і щоразу нова людина лишає маленький слід на серці, чи то поганий чи то хороший. ✨
але ми складаємось з любимих чужих інтонацій, доторків до шкіри, уваги до дрібниць, звичок, що стали вже своїми, і не згадаєш звідки стільки чужого, що стало рідним в тобі.
але ми складаємось з любимих чужих інтонацій, доторків до шкіри, уваги до дрібниць, звичок, що стали вже своїми, і не згадаєш звідки стільки чужого, що стало рідним в тобі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
іноді хватає лише одного певного необережного слова, і воно розблоковує найгірші спогади, опікає стару, незагоєну рану, та знову нищить серце на шматки.