😒 Навіть великі штрафи не зупиняють окремих громадян в їх бажанні позбутися рештків рослинності шляхом спалювання на відкритій території, замість того, щоб вибрати інші способи, безпечніші для природи та людей.

🔥 Так, 23 січня, в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) на території Мішково-Погорілівської сільської громади, державними інспекторами виявлено громадянина, який здійснював спалювання сухої рослинності.

📝 Особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 77-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» та накладено штраф у розмірі 3060 грн.

📢 Тож закликаємо громадян проявляти свідомість та не порушувати право інших осіб на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Також, закликаємо органи місцевого самоврядування посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення щодо наявних способів утилізації рослинних рештків на територіях своїх громад.

🌳🌳🌳 Лісосмуги – це штучні інженерні споруди, які створені щоб компенсувати негативний вплив від розорювання цілинних степів. Саме вони захищають нас від пилових та снігових бур, від виносу чорнозему і збіднення родючості земель.

Лісосмуги є частиною екологічної мережі, осередками розвитку дикої природи в рамках аграрно-зміненої території.

🪵 Проте знищення лісосмуг за останні роки набуло непомірних масштабів. Так звані «чорні лісоруби» знищують тисячі гектарів насаджень.

👉🏻 Один із прикладів такої діяльності - знищення дубів біля села Стара Богданівка на Миколаївщині. Особу порушника встановлено, складено протокол про адміністративне правопорушення. Також розраховано збитки, заподіяні державі, - понад 17 тисяч гривень.

👉🏻 Інший приклад - виявлено порушника, який спиляв 5 акацій у захисному насадженні біля села Підлісне Миколаївського району Миколаївської області, шкода становить понад 33 тисячі гривень.

Такі випадки є непоодинокими, але рідко вдається спіймати «лісоруба» на місці злочину.

✔️ Систематичні атаки та військові дії призводять до серйозного забруднення повітря, води та ґрунту, що має катастрофічні наслідки для природних екосистем.

✔️ Збройна агресія залишає за собою сліди руйнування природи, використання небезпечних речовин та великі обсяги військового сміття. Передовсім це відзначається погіршенням якості ґрунту, забрудненням водних ресурсів та викидами токсичних речовин у повітря, що може призвести до екологічних катастроф.

✔️ Повсякденний моніторинг наслідків цих дій є важливим для розуміння обсягів та серйозності збитків, а також для прийняття заходів щодо відновлення природних ресурсів та мінімізації впливу на довкілля.

​​🌿31 січня відбувся міжнародний форум "United for Nature. Agenda for Ukraine,", на якому представники українських та міжнародних організацій, дипломатичних представництв, бізнес-спільноти, а також екологічні активісти, журналісти та лідери громадської думки обговорювали такі теми:

• Виклики у процесі переговорів щодо приєднання України до ЄС в рамках зеленого кластеру
• Кліматична політика та фінансування зеленого переходу в Україні;
• Реформа лісової галузі;
• Реформа управління відходами як основа впровадження циркулярної економіки;
• Реформа Державного екологічного контролю тощо.

🤝🏼У заході взяли участь високопосадовці, серед яких Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль, Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Єврокомісар з питань довкілля, океанів та рибальства Virginijus Sinkevičius. Серед міжнародних гостей - Міністр довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Mircea Fechet, Міністерка довкілля Молдови Iordanca Iordanov, колишня міністерка навколишнього середовища Бразилії Ізабелла Тейшейра.

📃Однією з ключових тем було реформування Державного екологічного контролю України.

✅Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець відзначив: «Екологічна безпека та збереження живої природи - це саме те, що запропонував усьому Світу Президент України Володимир Зеленський в пункті 8 Формули Миру. І саме це має стати метою реформування Державної екологічної інспекції. Ми змінюємо підхід до контролю у довкіллєвій сфері. Мета – перейти від системи точкового контролю до системи моніторингу та збереження екосистеми. Від очікування заяв та скарг до щоденного моніторингу потенційного впливу».

✅У своїй промові Заступник Міністра Міндовкілля Олена Крамаренко відмітила, що часу на очікування вже нема і вже зараз необхідно активно вибудовувати систему екологічного контролю згідно з сучасними екологічними стандартами. Якісна фіксація шкоди довкіллю – одна із складових справедливого відшкодування шкоди довкіллю.

✅Т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович зазначив: «Насамперед необхідно прийняти Закон про державний екологічний контроль, з врахуванням норм європейського законодавства, який дозволить оптимізувати та об’єднати функції екологічного контролю. Наступною складовою реформи є важливість цифровізації процесу фіксації негативного впливу на довкілля. Кожен факт буде зафіксований на місці виявлення та внесений до онлайн платформи «ЕкоЗагроза», що також буде запобіжником від корупційних проявів. Крім того, планується придбання сучасного лабораторного обладнання, спеціалізованих автомобілів та засобів індивідуального захисту за підтримки міжнародних партнерів. В рамках реформи передбачено створення системи підготовки інспекторів, щоб підвищити їх професійний рівень. Система держекоконтролю буде дворівневою. На першому рівні інспектор, який закріплений за відповідною територією, буде здійснювати її патрулювання, оперативно реагувати на виклики громадян та залучатися до рейдових перевірок. Переважно це будуть колишні військові, які проживають на цій території та користуються повагою місцевого населення. Захисники України – захищатимуть довкілля! Другий рівень системи передбачає прийняття рішень щодо перевірок суб’єктів господарювання та рейдових перевірок. Також буде проводитися аналіз результатів діяльності органу в цілому та кожного тероргану окремо. Основною метою системи держекоконтролю стає акцент на попередженні і припиненні шкоди навколишньому середовищу та ефективному усуненні негативних наслідків».

✅На завершення виступила Олена Кравченко, виконавчий директор МБО "Екологія – Право - Людина». Вона підкреслила, що активна участь громадськості в цьому процесі є важливою складовою для досягнення позитивних результатів та забезпечення прозорості процесу реформування.

3️⃣0️⃣ січня біля селища Воскресенське (Миколаївській район Миколаївської області) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища виявлено порушника, який перевозив фрагменти спиляної сосни без наявності документів, що підтверджують законність надбання деревини.

📝 Порушника притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 65-1 КУпАП.

🌾 Щорічно 2 лютого відзначається одна з головних екологічних дат – Всесвітній день водно-болотних угідь.

Від нормального функціонування цих екосистем залежить життя багатьох видів флори та фауни, а також життя та добробут людей. Разом з тим, з 1970 року було втрачено 35% усієї території світових водно-болотних угідь! На сьогодні вони займають тільки 6 % земної поверхні.

В чому ж унікальна роль водно-болотних угідь?

👉🏻 Забезпечують майже всі наші запаси прісної води.

👉🏻 Є природним фільтром. Багаті мулом ґрунти водно-болотних угідь та рослини відфільтровують шкідливі токсини, відходи, залишаючи безпечну для пиття воду.

👉🏻 Надають простір для відпочинку та культурного дозвілля, а також забезпечують користь для психічного здоров’я, пов’язану із взаємодією з природою.

👉🏻 Протидіють наслідкам зміни клімату.

👉🏻 40% всіх видів рослин і тварин живуть або розмножуються в межах водно-болотних угідь.

​​✅Оновлена інфографіка, яка висвітлює руйнівні наслідки, завдані довкіллю в результаті збройної агресії російської федерації. За останні періоди війни стали очевидними надзвичайно високі збитки для природи та екосистем. Інформація у нашій інфографіці наочно відобразить масштаби природних катастроф, порушення екосистем та негативний вплив на здоров'я людей, що є безпосереднім результатом агресивних дій. Поглиблення в розумінні цих наслідків важливо для формування світової свідомості та вжиття необхідних заходів для відновлення природного балансу та запобігання подальшим збиткам.