"Абаба" показали українську обкладинку ілюстрованого видання "Гаррі Поттер і напівкровний принц". За посиланням у дописі можна також подивитися кілька ілюстрацій звідти)

«Гаррі Поттер і напівкровний Принц» у перекладі Віктора Морозова вийде одночасно з усім світом — 6 жовтня 2026 року.

​​Прочитала «Краплю скверни», і це було неймовірно. Кажуть, що у трилогії другий том часто просідає, так от – не той випадок. Беннетт знову закрутив годне детективне розслідування і насипав незвичної світобудови – все, як я люблю))) 🌱

Отже, раз на сезон з моря вилазять велетенські дивні істоти з обличчями у рандомних місцях та топчуть узбережжя. Люди, будучи впертими, побудували імперію прямо біля води і валять хтонь у дусі «Атаки титанів». Кров цих істот має унікальну силу – під її дією трава стає каменем, тіло – кістьми, кості – рослинами тощо. 🧬 І всі людські технології заточені під видозмінену органіку: місцеві живуть у будинках з кам’яної лози, виводять комарів для переливання крові, та й самі закидуються дечим.

Найбільше мені подобається, що для такого крутого лору автор обрав формат детективу – і він працює! Видозмінена слідча і її видозмінений асистент всю книгу когось допитують, оглядають місця злочинів, будують теорії, але це написано так логічно, що попри незвичний світ сам втягуєшся в розслідування. У серії «Тінь левіафана» шикарний баланс між новизною і каноном.

Другий том підвищує сюжетні ставки. Нашій ексцентричній супер-слідчій Анні протистоїть дуже розумний вбивця зі схильністю до театральщини. Він завжди на крок попереду і заморочується не тільки тим, щоб позамітати сліди, а й щоб позбиткуватися з правоохоронців. Мені відчувалася ця динаміка, як у Шерлока і Моріарті.

Дія відбувається на кордоні, де імперська влада не має достатньої ваги. Але цікаво, що саме там побудована секретна біолабораторія, де з тіл левіафанів видобувають реагенти для видозмін. Та експериментують з новими видами ГМО. 🧪 Тож до основного сюжету додається дрібка параноїдальної тривоги: аби не бахнуло. Чи що там хоче утнути місцевий Моріарті?

🌱 Загалом, вийшла цікава історія, де кожна закладена автором деталька зрештою десь зіграла. Я розтягувала задоволення від читання (навіть відгук не одразу сіла писати), бо з такими книгами хочеться побути по-довше.

🌱 Серію «Тінь Левіафана» видає «Апріорі». Окремо похвалю переклад, все дуже органічно виглядає українською. До речі, обкладинка світиться в темряві. Сподіваюся, нас скоро порадують третім томом, що англійською вийде у серпні.

🌿 П.С. Видавництво «Апріорі» нещодавно постраждало від ракетної атаки. Якщо хочете його підтримати, купивши якусь книгу – дуже раджу «Затруєну чашу» і її продовження – «Краплю скверни». Це дійсно якісна фантастика, що має зайти багатьом в нашій фантастичній бульбашці.

🎁 Друзі! У нас стартує розіграш новинки одразу з друкарні!

Разом із видавництвом «Nebo» даруємо фентезі зі скандинавською атмосферою — «Дитя Одіна». Це одна з найвідоміших фентезійних історій сучасної Норвегії.

Вона позбавлена магічних сил, на відміну від хвостатих створінь навколо. Зараза. Людина. Дитя Одіна. Та людина — зовсім не найгірше, що могло пройти крізь брами між світами.

Умови участі:
✅ Бути підписаним на видавництво «Nebo» і «Альманах фантастики».
✅ Репост другу, що любить фентезі.
✅ Поставити порядковий номер під дописом із розіграшем на сторінці «Альманаху» (один раз).

⏳ Переможця вибере рандомайзер 7 серпня.

Успіхів!

Маємо 2 анонси від "Темпори" (вони ніде не світили, то вважайте ексклюзив 🤌). Перший - містика + магреалізм. Готується під "Форум".

Вікторія Мозолевська "Ознаки життя"

Нескінченна ніч. Потяг, із якого неможливо вийти. І четверо пасажирів, які не пам’ятають ні власних імен, ні того, як сюди потрапили. Доводиться вигадувати. Герої намагаються зрозуміти правила цього місця, поки за вікнами не стихає гроза, а вагонами ходить загадковий чоловік у каптурі.Що довше триває подорож, то очевидніше: потяг привів їх сюди не випадково. Усі вони давно втратили ознаки життя. Щоб вибратися назовні, кожному доведеться зустрітися з болем, провиною вцілілого й порожнечею, яку вони роками ховали глибоко всередині.

І одразу другий анонс від "Темпори" - міське фентезі. Також буде під "Форум".

Максим Давигора "Обірвень"

Колись Олег мріяв стати великим казкарем. Натомість пише фейкові міські легенди для жовтого сайту, запиває невдачі вином і переконує себе, що казки більше нічого не важать. Однієї ночі він вирішує позбутися своїх чернеток і поховати їх у темних водах Дніпра.Та історії не зникають так просто. Недописані персонажі можуть вижити, зміцніти й навіть затягнути автора всередину. Бо найстрашніша казка — та, яку покинули на півсл...



На каналі «Жоржа» виклали запис онлайн-розмови з польською письменницею Йоанною В. Ґайзлер, авторкою «Некровету». Я хотіла туди потрапити, тож за першої нагоди подивилася і запрошую вас. Мені подобається, що всі розбірливо говорять на швидкості Х2.

Ось кілька цікавих фактів з відео, а вся розмова – за посиланням:

У авторки є знайома ветеринарка, до якої вона зверталася за порадами під час роботи над книгою, на кшталт, куди дракону ставити катетер. У неї прізвисько Некромантка, бо неодноразово витягала тварин з того світу. Саме вона стала прообразом «не дуже живої лікарки» Ізабели, і тому книги називаються «Некровет».

У першому розділі книги головній героїні вибиває око мила, на перший погляд, тваринка, бо авторка хотіла показати, що ветеринарія – це не тільки тварин гладити. Загалом, авторка не вважає «Некровет» затишним фентезі – це вже почали казати видавці і читачі.

У головної антагоністки теж є прообраз. І він ще більш бісячний, ніж показано у книзі. (Хто не читав – там антагоністка – лікарка з конкурентної зооклініки, яка вся інстаграмна, мила і медійна, а в клініці тим часом купа жести, що вдало приховується красивою картинкою).

За словами авторки, п’ятий том «Некровету» стане фінальним. А зараз в неї в роботі 2 цикли– про фентезійний зоопарк і про магічних коней.

Знову збитки у книжковій сфері. Книголенд повідомляє, що через сьогоднішню нічну атаку постраждав склад Видавництва "Ранок" і мережі "Книголенд".

АПД окрім книг безпосередньо видавництва «Ранок», в наслідок нічної атаки постраждали видання «READBERRY», «Жорж», «Фабула», «Ще одну сторінку», «Варвар» та інших. Масштаби і кількість постраждалих видань зараз уточнюються.

Знайшла кілька анонсів фантастики. У Glimmer буде антиутопія 16+ "Рік благодаті".

Анотація

В окрузі Ґарнер дівчат змалку вчать, що вони мають силу виманювати дорослих чоловіків із ліжок і зводити жінок із розуму ревнощами. Вважається, ніби сама їхня шкіра випромінює потужний афродизіак — концентровану есенцію юності, притаманну лише дівчатам на межі жіночості. Саме тому на шістнадцятий рік їх відсилають геть, аби вони випустили свою магію в дику природу, очистилися й повернулися готовими до шлюбу. Але живими додому повернуться не всі. Шістнадцятирічна Тірні Джеймс мріє про краще життя — про суспільство, де подруг не нацьковують одна на одну, а жінок не змушують ворогувати між собою. Та що ближче її власний рік благодаті, то швидше вона розуміє: боятися треба не лише жорстокої природи. І навіть не браконьєрів у лісі — чоловіків, які чатують нагоди схопити котрусь із дівчат, щоб заробити статок на чорному ринку. Найбільшою загрозою для них можуть виявитися вони самі.

Накидайте в коменти годної літератури, яку щиро можете порадити іншим. Зараз постраждалі видавництва можна підтримати покупками в офлайн книгарнях.

Я почну.

З того, що першим згадалося:
Жорж - Щоденники Вбивцебота, Нефритове місто
Readberry - Вартові кордонів і меж