Вітаємо на оновленому каналі DevDroid News!
Ми перезапускаємо цей канал, щоб ділитися тим, що бачимо й робимо в оборонних технологіях.
Рішення, які ще вчора були експериментами, сьогодні стають стандартом. І навпаки – те, що працювало раніше, швидко втрачає актуальність.
Ми віримо, що майбутнє оборони – це не окремі продукти, а екосистеми, сумісність, спільні стандарти і зрозумілі принципи управління.
Цей канал – для тих, хто працює з технологіями, ухвалює інженерні й управлінські рішення і хоче краще розуміти, куди рухається галузь.
Ми перезапускаємо цей канал, щоб ділитися тим, що бачимо й робимо в оборонних технологіях.
Рішення, які ще вчора були експериментами, сьогодні стають стандартом. І навпаки – те, що працювало раніше, швидко втрачає актуальність.
Ми віримо, що майбутнє оборони – це не окремі продукти, а екосистеми, сумісність, спільні стандарти і зрозумілі принципи управління.
Цей канал – для тих, хто працює з технологіями, ухвалює інженерні й управлінські рішення і хоче краще розуміти, куди рухається галузь.
🔥10
Починаємо з теми, яка зазвичай лишається поза увагою, але без якої не працює жодна технологія.
Сервіс – це не «після», а частина бойового циклу. Від нього залежить, чи повернеться техніка в стрій і як швидко це станеться.
У цьому відео CEO DevDroid Юрій Поріцький розповідає, як ми будуємо сервісну службу та чому вважаємо її критичним елементом боєздатності.
📹 ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
Сервіс – це не «після», а частина бойового циклу. Від нього залежить, чи повернеться техніка в стрій і як швидко це станеться.
У цьому відео CEO DevDroid Юрій Поріцький розповідає, як ми будуємо сервісну службу та чому вважаємо її критичним елементом боєздатності.
📹 ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО
❤4
Якщо зручніше читати – нижче текстова версія.
Ми вирішили створити та розвивати сервісну службу, щоб забезпечити постійну боєздатність наших засобів на фронті. Коли техніка потрапляє до бойових підрозділів, одразу виникає багато практичних питань: як налаштувати зв’язок, як ефективно застосовувати засіб в бойових умовах.
Сервіс для нас – це не лише ремонт, а й навчання та постійний супровід. Наші інструктори виїжджають безпосередньо до бойових підрозділів поблизу лінії бойового зіткнення, проводять інструктажі, навчають персонал і показують, як працювати з нашими засобами в реальних умовах. Невід’ємною частиною цього процесу є сервісний супровід, який дозволяє повноцінно виконувати бойові завдання та швидко відновлюватися після уражень – FPV-дронами, мінами або внаслідок інших пошкоджень.
Екосистема DevDroid Service
Ключова унікальність DevDroid Service полягає в тому, що ми обслуговуємо всі наземні роботизовані комплекси, на яких встановлено Droid Box, незалежно від виробника. Це означає, що військові отримують єдиний сервісний стандарт і швидку підтримку без прив’язки до конкретної платформи. DevDroid Service – це також швидке реагування, дистанційні консультації, наявність запчастин «під рукою» і постійний зв’язок 24/7.
Як працює DevDroid Service
Повний цикл сервісної підтримки виглядає так: спочатку ми отримуємо запит від військових і проводимо первинну онлайн-консультацію, щоб з’ясувати характер проблеми. У разі необхідності ухвалюємо рішення про виїзд сервісної групи безпосередньо до підрозділу. Після проведення ремонтних робіт засіб проходить тестування, перевіряється і повертається у стрій для виконання бойових завдань. Усі звернення до сервісної служби стають основою для подальшого вдосконалення продукту, яке ми впроваджуємо на рівні R&D та виробництва.
DevDroid Service працює як у тилових містах, так і в прифронтових районах. Кожна сервісна група є автономною та здатна оперативно надати підтримку будь-якому підрозділу, що використовує наші засоби. Ми забезпечуємо безперервну роботу дроїдів на фронті завдяки дистанційній підтримці, швидкій логістиці та присутності наших людей безпосередньо в зоні бойових дій.
Кожна година простою техніки – це ризик зриву місії та загроза безпеці військовослужбовців. Саме тому ми реагуємо не в порядку черги, а за пріоритетністю бою та виконання завдання. Середній час реагування на запити до сервісної служби становить 10-15 хвилин. Далі сервісна група має до 48 годин, щоб прибути до підрозділу, відремонтувати засіб і повернути його в стрій. У випадках серйозних пошкоджень дроїдв доставляються на нашу ремонтну базу, де відновлюється в середньому протягом п’яти днів.
Більшість наших сервісних груп складаються з колишніх військовослужбовців, які пройшли війну і добре розуміють, чому критично важливо швидко повертати техніку у стрій.
Підтримка 24/7 та групи швидкого реагування безпосередньо впливають на боєздатність підрозділів. Менше простоїв – більше виконаних місій. Це проста математика війни. Ми відповідаємо не лише за якість продукту, який постачаємо, а й за його реальну боєготовність. Якщо дроїд повернувся у стрій – значить, ми виконали свою роботу на максимум.
DevDroid Service – це відповідальність, готовність і впевненість військових у тому, що вони зможуть виконати бойову місію з нашими засобами в будь-який момент. Ми запустили сервісну службу, бо розуміємо: коли техніка не працює, зникає перевага на полі бою. Саме тому сервіс для нас – не опція, а пріоритет і пряма відповідальність перед військовими.
Ми вирішили створити та розвивати сервісну службу, щоб забезпечити постійну боєздатність наших засобів на фронті. Коли техніка потрапляє до бойових підрозділів, одразу виникає багато практичних питань: як налаштувати зв’язок, як ефективно застосовувати засіб в бойових умовах.
Сервіс для нас – це не лише ремонт, а й навчання та постійний супровід. Наші інструктори виїжджають безпосередньо до бойових підрозділів поблизу лінії бойового зіткнення, проводять інструктажі, навчають персонал і показують, як працювати з нашими засобами в реальних умовах. Невід’ємною частиною цього процесу є сервісний супровід, який дозволяє повноцінно виконувати бойові завдання та швидко відновлюватися після уражень – FPV-дронами, мінами або внаслідок інших пошкоджень.
Екосистема DevDroid Service
Ключова унікальність DevDroid Service полягає в тому, що ми обслуговуємо всі наземні роботизовані комплекси, на яких встановлено Droid Box, незалежно від виробника. Це означає, що військові отримують єдиний сервісний стандарт і швидку підтримку без прив’язки до конкретної платформи. DevDroid Service – це також швидке реагування, дистанційні консультації, наявність запчастин «під рукою» і постійний зв’язок 24/7.
Як працює DevDroid Service
Повний цикл сервісної підтримки виглядає так: спочатку ми отримуємо запит від військових і проводимо первинну онлайн-консультацію, щоб з’ясувати характер проблеми. У разі необхідності ухвалюємо рішення про виїзд сервісної групи безпосередньо до підрозділу. Після проведення ремонтних робіт засіб проходить тестування, перевіряється і повертається у стрій для виконання бойових завдань. Усі звернення до сервісної служби стають основою для подальшого вдосконалення продукту, яке ми впроваджуємо на рівні R&D та виробництва.
DevDroid Service працює як у тилових містах, так і в прифронтових районах. Кожна сервісна група є автономною та здатна оперативно надати підтримку будь-якому підрозділу, що використовує наші засоби. Ми забезпечуємо безперервну роботу дроїдів на фронті завдяки дистанційній підтримці, швидкій логістиці та присутності наших людей безпосередньо в зоні бойових дій.
Кожна година простою техніки – це ризик зриву місії та загроза безпеці військовослужбовців. Саме тому ми реагуємо не в порядку черги, а за пріоритетністю бою та виконання завдання. Середній час реагування на запити до сервісної служби становить 10-15 хвилин. Далі сервісна група має до 48 годин, щоб прибути до підрозділу, відремонтувати засіб і повернути його в стрій. У випадках серйозних пошкоджень дроїдв доставляються на нашу ремонтну базу, де відновлюється в середньому протягом п’яти днів.
Більшість наших сервісних груп складаються з колишніх військовослужбовців, які пройшли війну і добре розуміють, чому критично важливо швидко повертати техніку у стрій.
Підтримка 24/7 та групи швидкого реагування безпосередньо впливають на боєздатність підрозділів. Менше простоїв – більше виконаних місій. Це проста математика війни. Ми відповідаємо не лише за якість продукту, який постачаємо, а й за його реальну боєготовність. Якщо дроїд повернувся у стрій – значить, ми виконали свою роботу на максимум.
DevDroid Service – це відповідальність, готовність і впевненість військових у тому, що вони зможуть виконати бойову місію з нашими засобами в будь-який момент. Ми запустили сервісну службу, бо розуміємо: коли техніка не працює, зникає перевага на полі бою. Саме тому сервіс для нас – не опція, а пріоритет і пряма відповідальність перед військовими.
❤7
Дроїди замість людей
Ще зовсім нещодавно – на перших етапах використання наземних роботизованих комплексів – до цих рішень ставилися скептично: під час виїздів на позиції НРК рухалися повільніше за пікапи, а їхнє застосування сприймалося радше як експеримент.
Ситуація змінилася після активізації ударних FPV-дронів. Колісна техніка почала регулярно зазнавати уражень, тоді як наземні роботизовані комплекси дозволяли продовжувати логістичні завдання з меншим ризиком для особового складу.
Сьогодні НРК активно використовують як дієвий інструмент для логістичних задач в зонах підвищеної загрози, де використання традиційних транспортних засобів пов’язане з високими втратами.
Окрім логістичної функції, активно розвивається і ударна. Найпоширеніша зброя наземних роботизованих комплексів – великокаліберні кулемети. А доданий софт перетворює звичайний кулемет на високоточну систему. Розробники програмують балістику індивідуально для кожної зброї: засіб враховує дистанцію, тип набою, вітер та кутову швидкість цілі. Також система рахує набої: оператор завжди бачить залишок боєкомплекту.
Коли ворог чує роботу великокаліберного кулемета, він автоматично думає, що тут стоїть важка техніка. Вони розуміють: звичайний піхотинець не бігатиме з 50-кілограмовим "стволом" у руках. Якщо ворожа група засіла десь у хатах, їм стає дуже "некомфортно". Наші бійці не раз чули по перехопленнях, як ворог доповідав: "По нас працює велика броньована техніка!". А насправді це був просто замаскований наземний робот, який методично відпрацьовував по цілях.
📰 ЧИТАТИ СТАТТЮ ОБОРОНКИ ПОВНІСТЮ
Ще зовсім нещодавно – на перших етапах використання наземних роботизованих комплексів – до цих рішень ставилися скептично: під час виїздів на позиції НРК рухалися повільніше за пікапи, а їхнє застосування сприймалося радше як експеримент.
Ситуація змінилася після активізації ударних FPV-дронів. Колісна техніка почала регулярно зазнавати уражень, тоді як наземні роботизовані комплекси дозволяли продовжувати логістичні завдання з меншим ризиком для особового складу.
Сьогодні НРК активно використовують як дієвий інструмент для логістичних задач в зонах підвищеної загрози, де використання традиційних транспортних засобів пов’язане з високими втратами.
Окрім логістичної функції, активно розвивається і ударна. Найпоширеніша зброя наземних роботизованих комплексів – великокаліберні кулемети. А доданий софт перетворює звичайний кулемет на високоточну систему. Розробники програмують балістику індивідуально для кожної зброї: засіб враховує дистанцію, тип набою, вітер та кутову швидкість цілі. Також система рахує набої: оператор завжди бачить залишок боєкомплекту.
Коли ворог чує роботу великокаліберного кулемета, він автоматично думає, що тут стоїть важка техніка. Вони розуміють: звичайний піхотинець не бігатиме з 50-кілограмовим "стволом" у руках. Якщо ворожа група засіла десь у хатах, їм стає дуже "некомфортно". Наші бійці не раз чули по перехопленнях, як ворог доповідав: "По нас працює велика броньована техніка!". А насправді це був просто замаскований наземний робот, який методично відпрацьовував по цілях.
📰 ЧИТАТИ СТАТТЮ ОБОРОНКИ ПОВНІСТЮ
Оборонка
Роботи замість піхоти. Чи змогли НРК з кулеметами замінити людей на передовій?
Наземні роботизовані комплекси з кулеметами та гранатометами вже виконують завдання на передовій. Чи зможуть вони замінити людину?
❤8
Сучасне поле бою стрімко трансформується під впливом безпілотних технологій. Якщо ще кілька років тому наземні роботизовані комплекси сприймалися як експериментальні рішення, сьогодні вони поступово перебирають на себе ключові функції — від логістики до безпосереднього бойового контакту з противником.
Про еволюцію застосування НРК, зміну тактики війни та перспективи роботизованих підрозділів розповів CEO DevDroid Юрій Поріцький.
✔️ Логістика — перший етап заміни людини
Ще у 2023–2024 роках доставка боєкомплекту та провізії на лінію бойового зіткнення здійснювалася людьми — пікапами або броньованою технікою. Зі зростанням ураження FPV-дронами такі місії стали надзвичайно небезпечними.
Сьогодні до 70-80% логістичних задач на окремих напрямках виконуються саме наземними роботизованими комплексами. Доставка боєприпасів, їжі або обладнання відбувається дистанційно, без прямого ризику для життя військовослужбовців.
✔️ Від логістики до ударних систем
Після закриття базових потреб підрозділів виникла наступна еволюційна потреба – озброєння роботів.
Сьогодні НРК оснащуються кулеметами різних калібрів, автоматичними гранатометами та іншими системами ураження. Уже зафіксовано низку бойових кейсів, зокрема:
▪️знищення ворожої бронетехніки
▪️утримання противника під вогневим контролем
▪️примушення російських військових до здачі в полон
✔️ Наступний рубіж — захист від FPV-дронів
Одним із головних напрямків розвитку у 2026 році стане активний захист наземних роботизованих систем. DevDroid працює над комплексними рішеннями виявлення та ураження FPV-дронів.
✔️ Від одиночних платформ до роботизованих груп
Ще одна фундаментальна зміна — перехід від одиночного застосування НРК до групових роботизованих розрахунків. У майбутньому бойові задачі виконуватимуть комплекси різних типів одночасно:
▪️ударні НРК
▪️логістичні платформи
▪️системи РЕБ
▪️засоби активного прикриття
Такий підхід дозволяє створити повноцінну роботизовану штурмову групу.
✔️ Математика війни
Попри поширений міф, наземні роботи є економічно ефективними. За статистикою, один комплекс у середньому виконує близько семи успішних місій. У перерахунку на операцію це значно дешевше, ніж ризик втрати бронетехніки або підготовленого військовослужбовця. Вибір між ризиком у сотні тисяч гривень і ризиком у десятки мільйонів очевидний. Головна мета – зменшення присутності людей безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
🎥 ПЕРЕГЛЯНУТИ ІНТЕРВ’Ю
Про еволюцію застосування НРК, зміну тактики війни та перспективи роботизованих підрозділів розповів CEO DevDroid Юрій Поріцький.
✔️ Логістика — перший етап заміни людини
Ще у 2023–2024 роках доставка боєкомплекту та провізії на лінію бойового зіткнення здійснювалася людьми — пікапами або броньованою технікою. Зі зростанням ураження FPV-дронами такі місії стали надзвичайно небезпечними.
Сьогодні до 70-80% логістичних задач на окремих напрямках виконуються саме наземними роботизованими комплексами. Доставка боєприпасів, їжі або обладнання відбувається дистанційно, без прямого ризику для життя військовослужбовців.
✔️ Від логістики до ударних систем
Після закриття базових потреб підрозділів виникла наступна еволюційна потреба – озброєння роботів.
Сьогодні НРК оснащуються кулеметами різних калібрів, автоматичними гранатометами та іншими системами ураження. Уже зафіксовано низку бойових кейсів, зокрема:
▪️знищення ворожої бронетехніки
▪️утримання противника під вогневим контролем
▪️примушення російських військових до здачі в полон
✔️ Наступний рубіж — захист від FPV-дронів
Одним із головних напрямків розвитку у 2026 році стане активний захист наземних роботизованих систем. DevDroid працює над комплексними рішеннями виявлення та ураження FPV-дронів.
✔️ Від одиночних платформ до роботизованих груп
Ще одна фундаментальна зміна — перехід від одиночного застосування НРК до групових роботизованих розрахунків. У майбутньому бойові задачі виконуватимуть комплекси різних типів одночасно:
▪️ударні НРК
▪️логістичні платформи
▪️системи РЕБ
▪️засоби активного прикриття
Такий підхід дозволяє створити повноцінну роботизовану штурмову групу.
✔️ Математика війни
Попри поширений міф, наземні роботи є економічно ефективними. За статистикою, один комплекс у середньому виконує близько семи успішних місій. У перерахунку на операцію це значно дешевше, ніж ризик втрати бронетехніки або підготовленого військовослужбовця. Вибір між ризиком у сотні тисяч гривень і ризиком у десятки мільйонів очевидний. Головна мета – зменшення присутності людей безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
🎥 ПЕРЕГЛЯНУТИ ІНТЕРВ’Ю
❤7
Піраміда потреб сучасного підрозділу
За класичною “пірамідою Маслоу” розвиток можливий лише тоді, коли задоволені базові потреби – вони визначають послідовність усіх наступних рівнів. На фронті сьогодні формується своя, суворо практична й абсолютно нова “піраміда потреб” – піраміда технологічної боєздатності підрозділу.
Рівень 1️⃣. FPV як базовий інструмент
Рівень 2️⃣. Розвідка як інструмент орієнтації
Рівень 3️⃣. Роботизована логістика
Рівень 4️⃣. Бойовий модуль як спроможність тримати лінію
Досвід сучасної війни показує, що технологічна боєздатність підрозділу формується не одномоментно і не за універсальними шаблонами. Вона вибудовується послідовно – від базових засобів ураження до більш складних і автономних рішень, кожне з яких з’являється у відповідь на конкретні практичні потреби.
Сьогодні логіка на фронті визначається не “від статуту”, а з практики застосування. Разом із цим змінюється підхід як до оснащення підрозділів, так і до розробки технологій. Ефективними стають не найбільш «просунуті» системи самі по собі, а ті рішення, що точно відповідають етапу розвитку підрозділу та доповнюють його наявні спроможності.
📰 ЧИТАТИ ТЕКСТ ПОВНІСТЮ
За класичною “пірамідою Маслоу” розвиток можливий лише тоді, коли задоволені базові потреби – вони визначають послідовність усіх наступних рівнів. На фронті сьогодні формується своя, суворо практична й абсолютно нова “піраміда потреб” – піраміда технологічної боєздатності підрозділу.
Рівень 1️⃣. FPV як базовий інструмент
Рівень 2️⃣. Розвідка як інструмент орієнтації
Рівень 3️⃣. Роботизована логістика
Рівень 4️⃣. Бойовий модуль як спроможність тримати лінію
Досвід сучасної війни показує, що технологічна боєздатність підрозділу формується не одномоментно і не за універсальними шаблонами. Вона вибудовується послідовно – від базових засобів ураження до більш складних і автономних рішень, кожне з яких з’являється у відповідь на конкретні практичні потреби.
Сьогодні логіка на фронті визначається не “від статуту”, а з практики застосування. Разом із цим змінюється підхід як до оснащення підрозділів, так і до розробки технологій. Ефективними стають не найбільш «просунуті» системи самі по собі, а ті рішення, що точно відповідають етапу розвитку підрозділу та доповнюють його наявні спроможності.
📰 ЧИТАТИ ТЕКСТ ПОВНІСТЮ
🔥2
Сьогодні Україна масштабує реальне бойове застосування НРК швидше, ніж будь-хто у світі. Постійний зворотний зв’язок від військових підрозділів дозволяє українським інженерам адаптувати системи за місяці чи навіть тижні, а не роки, перетворюючи бойовий досвід безпосередньо на технологічну Р/Еволюцію.
У цьому інтерв’ю CEO DevDroid Юрій Поріцький поділився баченням:
▪️ як НРК стали невід’ємною частиною сучасних підрозділів
▪️ чому українські роботизовані системи формують нові стандарти поля бою
▪️ ролі штучного інтелекту у наземних платформах
▪️ що чекає на роботизовану війну далі
🎥 ПЕРЕГЛЯНУТИ ІНТЕРВ’Ю
У цьому інтерв’ю CEO DevDroid Юрій Поріцький поділився баченням:
▪️ як НРК стали невід’ємною частиною сучасних підрозділів
▪️ чому українські роботизовані системи формують нові стандарти поля бою
▪️ ролі штучного інтелекту у наземних платформах
▪️ що чекає на роботизовану війну далі
🎥 ПЕРЕГЛЯНУТИ ІНТЕРВ’Ю
YouTube
ДРОН взяв у полон росіян! У вас ВИПАДЕ ЩЕЛЕПА ВІД ЦИХ МОЖЛИВОСТЕЙ українських дронів І Поріцький
Україна масштабує застосування наземних роботизованих комплексів на фронті: те, що ще пів року тому було поодинокими епізодами, нині стає щоденною практикою підрозділів. У січні НРК виконали понад 7 тисяч бойових і логістичних завдань на передовій — від доставки…
👍4
Українські військові застосували Droid TW-7.62 для ураження ворога
Підрозділ 32 окремої механізованої бригади Збройних Сил України успішно застосував роботизований наземний комплекс Droid TW-7.62 компанії DevDroid для знищення ворога.
У ході операції оператор дистанційно виявив ворожу ціль, здійснив її фіксацію та відкрив вогонь із безпечної позиції. У результаті роботи комплексу двоє окупантів були ліквідовані на дистанції близько 300 метрів.
Droid TW-7.62 створений командою українських інженерів компанії DevDroid як розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс, адаптований під кулемет КТ-7,62 (ПКТ). Система оснащена вбудованим балістичним обчислювачем, що забезпечує високу точність ураження цілей, а також елементами штучного інтелекту для автономного виявлення, захоплення та супроводу цілей.
Підрозділ 32 окремої механізованої бригади Збройних Сил України успішно застосував роботизований наземний комплекс Droid TW-7.62 компанії DevDroid для знищення ворога.
У ході операції оператор дистанційно виявив ворожу ціль, здійснив її фіксацію та відкрив вогонь із безпечної позиції. У результаті роботи комплексу двоє окупантів були ліквідовані на дистанції близько 300 метрів.
Droid TW-7.62 створений командою українських інженерів компанії DevDroid як розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс, адаптований під кулемет КТ-7,62 (ПКТ). Система оснащена вбудованим балістичним обчислювачем, що забезпечує високу точність ураження цілей, а також елементами штучного інтелекту для автономного виявлення, захоплення та супроводу цілей.
YouTube
Ударний НРК ліквідував двох російських окупантів
Бійці 32 ОМБр застосували Droid TW-7.62 для знищення ворожого особового складу.
Двоє окупантів ліквідовано з відстані 300 метрів. Оператор виявив ціль, зафіксував, відкрив вогонь.
Місія виконана дистанційно.
Дякуємо бійцям 32 ОМБр за професійну роботу…
Двоє окупантів ліквідовано з відстані 300 метрів. Оператор виявив ціль, зафіксував, відкрив вогонь.
Місія виконана дистанційно.
Дякуємо бійцям 32 ОМБр за професійну роботу…
🔥4
5 ключових тез з колонки Миколи Зінкевича на позивний Макар, Командира роти ударних НРК NC13 в складі 3-ї ОШБр
1️⃣НРК змінюють тактику ведення війни
Наземні роботизовані комплекси стали центральним елементом сучасного бою, значно впливаючи на тактику війни в Україні. Роль важкої техніки зменшилась, натомість поле бою заповнили роботи та дрони.
2️⃣НРК рятують життя і підвищують ефективність операцій
Роботи виконують логістику, евакуацію, підтримку піхоти під вогнем – завдання, які раніше виконували бійці, тепер роблять машини, що значно знижує ризики для людей.
3️⃣НРК виконують ключові функції на фронті
▪️забезпечують логістику (доставлення вантажів, боєприпасів)
▪️евакуюють поранених і загиблих
▪️підтримують вогнем піхоту
▪️проводять розвідку в умовах поганої видимості
▪️виконують мінування і інженерні задачі
4️⃣НРК підвищують міцність оборони та здатність утримувати позиції
Є приклад, коли робот тримав бойову позицію протягом 45 діб та стримував атаки ворога кулеметним вогнем без участі людей – це ілюструє зміну правил ведення бою.
5️⃣НРК мають потенціал стати стратегічним ресурсом
Ефективність НРК – не лише тактичний фактор, а потенційно стратегічний, і цей напрям потребує масштабування.
📰 ЧИТАТИ КОЛОНКУ ПОВНІСТЮ
1️⃣НРК змінюють тактику ведення війни
Наземні роботизовані комплекси стали центральним елементом сучасного бою, значно впливаючи на тактику війни в Україні. Роль важкої техніки зменшилась, натомість поле бою заповнили роботи та дрони.
2️⃣НРК рятують життя і підвищують ефективність операцій
Роботи виконують логістику, евакуацію, підтримку піхоти під вогнем – завдання, які раніше виконували бійці, тепер роблять машини, що значно знижує ризики для людей.
3️⃣НРК виконують ключові функції на фронті
▪️забезпечують логістику (доставлення вантажів, боєприпасів)
▪️евакуюють поранених і загиблих
▪️підтримують вогнем піхоту
▪️проводять розвідку в умовах поганої видимості
▪️виконують мінування і інженерні задачі
4️⃣НРК підвищують міцність оборони та здатність утримувати позиції
Є приклад, коли робот тримав бойову позицію протягом 45 діб та стримував атаки ворога кулеметним вогнем без участі людей – це ілюструє зміну правил ведення бою.
5️⃣НРК мають потенціал стати стратегічним ресурсом
Ефективність НРК – не лише тактичний фактор, а потенційно стратегічний, і цей напрям потребує масштабування.
📰 ЧИТАТИ КОЛОНКУ ПОВНІСТЮ
CEO DevDroid Юрій Поріцький дав велике інтерв’ю 5 каналу про розвиток роботизованих систем на фронті. Ми зібрали ключові меседжі з цієї розмови. Повний випуск дивіться за посиланням.
✔️Взаємодія інженерів і військових
Розвиток сучасних технологій в Україні відбувається у постійній взаємодії з військовими. Тестуючи техніку безпосередньо на полі бою, вони дають інженерам фідбек, що потрібно покращити. Через це технології змінюються дуже швидко.
Рішення, які були актуальні у 2025 році, вже у 2026 можуть втрачати свою ефективність. Тому виробникам необхідно постійно відстежувати, що відбувається на фронті, і розуміти, як змінюється технічний прогрес противника.
✔️Необхідність працювати на випередження
Оборонні компанії змушені працювати на випередження. Наприклад, уже сьогодні доводиться думати про те, що може відбуватися наприкінці 2026 або у 2027 році. Це пов’язано з тим, що виробництво нових рішень може займати від трьох до шести місяців. Якщо орієнтуватися лише на поточну ситуацію, то на момент появи нового продукту він може вже бути застарілим.
Показовим прикладом є зміна «кілзони». Коли у 2025 році укладалися контракти та постачалися комплекси військовим, кілзона на деяких ділянках становила приблизно 5-10 км.
Виходячи з цього, розробники закладали запас ходу у 20-25 км. Однак уже до кінця того ж року кілзона зросла до 20 км. Тепер доводиться прогнозувати ситуацію, у якій вона може зрости до 50 км.
✔️Спроби Росії розвивати НРК
Російська сторона також намагається розвивати власні наземні роботизовані комплекси. У російських пропагандистських відео вже можна побачити подібні машини, хоча вони виглядають досить примітивно.
За наявною інформацією, їхній рівень приблизно відповідає українським зразкам 2023 або початку 2024 року. Такі комплекси зазвичай можуть пересуватися на дистанції три-п’ять кілометрів і мають проблеми зі зв’язком.
Попри це, росіяни намагаються встановлювати на них озброєння — переважно кулемети радянських калібрів 7,62 або 12,7 мм. Вони спостерігають за тим, як подібні системи застосовуються українськими військовими, і намагаються повторити цей досвід.
✔️Необхідність технологічної переваги
Росія має доступ до величезної кількості ресурсів і може швидко масштабувати виробництво. Важливу роль тут відіграє Китай, який здатний забезпечити російську сторону великою кількістю комплектуючих і налагодити швидку логістику.
Саме тому для України критично важливо отримати технологічну перевагу. Цього можна досягти завдяки масштабуванню виробництва та підтримці з боку держави. Українські компанії вже мають можливість створювати спільні підприємства з європейськими партнерами. Це дозволяє залучати фінансування, будувати виробничі потужності та забезпечувати фронт необхідною технікою.
✔️Інтерес міжнародних партнерів
До українських технологій уже проявляють значний інтерес іноземні партнери. Майже щотижня надходять запити від іноземних компаній та міністерств оборони. Деякі хочуть закупити певну кількість систем, інші пропонують створювати спільні підприємства або приїжджають подивитися, як ці технології працюють на практиці.
Найбільший інтерес проявляють скандинавські та балтійські країни. Для них це особливо актуально, адже вони географічно ближче до Росії і розуміють потенційні ризики. Вони уважно вивчають український досвід і технології, які вже довели свою ефективність на полі бою.
✔️Швидкість як головна перевага
У суспільстві інколи виникає дискусія про те, чи варто відкрито розповідати про українські технології. Одні люди побоюються, що ворог може використати цю інформацію. Інші переживають, що іноземні компанії можуть скопіювати технології. Проте на практиці головним фактором є не сама технологія, а здатність постійно її вдосконалювати.
Те, що працювало у 2023 чи 2024 році, вже не є актуальним у 2026-му. Навіть рішення, які створюються сьогодні, можуть втратити актуальність через рік. Саме тому ключовою перевагою є швидкість розвитку. Якщо навіть хтось намагатиметься скопіювати технологію, на це підуть роки. За цей час українські розробники зможуть просунутися ще далі.
✔️Взаємодія інженерів і військових
Розвиток сучасних технологій в Україні відбувається у постійній взаємодії з військовими. Тестуючи техніку безпосередньо на полі бою, вони дають інженерам фідбек, що потрібно покращити. Через це технології змінюються дуже швидко.
Рішення, які були актуальні у 2025 році, вже у 2026 можуть втрачати свою ефективність. Тому виробникам необхідно постійно відстежувати, що відбувається на фронті, і розуміти, як змінюється технічний прогрес противника.
✔️Необхідність працювати на випередження
Оборонні компанії змушені працювати на випередження. Наприклад, уже сьогодні доводиться думати про те, що може відбуватися наприкінці 2026 або у 2027 році. Це пов’язано з тим, що виробництво нових рішень може займати від трьох до шести місяців. Якщо орієнтуватися лише на поточну ситуацію, то на момент появи нового продукту він може вже бути застарілим.
Показовим прикладом є зміна «кілзони». Коли у 2025 році укладалися контракти та постачалися комплекси військовим, кілзона на деяких ділянках становила приблизно 5-10 км.
Виходячи з цього, розробники закладали запас ходу у 20-25 км. Однак уже до кінця того ж року кілзона зросла до 20 км. Тепер доводиться прогнозувати ситуацію, у якій вона може зрости до 50 км.
✔️Спроби Росії розвивати НРК
Російська сторона також намагається розвивати власні наземні роботизовані комплекси. У російських пропагандистських відео вже можна побачити подібні машини, хоча вони виглядають досить примітивно.
За наявною інформацією, їхній рівень приблизно відповідає українським зразкам 2023 або початку 2024 року. Такі комплекси зазвичай можуть пересуватися на дистанції три-п’ять кілометрів і мають проблеми зі зв’язком.
Попри це, росіяни намагаються встановлювати на них озброєння — переважно кулемети радянських калібрів 7,62 або 12,7 мм. Вони спостерігають за тим, як подібні системи застосовуються українськими військовими, і намагаються повторити цей досвід.
✔️Необхідність технологічної переваги
Росія має доступ до величезної кількості ресурсів і може швидко масштабувати виробництво. Важливу роль тут відіграє Китай, який здатний забезпечити російську сторону великою кількістю комплектуючих і налагодити швидку логістику.
Саме тому для України критично важливо отримати технологічну перевагу. Цього можна досягти завдяки масштабуванню виробництва та підтримці з боку держави. Українські компанії вже мають можливість створювати спільні підприємства з європейськими партнерами. Це дозволяє залучати фінансування, будувати виробничі потужності та забезпечувати фронт необхідною технікою.
✔️Інтерес міжнародних партнерів
До українських технологій уже проявляють значний інтерес іноземні партнери. Майже щотижня надходять запити від іноземних компаній та міністерств оборони. Деякі хочуть закупити певну кількість систем, інші пропонують створювати спільні підприємства або приїжджають подивитися, як ці технології працюють на практиці.
Найбільший інтерес проявляють скандинавські та балтійські країни. Для них це особливо актуально, адже вони географічно ближче до Росії і розуміють потенційні ризики. Вони уважно вивчають український досвід і технології, які вже довели свою ефективність на полі бою.
✔️Швидкість як головна перевага
У суспільстві інколи виникає дискусія про те, чи варто відкрито розповідати про українські технології. Одні люди побоюються, що ворог може використати цю інформацію. Інші переживають, що іноземні компанії можуть скопіювати технології. Проте на практиці головним фактором є не сама технологія, а здатність постійно її вдосконалювати.
Те, що працювало у 2023 чи 2024 році, вже не є актуальним у 2026-му. Навіть рішення, які створюються сьогодні, можуть втратити актуальність через рік. Саме тому ключовою перевагою є швидкість розвитку. Якщо навіть хтось намагатиметься скопіювати технологію, на це підуть роки. За цей час українські розробники зможуть просунутися ще далі.
✔️Defence-tech як майбутній драйвер економіки
Сьогодні український defense-tech переживає стрімкий розвиток. Саме ця галузь може стати одним із ключових драйверів економіки після завершення війни. Якщо раніше Україна була відома передусім аграрним сектором, а згодом — IT-індустрією, то наступним етапом може стати оборонна технологічна галузь.
Україна має унікальний досвід бойового застосування новітніх технологій, і цей досвід може бути затребуваний у багатьох країнах світу — від Європи до Африки та Південної Америки.
Після завершення війни ці технології можуть допомогти відновлювати економіку. Україна вже має розробки, які можуть експортуватися на міжнародний ринок.
✔️Роботизована оборона після війни
Разом із тим навіть у разі припинення бойових дій потреба у таких системах не зникне. Росії не можна довіряти, і навіть у разі перемир’я лінія розмежування потребуватиме постійного контролю. Залишатиметься необхідність проводити розвідку, доставляти боєприпаси та виконувати інші задачі. Роботизовані комплекси можуть виконувати цю роль значно ефективніше і безпечніше, ніж люди.
Є приклади, коли українські підрозділи утримували позиції за допомогою роботизованих систем протягом тривалого часу. В одному з випадків підрозділ NC13 Третьої штурмової бригади утримував позицію за допомогою дроїдів приблизно півтора місяця.
Якщо розмістити подібні комплекси кожні 5 або 10 кілометрів уздовж лінії розмежування, вони можуть ефективно контролювати територію. При цьому оператори перебуватимуть на значній відстані — 20, 30, 40 або навіть 50 кілометрів від лінії фронту. Задача полягатиме лише в обслуговуванні техніки, заміні батарей та періодичному управлінні системами.
Так може виглядати майбутня модель оборони, де основну роботу виконуватимуть роботизовані системи, а люди перебуватимуть у відносній безпеці.
✔️Дроїди замість людей
Саме тому розвиток роботизованих систем є одним із ключових напрямів сучасної війни. Машини можна виробляти тисячами, тоді як людські життя є безцінними і невідновлюваними. Україна вже рухається в цьому напрямку, створюючи нові технології та намагаючись зробити війну максимально дистанційною для своїх військових.
Сьогодні український defense-tech переживає стрімкий розвиток. Саме ця галузь може стати одним із ключових драйверів економіки після завершення війни. Якщо раніше Україна була відома передусім аграрним сектором, а згодом — IT-індустрією, то наступним етапом може стати оборонна технологічна галузь.
Україна має унікальний досвід бойового застосування новітніх технологій, і цей досвід може бути затребуваний у багатьох країнах світу — від Європи до Африки та Південної Америки.
Після завершення війни ці технології можуть допомогти відновлювати економіку. Україна вже має розробки, які можуть експортуватися на міжнародний ринок.
✔️Роботизована оборона після війни
Разом із тим навіть у разі припинення бойових дій потреба у таких системах не зникне. Росії не можна довіряти, і навіть у разі перемир’я лінія розмежування потребуватиме постійного контролю. Залишатиметься необхідність проводити розвідку, доставляти боєприпаси та виконувати інші задачі. Роботизовані комплекси можуть виконувати цю роль значно ефективніше і безпечніше, ніж люди.
Є приклади, коли українські підрозділи утримували позиції за допомогою роботизованих систем протягом тривалого часу. В одному з випадків підрозділ NC13 Третьої штурмової бригади утримував позицію за допомогою дроїдів приблизно півтора місяця.
Якщо розмістити подібні комплекси кожні 5 або 10 кілометрів уздовж лінії розмежування, вони можуть ефективно контролювати територію. При цьому оператори перебуватимуть на значній відстані — 20, 30, 40 або навіть 50 кілометрів від лінії фронту. Задача полягатиме лише в обслуговуванні техніки, заміні батарей та періодичному управлінні системами.
Так може виглядати майбутня модель оборони, де основну роботу виконуватимуть роботизовані системи, а люди перебуватимуть у відносній безпеці.
✔️Дроїди замість людей
Саме тому розвиток роботизованих систем є одним із ключових напрямів сучасної війни. Машини можна виробляти тисячами, тоді як людські життя є безцінними і невідновлюваними. Україна вже рухається в цьому напрямку, створюючи нові технології та намагаючись зробити війну максимально дистанційною для своїх військових.
🔥2