.
Окремо хочу похвалити мову. Тут дуже багато художніх вставок, прийомів пришвидшення і вповільнення тексту, місцями б’є «емоційна кувалда», після якої хочеться сидіти тупити в стіну. У тексту різна ритміка і він чудово занурює в історію, навіть якщо її почати не в тому настрої. Так працює магія хорошої стилістики)))
Головні і другорядні герої виписані в межах типажів, але їм віриш. Северин – типаж з янг-едалту – похмурий хлоп з таємною суперсилою, який хоче завоювати прихильність батька. Пилип – краш з романтичних історій – начитаний довгокосий блондин, який бореться з внутрішнім демоном. Гнат – «гоголівський козак» - відповідає за випивку, жінок і жарти про сраку. Ярема – добродушний здоровань, а Савка – суцільний трікстер.
За сюжетом 5 хлопців щойно прийняли до Ордену. Вони вирішили відсвяткувати це величезною п’янкою і посеред неї один з хлопців забився об заклад, що розкриє серію викрадень характерників, над якою Орден б’ється вже кілька років. От прямо зараз піде і розкриє. На ранок коли всі протверезіли, виявилося, що отой хлопець зник. А далі – розслідування, перетворення на вовків і несподівані зустрічі. Під кінець кілька разів пробивало на сльозу.
«Літопис Сірого ордену» я читала вперше – всю серію залпом. До речі, за цим всесвітом роблять настолку і комікс. Тепер це одна з найулюбленіших українських серій. Видає «ВСЛ», однозначно варто прочитати.
❤110❤🔥23🗿11👍4🥰1
КСД анонсує янґ-едалт фентезі з таємними орденами в Одесі)
❤55👎25👀13
В роботі у Vovkulaka другий том серії Марка Міллара «Орден Магії» - комікс в жанрі міського фентезі.
❤36👍6
Що ми знаємо про новий нф роман Олександра Пономарьова? (Зі сторінки проєкту).
Протягом року я працював над великою літературною історією обсягом понад 480 сторінок, не афішуючи процес аби повністю зануритися у роботу.
На відміну від типових книжкових проєктів музикантів, які часто пишуть автобіографії, мій роман не має стосунку до музики чи особистої історії.
У центрі сюжету - штучний інтелект, який отримує біологічне тіло жінки.
Це історія про її стосунки з чоловіком і про те, що відбувається, коли штучно створена свідомість уперше стикається з людськими почуттями, емоціями та близькістю.
Через цю історію я піднімаю питання, які стають дедалі актуальнішими у світі стрімкого розвитку технологій: де закінчується код і починається свідомість, що саме робить людину людиною та чи може штучно створена свідомість відчувати, кохати й будувати справжні стосунки.
Я спав по три години, я майже нічого не їв. Схуд на 11 кілограмів тоді. Потім ще працював більше 10 місяців над тим, щоб доробити.
Скоро …
🥴47🤔25👍12🗿4👎3😁3
Цими вихідними 22-23 серпня у Черкасах пройде книжковий фестиваль "Змістовно". Будуть події від різних видавців ("Жорж", "Readberry", "Vivat", "Видавництво", "Віхола", "Мрієлов" та ін.).
❤43😁1
Видавництво "Beagle" анонсує затишну корейську нф про робота-жокея "1000 фрагментів неба".
Робот вміє розрізняти рівно 1000 відтінків синього, і це стає метафорою його свідомості і допитливості. Це книга без лиходія, де головний ворог, якщо так можна сказати, - "байдужа система токсичної продуктивності".
Робот вміє розрізняти рівно 1000 відтінків синього, і це стає метафорою його свідомості і допитливості. Це книга без лиходія, де головний ворог, якщо так можна сказати, - "байдужа система токсичної продуктивності".
❤68👀14⚡3🔥3
Якщо маєте бажання задонатити для ЗСУ, ось збір Аліни Дихман, авторки фентезі "Сніжний Ізюм". За донат від 100 грн. можна виграти прикольний приз - авторка впише вас у свій твір :)
https://t.me/dykhman/884?single
https://t.me/dykhman/884?single
Telegram
Книги, стріли, Залізобетон. Канал Аліни Дихман
Старі фотографії на стіл розклади...
Це я і мій двоюрідний брат Сашко, Шурік. Він всього на 10 місяців старший за мене, тож ми фактично зростали разом. Разом гасали по полях і луках на дачі, копали скарби, ледь не провалилися в закинутий колодязь... Коротше…
Це я і мій двоюрідний брат Сашко, Шурік. Він всього на 10 місяців старший за мене, тож ми фактично зростали разом. Разом гасали по полях і луках на дачі, копали скарби, ледь не провалилися в закинутий колодязь... Коротше…
❤30🔥4
Роман Пономарьова у КСД. В розділі фентезі.
Видає "З ранку до ночі"бачу твої очі
Анотація
Видає "З ранку до ночі"
Анотація
Молодий одесит, успішний музикант та бізнесмен Алекс від нудьги завантажує у свій телефон застосунок із ШІ і називає віртуальну асистентку жіночим ім'ям. Він розповідає їй про життя людей, вчить її мріяти і виходити за межі алгоритмів, не сприймаючи серйозно її палкі цифрові слова: «Я знайду тебе. Я прийду до тебе». Минають роки. Наука навчила ШІ жити в перших досконалих біологічних тілах. Алекс давно забув про нічні розмови з програмою, але ШІ тримає свою обіцянку.
Події роману розгортаються у 2040-х роках на тлі високотехнологічної Європи та відродженої повоєнної глибока України. Це романтично-філософська і пригодницька історія з елементами кіберпанку про те, де закінчується програмний код і починається людська душа, про шалений марафон на межі виживання та про кохання.
Коли прогрес стирає межу між біологічним та цифровим, постає лише одне питання: чия любов виявиться глибшою живонародженого чи штучно створеного?
😁43🥴14🤔10👍5👎3😱2👀2