Виселення відбулось успішно😁

Це було круто. Книга неслась на неймовірній швидкості. Не було ні секунди, щоб мені було нудно або я хотіла пришвидшити сюжет.

Спочатку в нас є дві часові лінії "До" та "Після" і це як на мене дуже гарно поєднувалось. Я не губилась, не плуталась, події викладались логічно та послідовно. Герої викликали емоції, когось хотілось прибити, когось обійняти.

Мені справді мега зайшла історія, напруга, інтрига та загадка лишались для мене до кінця. Хоч я і будувала теорії, вони були максимально різні, з різними мотивами та злочинцями, та все ж я не вгадала😅 хоча шанси імовірно були)

Для тих хто вже читав книги Тесс Ґеррітсен то за настроєм та викладом вона мені ближче до циклу Хірург, хоч і не настільки медична. Хочу ще книг Тесс, це очевидно мій автор)

Як же цікаво це все розглядати😍

Дивимось на сніжок😁

Я абсолютно не звертала уваги на книгу, доки чисто рандомно не випала на клуб. І я дуже рада, що вона випала, мені максимально сподобалось. Цікавий напружений детектив, з купою різних зачеплених тем. Справа теж досить цікава і не дуже передбачувана. Єдине, що мене плутало це гра в шахи, бо грати я не умію й на мене це не здійснювало жодного ефекту🤷‍♀

Загальне враження 5/5. Дуже приємно здивувала)

Я вже тричі сказала це подрузі, що радила мені ці книги і скажу і тут "Томфорд страшна жінка". Я дві ночі не спала до 5 ранку, бо не могла змусити себе відкласти книгу. Мені максимально сподобалось. Буду читати і наступні частини, але спершу відісплюсь😅

Так відгук короткий, але для мене то 11 з 5😁
Дайте ще!

Ну назва точно відповідає оповіданням, вони дійсно різні. Хоча я від таких збірок чекаю якогось світла та позитиву, а тут більшість мають сумний післясмак. Часто кінцівки абсолютно незавершені і оповідання можна вивести навіть в трилер) Написано наче непогано більшість, але 3/5

Коротше я походу трохи набрехунькала😅

Але на відгук мені треба трохи подумати

Почну з передісторії як Квоут)
Анотації я не читала, а нащо, якщо я знаю, що це фентезі, яке дуже рекомендують і хвалять😅
Коли я починала читати я чітко усвідомлювала, що останньої третьої частини досі нема, і не факт, що взагалі буде, але фанати вірять в пана Ротфусса) А я натомість повірила Маші, яка сказала, що можна спокійно читати, якщо вона мені збрехала...

Тепер ближче до історії, це дійсно фентезі і дійсно дуже круте. Хоч я б і сказала, що не дуже видовищне та епічне, за стилем воно мені подібне до Робін Гобб, більш спокійне та можна сказати козі, хоч це і не солодка ванілька. От є в мене відчуття м'якості якоїсь, не знаю як описати. Як тільки я нормально сіла за книгу, маючи час на неї вона просто полетіла, понесла мене за своїм вітром.

Я не люблю коли у відгуках переказують сюжет чи анотацію, але мушу хоч пару слів за те написати, бо мене воно здивувало)

Ця історія це не просто пригоди, це історія легендарної особистості, можливо героя, а можливо ні, я ще не розібралась, яку він переповідає, щоб її можна було записати. Почитаняється вона не рано не пізно, а ще з його дитинства, де він переживає купу драматичних подій та горя. Разом з історією хлопчика ми дорослішаємо, змінюємось та вчимось. Це ще одне, що мені дуже сподобалось в книзі, що нас не просто кидають до особистості, звикайте, а дають час та можливість пізнати усе.

Це було фантастично, найближчим часом, по свіжих слідах, хочу прочитати і новелу, і другу частину. І якщо там кінцівка ... мої крики почують всі😅

Вона так лежить, що в мене є спокуса лягти біля неї😅

Тепла підлога їй дуже подобається😁

Апдейт😁

Непоганий детектив, я чомусь дуже скептична до книг Богдан з цими обкладинками, вони мене чомусь відштовхують, але дійсно непогана, цікава історія. Але нема багато, що про неї говорити😅 Ото єдине, що не сподобалось, чи то редактура чи коректура погана, є дурні помилки, от як заміна т9, патова ситуація стала матова😂 (як приклад)

Моє нове поповнення на моїх полицях.
Перші мої книги від цього видавництва)

Мені досі складно чітко сказати, чи мені сподобалось «Одне темне вікно». Це дуже дивне відчуття: ніби книга тримала мене десь посередині майже весь час… а потім останні сторінки просто вибили ґрунт з-під ніг.

Більшу частину історії я читала зі відчуттям «десь на трієчку» — цікаво, атмосферно, але без вау-ефекту. І водночас я не могла сказати нудноооо. У книзі є особлива подача — вона читається як казка, але не наївна, не світла й не дитяча. Це темна, густа, майже готична історія, де відчуття легенди поєднується з тривогою і постійною напругою. Саме стиль оповіді створює це відчуття казковості — повільне, тягуче, трохи моторошне.

І ось коли я вже майже змирилась із тим, що це буде просто «нормальна» історія… останні 5% книги раптом зробили стрибок зі спокійної трійки до сотні. Фінал настільки підняв ставки, загострив напругу й перевернув сприйняття подій, що тепер мені негайно потрібна друга частина. Саме через це й важко поставити оцінку: більшість книги — максимально рівно, але не погано, але завершення — просто вибух🤯