Минулий тиждень видався дуже плідним: події, дискусії та розмови про майбутнє українського defense tech.

R&D-директор DevDroid Олег Федоришин взяв участь у трьох галузевих конференціях, присвячених масштабуванню оборонних технологій, експорту, кооперації між виробниками та майбутньому роботизованих систем на полі бою.

Перший фокус – експорт оборонних технологій.

На V Foreign Investment Congress'26 говорили про те, як Україні вибудовувати експортну спроможність у сфері оборонних технологій, зберігаючи баланс між потребами фронту та розвитком галузі.

Ключове питання: як швидко масштабувати виробництво оборонних технологій? Один із перспективних підходів – модель Build with Ukraine, коли українські компанії разом із міжнародними партнерами відкривають спільні підприємства за кордоном, а 100% виробленої продукції спрямовується назад в Україну.

Це дозволяє залучати додаткові виробничі потужності, інвестиції та технологічну експертизу партнерів, одночасно посилюючи спроможності українського війська та інтегруючи наш defense tech у глобальну екосистему.

Другий фокус – кооперація всередині ринку.

На 2U Tech Forum говорили про інновації в сфері defense та масштабування. Для DevDroid ця тема особливо близька, адже наші рішення та бойові модулі інтегруються в платформи інших виробників.

Український defense-tech-ринок часто сприймають як конкурентний. Але на практиці він дедалі більше стає кооперативним. Сильні продукти народжуються там, де різні команди об’єднують свою експертизу: платформи, бойові модулі, системи керування, зв’язок, сенсори, програмне забезпечення.

Третій фокус – фронтирні технології на полі бою.

На UA Online Miltech Conference 2026 говорили про AI, автономність і системне інтегрування. Ще кілька років тому частина цих напрямів звучала як «новітні технології». Сьогодні вони вже безпосередньо впливають на бойову ефективність.

Технології швидко переходять із R&D у реальне застосування, проходять випробування в бойових умовах, отримують зворотний зв’язок від військових і масштабуються, якщо доводять свою ефективність.


Головний висновок після цих трьох подій: український defense tech дедалі більше концентрується на питаннях розвитку індустрії загалом, а не лише на окремих продуктах. Ми говоримо про нову індустрію, нові правила кооперації, нові експортні можливості та нову роль України у світовій безпеці.

НРК, роботизація, AI, автономність і системна інтеграція – це напрямки, які прямо зараз формують наступний етап війни.

Під час операції на Харківщині українські військові залучили НРК для підтримки піхоти під час зачистки населеного пункту від противника. Droid 12.7 від DevDroid забезпечував вогневу підтримку та допомагав контролювати ситуацію на полі бою.

Тренд очевидний: роль наземних роботизованих комплексів на полі бою продовжує зростати. НРК беруть на себе дедалі більше ризикованих завдань – від логістики та евакуації до безпосередньої участі в бойових діях.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО
facebook.com/reel/974185048838241/

Droid TW 12.7 на платформі NUMO від Robotics, створений командою українських інженерів компанії DevDroid, є комплексним рішенням для розвідки та виконання вогневих завдань на полі бою. Поєднання дистанційного керування, вбудованого балістичного обчислювача та алгоритмів штучного інтелекту дозволяє платформі точно виявляти, захоплювати й уражати цілі, зменшуючи ризики для особового складу.

Західний світ усе ще думає танками. Україна вже воює алгоритмами.

Сучасна війна — це не лише броня, калібри та кількість техніки. Це швидкість обробки даних, здатність адаптуватися до нових загроз і цикл оновлення технологій, який вимірюється не роками, а тижнями.

Чому український defence tech став одним із драйверів змін у світовій оборонній індустрії? Як ШІ, наземні роботи та модель Build with Ukraine змінюють правила гри?

ЧИТАТИ МАТЕРІАЛ MIND

Сьогодні повітряні дрони стали однією з головних загроз для техніки, що працює на землі. У таких умовах питання захисту стає критично важливим не лише для традиційної бронетехніки, а й для наземних роботизованих комплексів

В інтерв'ю для «Оборонки» CEO DevDroid Юрій Поріцький розповів про перспективи створення комплексів активного захисту від безпілотників, технологічні виклики цього напрямку та те, як такі системи можуть вплинути на майбутнє бронетехніки й роботизованих платформ.

У матеріалі також йдеться про:
▪️ключові вимоги до сучасних КАЗ
▪️особливості протидії FPV-дронам
▪️роль штучного інтелекту в системах виявлення загроз


ЧИТАТИ ІНТЕРВ’Ю

На Кінбурнській косі вперше поєднали морську та наземну роботизовані платформи в одній бойовій операції

Бійці 123-ї окремої бригади територіальної оборони провели унікальну бойову операцію на Кінбурнській косі із застосуванням дистанційно керованого бойового модуля Wolly 7.62, розробленого DevDroid.

Wolly 7.62, встановлений на наземну роботизовану платформу, доправили до окупованого берега за допомогою морського безпілотного комплексу. Після висадки наземний робот виконав бойове завдання на території, де безпосередня присутність українських військовослужбовців була б пов’язана з надзвичайно високим ризиком.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО

“Місія на Кінбурнській косі продемонструвала потенціал мультидоменного застосування роботизованих систем, коли морські й наземні безпілотні платформи працюють у межах єдиної операції. Цей кейс може змінити саму логіку проведення бойових місій: техніка здатна доставляти іншу техніку на контрольовану противником територію та виконувати там завдання без безпосередньої присутності військових. Це розширює географію застосування наземних роботів і відкриває нові сценарії для проведення операцій у найбільш небезпечних зонах”, – зазначив Юрій Поріцький, CEO DevDroid.

Wolly 7.62 – сучасний дистанційно керований бойовий модуль, призначений для виконання вогневих завдань і спостереження за полем бою без безпосередньої присутності оператора на лінії вогню. Модуль може встановлюватися на стаціонарних позиціях, блокпостах і спостережних пунктах, а також інтегруватися в мобільні роботизовані платформи.

Модуль дає змогу оператору дистанційно вести спостереження та керувати озброєнням із захищеної позиції. Його інтеграція на наземні роботизовані комплекси дозволяє використовувати систему для виконання завдань у найбільш небезпечних зонах, зменшуючи ризики для особового складу.

Роботизований штурм: Droid TW-12.7 допоміг знищити позицію окупантів

Бійці 33-го окремого штурмового полку провели успішну операцію із застосуванням ударного наземного роботизованого комплексу Droid TW-12.7 та БпЛА.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО

DevDroid представив новий розвідувально-ударний комплекс Droid TW 40

Українська оборонно-технологічна компанія DevDroid оголосила про запуск нового продукту – розвідувально-ударного наземного роботизованого комплексу Droid TW 40. Рішення поєднує шестиколісну мобільну платформу, бойовий модуль Wolly 40, адаптований під автоматичний гранатомет Mk 19, та універсальну систему керування Droid Box.

Droid TW 40 уже пройшов кодифікацію та допущений до експлуатації у Силах оборони України.

«Ми послідовно розширюємо лінійку ударних наземних роботизованих комплексів DevDroid. Після рішень калібру 7,62 і 12,7 мм ми створили комплекс із 40-мм гранатометом, а також доповнили гусеничні платформи колісною. Це дає військовим ширший вибір рішень для різних бойових завдань, типів місцевості та умов застосування», – зазначає Юрій Поріцький, CEO DevDroid.

Можливості та характеристики комплексу

▪️Droid TW 40 призначений для вогневої підтримки підрозділів, роботи по позиціях противника, укриттях, живій силі та легкоброньованій техніці.

▪️Використання 40-мм автоматичного гранатомета дозволяє комплексу працювати як із відкритих, так і із закритих вогневих позицій. Дальність ведення вогню становить до 1,5 км.

▪️Для підвищення точності та швидкості виконання бойових завдань Droid TW 40 оснащений вбудованим балістичним обчислювачем і системою наведення за координатами. Тепловізор забезпечує можливість виявлення й супроводу цілей за умов прямої видимості.

▪️Міцна конструкція та шестиколісна платформа забезпечують високу прохідність на бездоріжжі, болотистій і піщаній місцевості, снігу та кам’янистих ділянках. Комплекс також може долати неглибокі водні перешкоди.

▪️Максимальна швидкість руху Droid TW 40 становить до 13 км/год. Запас ходу сягає до 70 км дорогами із твердим покриттям і до 50 км бездоріжжям. У режимі очікування комплекс може працювати без руху до 120 годин.

▪️Управління комплексом забезпечує Droid Box – універсальна система керування наземними роботизованими комплексами, розроблена DevDroid. Вона підтримує до 6 типів зв’язку, зокрема радіозв’язок, LTE та супутниковий, і дозволяє оператору керувати платформою та бойовим модулем через єдиний інтерфейс.

https://youtu.be/ImDNSrEFWLw

IEEE Spectrum аналізує, як Україна рухається в бік передової, де дистанційно керовані системи беруть на себе дедалі більше ключових завдань.

Причина цієї трансформації – поле бою змінилося фундаментально. Територія стала практично прозорою внаслідок постійного спостереження та використання FPV-дронів. Автомобіль, бронетехніка або група військових можуть бути виявлені й атаковані протягом лічених хвилин.

Саме тому роботи дедалі частіше доставляють боєприпаси й провізію, евакуюють поранених, проводять розвідку, розміновують території, встановлюють обладнання, ретранслюють зв’язок і виконують вогневі завдання. Головний принцип такого підходу простий: техніка має працювати там, де для людини це надто небезпечно.

За оцінкою R&D Director DevDroid Олега Федоришина, розвиток НРК потенційно може зменшити потребу в безпосередній присутності військових на передньому краї на 30–40%.

ЧИТАТИ МАТЕРІАЛ

Кілзона розширюється. А отже, змінюватися мають і підходи до ведення війни.

Просто додати більше роботів недостатньо. Потрібно перебудовувати саму систему їхнього застосування – від розвідки й логістики до ураження цілей та евакуації.

Що для цього необхідно і якими можуть бути роботизовані операції майбутнього – у колонці CEO DevDroid Юрія Поріцького для 24 Каналу.

ЧИТАТИ КОЛОНКУ

Європейський оборонно-промисловий комплекс має виробничі потужності, капітал і десятиліття інженерної експертизи. Україна має те, чого неможливо отримати в лабораторіях і відтворити на полігонах, – щоденний досвід технологічної війни проти сильного противника.

R&D-директор DevDroid Олег Федоришин розповідає що, більшість українських рішень виникає у відповідь на конкретну бойову проблему. Оскільки такі проблеми з’являються щодня, інновації також розвиваються надзвичайно швидко.

Це змінює і саме уявлення про життєвий цикл оборонної технології. Західні компанії звикли проєктувати системи на п’ять, десять або навіть більше років експлуатації. На сучасному полі бою рішення, яке було ефективним рік тому, сьогодні може потребувати повної модернізації. Технології необхідно не лише виробляти й обслуговувати, а постійно адаптувати, інтегрувати та повторно перевіряти в бойових умовах.

Саме тому міжнародна співпраця в оборонній галузі сьогодні – це обмін, у якому українські компанії приносять бойову валідацію, швидкість розробки, прямий зв’язок із військовими та здатність змінювати продукт у відповідь на нові загрози, а європейські партнери – доступ до капіталу, компонентної бази, масштабного виробництва та глобальних ринків.

ЧИТАТИ МАТЕРІАЛ

Розповідаємо про 10 ключових можливостей Droid Box – універсальної системи керування НРК: від побудови маршрутів і контролю стану платформи до роботи з відео, зв’язком, озброєнням та AI-функціями.

Дивіться, як один інтерфейс допомагає оператору контролювати платформу й виконання місії.

Від «іграшки» до бойового інструмента: як військові сприймають НРК

Наземні роботизовані комплекси поступово стають повноцінною частиною бойової роботи підрозділів. Однак ефективність НРК залежить не лише від самої платформи – за кожною успішною місією стоїть оператор.

Про роботу оператора, навчання, перші місії, ставлення військових до дроїдів і важливість оперативного сервісу розповідає молодший сержант Павло Пендус, позивний «АС» з 91-го окремого батальйону.

Павло добре пам’ятає свої перші навчання та виїзди. Тоді НРК переважно керували через ретранслятори, а оператори перебували на відстані приблизно п’яти-шести кілометрів від лінії фронту. Сьогодні технології зв’язку дозволяють працювати значно далі від зони бойових дій, керувати комплексами у зручніший спосіб і не ризикувати життям оператора.

Одним із найскладніших завдань на початку було опанування різних типів НРК. Кожна платформа має власну конструкцію, механічні особливості, характерні несправності та нюанси, які залежать від виробника. Оскільки наземні роботизовані комплекси залишаються відносно новим напрямом для війська, вчитися доводиться дуже швидко.

Павло згадує триденний курс, який проводили інструктори DevDroid. За цей час військові навчилися керувати НРК через різні канали зв’язку та правильно його обслуговувати. За його оцінкою, ці три дні дали більше практичних знань, ніж деякі попередні тривалі курси.

Сьогодні НРК усе ще переважно використовують для логістики, однак кількість ударних місій поступово зростає. Перший досвід роботи з ударним комплексом найбільше вразив можливістю дистанційно виконувати бойове завдання, перебуваючи на значній відстані від місця подій. Це дозволяє уражати противника, не наражаючи оператора на безпосередню небезпеку.

Ставлення військових до роботизованих комплексів також поступово змінюється. Ті, хто раніше не працював із НРК, іноді сприймали їх як іграшки та не вірили в їхню ефективність. Однак після перших практичних місій ставлення змінюється: військові бачать, що дроїд може працювати там, куди людині або звичайному транспорту дістатися надто складно чи небезпечно.

У подкасті УТ-2, записаному на Brave1 Advantage, CEO DevDroid Юрій Поріцький розповідає про еволюцію бойового модуля Wolly, створення універсальної системи керування Droid Box і перехід від окремих роботів до скоординованого застосування наземних, повітряних та морських безпілотних систем.
ДИВИТИСЯ ВІДЕО