Що простіше – то краще. Саме така ідея панує в Алур Вета – одному з багатьох подібних міст у країні, що ізольована від решти світу. Мистецтво перетворилося на механічну працю, мова деградувала, а колись сакральні ритуали перетворилися на народну розвагу. Загадок більше немає. Усе чітко регламентовано і структуровано. Все, крім фантомів. Ці викривлені копії живих і мертвих час від часу з’являються в місті, і їх неможливо зрозуміти, неможливо вигнати, з ними неможливо жити й неможливо змиритися.

Попри все це, правителька міста залишається для його мешканців уособленням спокою та безтурботності, спасителькою від війн та насилля. Тією, що накриє крилом у годину печалі й захистить від усього… Усього, що відволікає людей від роботи на її великий задум.

І ні в кого не виникає запитання, звідки беруться всі ті самогубці, що їх демонструють на площах.

У центрі роману письменник-фантаст Кілґор Траут представлений у фантасмагоричній ситуації: у Всесвіті несподіваний збій у часі — Земля зненацька відкинута на десять років назад, з 2001-го в 1991-й, і всі люди змушені без найменших змін повторити все, що і як вони робили протягом цього десятиліття, — за повної відсутності свободи волі. Раптове ж її відновлення призводить до вельми несподіваних ситуацій, розплутати які спробує Кілґор Траут.

Пригоди низки вигаданих персонажів химерно переплітаються з реальними подіями життя самого Воннеґута та його близьких, що робить книжку напівавтобіографічною. Як завжди у Воннеґута, трагічне змішується з комічним, драма — з фарсом.

📚 Трохи слів про «Свою полицю». Це проєкт «Книгарні Є», що популяризує українських авторів, проводить лекції, літературні ігри, спільні читання і навіть заснував премію, де фантастика має окрему номінацію. Приємно, що дедалі більше людей береться просувати наших письменників.