Я слабка людина😂

"Зоряний десант" Роберт Гайнлайн

Це було офігезно!

— Чому я захотіла прочитати книгу?
— Бо я бачила фільм, не раз бачила. Можна сказати росла на ньому, і мені було мусово прочитати, щоб знати першоджерело.
— Чи схожі фільм та книга?
— І так і ні. Книга намагато серйозніша, не гумористична, більш драматична та філософська можливо. Дуже крута космічна фантастика, а якщо ще зважити на те, що вперше видана в 1959 році то це просто ВАУ. Фільм як на мене знято більше як сатира та в гумористичну сторону. В моїй пам'яті більшість персонажів там висміювались, виставлялись примітивними та тупуватими, а в книзі вони зовсім не такі...

Тепер потрібно оновити спогади про фільм і передавитись по живому)

А ще згадала, що картина є недомальована і посиділа ото під "Помічницю лиходія" від Лібраріус🥰

Новеньке вдома😅

Це та історія, у яку хочеться зануритися з головою, закутавшись у ковдру та з чашкою чаю в руках. “Крамничка чарів” — максимально комфортна, тепла й магічна книга, що переносить у затишне життя маленького селища, де всі все про всіх знають, але водночас щиро піклуються один про одного.

Кіла, головна героїня, — не типова героїня фентезі. Вона не шукає пригод, не прагне слави, а лише спокою й можливості залишатися собою. Її тиха, трохи замкнена натура чудово контрастує з чарами, що буквально пронизують навколишній світ. Разом із дивакуватим, але чарівним компаньйоном Казом — рослиною-павуком — вона створює унікальне місце: крамничку, де можна знайти не лише варення, а й дещо більше — краплинку магії, здатну змінити життя.

Попри легкість сюжету, книга має глибший підтекст — про дружбу, прийняття, любов і пошук власного шляху. Вона нагадує, що магія може бути не лише у заклинаннях, а й у простих речах: у взаєморозумінні, підтримці, у маленьких радощах повсякдення.

Це одна з тих історій, що огортає теплом, як м’який шарф восени, і залишає після себе приємне відчуття спокою та щастя.

P.S. Застерігаю: не починайте читати, якщо вдома немає хоч якогось варення — в ідеалі малинового, бо дуже вже захочеться🍓✨

Треба когось виселяти😂

Коробку Анді теж оцінила)

І знову я бечу вечорами🥰

Виселення відбулось успішно😁

Це було круто. Книга неслась на неймовірній швидкості. Не було ні секунди, щоб мені було нудно або я хотіла пришвидшити сюжет.

Спочатку в нас є дві часові лінії "До" та "Після" і це як на мене дуже гарно поєднувалось. Я не губилась, не плуталась, події викладались логічно та послідовно. Герої викликали емоції, когось хотілось прибити, когось обійняти.

Мені справді мега зайшла історія, напруга, інтрига та загадка лишались для мене до кінця. Хоч я і будувала теорії, вони були максимально різні, з різними мотивами та злочинцями, та все ж я не вгадала😅 хоча шанси імовірно були)

Для тих хто вже читав книги Тесс Ґеррітсен то за настроєм та викладом вона мені ближче до циклу Хірург, хоч і не настільки медична. Хочу ще книг Тесс, це очевидно мій автор)

Як же цікаво це все розглядати😍

Дивимось на сніжок😁

Я абсолютно не звертала уваги на книгу, доки чисто рандомно не випала на клуб. І я дуже рада, що вона випала, мені максимально сподобалось. Цікавий напружений детектив, з купою різних зачеплених тем. Справа теж досить цікава і не дуже передбачувана. Єдине, що мене плутало це гра в шахи, бо грати я не умію й на мене це не здійснювало жодного ефекту🤷‍♀

Загальне враження 5/5. Дуже приємно здивувала)