Ні ну ви бачите яка там повня красива? Завтра ще й затемнення буде. Не в нас - в Австралії. Але в будь-якому разі це привід написати про цікаву роботу яку я знайшов хз як. Отже: чи може Місяць мати свого місяця (під-місяця)?

Can Moons Have Moons?
https://arxiv.org/abs/1810.03304

Я майже впевнений що ви колись над таким задумувались. І це питання вже давно й досліджувалось, а це - тільки остання з робіт на тему. В чому проблема? Якщо ви спробуєте запустити щось на орбіту, наприклад, нашого природного супутника - Місяця, то воно там довго не політає. Припливні сили Землі досить швидко розтягнуть, а потім і зруйнують орбіту, що й не дивно, адже тіло буде то ближче до далі від Землі, вона просто буде його розхитувати. Так, стоп, а чому з самим Місяцем це не сталось? Адже є Сонце від якого Місяць то далі то ближче. Ну по-перше, це повільно стається, а по-друге, відстаньо до Місяця така мала порівняно з відстаню до Сонця, що приливній різниці сил потрібно дуже багато часу щоб зруйнувати орбіту. От і висить наш ліхтарик вже який мільярд років.

То може фішка в тому що треба запускати щось на дуже низьку орбіту навколо Місяця? Тоді Земля такий під-місяць не дістане. Але тоді його руйнуватиме сам Місяць своїми припливними силами! Короччє, все складно, але вчені крепко задумались і порахували що невелике вікно можливе - якщо під-місяць не буде дуже великий (10-20 км), то можливо знайти орбіту навколо Місяця, так що той буде там досить довго обертатись. Ну як досить довго - з tidal quality factor = 1000 - себто втратою 1/1000 енергії обертання за один оборот. Цікаво, що в Сонячній системі таких супутників, які можуть мати суб-супутники всього 4: Титан та Япет Сатурна, Калісто Юпітера і Місяць Землі. Можливо, такими також є деякі екзо-місяці (так, навколо екзо-планет вже також відкрили супутники, я й сам прифігів), наприклад Kepler-1625b-I. Одним словом, якщо вам нема про що подумати поки ви дивитесь на повню чекаючи на перетворення на вурдалака - почитайте собі цю статтю. Цікаво, бо там ще є посилання на статтю про суб-суб-супутники!

#жартдня
Все ж таки можна було спокійно закладатися на гроші, що вони зроблять це. Запуск телескопа Вебба ЗНОВ ПЕРЕНЕСЛИ. ЗНОВ! Цього разу тільки на 4 дні але все таки. Традичії!

(нагадаю, цей комікс вийшов в 2014)
https://xkcd.com/2014/

Сьогодні було сонце і гарне небо! Я надіюсь, що ви його зловили, бо більше може й не бути цього року. Западло тепер повсюду...
Але краса спонукала написати теж про щось красиве. Ловіть

1. KMT-2018-BLG-1988Lb: microlensing super-Earth orbiting a low-mass disk dwarf
https://arxiv.org/abs/2111.08955

Це просто фантастика якась, якщо так збоку подивитись на цей спосіб відкриття екзопланет - за особливостями лізнування. Отже, слухайте історію. Час-від-часу вченим щастить зловити подію лінзування зірок на зірках. Це коли одна зірка проходить на фоні іншої при спогляданні з Землі. Звичайно, таке трапляється рідко і швидко - і ясне діло ніколи не повторюється. Оскільки зірки - компактні об’єкти, то лінзування виходить сильним, і вчені спостерігають кільця Айнштайна - це коли лінзований об’єкт із диску перетворюється на кільце. При цьому, потрібна щоб сама лінза була не дуже яскрава, щоб не заглушити світло лінзованого об’єкту. Часто, такі лінзи просто невидимі - це тьмяні тихі зірки типу коричневих чи червоних карликів. І от, під час таких подій люди навчились спостерігати планети навколо лінз! Кільця Айнштайна мають чуть-чуть іншу форму чи криву блиску, якщо навколо лінзи крутиться досить важка планета, що вносить свої коректики в лінзування. Люди вже відкрили 17 планет таким способом! Ця стаття про останню з них.
В статті ви знайдете купу технічних деталей, які вам, лінивим дупам, будуть не цікаві звісно ж. Якщо під сумувати - відкрили супер-Землю, масою 6.8 земних навколо червоного карлика масою всього 0.47 мас Сонця що обертається на відстані приблизно 3 астрономічні одиниці. Тобто, майже напевно поза зоною життя, так радіти дуже нема чому. Але варто звернути увагу, що лінза, вона ж материнська зоря знаходить від нас на відстанні 4.2 кілопарсеки. Це огого! На півшляху до центру галактики. Майже всі відкриті екзопланети значно ближче. Більшість планет, що знайшли таким способом - це важкі кам’янисті супер-Землі. І вони далеко від нас. І… я не знаю що нам з цією інформацією робити, бо на колонізацію Галактики щось ніхто не спішить.

2. Detection of a ∼100,000 M⊙ black hole in M31's most massive globular cluster: A tidally stripped nucleus
https://arxiv.org/abs/2111.08720

Теж красівоє. Раніше, я ніколи не зустрічав в статтях масу чорної діри в 100 000 мас Сонця. Перші відкриті чорні діри були зоряної маси - 3,4..ну 10 мас Сонця. Потім стало зрозуміло що активні ядра галактик, квазари - теж чорні діри, тільки дуже важкі - мільйони, мільярди мас Сонця. Недавно відкрили чорні діри посередніх мас - кілька десятків мас Сонця - завдяки детектуванню гравітаційних хвиль від їх злиття. І ось, виявляється представників upper-middle класу можна знайти в глобулярних кластерах! Кулястих скупченях, по нашому. Суть такова: вчені прослідкували за величеньким таким кулястим скупчення в галактиці Андромеди (її ще називають М31), і помітили, що зорі в ньому рухаються так, наче в центрі присутня чорна діра з масою 100 000 мас Сонця. Ця чорна діра складає 1.5% маси свого кулястого скупчення (в скупчені сотні тисяч зірок, це велике скупчення). Один чорт знає як вона могла утворитись - якщо припустити що вона просто зажувала сусідні зорі то це їй треба було дуже старатись.
Вчені перевірили радіо та рентгенівське випромінювання з області де б мала бути ця чорна діра, і нічого цікавого не знайшли. Тому звісно існує альтернативне пояснення того, що вони спостерігали - витягнутого припливними силами ядра скупчення. Наприклад, багато чорних дір звичайної, зоряної маси. Або якась дуже дивна еволюція скупчення. Але все таки, гіпотеза про перед-надмасивну чорну діру найпростіша. Якщо це так, то це скоріше класно - уявість що ви знайшли фантик у вашу колекцію, якого вам дуже довго не вистачало.

Так, довго думав писати чи ні але що ж.
Сьогодні п'яна чортиця! ой. чорна п'ятниця звісно. Я помітив що The Universe. Space. Tech теж робить якусь акцію, а я якраз написав дві статті в останній номер! В статтях - про еволюцію і народження Всесвіту. Впринципі, логічно, про що ж ще писати перед Різдвом? А сумнівався чи писати Вам про їхню акцію тому, що журнал і так СУПЕР ДЕШЕВИЙ. я не знаю як вони вигрібають з такими цінами за журнал і з такими нормальними гонорарами авторам) а тут ще й акція! Я б радив закупитись, бо як я вже казав, в мене таке враження що довго вони так не протягнуть.

Ну і просто якщо Вас цікавлять перші секунди, хвилини, тисячоліття світу і його квантове народження - це все в останньому номері. Шкода тільки, що в мене було лише два по 12 тис. знаків. А то мене як понесло... ех, пора писати книги!

https://www.facebook.com/universemagazinecom/posts/2096846577159726

Якщо у вас є знайомі, друзі чи рідні серед пінгвінів або працівників станції "Академік Вернадський", то нагадайте їм, що в суботу вони матимуть можливість спостерігати повне сонячне затемнення, зранку за Всесвітнім часу (затемнення буде видно тільки в Антарктиді). Тим часом долбоящери з "Г+Г" пронюхали про це затемнення і причепились до мене щоб я їм якісь коментарі давав. Я мав необережність щось про астрофізику їм прокоментувати колись і вони тепер мають мій номер телефону :(
Що б мені їм відповісти?

Дивовижне! “Г+Г” розповіли про затемнення і НЕ налажали! Але в їхньому сюжеті я зайняв буквально 5 секунд) за що я вдячний) хоч журналістка чемно мене розпитала про все попорядку. Хто хоче зацінити - гугліть “1+1 тсн 4 грудня вечірній випуск”.

Але повернемось до космосу. Одна з найбільш важливих подій в сучасній, яка розтягнулась на півтора роки - публікація даних супутника Gaia, що працював над надточним каталогом в основному зоряних об’єктів нашої галактики, надточним і мегавеличезним - кількість об’єктів перевалює за мільярд. Команда Gaia випускає data release 3 - фінальний набір даних, випускає кусками. З ним можна робити купу цікавої науки! А сьогодні я зверну Вашу увагу на цікаве співпадіння, яке виникло серед робіт, які користуються цими даними. Ось дві роботи, що йдуть буквально одна за одною в arXiv! Різних авторів, але присвячені одній і ті й же задачі - визначенню маси нашої Галактики за даними Gaia DR3.
1. Milky Way total Mass derived by Rotation Curve and Globular Cluster kinematics from Gaia EDR3
https://arxiv.org/abs/2111.09324

В цій роботі вчені вивчили кінематичні дані кулястих скупчень та ротаційних кривих для визначення маси Чумацького шляху. Плюс - порівняли їх з симуляціями зробленими в програмі FIRE Latte (отже ж вміють підбирати абревіатури)). Крім цього, на профіль нашої галактики сильно впливають її сателіти - карликові галактики. Зокрема, наприклад, Велика Магеланова Хмара, яка є суперважким сателітом, з масою до одної десятої маси нашої Галактики. То ж ті хлопці врахували і можливий вплив з її боку. В статистичному аналізі використовується класичний, в тому числі в космології методи Monte Carlo Markov Chain. Із даних робиться оцінка профілю густини, грав. потенціалу та інших важливих характеристик в галактиці. А серед цікавого - обчислено “четверту космічну” швидкість на орбіті Сонця навкого галактичного центру. Тобто - яку швидкість треба набрати, щоб покинути нашу галактику. Спойлер - не дуже багато: порядку 500 км/c. Такі швидкості можна надати якомусь зону з Землі навіть при сьогоднішніх технологіях. Вперед у Всесвіт!
Ну і найважливіше - маса Чумацького шляху в них вийшла між 0.536 і 0.784 трильйонів мас Сонця. Це досить прецизійна оцінка, попередні були більш розшатані. Запам’ятаємо і вйо до наступної статті!

2.The Mass of the Milky Way from the H3 Survey

https://arxiv.org/abs/2111.09327

Незважаючи на назву, в цій статті використовуються дані огляду H3 і Gaia DR3. Hectochelle in the Halo at High Resolution, або H3 це акуратна спектроскопія найближчих до нас 300 000 зірок Чумацького шляху. Разом з спектроскопією ми отримали точні дані про їхні швидкості. Ну а про Гаю ви вже знаєте. Метод дослідження той самий, а точніше його підвид Hamiltonian Monte Carlo. Дані схожі. То ж недивно, що результат досить схожий - масу Галактики визначено як 0.69 трильйонів мас Сонця. Це майже посередині інтервалу який вказала попередня стаття. ВДОВОЛЕННЯ!
Ця маса вказана як маса всередині радіусу 100 кілопарсек. А ще порахована віріальні маса всередині 200 кілопарсек і вона десь вдвічі більша. Також в цій статті є гарний оціночний графік - відсоток темної і світної матерії всередині певного радіусу в Чумацькому шляху. Отже, на відстані Сонця приблизно половина маси всередині галактики - це зорі, а половина - темна матерія. От тільки де ж вона? Чи ми колись її зловимо?...Я колись писав, що якщо всі зорі в галактиці поділити між сьогодні живими людинами, то кожному з нас дістанеться по кільканадцять зір. Уявість собі ще такий самий мішок темної матерії на додачу! Це вам не економічний паспорт Зеленського! Вистачить до кінця світу! Треба тільки її знайти…

Цілих два оголошення, поки там все в тумані!

1. Досі триває конкурс наукових зображень від Вікіпедії!

https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Science_Photo_Competition_2021_in_Ukraine

Робите астрофотографії? Знимкуєте в макро комах? Вмієте малювати спецфункції? Чи може щось древнє відкопали на розкопках? Сюди підійде все! Ще цілих 4 дні щоб туди щось завантажити) Тільки гарно підпишіть фото, це найважливіше. Переможці стануть знаменитостями на всю планету!

2. У найближчий вівторок, в 19-00, в "Радіогаражі" що на вул. Князя Романа, 6 у Львові можна почути і побачити мене! Буду вішати лапшу про пошук життя в космосі і далі обговорювати улюбленого Лема і його космічні світи - у рамках проєкту «Річки на Марсі». Вхід вільний! Буду радий бачити всіх!

https://www.facebook.com/events/586026292470811/?ref=newsfeed

Вжух, оце я виговорився!
https://www.youtube.com/watch?v=5vKxekF3ypA&fbclid=IwAR2HM3zzolzrtTUirXHi60AIEu63xvteNkyYaRggbteF-wozpI0IRURnNfU

Навіть не переслуховував, але я здається розказав все що я знаю про пошуки життя поза землею. І про Лема. І ще про всяке)

І про космічний телескоп Джеймса Вебба теж згадав! До запуску якого залишилось менше тижня. Повертаємось до цієї теми і не відчепимось від неї доки він успішно не звалить з ціє всратої планети!

По-перше! Офіційно оголошую, що запуск #JWST є найбільшим приводом навалитись як чортяка кожному порядному астролюбителю і космофілу. Ми, знаєте, традиціям не будемо зраджувати. Запуск в середу, посеред тижня - щоб бари і наливайки були забиті! Накатим!

По-друге! На вас зараз лине потік цікавих фактів про телескоп чи там статей і всього такого пов'язаного.

І от перший з них:
Перші згадки в наукові літературі про #JWST я знайшов ще з 2001-2002 років. І знаєте як він тоді називався? NGST - Next Generation Space Telescope! Так! В нас теж є свій некстген! І він настає зараз! Консольщики, заздріть!

Ніби перша стаття ось, жовтень 2001
https://arxiv.org/abs/astro-ph/0210269

І вона про чіпи, які встановлені на космічних телескопах, і що нам потрібні потужніші чіпи! Швидші! Щоб всіх інопланетян порахували!

Ну короч. Готуємось до свята! To infinity and beyond!

Ііііі в нас тут стає тільки жаркіше. Курво знову! Знов перенсли, казли! Запуск телескопа Вебба перенесли на 24 грудня (+2 дні). Тобто з середи на п'ятницю. Ви уявляєте як ми понапиваємось в п'ятницю?!?!?!?!

#жартдня
Сьогодні останній на найближчі сто років день, коли ще число місяця меншерівне числа століття.
Сьогодні - останнє 21-ше число 21-ого року 21-ого століття! Наступний раз таке станеться 22-ого 2122 (наприклад січня)
Ну бахніть собі, чи шо!..

Сьогодні й справді найдовша ніч, а завтра астрономи будуть вітати одне одного з Новим роком (і може весь цей кошмар закінчиться). Здається саме сьогодні у продажу з'явився останній на цей рік номер магазину "The Universe. Space. Tech"

https://universemagazine.com/magazine-uk/

Мені в ньому знов віддали заголовну тему - "Народження Всесвіту", а моїх статей там цілих дві. Вони про історію Всесвіту (космологічну) і власне - про квантове народження Всесвіту) Вам точно буде цікаво таке почитати в цей час, адже в когось незабаром теж день народження, святкуватиме весь світ.

Я точно куплю кілька журналів щоб роздавати друзям) можливо, варто поспішити!

З Новим роком. Ось.

До запуску менше ніж 3 доби, продовжуємо відлік, а зараз поговоримо про орбіту #JWST
Джеймс Вебб полетить до точки Лагранжа L2 - це така точка, точніше орбіта навколо Сонця, радіус якої приблизно на 1.5 млн кілометрів більший від радіусу Земної орбіти (це десь 1/100 відстані до Сонця. Це тому що маса Землі приблизно в 100^2 разів менше маси Сонця). Трохи орбітальної магії і впливу Землі - і на цій орбіті період обертання такий же і в нашої планети! Тому можна ховатись в тіні Землі від палючого Сонця

А взагалі ця точка лагранжа - це точка нестійкої рівноваги . Джеймсу Веббу доведеться постійно підправляти себе двигунами, щоб не зійти з орбіти. Тому він і не сидітиме нерухомо відносно Землі, а буде рухатись по гало-орбіті навколо цієї точки, з радіусом цієї орбіти в 800 000 км. І вона буде сильно нахилена щодо екліптики. Короччє, все складно, буде потрібно здається цілий рік щоб вийти на ту орбіту. І з цієї ж причини Джеймс Вебб працюватиме проектовно всього 5 років. Потім пальне закінчиться і він полетить відпочивати на геліоцентричну орбіту.

Треба сказати, що це може й добре, що це точка нестійкої рівноваги. Людство вже запустило туди чимало супутників, і якби точка була стійкою, то там би вже було купу всякого хламу... А зараз він собі просто бовтається на якихось дотичних до неї орбітах, якщо його спеціально не виводять (скоріш за все таки виводять). Там працювали дуже славетні апарати - WMAP, Planck, Gaia, Hershel. І тепер летить король всіх телескопів!

Отут здається найточніше відображення орбіти JWST
https://www.youtube.com/watch?v=6cUe4oMk69E

А ще можна порадіти що зовсім недавно хтось злив креслення найпотужнішого космічного телескопу у вікіпедію!
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Blueprints_of_the_James_Webb_Space_Telescope.jpg

Отже, рахуємо вже тепер години до запуску і радіємо трохи довшому дню!

Ви мабуть вже знаєте - вони зробили це знов! перенесли запуск #JWST. Але я з цього жартувати не буду, адже це не зовсім перенесення, а пошук вдалого погодного вікна. В суботу в обід - всі дивимось в небо.

Там заливають вже паливо. Я дивлюсь, прибираючи хату, як нормальна домохазяйка. Приєднутесь
https://www.youtube.com/watch?v=7nT7JGZMbtM&feature=youtu.be

Воно пОлЕтІЛоооОооо! Все. Бухаем

Вдяності пост.
Цього року вдалось монетизувати ще одне своє хобі і зробити щось корисне водночас. Зовсім недавно ми святкували запуск телескопу Вебба - напевно, найважливішого проекту в астрономії на найближчі 10 років. Вся найважливіша інформація про нього тепер є і на українській Вікіпедії.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Джеймс_Вебб_(телескоп)

Стаття в укр-версії тепер є більшою, кращою і структурованішою, ніж наприклад в ру-. Все тому, що я знайшов час попрацювати над нею. А це свою чергу тому, що в цієї статті був #вікімеценат - Андрій Калов (https://www.facebook.com/profile.php?id=100001210115095). Саме він пожертвував гроші щоб зробити її такою класною (хоча в значній мірі доклалась і укр-вікіспільнота).

В статті досить повна інформація, а також всякі цікаві факти. На додачу хто залив схему-проект телескопу (bluprint) в деталях, красота). Наприклад, я порахував скільки разів переносили запуск Вебба - щонайменше 15 разів, якщо рахувати з початку століття. А ще цікавий факт, що Вебб може помітити теплову сигнатуру джмеля на Місяці з відстані Землі. Так, він дуже чутливий! Також можна почитати про інструменти та цілі телескопу. І його довгу і складну історію розробки. До слова про розробку - з статті ви дізнаєтесь про Декадні огляди пріоритетів для NASA - опитування, що проводить агенство серед спільноти вчених, щоб визначити свої майбутні пріорітети - раз на десять років. Саме звичайні вчені впливають на яку науку потрать гроші платників податків. Навіть не хочу уявляти як наукові пріорітети "визначає" уряд України...

Ще в статті зібрані посилання на відео та текстові матеріали про Вебб українською мовою. Їх треба доповнити - додавайте гарні статті де пишуть про цей телескоп!

В укрвікі вже є й інші статті профінансовані вікімеценатами. Якось я про них про них розкажу. І взагалі, я думаю за вікімецентством - майбутнє. Хочете допомогти українському наукпопу та ширше - інтернету? Знайдіть цікаву тему, знайдіть доброго спеціаліста з неї і заплатіть йому щоб зробити знання вільним! Інформація у Вікіпедії - назавжди, вона буде доступна всім, безплатно, і без реклами. Напишіть в коментарях - статті на які теми ви б хотіли побачити від яких людей. Може запустимо якусь систему? А зараз подякуємо ще раз Андрію і продовжимо святкувати запуск Вебба - адже він уже почав розгортати сонцезахисний щит, а це один з ключових етапів до початку роботи!

Також це, мабуть, останній допис в цьому каналі за цей рік. В мене більше не залишилось приводів напиватись (я ігнорую ці всі плебейські приводи типу зміни циферок в календарі), але я обіцяю повідомити, коли з'явиться найближчий! Надіюсь, у вас все є і буде добре. Почуємось!

Аааакуратно так виймаємо своє обличчя з миски з салатиком. От. Молодці. Шипучку проти бодуна собі зробили? От і добре. Пора вставати! Космос не чекатиме. Поїхали.

1. Titanium oxide and chemical inhomogeneity in the atmosphere of the exoplanet WASP-189b

https://arxiv.org/abs/2111.12732

Це звучить кльово! На екзопланеті знайшли оксид титану! Це гарячий юпітер на відстані 322 св.р., відкрили в 2018, транзитом. А тепер точна спектроскопія дозволила відкрити оксид титану і ще купу всяких металів в атмосфері. Мабуть, не дуже приємне місце… З іншого боку, там є кисень! А ми його любимо.
Та й без оксиду титану нам було б не просто: дуже багато з речей білого кольору вироблених людиною, які ви бачите навколо себе, білі завдяки оксиду титану. Правда в харчовій промисловості його вже заборонили. А от на цьому далекому гарячому юпітері оксид титану - це відбивач коротких хвиль. На нашій планеті цю роль грає озон. То ж якщо попадете на WASP-189b то смертельну засмагу не отримаєте саме завдяки цій речовині. Там правда і так +3200 oС.
Крім цієї речовини вчені дослідили також неоднорідність в атмосфері. Помітити її вдалось з допомогою ефекту Доплера. Так! Вітер настільки сильний, що швидкість молекул які випромінюють можна поміряти за доплерівським зсувом. Як показують оцінки, на цій пекло-планеті, серед адської жари вітри можуть сягати кількох кілометрів за секунду (на Землі максимум був менше,здається, 0.1 км/c). Та шо тут казати, зразу захотілось колонізувати цей милий світ!

2. iCompare: A Package for Automated Comparison of Solar System Integrators

https://arxiv.org/abs/2111.12672

Які наукові космо-застосунки найбільш популярні після симуляторів космічних польотів? Я майже впевнений, що це симулятори планетрних і зоряних систем. І точно категорія №1 серед них - симулятори Сонячної системи. Так от! Тепер є пакадж для автоматичного порівняння тої всьої фігні яку фізики-криворукі програмісти або програмісти, що не знають фізики і математики, понаписували.
Сонячна система - просто величезний годинник, адже закони небесної механіки дуже просто і детерміновані. Треба тільки все врахувати і чемно чисельно проінтегрувати, не гублячи знаки після коми. Здавалось би…Але навіть найкращі показують суттєві різниці вже на 10ий рік передбачення.
Досліджувались три найпопулярніші інтегратори: JPL/HORIZONS, OpenOrb і OrbFit. І, досліджувались розрахунки для тестових частинок - настільки малих тіл, що вони не впливають на тіла, що створюють для них гравітаційне поле і визначають їхні траєкторії. Типу астероїдів, малих планет, занептуння якогось, комет. І що ж - вже через 10 років інтегратори накопичують різницю до сотих долей арк-секунди в положенні досить крупних тіл, і десятки арксекунд в положенні всякого дріб’язку типу астероїдів-імпакторів.
Що це для нас означає, шановні? Ну, наприклад те, що без радіорадарів, які будуть набато точніше вимірювати відстані до найближчих імпакторів, ми досить погано захищені від астероїдів. Ми слабо передбачаємо їхні траєкторії. Не знаємо де вони будуть вже через сотню-дві років. (помилки набіжить на акрмінуту, а то й градус). Так що не жалійте грошей астрономам! Вони ще врятують колись ваші філістерські душонки! ахахаха!!!!!

Сьогодні, приблизно о 12-15, на Українське Радіо. Львів можна буде почути мене. Знов шось буду втирати про Вікіпедію. В неї, між іншим, день народження завтра.

Здається тут:
http://radio.ukr.radio:8000/ur1-lv-mp3

Як я втираю про Вікіпедію в записі можна послухати ось тут
https://www.mixcloud.com/lr1930/максим-ціж-розповідає-про-українську-вікіпедію/

Знаєте шо? Пишуть що на нас знов насуваються холоди. Я не люблю зимну погоду, бо в купі з моїм артритом вони з мене роблять напів-каліку :( Треба розважити себе чим прекрасним.. о, дивіться сюди!
Зацініть рисуночки орбітального резонансу Плутона і Нептуна

https://iopscience.iop.org/article/10.3847/2515-5172/ac3086

В статті є "відео", як Плутон намотує круги-фігури Лісажу навколо Нептуна. Звичайно, це "знято" системі відліку нерухомого барицентру Нептуна+Плутона. Тобто в Сонячній системі відліку воно разом ще крутиться навколо Сонця по орбіті Нептуна. Те що ми спостерігаємо - це так званий mean motion resonance 3:2. Нептун робить три кола навколо Сонця, за цей час Плутон робить два кола, але в кінці цього циклу вони опинять на різних відносних положеннях - тому траєкторія Плутона вимальовує таке складне мереживу з 3д-фігур Лісажу.

Автори намалювали це в Python-і, але дані взяли з окремих інтеграторів Сонячної системи, тому в коді розібратись так просто не вийде, зате можна вічно милуватись цими танцями... (тут правда невраховано мегавікові осциляції Козаї-Лідова, радіус орбіти Нептуна мав би ще трошки туди-сюди збільшуватись. але це видно лише на масштабах десятків мільйонів років).

Я надіюсь всі ви познаходили об кого грітись в найближчі тижні.