Тим часом в нас побулькують 2 нові ШІ срачі.

Видавництво "Абабагаламага" підтвердило, що для нової книги "Жінка зі сну" взяли згенеровану картинку для обкладинки. Мені дивно, бо з "Абабою" співпрацює багато дуже гарних художників, і вони до цього робили оригінальні оформлення своїх книжок. До речі, це зображення мені здалося оригінальним артом, здивована, що не розпізнала одразу. Всю історію побачила тут.

Другий срачик - про нову обкладинку "Тіні богів" від "Якабу Паблішинг". Як виявилося, новий арт вони не генерували, а взяли зі стоку ШІ-артів. (Першу обкладинку вони замінили саме через кріповий ШІ і маленького хороброго Аманчика, домальованого вочевидь після). На це звернули увагу на цьому каналі.

Я не можу сказати, що категорично проти ШІ, це новий етап машинного навчання, потрібний, в тому числі, для подальшого розвитку технологій. Але зараз в оформленні книг стали менше використовувати арти, створені людьми, а від однотипності ШІ-обкладинок трохи рябить в очах.

Маленьке видавництво випустило збірку віршів Лавкрафта "Гриби з Юґґота". З ознайомчого фрагменту складається враження, що книга побудована за принципом вірш в оригіналі + пів десятка його перекладів від різних перекладачів. Трохи наскрінила, як оформлений один із віршів.

Анотація від "Видавництва Руслана Халікова"

Ця книга поезій — наче заборонена книга із першого вірша Лавкрафтового циклу — впровадить читачів у химерний і моторошний світ незвіданого та невимовного, таємного і прадавнього.

Цикл «Гриби з Юґґота», написаний у 1929 році та виданий повно у 1943, є певною амальгамою химерних світів Величного й Жаского. Вишукані й стислі сонети змальовують одержимих і бісів, шукачів і деміургів, незборимі сили та немислимі краєвиди.

У виданні тексти представлені в оригіналі та перекладах Абрахама Хосебра, Олександра Артамонова, Віталія Гречки та Назара Розлуцького й супроводжені ілюстраціями Gurge Feodor.

Для мене тікток завжди був порталом у паралельний вимір, де живе інша читацька бульбашка. Тим цікавіше було дослідження, проведене на цьому каналі. Там переглянули книжкові підсумки року від 137 українських тіктокерів і порахували, які книжки найчастіше згадувалися.

Отже, в топі Яррос і Маас. Найпопулярніша книга - "Четверте крило" (вона в підсумках у кожного 5 тіктокера). Найпопулярніше видавництво - "КСД" - його книги в топах в кожного четвертого. Серед українських авторів у топ уподобайок потрапив 1 - і це (здогадалися?) - Ілларіон Павлюк. До речі, 8 / 12 книг у топах тіктоку - фантастика. Повний список є у цьому документі з розбивкою по видавництвам (можете глянути, як часто згадували вашого улюбленого автора).

З цікавого ще: майже 98% тіктокерів з дослідження - жінки, найпопулярніші автори - також жінки. В середньому український тікток блогер читає 77,6 книг на рік.