Не ждано не гадано, але ось розпаковочка🥰

Дякую, Оль😘😘😘

Нарешті я продовжила читати цикл, який мені дуже сподобався але я його чомусь відклала😅

Ну подумаєш була прочитана перша книга і п'ята🙈 Але я ж продовжила)

Мені максимально подобаються твори Стівена Кінга, чи мені так щастить чи я просто на дібралась ще до слабших робіт, але поки, всі, що я читала, не зважаючи на жанр викликали у мене лише захват.

Власне ця книга це друга частина трилогії про Містера Мерседеса, і при цьому це частина історії Голлі, яка дуже мені сподобалась як персонажка. Перша частина викликала в мені менше емоцій ніж ця, не знаю чи через те, що тут головний герой по суті підліток з цим юнацьким максималізмом і думкою, що він мудріший всіх. Як же часто мені хотілось стукнути його цією книгою і сказати "вспокійся". Мені вже не терпиться приступити до наступної частини)

Матюкаюсь, що немає куди ставити, але як же не взяти новиночок🙈

Дивіться яку красу мені прислали з Болгарії😍🥰

В мене запас закладинок на роки вперед)

Досить класна історія, яка залишила по собі хороші враження. Це щось на межі антиутопії та дистопії. Світ поки що розкритий не надто детально, але це логічно, адже приблизно 90% подій відбуваються у в'язниці. Втім, те, що нам показують, виглядає достатньо цікаво, і є відчуття, що в наступних частинах масштаб світу розкриється значно більше.
За атмосферою книга трохи нагадала мені Знищ мене та Червону королеву, але без магії, надздібностей чи будь-яких фантастичних дарів. Тут персонажі покладаються лише на власні навички, розум і досвід, що мені сподобалося.
Читалося легко й захопливо, особливо на початку. Історія тримає напругу, постійно підкидає нові виклики та не дає занудьгувати. Єдине, що особисто мені не дуже зайшло, — романтична лінія та сцени 18+. Можливо, це просто не зовсім потрапило в мій нинішній читацький настрій, але без них сюжет, як на мене, нічого б не втратив 😅
Сам світ доволі жорстокий. Суспільство поділене на три сектори: привілейованих багатіїв, умовний середній клас і бідняків, які через нестачу ресурсів часто змушені йти на злочини. За це їх відправляють до в'язниці, де вони фактично стають учасниками смертельної розваги для багатих.
Головна героїня теж сподобалася. Вона працює мисливицею за злочинцями, але має власний моральний кодекс. Хоча те, що за найнебезпечніших платять більше, звісно, теж відіграє свою роль 😁
Загалом книга не стала для мене улюбленою, але читати було справді цікаво. Хороший початок серії, який заінтригував світом і змусив захотіти дізнатися, що буде далі. Моя оцінка — 4/5 ⭐

Слухала я значить аудіо книгу...
Книга кінчилась, а картина досі не домалювалась

Походу мені треба ще одна книга😁

"Поховай наші кості в опівнічній землі"

Мені сподобалось, книжка доволі цікава і динамічна, але очевидно підійде не всім. Сапфічна історія про вампірів, точніше про вампірок. Тут переплетено долі трьох жінок, хоча б я сказала чотирьох. Одна Марія, народилась в опівнічній землі ще в 16 столітті, друга Шарлотта наче у 18-му ну і третя в 2019 році. Дійсно цікаво було спостерігати як вони пристосовуються як живуть, за їх думками і вчинками, як вони змінювались, у всіх різні мотиви, вчинки і тд. Мені був вайб щоденників вампіра і Інтерв'ю з вампіром. В Шваб перед тим я читала лише Адді, і ці вампірки сподобались мені більше, хоча можливо це через те що я слухала. Хоча стиль Шваб відчувався, дуже мальовничий і описовий текст, мені аж пахнуло все, що вона описувала. Озвучка теж шикарна)

Новинки на моїй полиці)

Зачарована теплиця — Сара Бет Дерст
Я кайфувала від першої книги авторки за її комфорт і затишок, але ця історія для мене виявилася ще кращою.
Між собою книги пов'язані досить віддалено: спільний світ і невеликий спойлер до першої частини. Тут нам розповідають історію Терлу — чарівниці, яка створила Каза й за це була приречена на існування у вигляді статуї. Та, на щастя, знаходяться люди, яким справді не байдуже до її долі.
Це неймовірно тепла, ніжна й комфортна історія. Магічна теплиця, рослини, турбота, дружба і люди, які підтримують одне одного — усе це створює атмосферу, в якій хочеться залишитися трохи довше.
Окремо хочу відзначити взаємодію між персонажами. Я мало не пищала від кожного їхнього кроку назустріч одне одному 😅 Настільки природно, мило й затишно було спостерігати за розвитком їхніх стосунків.
Книга не стала для мене чимось грандіозним чи незабутнім, але подарувала кілька дуже приємних вечорів і залишила після себе відчуття тепла. А іноді саме цього й хочеться від історії

"Кореспондентка" Вірджинія Еванс

Це було прекрасно, справді. Я не знаю як краще описати, мені просто не вистачає слів для цього. Це було сумно,терапевтично десь кумедно.

Це книга без діалогів, або з самих діалогів, з якого боку глянути, оскільки вона складається з листів. І коли я кажу листів це в прямому сенсі рукописні або електронні листи.

Ми знайомимось з життям жінки, яка живе уже свій восьмий десяток і прожила ціле насичене життя. Насичене любов'ю, трагедією, родиною, кар'єрою, дружбою. Але як там не було справжнє життя вона відкриває лише в оцих листах, коли їй вже за 70, коли вона вже як 30 років розлучена, діти дорослі, є внуки, коли вона через захворювання поступово втрачає зір. Я справді в захваті від книги і гадаю вона лишиться зі мною на довго.

Хоч для Сибіл листи і стали якимось елементом захисту від болю проте на мою думку вони якщо не врятували то дуже підтримали і допомогли багатьом, кому вона писала. Тепер у мене шалене бажання написати комусь листа

Мені дуже сподобалось. Як на мене цікава задумка книги, навряд нова і навряд не заїжджена, але мені сподобалось виконання. В цьому світі існує країна де повний матріархат. 500 років назад богиня вирішила втрутитись і допомогти жінкам наділивши їх супер силою проти чоловіків і жінки запанували, але на хвилі помсти і страху все пішло просто дзеркально до жорстокого патріархату. Але тут в нас з'являється наша головна героїня, яка не така як всі, яка має секрет, нема в неї цієї сили, і вона хоче змінити порядки в країні, а для цього їй потрібно стати королевою. В чому їй дуже протистоїть кузина, ну і тут все закручується. Романтична лінія мені теж зайшла, хоч я б можливо хотіла більше розписаного і плавніший перехід, але це перше доросле фентезі авторки і я спишу на це.

Мені сподобалось, навіть дуже. Поки це найкраща книга Шарі Лапени з усіх, що вийшли українською. Ну, особисто для мене. Можливо, для інших так не буде, бо рейтинг на Goodreads у неї порівняно низький. Але мені було справді напружено. Я кілька разів щиро дивувалась діям і судженням персонажів, бо зовсім не очікувала такого розвитку подій. А ще авторка узагалі не пошкодував читачів і залишив таку загадку наостанок. Мені тепер дуже потрібне продовження, бо воно ж мене мучитиме ще дуже довго. 😅