Що не так зі вступом в аспірантуру

Останнім часом освітянська спільнота бурхливо обговорює зміни від Міністерства освіти і науки щодо вступу на аспірантуру (здобуття PhD). Що відбувається?

Науковці Ухилянти
Є освітні рівні — бакалвр, магістр і є освітньо-науковий рівень — PhD, який отримують аспіранти. За європейськими освітніми канонами вища освіта це не мастхев, а PhD ти взагалі ідеш отримувати не одразу після магістратури, а коли будеш мати час, ресурси та проблемну тему яку хочеш дослідити.

Україна же славиться тим, що "народжує" купу PhD з посереднім рівнем науковості в роботах. Просто "для галочки". А деякі заклади освіти в принципі використовують навчання на PhD для відкосу людей від армії.

Цього року в Україні є рекорд — на аспірантуру планують вступати більше 90 000 осіб.
Це дуже багато.

Що робить МОН
• Спочатку МОН намагалися відмінити відстрочку для аспірантів-контрактників. Не вийшло
• Після цього для аспірантів ввели обов`язкову здачу екзамену ЄВІ (єдиний вступний іспит), в який входить ТЗНК (тест загальної навчальної компетентності).
• Після цього підвищили прохідні бали до 150 ЄВІ + 150 ТЗНК.
• Після цього, буквально перед здачею екзаменів зробили радикальну зміну: ввели прохідний бал ТЗНК 160 і повністю відмінили набір аспірантів-контрактників на денну форму.

Саме денна форма навчання дає право на відстрочку. Саме на неї розраховує величезна купа осіб яка подалася цього року на аспірантуру.

А чому б тоді не вступити на бюджет?
Проблема в тому, що бюджетних місць на аспірантуру було завжди мало. Зараз їх збільшують більш ніж в два рази — з 3200 до 7000. Але окрім того що треба здати ТЗНК на 160 балів, на тебе ще очікує екзамен в університеті. Прохід по ТЗНК лише відкриває доступ до здачі внутрішнього екзамену в університеті.

Тут вже цікаво — бо є достатньо осіб, які готові заплатити "кому треба" в університеті, щоб отримати бажану відстрочку.

МОН робить добре чи погано?
Коротка відповідь: вирішення правильної проблеми неправильними методами.

Проблема з вищою освітою в Україні є давно, зокрема її надмірна популярність. Зокрема ця проблема погіршилась під час мобілізації. І зокрема проблема з аспірантурою. Цю проблему дійсно треба вирішувати і плюс можна віддати за те що керівництво МОН бере на себе відповідальність (репутаційну в тому числі за прикриття лавочки).

Але разом із тим є інша сторона медалі:

1. Метод, який зараз впроваджують дуже тупий — замість інституційних змін, реформування, роботи із ЗВО та законодавством вводять дуже тупий спосіб, який обмежує право на вступ.
2. Навіть якщо робити це таким тупим методом, це можна було би зробити завчасно — до затвердження правил і умов вступу, тобто десь взимку, а не в останній момент перед екзаменами
3. Збільшення бюджетних місць та підвищення прохідного ТЗНК не гарантує що туди зможуть вступити розумні люди. МОН саме так аргументує всі ці зміни — освіта для тих, кому вона дійсно потрібна. Але те що робиться лікує симптоматику а не причини.
4. Вечірню та заочну форму не прибирають — цікаво, що саме ці форми вважаються "для галочки", оскільки багато людей отримували PhD чисто формально знаходячись в ЗВО і не проводячи реальних досліджень. МОН і Мінцифри в курсі про це і вже говорили, що ці форми відмінять/реформують і замінять на дистанційну, однак цього не відбулося

По суті МОН вирішує правильну проблему неправильним методом. Це все виглядає як швидкі та імпульсивні рішення, наче МОН працює під Міноборони і виконує мобілізаційний план за запитом. І зрозуміло, що вони хочуть це зробити швидко бо аспірантам потім ~6 років чілити. Намагаються зрізати якомога більше неякісних вступників і не дати їм довгостроковий відкос.

Але такі різкі, зміни підривають інституційну довіру. Особливо гостро це виглядає, коли одні громадяни "рівніші" за інших і за гроші можуть отримати відстрочку, бронювання або виїхати за кордон.

Вступ в аспірантуру в цьому році це плавання на хиткому плоту посеред морської бурі — ти не знаєш, що тебе чекає попереду. Складно планувати активності чи подаватися на програми

Побачимо що буде далі і чи виправдає результат себе

Комітет Верховної Ради схвалив законопроєкт про скасування переходу на "літній" і "зимовий" час.

Документом пропонується встановити в Україні постійний стандарт часу UTC+2 за міжнародною шкалою.

За словами нардепа Железняка, законопроєкт розглянуть уже на найближчому пленарному тижні

люблю витрачати гроші, але ненавиджу коли цифри на балансі зменшуються

Принагідно нагадую, що в центрі міста досі стоїть якір-логотип Артемія Лєбєдєва і досі використовується в деяких написах "Я ⚓ Одесу"

Кого-кого, а мене кожен собака знає, але не по-батькові.

От що, Данило, я подарунок замовив і ґречного святого тут розігрувати не буду. Будеш в Новому році шануватися, — вважай розрахувався!