Пробіли перед комами (Опціонально і до 35 років)

Опціонально! Недостовірно! Не точно!

Однак! Я маю винятковий досвід комунікації в інтернеті. За день у мене може бути по 40-50 переписок із новими людьми.

І скажу наступне: у 99% випадках, якщо людина ставить пробіл перед комою і їй менше 35 років , то діалог з цією людиною не ладиться.

Як правило, це зрадойоб як підпадає під один із пунктів вище або просто малограмотна людина, яка прагне насипати крінжі.

Водночас, пробіли перед комами часто ставлять люди старшого покоління (35+) і при цьому є розумними та свідомими. Ймовірно, вони просто не в курсі про це правило друкування.

Окремо наголошую, що так склалося у моїй бульбашці, а у вашій може бути інакше. Втім, якщо ви бачите, пробіли перед комами, то це вже має бути мікросигналом до того, аби придивитися до суті написаного

— канал Патронів Новинача

Сьогодні ворог завдав удару по типографії Фактор-друк у Харкові. Є загиблі і поранені. Важко про це писати без сліз. Співчуття рідним і близьким загиблих.

Фактор-друк — типографія, яка входить до групи компаній Фактор. Наше видавництво Vivat і книгарні Vivat — також входять до холдингу.

Це один з найбільших типографських комплексів повного циклу у Європі, тож друкуються там не лише книжки видавництва Vivat, а й практично усіх українських видавництв.

Зараз розгорніть свої книжки на останніх сторінках — і гляньте, скільки з них надруковані у Фактор-друк. Обіцяємо, ви будете здивовані, як їх багато. Якщо хочете підтримати типографію — сфотографуйте ці книжки і викладіть у своїх соцмережах. Видавництва і книгарні можуть також долучатися.

#фактордрук

Чекаю поки цю фразу припишуть Омару Хайаму

Gemini Advanced Supremacy

mono-проїзні в Одесі. Тримаємо кулачки

⚡ Viber видалили з Google Play
Замість нього видає Telegram

Та ти шо

Що не так зі вступом в аспірантуру

Останнім часом освітянська спільнота бурхливо обговорює зміни від Міністерства освіти і науки щодо вступу на аспірантуру (здобуття PhD). Що відбувається?

Науковці Ухилянти
Є освітні рівні — бакалвр, магістр і є освітньо-науковий рівень — PhD, який отримують аспіранти. За європейськими освітніми канонами вища освіта це не мастхев, а PhD ти взагалі ідеш отримувати не одразу після магістратури, а коли будеш мати час, ресурси та проблемну тему яку хочеш дослідити.

Україна же славиться тим, що "народжує" купу PhD з посереднім рівнем науковості в роботах. Просто "для галочки". А деякі заклади освіти в принципі використовують навчання на PhD для відкосу людей від армії.

Цього року в Україні є рекорд — на аспірантуру планують вступати більше 90 000 осіб.
Це дуже багато.

Що робить МОН
• Спочатку МОН намагалися відмінити відстрочку для аспірантів-контрактників. Не вийшло
• Після цього для аспірантів ввели обов`язкову здачу екзамену ЄВІ (єдиний вступний іспит), в який входить ТЗНК (тест загальної навчальної компетентності).
• Після цього підвищили прохідні бали до 150 ЄВІ + 150 ТЗНК.
• Після цього, буквально перед здачею екзаменів зробили радикальну зміну: ввели прохідний бал ТЗНК 160 і повністю відмінили набір аспірантів-контрактників на денну форму.

Саме денна форма навчання дає право на відстрочку. Саме на неї розраховує величезна купа осіб яка подалася цього року на аспірантуру.

А чому б тоді не вступити на бюджет?
Проблема в тому, що бюджетних місць на аспірантуру було завжди мало. Зараз їх збільшують більш ніж в два рази — з 3200 до 7000. Але окрім того що треба здати ТЗНК на 160 балів, на тебе ще очікує екзамен в університеті. Прохід по ТЗНК лише відкриває доступ до здачі внутрішнього екзамену в університеті.

Тут вже цікаво — бо є достатньо осіб, які готові заплатити "кому треба" в університеті, щоб отримати бажану відстрочку.

МОН робить добре чи погано?
Коротка відповідь: вирішення правильної проблеми неправильними методами.

Проблема з вищою освітою в Україні є давно, зокрема її надмірна популярність. Зокрема ця проблема погіршилась під час мобілізації. І зокрема проблема з аспірантурою. Цю проблему дійсно треба вирішувати і плюс можна віддати за те що керівництво МОН бере на себе відповідальність (репутаційну в тому числі за прикриття лавочки).

Але разом із тим є інша сторона медалі:

1. Метод, який зараз впроваджують дуже тупий — замість інституційних змін, реформування, роботи із ЗВО та законодавством вводять дуже тупий спосіб, який обмежує право на вступ.
2. Навіть якщо робити це таким тупим методом, це можна було би зробити завчасно — до затвердження правил і умов вступу, тобто десь взимку, а не в останній момент перед екзаменами
3. Збільшення бюджетних місць та підвищення прохідного ТЗНК не гарантує що туди зможуть вступити розумні люди. МОН саме так аргументує всі ці зміни — освіта для тих, кому вона дійсно потрібна. Але те що робиться лікує симптоматику а не причини.
4. Вечірню та заочну форму не прибирають — цікаво, що саме ці форми вважаються "для галочки", оскільки багато людей отримували PhD чисто формально знаходячись в ЗВО і не проводячи реальних досліджень. МОН і Мінцифри в курсі про це і вже говорили, що ці форми відмінять/реформують і замінять на дистанційну, однак цього не відбулося

По суті МОН вирішує правильну проблему неправильним методом. Це все виглядає як швидкі та імпульсивні рішення, наче МОН працює під Міноборони і виконує мобілізаційний план за запитом. І зрозуміло, що вони хочуть це зробити швидко бо аспірантам потім ~6 років чілити. Намагаються зрізати якомога більше неякісних вступників і не дати їм довгостроковий відкос.

Але такі різкі, зміни підривають інституційну довіру. Особливо гостро це виглядає, коли одні громадяни "рівніші" за інших і за гроші можуть отримати відстрочку, бронювання або виїхати за кордон.

Вступ в аспірантуру в цьому році це плавання на хиткому плоту посеред морської бурі — ти не знаєш, що тебе чекає попереду. Складно планувати активності чи подаватися на програми

Побачимо що буде далі і чи виправдає результат себе