я б написала тобі вірш, але слів вистачить на пісню
твій ніж залишив мені шрам, який пече доволі ніжно
я йшла на зустріч свому страху, щоб врятувати нас з тобою
в тебе були тільки слова, ти наче втратив свою зброю
я зіпсую твоє життя, потім скажу що не навмисно
ти дарував тільки слова, ми вже давно не мали змісту
та твоя тінь все ще стоїть, в моїх думках мов у полоні
зів’яв букет тих обіцянок, є тільки попіл на балконі.
твій ніж залишив мені шрам, який пече доволі ніжно
я йшла на зустріч свому страху, щоб врятувати нас з тобою
в тебе були тільки слова, ти наче втратив свою зброю
я зіпсую твоє життя, потім скажу що не навмисно
ти дарував тільки слова, ми вже давно не мали змісту
та твоя тінь все ще стоїть, в моїх думках мов у полоні
зів’яв букет тих обіцянок, є тільки попіл на балконі.
❤32
мої любі, багато хто написав що в мене є граматичні помилки в крайньому вірші. хочу одразу сказати, що вірш був написаний досить давно і я просто накидала пару рядків, та коли знайшла його то забула перевірити на граматичні помилки. тому перепрошую! мені дуже соромно за це, в наступний раз все буду перевіряти! дуже дякую вам за приємні слова. кохаю🫀
❤19
я буду цілувати, як ніби то в останнє.
з корінням виривати всі почуття й зізнання.
буду тебе благати, без відчаю й цурання.
любити і кохати, як в кращих оповіданнях.
а поки кров холодна, так само як і постіль.
я ніби вкрилась льодом, не відчуваю й досі.
у снах тебе малюю, невже настала осінь?
та знати б мені хто ти, коханий, милий хлопець.
з корінням виривати всі почуття й зізнання.
буду тебе благати, без відчаю й цурання.
любити і кохати, як в кращих оповіданнях.
а поки кров холодна, так само як і постіль.
я ніби вкрилась льодом, не відчуваю й досі.
у снах тебе малюю, невже настала осінь?
та знати б мені хто ти, коханий, милий хлопець.
❤29❤🔥8💋4
випадково потрапила на панянок, які взяли мій вірш і переклали його на російську мову. мені дуже приємно що люди поширюють мої вірші, але потрібно вказувати хто є автором. тим більш, його переклали без мого дозволу. на жаль зараз й досі існують люди які збирають на чужому підписи і лайки. шкода, що з чим нічого не вдієш. хоч я і виставляю свої поезії на відкриту платформу тікток, це не означає що кожен твір який «залітає» в рекомендації можна брати без дозволу і виставляти на своєму аккаунті, ще й не позначити автора.🫠 мені цікава ваша думка по цьому приводу. а поки, бажаю вам солодких снів та тихої ночі.
❤🔥25🤬7❤3
Дєрзай, дєтка, розбивай парубоцькі серця направо й наліво, розколюй їх, мов горіхи. Лушпиння тільки не привозь додому. Ну, бувай!
В. Симоненко
В. Симоненко
❤31💋4👍1
клянусь, що кохала в останнє,
страждань було більше ніж нас.
вночі писавши листи покаяння,
єдине, що навчив нас той час.
весь холод затьмарив торкання,
на ранок лиш попіл в руках.
клянусь, що кохала в останнє,
чи кохала колись я хоч раз?
посміхалась наївно та ніжно,
щоб кричати не залишилось сил.
я могла кохати по різному,
але як? краще питання закрити.
в очах темно зелених топила всю лють,
так щоб сльози текли лиш сухі.
це був найкращий листопад мабуть,
бо зникло кохання ще тоді на весні.
страждань було більше ніж нас.
вночі писавши листи покаяння,
єдине, що навчив нас той час.
весь холод затьмарив торкання,
на ранок лиш попіл в руках.
клянусь, що кохала в останнє,
чи кохала колись я хоч раз?
посміхалась наївно та ніжно,
щоб кричати не залишилось сил.
я могла кохати по різному,
але як? краще питання закрити.
в очах темно зелених топила всю лють,
так щоб сльози текли лиш сухі.
це був найкращий листопад мабуть,
бо зникло кохання ще тоді на весні.
❤🔥29💋9😍4