У Lobster вже анонси на 2027 р. Є книга з ціавою назвою - "Відтінки сірого" 😏

Це антиутопія з рейтингом 4,2/5 на Ґудрідз (за 42000 оцінок).

Антиутопія про суспільство, у якому колір визначає все: соціальний статус, професію, можливість укласти шлюб і навіть право віддавати накази іншим. Після загадкової катастрофи, відомої лише як Те, Що Сталося, людство живе за суворими правилами Колективу. Більшість людей здатні бачити лише окремі частини колірного спектра, а їхнє місце в суспільній ієрархії залежить від того, який саме колір і наскільки добре вони сприймають.
Едді Рассетт — молодий Червоний, який мріє скласти іспит на високий рівень кольоросприйняття, одружитися з дівчиною із впливової родини та здобути місце серед місцевої еліти. Після невдалого жарту його відправляють до віддаленого Іст-Кармайна — нібито для перепису стільців і виховання скромності. Там Едді знайомиться з Джейн, бунтівною Сірою, яка зневажає колірну ієрархію, порушує правила й знає про Колектив набагато більше, ніж готова розповісти.

У Vivat стартувало передзамовлення на "Алхімізованих".
Коштує 849 / 999 грн. Очікується наприкінці вересня.

Нагадаю, що книга почалася, як фанфік ГП, де Волдеморт переміг, а Герміона потрапила у сексуальне рабство до Мелфоїв. Далі там була Драміона і оце все. Згодом авторка переписала сюжет, щоб видати книгою і не порушити права на персонажів.

Анотація

Гелена Маріно, колись талановита алхімікиня, а тепер - бранка. Її друзів і соратників убито, її здібності пригнічено, а світ, який вона знала, зруйновано.

Після виснажливої війни Паладією править нова еліта — продажні гільдійські родини та збочені некроманти, чиї огидні творіння допомогли їм здобути перемогу...

Згідно з архівами Ордену Вічного Полум'я, що очолив рух опору, вона була пересічною цілителькою. Проте Гелена не пам'ятає кількох місяців, що передували її ув'язненню, і ця незрозуміла втрата спогадів змушує її ворогів замислитися: чи справді вона така незначна? Чи її пам'ять приховує ключ до останнього відчайдушного плану руху опору?

Ще один анонс Vivat - "Вчоріч" (оригінальна назва "Yesteryear") - про зіркову блогерку, що раптом попала у минуле.

Анотація

Наталі Геллер Міллз — зірка соцмереж і втілення образу ідеальної tradwife. Її життя здається казкою: фермерський будинок, сповнений сільського затишку, харизматичний чоловік-ковбой, шестеро дітей і вісім мільйонів підписників. І що з того, що за лаштунками працюють няні та продюсери, на кухні сховані професійні холодильники й духовки, а чоловік — спадкоємець впливової політичної династії? Її підписникам знати про це не обов'язково.

Та одного ранку Наталі прокидається в 1855 році. Тепер замість стильних фото для інстаграму на неї чекають важка праця, побут без сучасних зручностей і світ, де жінка майже не має права голосу. Невже вона потрапила в якесь жорстоке реаліті-шоу? Чи це справді подорож у часі? Випробування від Бога? А може, від самого диявола? Зрозуміло одне: це не її прекрасне життя, і вона мусить втекти за будь-яку ціну.

​​Вчора подивилася «Одіссею» Нолана. Сподобалася. Далі мої думки від фільму. Трохи хаотичні і з невеликими спойлерами.

Це не дослівна екранізація, а нове прочитання. Ніби «Одіссею» тобі переказує людина, якій там відгукнулася якась ідея. У фільмі на одних сценах дуже детально зупиняються (якщо вони підходять під центральну ідею), інші пригоди Одіссея подані в стилі – вжух – «ну, і таке було».

Актори і кастинг – дуже в тему (я навіть не очікувала). Що ж до чорношкірої Єлени і трансгендерного Синона, то з ними вийшло навіть красиво. У фільмі до них те саме відношення, що неслося інтернетом. Єлена – зневажена і обсміяна за свою зовнішність. Синон – хирлявий і не на своєму місці (буквально!). Якщо ж дивитися фільм, - в обох трагічна доля, і навіть стає трохи соромно, що гигикав з мемів. Тож для мене невідповідність візуалу працює як психологічний прийом.

Що до головної ідеї, під яку заточене це прочитання, то вона трохи глибша, ніж антивоєнний посил, ПТСР-флешбеки, чи «а давайте зробимо Єлену чорношкірою, щоб через неї всі пересралися, як в античності». Якщо чесно, ідею допоміг сформувати другий адмін. «Одіссея» Нолана певно про те, що порушення неписаних правил приведе до хаосу. Тому фільм так детально тупцяє на тих пригодах Одіссея, де хтось порушує правила гостинності, чи іде на підлість.

І це протиставляється благородному Одіссею, який завжди тренькав тятивою, щоб полювати чесно. Тому Одіссей весь фільм вигрібає за зраду своїм цінностям після того, як вигадав трюк з Конем і зневажив покровительку-Афіну в її храмі. Тож «Одіссея» в прочитанні Нолана всі 3 години шукає відповідь на питання: «Чому Одіссей не хоче повертатися додому?».

На мою думку, «Одіссея» відходить від буквального прочитання в психологічне. Сцени у Коні і на кораблі під час шторму дуже реалістично показують бруд і боротьбу за виживання. Сцена з Церцеєю, де вона руками виліплює людям звірині обличчя, – пробирає від огиди. Та ж Єлена – це ніби чорний лебідь, поява якого зруйнувала старий світовий порядок. (До речі іронічно, бо за каноном її батьком був Зевс у тілі лебедя, а сама Єлена вилупилася з яйця).

Взагалі, Нолан насипав смислів, де їх не було. Мені дуже сподобалася, що в кінці показали, чому Афіна являлася Одіссею саме такою. І ще дуже сподобався Агамемнон. Він такий великий, чорний у бет-шоломі. Він лякає, як втілення бога війни. І підкорює волю, як монстр з сонного паралічу. Як на мене, він виглядає саме так, щоб передати ставлення до нього Одіссея.

Зрештою, ноланівське прочитання «Одіссеї» підкупляє актуальністю – відчуттям, що старий світовий порядок зараз теж руйнується. Показана багаторічна війна на виснаження, з’являються нові воєнні хитрості, а викрадення Єлени – лише формальний привід, щоб греки і троянці побилися за морські торгові шляхи. Порушення правил стає «причиною» війни, а «наслідком» - люди, які об неї зламалися, і які мають пройти довгий шлях – «одіссею», щоб стати самими собою.

Можна долучитися до просування фантастики поза бульбашкою) Восени буде "Книжкова країна", а там - премія блогерів за найкращу перекладну книгу. Зараз на сайті висить лонг-лист і там чимало фантастики. Від нашого голосування залежить, які книги потраплять до короткого списку (і їх читатимуть і хвалитимуть (сподіваюся) своїм авдиторіям великі книжкові канали. Я проголосувала - можна вибрати кілька фаворитів. Заходьте і ви)))