Дерменжи
Труха ⚡️ Губер 0 днів як спиздили коментар
Чекаю поки цю фразу припишуть Омару Хайаму
🌭6😍2🤣1👀1
[вирвано з контексту]
Єгор Стадний:
Рекомендую до перегляду🍿
https://www.youtube.com/watch?v=dnc5ICZNkRg
Єгор Стадний:
давайте відійдемо від демократії і перейдемо до якогось більш корпоративного сценарію
Рекомендую до перегляду
https://www.youtube.com/watch?v=dnc5ICZNkRg
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
YouTube
Де українські фізики, що не так з виборами в КПІ, кому з освітян потрібні надбавки — DOU Podcast #73
🌲 Формуйте пасивний дохід разом з сервісом безризикових земельних інвестицій Zeminvest — https://zeminvest.ua/
📝 У новому випуску DOU Podcast ми обговорюємо що не так зі шкільною та вищою освітою в Україні, хто має обирати ректора та як мають виглядати сучасні…
📝 У новому випуску DOU Podcast ми обговорюємо що не так зі шкільною та вищою освітою в Україні, хто має обирати ректора та як мають виглядати сучасні…
❤1🔥1😁1
Що не так зі вступом в аспірантуру
Останнім часом освітянська спільнота бурхливо обговорює зміни від Міністерства освіти і науки щодо вступу на аспірантуру (здобуття PhD). Що відбувається?
Науковці Ухилянти
Є освітні рівні — бакалвр, магістр і є освітньо-науковий рівень — PhD, який отримують аспіранти. За європейськими освітніми канонами вища освіта це не мастхев, а PhD ти взагалі ідеш отримувати не одразу після магістратури, а коли будеш мати час, ресурси та проблемну тему яку хочеш дослідити.
Україна же славиться тим, що "народжує" купу PhD з посереднім рівнем науковості в роботах. Просто "для галочки". А деякі заклади освіти в принципі використовують навчання на PhD для відкосу людей від армії.
Цього року в Україні є рекорд — на аспірантуру планують вступати більше 90 000 осіб.
Це дуже багато.
Що робить МОН
• Спочатку МОН намагалися відмінити відстрочку для аспірантів-контрактників. Не вийшло
• Після цього для аспірантів ввели обов`язкову здачу екзамену ЄВІ (єдиний вступний іспит), в який входить ТЗНК (тест загальної навчальної компетентності).
• Після цього підвищили прохідні бали до 150 ЄВІ + 150 ТЗНК.
• Після цього, буквально перед здачею екзаменів зробили радикальну зміну: ввели прохідний бал ТЗНК 160 і повністю відмінили набір аспірантів-контрактників на денну форму.
Саме денна форма навчання дає право на відстрочку. Саме на неї розраховує величезна купа осіб яка подалася цього року на аспірантуру.
А чому б тоді не вступити на бюджет?
Проблема в тому, що бюджетних місць на аспірантуру було завжди мало. Зараз їх збільшують більш ніж в два рази — з 3200 до 7000. Але окрім того що треба здати ТЗНК на 160 балів, на тебе ще очікує екзамен в університеті. Прохід по ТЗНК лише відкриває доступ до здачі внутрішнього екзамену в університеті.
Тут вже цікаво — бо є достатньо осіб, які готові заплатити "кому треба" в університеті, щоб отримати бажану відстрочку.
МОН робить добре чи погано?
Коротка відповідь: вирішення правильної проблеми неправильними методами.
Проблема з вищою освітою в Україні є давно, зокрема її надмірна популярність. Зокрема ця проблема погіршилась під час мобілізації. І зокрема проблема з аспірантурою. Цю проблему дійсно треба вирішувати і плюс можна віддати за те що керівництво МОН бере на себе відповідальність (репутаційну в тому числі за прикриття лавочки).
Але разом із тим є інша сторона медалі:
1. Метод, який зараз впроваджують дуже тупий — замість інституційних змін, реформування, роботи із ЗВО та законодавством вводять дуже тупий спосіб, який обмежує право на вступ.
2. Навіть якщо робити це таким тупим методом, це можна було би зробити завчасно — до затвердження правил і умов вступу, тобто десь взимку, а не в останній момент перед екзаменами
3. Збільшення бюджетних місць та підвищення прохідного ТЗНК не гарантує що туди зможуть вступити розумні люди. МОН саме так аргументує всі ці зміни — освіта для тих, кому вона дійсно потрібна. Але те що робиться лікує симптоматику а не причини.
4. Вечірню та заочну форму не прибирають — цікаво, що саме ці форми вважаються "для галочки", оскільки багато людей отримували PhD чисто формально знаходячись в ЗВО і не проводячи реальних досліджень. МОН і Мінцифри в курсі про це і вже говорили, що ці форми відмінять/реформують і замінять на дистанційну, однак цього не відбулося
По суті МОН вирішує правильну проблему неправильним методом. Це все виглядає як швидкі та імпульсивні рішення, наче МОН працює під Міноборони і виконує мобілізаційний план за запитом. І зрозуміло, що вони хочуть це зробити швидко бо аспірантам потім ~6 років чілити. Намагаються зрізати якомога більше неякісних вступників і не дати їм довгостроковий відкос.
Але такі різкі, зміни підривають інституційну довіру. Особливо гостро це виглядає, коли одні громадяни "рівніші" за інших і за гроші можуть отримати відстрочку, бронювання або виїхати за кордон.
Вступ в аспірантуру в цьому році це плавання на хиткому плоту посеред морської бурі — ти не знаєш, що тебе чекає попереду. Складно планувати активності чи подаватися на програми
Побачимо що буде далі і чи виправдає результат себе
Останнім часом освітянська спільнота бурхливо обговорює зміни від Міністерства освіти і науки щодо вступу на аспірантуру (здобуття PhD). Що відбувається?
Є освітні рівні — бакалвр, магістр і є освітньо-науковий рівень — PhD, який отримують аспіранти. За європейськими освітніми канонами вища освіта це не мастхев, а PhD ти взагалі ідеш отримувати не одразу після магістратури, а коли будеш мати час, ресурси та проблемну тему яку хочеш дослідити.
Україна же славиться тим, що "народжує" купу PhD з посереднім рівнем науковості в роботах. Просто "для галочки". А деякі заклади освіти в принципі використовують навчання на PhD для відкосу людей від армії.
Цього року в Україні є рекорд — на аспірантуру планують вступати більше 90 000 осіб.
Це дуже багато.
Що робить МОН
• Спочатку МОН намагалися відмінити відстрочку для аспірантів-контрактників. Не вийшло
• Після цього для аспірантів ввели обов`язкову здачу екзамену ЄВІ (єдиний вступний іспит), в який входить ТЗНК (тест загальної навчальної компетентності).
• Після цього підвищили прохідні бали до 150 ЄВІ + 150 ТЗНК.
• Після цього, буквально перед здачею екзаменів зробили радикальну зміну: ввели прохідний бал ТЗНК 160 і повністю відмінили набір аспірантів-контрактників на денну форму.
Саме денна форма навчання дає право на відстрочку. Саме на неї розраховує величезна купа осіб яка подалася цього року на аспірантуру.
А чому б тоді не вступити на бюджет?
Проблема в тому, що бюджетних місць на аспірантуру було завжди мало. Зараз їх збільшують більш ніж в два рази — з 3200 до 7000. Але окрім того що треба здати ТЗНК на 160 балів, на тебе ще очікує екзамен в університеті. Прохід по ТЗНК лише відкриває доступ до здачі внутрішнього екзамену в університеті.
Тут вже цікаво — бо є достатньо осіб, які готові заплатити "кому треба" в університеті, щоб отримати бажану відстрочку.
МОН робить добре чи погано?
Коротка відповідь: вирішення правильної проблеми неправильними методами.
Проблема з вищою освітою в Україні є давно, зокрема її надмірна популярність. Зокрема ця проблема погіршилась під час мобілізації. І зокрема проблема з аспірантурою. Цю проблему дійсно треба вирішувати і плюс можна віддати за те що керівництво МОН бере на себе відповідальність (репутаційну в тому числі за прикриття лавочки).
Але разом із тим є інша сторона медалі:
1. Метод, який зараз впроваджують дуже тупий — замість інституційних змін, реформування, роботи із ЗВО та законодавством вводять дуже тупий спосіб, який обмежує право на вступ.
2. Навіть якщо робити це таким тупим методом, це можна було би зробити завчасно — до затвердження правил і умов вступу, тобто десь взимку, а не в останній момент перед екзаменами
3. Збільшення бюджетних місць та підвищення прохідного ТЗНК не гарантує що туди зможуть вступити розумні люди. МОН саме так аргументує всі ці зміни — освіта для тих, кому вона дійсно потрібна. Але те що робиться лікує симптоматику а не причини.
4. Вечірню та заочну форму не прибирають — цікаво, що саме ці форми вважаються "для галочки", оскільки багато людей отримували PhD чисто формально знаходячись в ЗВО і не проводячи реальних досліджень. МОН і Мінцифри в курсі про це і вже говорили, що ці форми відмінять/реформують і замінять на дистанційну, однак цього не відбулося
По суті МОН вирішує правильну проблему неправильним методом. Це все виглядає як швидкі та імпульсивні рішення, наче МОН працює під Міноборони і виконує мобілізаційний план за запитом. І зрозуміло, що вони хочуть це зробити швидко бо аспірантам потім ~6 років чілити. Намагаються зрізати якомога більше неякісних вступників і не дати їм довгостроковий відкос.
Але такі різкі, зміни підривають інституційну довіру. Особливо гостро це виглядає, коли одні громадяни "рівніші" за інших і за гроші можуть отримати відстрочку, бронювання або виїхати за кордон.
Вступ в аспірантуру в цьому році це плавання на хиткому плоту посеред морської бурі — ти не знаєш, що тебе чекає попереду. Складно планувати активності чи подаватися на програми
Побачимо що буде далі і чи виправдає результат себе
💯7🤡1🫡1
Forwarded from Univera
У світі постійних змін, навчання – це ключ до майбутнього. Разом з Univera ми робимо освіту доступною — прямо у смартфоні.
Конституція гарантує право на освіту, а Univera допомагає його реалізувати.
Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Підтримуймо один одного на шляху до знань та розбудови нашої держави!
З Днем Конституції, студентство!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥5🥰1🏆1
Сьогодні дивлюся скриншоти і не можу зрозуміти що не так
Ale potim ya zrozumiv
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💅7
Forwarded from Новинач
Комітет Верховної Ради схвалив законопроєкт про скасування переходу на "літній" і "зимовий" час.
Документом пропонується встановити в Україні постійний стандарт часу UTC+2 за міжнародною шкалою.
За словами нардепа Железняка, законопроєкт розглянуть уже на найближчому пленарному тижні
Документом пропонується встановити в Україні постійний стандарт часу UTC+2 за міжнародною шкалою.
За словами нардепа Железняка, законопроєкт розглянуть уже на найближчому пленарному тижні
💅6
Forwarded from твітер? нє не чули (ілля)
люблю витрачати гроші, але ненавиджу коли цифри на балансі зменшуються
💅8
Принагідно нагадую, що в центрі міста досі стоїть якір-логотип Артемія Лєбєдєва і досі використовується в деяких написах "Я ⚓ Одесу"
💅7
За касою в Таврії стоїть дівчина. Товкучка, черги. Підходить чувак, щось починає питати, зав'язується коротка розмова.
— Меня кстати зовут Артем, а вас?☺️
— Очень приятно. А я кассир🗿
— Меня кстати зовут Артем, а вас?
— Очень приятно. А я кассир
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💅13
Чому айдентика Одещини це важливо?
1️⃣ Бренду області просто не було до цього
Так, є "бренд" міста Одеса із якорем лєбєдєва. Але сам регіон — Одещина не мав нічого.
І тут важливо зазначити, що це саме бренд регіону, а не конкретно міста Одеса. Так, за Одесою є життя.
2️⃣ Впізнаваність регіону і розбудова туризму.
Але окрім цього ще і розбудова регіонального ком'юніті.
Нам набагато легше асоціювати себе із кимось / чимось завдяки символам.
Футбольні фанати не фанати без футболок своїх команд.
Люди які є частиною якоїсь спільноти готові тонами скупати мерч та носити його на людях.
Постери в кімнатах, футболки та худі, браслети і чохли, аватарки і статуси в телеграмі, шопери і закладки.
Як зрозуміти що людина, була, любить чи фанатіє від Одещини без слів?
За брендом і символами стоїть щось.
Наш регіон — найбільший, багатий на культуру, цінності, історію, їжу, людей.
🥳 І тепер він має свою власну, сучасну айдентику яку не соромно юзати в сучасному повсякденні.
3️⃣ Пишаюсь тим, що безпосередньо долучився до цього.
Пам'ятаю ці брейншторми в Департаменті цифровізації в ОВА, пам'ятаю як виужував інфу у @ArtemTselikov для брифу, щоб ширше описати регіон для дизайнерів.
Пам'ятаю ці нічні редагування і надію щоб не вийшло лайно.
Як на мене вийшло класно.
Тепер ідемо далі!
Так, є "бренд" міста Одеса із якорем лєбєдєва. Але сам регіон — Одещина не мав нічого.
І тут важливо зазначити, що це саме бренд регіону, а не конкретно міста Одеса. Так, за Одесою є життя.
Але окрім цього ще і розбудова регіонального ком'юніті.
Нам набагато легше асоціювати себе із кимось / чимось завдяки символам.
Футбольні фанати не фанати без футболок своїх команд.
Люди які є частиною якоїсь спільноти готові тонами скупати мерч та носити його на людях.
Постери в кімнатах, футболки та худі, браслети і чохли, аватарки і статуси в телеграмі, шопери і закладки.
Як зрозуміти що людина, була, любить чи фанатіє від Одещини без слів?
За брендом і символами стоїть щось.
Наш регіон — найбільший, багатий на культуру, цінності, історію, їжу, людей.
Пам'ятаю ці брейншторми в Департаменті цифровізації в ОВА, пам'ятаю як виужував інфу у @ArtemTselikov для брифу, щоб ширше описати регіон для дизайнерів.
Пам'ятаю ці нічні редагування і надію щоб не вийшло лайно.
Як на мене вийшло класно.
Тепер ідемо далі!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💅10
Дерменжи
Чому айдентика Одещини це важливо? 1️⃣ Бренду області просто не було до цього Так, є "бренд" міста Одеса із якорем лєбєдєва. Але сам регіон — Одещина не мав нічого. І тут важливо зазначити, що це саме бренд регіону, а не конкретно міста Одеса. Так, за Одесою…
Бренд_концепція_та_айдентика_Одеської_області_1.pdf
53.8 MB
💅2
Forwarded from 🎅 Secret Santa 🇺🇦
Кого-кого, а мене кожен собака знає, але не по-батькові.
От що, Данило, я подарунок замовив і ґречного святого тут розігрувати не буду. Будеш в Новому році шануватися, — вважай розрахувався!
От що, Данило, я подарунок замовив і ґречного святого тут розігрувати не буду. Будеш в Новому році шануватися, — вважай розрахувався!
💅9