#Пʼятничне ☕️

♻️А Ви чули про нову технологію чистої енергії EGS (геотерманія)?

Її ще називають «тихим гігантом».

✅ Не залежить від погоди. Працює 24/7. Доступна майже будь-де на планеті. Замінює вугілля і атомну — один до одного.

Буриш 5 км вглиб, тріскаєш гарячу скелю, закачуєш воду — і отримуєш електрику назавжди. Без палива. Де завгодно.

❗️Стенфорд порахував: додати лише 10% EGS в енергомікс — і потреба в батареях падає на 28%, у сонці на 12%, у вітрі на 15%.

Це мільярди зекономлені на інфраструктурі.

Поки ринок фокусується на сонці й вітрі, геотермалія нового покоління тихо стає bankable infrastructure.

Перша комерційна станція Fervo Energy в Юті вже будується і запускається цього року.

https://news.stanford.edu/stories/2026/01/geothermal-clean-renewable-energy-transition-study-research

⚡️Розпочинаємо нову рубрику #MARKET_COUPLING⚡️

✅ Детально розбиратимемо ексклюзивно в рамках закритого каналу DEVOSO ENERGY усі ключові нововведення нової моделі ринку електричної енергії та його інтеграцію з європейськими торговими зонами (23 квітня 2026 року введено в дію Закон №4834-IX).

❗️Давайте окреслимо ключові зміни:

1️⃣ РДН та ВДР інтегруються з європейськими ринками (Market coupling).
Українські учасники працюватимуть в єдиному ціновому полі з ЄС, а розподіл пропускної спроможності здійснюватиметься за алгоритмами європейських операторів.

🕒 Орієнтовний строк запуску: 2028–2029 роки.

2️⃣ Граничні ціни (price caps)
До 01 травня 2027 року можуть застосовуватись на РДН, ВДР та балансуючому ринку.

❗️ Такі обмеження допускаються виключно у випадках надзвичайної ситуації в ОЕС України та не повинні обмежувати імпорт чи експорт електроенергії.

3️⃣ Нові інструменти ринку
Вводяться раніше відсутні сегменти:
• реагування попиту (demand response)
• послуги з гнучкості
• громадські енергетичні об’єднання

4️⃣ Балансування
Україна приєднується до європейських платформ балансування, що розширює конкуренцію та коло учасників.

5️⃣ Механізми потужності
• Зберігаються як тимчасовий інструмент (до 10 років)
• З 2028 року нові конкурси на створення генеруючих потужностей припиняються

Додаткові положення закону
• впровадження smart metering
• посилення вимог до кібербезпеки
• імплементація стандартів захисту даних

Це означає перехід до більш цифрової та керованої моделі ринку.

Ключовим викликом буде практична імплементація змін, зокрема, синхронізація з європейськими платформами та готовність учасників працювати в умовах повністю ринкового ціноутворення.

Україна переходить від ізольованої моделі до повноцінної інтеграції з енергетичним ринком ЄС.

📌 Детальніше у наступних публікаціях рубрики #MARKET_COUPLING

❗️Підписуйтесь на закритий канал DEVOSO ENERGY❗️

⬇️⬇️ ПІДПИСАТИСЬ:
🔥 всього за 3000 грн / міс. 🔥(до 5-ти працівників компанії)

⬇️⬇️ КОНСУЛЬТАЦІЇ
📩 office@devoso.info
📞 +380771722745

📌CBAM і ринок електроенергії: підсумки вебінару Energy Community

✅ Сьогодні, 29 квітня, відбувся вебінар Energy Community щодо перших результатів впливу CBAM на ринки електроенергії.

Захід викликав значний інтерес серед учасників ринку: постачальників, трейдерів, інвесторів у ВДЕ, юристів та регуляторних фахівців.

✅ З огляду на те, що багато хто не встиг зареєструватися та долучитися онлайн, ми підготуємо стислі нотатки заходу та опублікуємо їх тут найближчим часом.

Наш детальний розбір ключових тез, практичних висновків для українських експортерів буде доступним для учасників закритого каналу ⚡️DEVOSO ENERGY ⚡️

⬇️⬇️ КОНСУЛЬТАЦІЇ
📩 office@devoso.info
📞 +380771722745

#пʼятничне
(Частина 1)

З 1 жовтня 2023 року в ЄС діє Регламент (ЄС) 2023/956 - Механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM). З 1 січня 2026 року він запрацював у повноцінному режимі: імпортери купують CBAM-сертифікати за кожну тонну CO₂, «вшиту» у ввезений товар. Понад 60% українського експорту йде на ринок ЄС, тож механізм безпосередньо торкається вітчизняної металургії, виробників добрив, цементу та електроенергії.

Звідки взявся CBAM?

У ЄС діє система ETS - Emissions Trading System. Якщо пояснювати простими словами: кожне європейське підприємство, виробництво якого супроводжується викидами, зобов’язане сплачувати за кожну тонну вуглекислого газу (CO₂), що потрапляє в атмосферу.

Станом на початок 2026 року ціна квоти становить близько €73 за тонну. Логіка наступна: чим більше викидів CO₂ генерує виробництво, тим вища собівартість продукції; чим викиди менші тим менший фінансовий тягар на підприємство. Ці витрати неминуче закладаються в кінцеву вартість сталі, цементу, алюмінію та добрив. Саме тому європейські товари об’єктивно дорожчі за свої аналоги з Китаю чи Алжиру.

В чому несправедливість? Алжирський завод за свої викиди не сплачує нічого у країні просто не існує подібної системи. Його сталь «брудніша» з екологічного погляду, проте дешевша. Натомість європейський виробник, який сумлінно інвестує в екологічні стандарти, програє у ціновій конкуренції на власному ж ринку.

Гірше того деякі компанії просто переносять виробництво з ЄС у країни, де за CO₂ не питають. Викиди нікуди не зникають, просто переїжджають за кордон. Англійською це називається carbon leakage — “вуглецева протічка”.

Що таке CBAM
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Механізм вирівнювання на кордоні.
Це не новий податок. Це механізм, який переносить тягар ETS на імпорт. Логіка наступна: коли товар з третьої країни заходить у ЄС, імпортер має доплатити за CO₂ стільки, скільки заплатив би європейський завод за такий самий товар.

Поширюється на 6 секторів: сталь і залізо, алюміній, цемент, добрива, водень, електроенергія.

Як це працює? Імпортер запитує у постачальника: скільки CO₂ було викинуто при виробництві цього товару? Якщо постачальник дає реальні дані, верифіковані акредитованим аудитором, рахуються фактичні викиди.
Якщо в країні-виробнику вже є свій вуглецевий податок ця сума віднімається від CBAM. Імпортер платить тільки різницю до рівня EU ETS. Якщо вуглецева ціна там дорівнює EU ETS — CBAM = 0.
А якщо постачальник реальних даних не дає застосовуються default values, середні значення викидів по країні-походження. До них ще додається надбавка.

Це не штраф за “брудність”. Це штраф за непрозорість. Щоб імпортерам було вигідніше витягувати з постачальників справжні цифри.

Технічно імпортер купує CBAM-сертифікати за ціною EU ETS (один сертифікат = одна тонна CO₂) і щороку до 31 травня здає декларацію за попередній рік, погашаючи ними свої викиди.

Поки усе логічно.
Чому з електрикою CBAM ламається?

Зі сталлю чи цементом усе зрозуміло. Можна піти на конкретний завод, поміряти конкретну піч, отримати верифіковані дані саме цієї установки. У сталі є Mill ID. У цементі конкретна лінія випалювання клінкеру. З електрикою ж це фізично неможливо.

Коли Україна експортує МВт-год у Польщу через інтерконектор, у дроті немає окремих електронів від Хмельницької АЕС і окремих від Бурштинської ТЕС. Це єдиний потік, який балансується щосекунди. Що там реально “перетекло” атомна, вітрова чи вугільна є ніхто фізично сказати не може. Це не питання обліку. Це закони фізики.

Що робить ЄС у такій ситуації. Замість фактичних викидів конкретної станції він застосовує country-average default value - середній викид на МВт-год по всій країні-експортеру, на основі п’ятирічної історії.

Тобто українська АЕС-генерація, яка фізично безвуглецева, “платить” CBAM так, ніби вона на половину вугільна. Бо в системі поруч стоїть Бурштин.

Тож чисту генерацію штрафують за гріхи сусідніх станцій по тій же мережі.

Більше на нашому закритому каналі ⚡️DEVOSO ENERGY⚡️

⤵️ОТРИМАТИ ДОСТУП
📩 office@devoso.info
📞 +380771722745