Що оригінального можна зробити з книгами? Родина, про яку ця історія, їх їсть. При чому різні жанри мають для них різні смаки. І все б було чудово в цій зразковій, з погляду книжкових вошів сім'ї, якби там не народився хлопчик з голодом до людської свідомості. Отакий сюжет обіцяє новинка - темне фентезі "Книгоїди", що тишком-нишком вийшло в "Yakaboo Publishing". Ми взялися з'їсти спільно прочитати новинку разом із адмінами інших фантастичних каналів.
Поки не знаю, яких емоцій чекати від книги. В інтернеті пишуть, що це дебютний роман авторки, що народилася у США, виросла у Гонконзі і зараз живе в Британії, який отримав кілька невеликих премій (типу премії від Бруклінської публічної бібліотеки). Рейтинг на Ґудрідз 3,63 за майже 50000 оцінок. В українському виданні, до речі, доволі великий шрифт і 456 сторінок. Про враження від сюжету розкажу трохи згодом :)
Поки не знаю, яких емоцій чекати від книги. В інтернеті пишуть, що це дебютний роман авторки, що народилася у США, виросла у Гонконзі і зараз живе в Британії, який отримав кілька невеликих премій (типу премії від Бруклінської публічної бібліотеки). Рейтинг на Ґудрідз 3,63 за майже 50000 оцінок. В українському виданні, до речі, доволі великий шрифт і 456 сторінок. Про враження від сюжету розкажу трохи згодом :)
❤24🤔12👍8
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😍36❤🔥5❤3👍2
Приїхав улюблений автор. Не сам особисто, а книжечка. Новенький Сандерсон від Vivat дуже, от прямо дуже, гарний. Це самостійний роман із "Космеру", написаний автором під час карантину. Впевнена, що мені сподобається, бо мені весь Сандерсон подобається. Дуже раджу спробувати, бо його вміння будувати оригінальні фентезійні світи - це щось особливе)
❤65👍10🔥1
⚡️Друзі! У нас стартує новий розіграш! Переможцю даруємо одразу дві фантастичні новинки від «Темпори»!
▶️ Для участі потрібно:
1. Бути підписаними на Альманах
2. Підписатися на видавництво «Темпора»
3. Залишити + в коментарях до цього допису
💫 Переможця виберемо рандомом 18 жовтня. Успіхів!
П.с. До речі, паралельно розігруємо цей комплект книг у Фейсбуці. Якщо хочете, можете спробувати удачу і там.
▶️ Для участі потрібно:
1. Бути підписаними на Альманах
2. Підписатися на видавництво «Темпора»
3. Залишити + в коментарях до цього допису
💫 Переможця виберемо рандомом 18 жовтня. Успіхів!
П.с. До речі, паралельно розігруємо цей комплект книг у Фейсбуці. Якщо хочете, можете спробувати удачу і там.
👍64❤24❤🔥5🔥3
Приїхали красиві новинки фантастики від “Vivat”.
☕️ «Тресс зі смарагдового моря» - фентезі від улюбленого автора – Брендона Сандерсона. Дуже подобається оформлення та кольорові ілюстрації (вже у передчутті величезного задоволення від сюжету).
🌛 «Книга ночі» - доросле фентезі від Голлі Блек – авторки «Хронік Спайдервіка» та «Жорстокого принца». Анотація каже, що це історія про дівчину, яка володіє магією тіней і має викрасти одну загадкову книгу.
🗝️ «Вогонь півночі» - другий том дилогії Наталії Матолінець. Цікаво почитати, як авторка завершує серії. Це історія про молодого породистого мага, що захищає дівчину з особливими здібностями. В подарунок до книги мені надіслали симпатичні оверлеї.
🦆 «Дикий робот» - історія, на екранізацію якої я дуже чекаю. Заодно порівняю враження від мультфільму і книжки)
☕️ «Тресс зі смарагдового моря» - фентезі від улюбленого автора – Брендона Сандерсона. Дуже подобається оформлення та кольорові ілюстрації (вже у передчутті величезного задоволення від сюжету).
🌛 «Книга ночі» - доросле фентезі від Голлі Блек – авторки «Хронік Спайдервіка» та «Жорстокого принца». Анотація каже, що це історія про дівчину, яка володіє магією тіней і має викрасти одну загадкову книгу.
🗝️ «Вогонь півночі» - другий том дилогії Наталії Матолінець. Цікаво почитати, як авторка завершує серії. Це історія про молодого породистого мага, що захищає дівчину з особливими здібностями. В подарунок до книги мені надіслали симпатичні оверлеї.
🦆 «Дикий робот» - історія, на екранізацію якої я дуже чекаю. Заодно порівняю враження від мультфільму і книжки)
❤47👍9🔥2🥰1
У Фантастичні talks буде новий стрім 24 жовтня в 20.00. Цього разу про горор.
Говоритимуть із Ігорем Антонюком - автором збірки химерної прози "Монету підкине кожен" і з Володимиром Кузнєцовим - співавтором горор-збірки "Бабай. Нічний сеанс".
Говоритимуть із Ігорем Антонюком - автором збірки химерної прози "Монету підкине кожен" і з Володимиром Кузнєцовим - співавтором горор-збірки "Бабай. Нічний сеанс".
👍25❤9
«Вовчі землі» – це спроба написати українського «Відьмака» (тільки тут він сліпа жінка). Роман чітко ділиться на дві частини: у першій «відьмачка» бере квести на нечисть, у другій – доля зводить її з хлопцем-підлітком, якого вона переховує і захищає.
Перша половина книги так схожа на «Відьмака», що мимоволі порівнюєш твір із Сапковським (не на користь авторки-дебютантки), друга – оригінальніша, персонажі отримують свою передісторію та сюжетний розвиток. «Відьмачка» їде до Володаря альвів, де розслідує замахи на знать, а сусіднє королівство збирається йти війною. Відбрунькування сюжету йде в плюс книзі. Сліпа відунья під кінець схожа на Ґеральта не більше, ніж Ренфрі на Білосніжку.
🐺 Зупинюся на сильних сторонах книги. По-перше, це атмосфера. Події відбуваються взимку і на початку весни. Серед локацій багато засніжених лісів, чорних озер, похмурих хащів із нечистю. По-друге, це спроба вписати «відьмачку» в український контекст. У книзі багато епіграфів з укрліту, відсилочок та української демонології (є навіть Марко Проклятий). Мені сподобався момент, де селяни відмовилися залишати домівки попри хтонічного монстра, бо нема на кого лишити курей.
🐺 А найбільше мені сподобалися персонажі. Вони мають яскраву зовнішність (можна робити косплей і тони фан-артів) та таємниці, за кожною з яких ціла історія. Наприклад, «відьмачка» не завжди була сліпою, а місцевий Володар[френдзони] не завжди був володарем френдзони має з нею якусь важливу Угоду. Хлопчик-Цірі втратив пам’ять і гадки не має, чому його всі розшукують. У твору дуже годяща фабула / костяк (а от сюжет місцями кульгав). Тож перейдемо до мінусів.
🪶 Читалося повільно, деякі речення я перечитувала, а в діалогах не завжди вдупляла, хто що сказав. Були сюжетні не те щоб дірки, а шпаринки. Наприклад, героїню ніхто не впізнає при дворі, хоча кілька років тому вона там запалювала. Сюжету критично не вистачає персонажів-управлінців високої ланки, на кшталт Ради Міністрів. Через що герої займаються Крішна зна чим: радниця Володаря – особисто контрозвідкою, Володар – розборками з придорожньою гопотою і допитами злочинців. Військові наради скидалися на сімейні посиденьки, бо замість міністрів та генералів там збиралися головні герої, серед яких двоє підлітків.
Окреме нерозуміння викликала діяльність Володаря, бо в нього на руках ціла країна на порозі війни. А він постійно десь бігає, катає шари до «відьмачки», ганяє до неї додому на кілька днів, щоб вона його ще трохи подинаміла (а ми пам’ятаємо, що Міністрів у книзі нема, тож хто править у його відсутності – не ясно). І тут, до речі, ще одна сюжетна шпаринка, бо Володар пів книги бігав до «відьмачки» у лісову хатинку повз нетрі нечисті, і було норм, а коли одного разу йому треба було проїхати крізь цей самий ліс, і героїня попередила про небезпеку… його атакувала нечесть.
🐺 Загалом, мені книга більше сподобалася, ніж не сподобалася. Це перша частина, що обривається на цікавому сюжетному повороті. Історія претендує на більше, ніж «відьмаковмісний продукт», і це відчувається з розвитком персонажів. Тож раджу придивитися до творчості Наталії Заруднюк – це нове ім’я в українському дарк фентезі, яке ми, сподіваюся, не раз почуємо.
🪶 Варто читати, якщо хочеться історій про сліпу відунью, що бачить очима ворона, скаче на чорному коні в супроводі двох собак-ярчуків, бореться з нечестю і з власними внутрішніми демонами. Можу дуже обережно рекомендувати, але не сильно завищуйте очікування. Це дебют із претензією на щось більше.
🪶 Книга вийшла у «Віхолі». Оформлення гарне, на сонці виблискують руни, яких так не видно. Обкладинка м’яка з клапанами (підворотами, з одного з яких можна змайструвати закладинку).
Перша половина книги так схожа на «Відьмака», що мимоволі порівнюєш твір із Сапковським (не на користь авторки-дебютантки), друга – оригінальніша, персонажі отримують свою передісторію та сюжетний розвиток. «Відьмачка» їде до Володаря альвів, де розслідує замахи на знать, а сусіднє королівство збирається йти війною. Відбрунькування сюжету йде в плюс книзі. Сліпа відунья під кінець схожа на Ґеральта не більше, ніж Ренфрі на Білосніжку.
🐺 Зупинюся на сильних сторонах книги. По-перше, це атмосфера. Події відбуваються взимку і на початку весни. Серед локацій багато засніжених лісів, чорних озер, похмурих хащів із нечистю. По-друге, це спроба вписати «відьмачку» в український контекст. У книзі багато епіграфів з укрліту, відсилочок та української демонології (є навіть Марко Проклятий). Мені сподобався момент, де селяни відмовилися залишати домівки попри хтонічного монстра, бо нема на кого лишити курей.
🐺 А найбільше мені сподобалися персонажі. Вони мають яскраву зовнішність (можна робити косплей і тони фан-артів) та таємниці, за кожною з яких ціла історія. Наприклад, «відьмачка» не завжди була сліпою, а місцевий Володар
🪶 Читалося повільно, деякі речення я перечитувала, а в діалогах не завжди вдупляла, хто що сказав. Були сюжетні не те щоб дірки, а шпаринки. Наприклад, героїню ніхто не впізнає при дворі, хоча кілька років тому вона там запалювала. Сюжету критично не вистачає персонажів-управлінців високої ланки, на кшталт Ради Міністрів. Через що герої займаються Крішна зна чим: радниця Володаря – особисто контрозвідкою, Володар – розборками з придорожньою гопотою і допитами злочинців. Військові наради скидалися на сімейні посиденьки, бо замість міністрів та генералів там збиралися головні герої, серед яких двоє підлітків.
Окреме нерозуміння викликала діяльність Володаря, бо в нього на руках ціла країна на порозі війни. А він постійно десь бігає, катає шари до «відьмачки», ганяє до неї додому на кілька днів, щоб вона його ще трохи подинаміла (а ми пам’ятаємо, що Міністрів у книзі нема, тож хто править у його відсутності – не ясно). І тут, до речі, ще одна сюжетна шпаринка, бо Володар пів книги бігав до «відьмачки» у лісову хатинку повз нетрі нечисті, і було норм, а коли одного разу йому треба було проїхати крізь цей самий ліс, і героїня попередила про небезпеку… його атакувала нечесть.
🐺 Загалом, мені книга більше сподобалася, ніж не сподобалася. Це перша частина, що обривається на цікавому сюжетному повороті. Історія претендує на більше, ніж «відьмаковмісний продукт», і це відчувається з розвитком персонажів. Тож раджу придивитися до творчості Наталії Заруднюк – це нове ім’я в українському дарк фентезі, яке ми, сподіваюся, не раз почуємо.
🪶 Варто читати, якщо хочеться історій про сліпу відунью, що бачить очима ворона, скаче на чорному коні в супроводі двох собак-ярчуків, бореться з нечестю і з власними внутрішніми демонами. Можу дуже обережно рекомендувати, але не сильно завищуйте очікування. Це дебют із претензією на щось більше.
🪶 Книга вийшла у «Віхолі». Оформлення гарне, на сонці виблискують руни, яких так не видно. Обкладинка м’яка з клапанами (підворотами, з одного з яких можна змайструвати закладинку).
❤31👍23👎5🤨4🤔3🌚2🔥1
Forwarded from Скарбничка історій
9 жовтня Роберт М. Веґнер дав інтерв'ю, в якому чітко пообіцяв:
"Моя наступна книжка "Душа, вкрита шрамами", вийде в наступному році. Ну що, можемо очікувати того, що властиве для кожного циклу — продовження ліній, перерваних у попередньому томі. Не відкрию подробиць, ніколи цього не роблю, щоб не позбавити несподіванки читачів і уникнути того, що називаю змаганням з чужими очікуваннями. Вважаю, що ті, хто знає мій стиль сплітання оповіді, більш-менш уявляють, чого очікувати, хоча гадаю, раз чи два мені вдасться читачів здивувати".
Враховуючи те, що частина роману вже після авторської редактури пройшла роботу літредактора, а решту власне доредаговує сам автор перед тим, як віддати літредактору, — це цілком передбачувані новини. Але й втішні.
Хто планував освіжити в пам'яті цикл перед виходом шостого тому, має привід це зробити. Тим більше, що п'ятий том українською (разом із повістю-приквелом) нещодавно вийшов у видавництві "РМ".
#меекхан
"Моя наступна книжка "Душа, вкрита шрамами", вийде в наступному році. Ну що, можемо очікувати того, що властиве для кожного циклу — продовження ліній, перерваних у попередньому томі. Не відкрию подробиць, ніколи цього не роблю, щоб не позбавити несподіванки читачів і уникнути того, що називаю змаганням з чужими очікуваннями. Вважаю, що ті, хто знає мій стиль сплітання оповіді, більш-менш уявляють, чого очікувати, хоча гадаю, раз чи два мені вдасться читачів здивувати".
Враховуючи те, що частина роману вже після авторської редактури пройшла роботу літредактора, а решту власне доредаговує сам автор перед тим, як віддати літредактору, — це цілком передбачувані новини. Але й втішні.
Хто планував освіжити в пам'яті цикл перед виходом шостого тому, має привід це зробити. Тим більше, що п'ятий том українською (разом із повістю-приквелом) нещодавно вийшов у видавництві "РМ".
#меекхан
❤30👍12🔥4
"НК-Богдан" перевидають Бредбері у новому оформленні. До речі, тільки я тут бачу Віллі Вонку? :)))
Анотація
Повість «Щось лихе насуває» (1962). Автор написав її в жанрі «темне фентезі» й розвинув тему, порушену в оповіданні «Ілюстрований Чоловік» із однойменної збірки (1951). Сюжет запозичено з його ж таки оповідання «Чортове колесо». «Щось лихе насуває» відзначається гостротою дії, несподіваними поворотами сюжету, сплавом містики, фантастики та реалізму, психологічністю та філософічністю. Стрижень повісти, яка описує пригоди двох чотирнадцятилітніх приятелів і батька одного з них, їхні пошуки самих себе, — це предвічна боротьба Добра і Зла. Твору притаманні вишуканість мови, поетичність і глибокий зміст.
👍24😁15❤4😍2
Видавництво "Vivat" робить електронні книги. Зараз там доступні практично всі новинки фантастики. Наприклад, свіжі романи Лі Бардуґо і Брендона Сандерсона, горор-збірка Джо Гілла тощо. Якщо ви читаєте в електронці, можете придивитися.
Ось посилання: https://vivat.com.ua/elektronni-knyhy/?sort=-pubdate
Ось посилання: https://vivat.com.ua/elektronni-knyhy/?sort=-pubdate
❤38🔥7🥰2👍1