Нагадую що сьогодні о 19-00 квіз! Питання там мммм - я вам заздрю! Всі цікаві і більшість цілком для загального загалу! Але деякі для справжньо-закоханих в космос! Приходьте самі, чи одразу з командою. В зумі ми будемо розділятись на окремі кімнати де і буде обговорення. А потім - звіряємо відповіді. Буде весело!

А за спів-організацію маю подякувати колезі (колежанці!) із общини prepost - великих фанатів науки!!
https://t.me/prepost_group

Ми вас чекатимемо, зум-адрес появиться тут в 18-45!

https://us02web.zoom.us/j/6172853828?pwd=o4tWx8tm1cKhFJTTpJMeSIbV0xzwE5.1

Через 15 хвилин починаємо наш астроквіз! Нагадую, що донатити потрібно сюди
https://send.monobank.ua/jar/4A1AGYPq1i

Від 100 грн. and you are welcome! Можете починати заходити щоб ми оцінили скільки вас буде)

Щодо попереднього допису - ми всі молодці! Гарно розважились і зібрали ~8к₴ за вечір! Якось продовжимо ще!
Пора вернутись до оглядів. Сьогодні - стаття від колаборації KMTNet. Вони відкрили ще 4 екзопланети гравітаційним мікролінзуванням!

https://arxiv.org/abs/2512.09325

Що це за колаба взагалі? А це Korea Microlensing Telescope Network. Співпраця 3-х досить великих телескопів: Cerro-Tololo Inter-American Observatory в Чилі, South African Astronomical Observatory в Південній Африці, та Siding Spring Observatory в Австралії. (Так а до чого тут Корея?..)

Ці телескопи знаходяться приблизно на одній широті, що дозволяє їм разом вдивлятись і робити огляд зір в галактичному балджі 8 місяців на рік. І ось зрідка деякі зорі блимають - різко збільшують свою яскравість на короткий час. Спеціальний алгоритм це аналізує і визначає які з таких блимів можуть бути викликані мікролінзуванням планети, що пройшлась перед якоюсь зорею. Підлізувала її - і ми побачили короткий блим. Я був шокований що таким чином відкрили вже стільки планет - 232 на квітень 2025 року! Адже проєкт працює лише з 2015. І ось це повідомлення про ще 4 нововідкриті планети.

Особливість цього пошуку в тому що він може відкривати екзопланети на досить далеких орбітах від їхніх зір. Такий пошук не залежить від світла зір-господарів, тому немає ухилу бачити більші і ближчі типи планети - лише більш важкі. Відповідно, ви відкривають багато суперземель, а не лише юпітерів, біля інших зірок. Так, цей огляд вже показав, що в середньому на одну зорю в балджі галактики припадає в 0.35 суперземель. Це багато! Всім вистачить! Тільки ось би до них добратись...


Що мене ще здивувало - це те що під час блимань цих зір за рахунок мікролінзування ого яка зміна світності - в кілька раз, аж до десяти! Подивіться на криві блиску в цій статті. Отак моцно лінзують планети! До слова, всі описані планети в цій статті - біля зірок менших і менш яскравих ніж Сонце. А одна з них має масу дуже близьку до земної. Відстань всього 5 кілопарсек. Я б приглядівся, знаєте, на всяк випадок. Вшиватись рано чи пізно все одно звідси треба буде.

#екзопланети

Сьогодні короткий огляд короткої роботи типу "астрономи мріють".

Stellar physics at sub-nanoradian angular resolution

https://arxiv.org/abs/2512.11005

Це короткий огляд того, що нам стане доступно для спостереження, коли оптичні/інфрачервоні телескопи доберуться до роздільної здатності меншої ніж нанорадіан (0.2 міліарксекунди). Себто в 300 000 кращої ніж в людського ока. Ось ця субнанорадіанна наука і обговорюється.

Таке можливо лише з допомогою інтерферометрії звісно. Телескопи - оптичні інтерферометри вже існують, але мають плечі в десятки метрів, що тільки наближає до нанорадіана, сотні метрів і кілометри (в теорії до 20 км) між телескопами, що утворюють інтерферометр, дозволять пробити цю межу. І таки проєкти вже існують та розбудовуються. В статті присутня гарна картинка, що показує, які з поточних і планованих телескопів зможуть прямо спостерігати фізичні радіуси найближчих зір (!!!). Зараз, з поточним телескопами таких зір небагато. Ось JWST може побачити прямо розмір Бетельгейзе. А наземна система оптичних інтерферометрів CHARA (в США) може прямо спостерігати радіуси найближчих коричневих карликів (Lumen 16 наприклад). Але як видно з тієї схеми, наступне покоління над-роздільних телескопів зможе міряти безпосередньо радіуси найближчих білих карликів! А це ого який буст буде для всіх хто займається астрофізикою цих об'єктів! Дізнаємось про те як тиск виродженого Фермі-газу стримує гравітацію. Можливо вдасться побачити хмари і зливи з металів на їх поверхнях...

Ну і найважливіше, тут обговорюється які нові можливі явища можна буде спостерігати надроздільними телескопами, порівняно з тим, що ми бачимо з спекторметрії зараз. А це дуже багато з того що ми можемо бачити на Сонці: ефект потемніння до краю, зоряні плями (аналогічні до сонячних), швидкість диференційованого обертання, пульсація зір, протуберанці та викиди маси - і хто зна, може й коміркові структури на інших зорях. Це все стане доступне для десятків та сотень найближчих зір на головній послідовності (гігантів та субігагнтів в першу чергу звісно) Ох, товариші астрофізики, оце ви заживете! А через прямо виміряні фізичні радіуси зір можна буде міряти і радіуси їхніх транзієнтних екзопланет! Ох, товариші планетологи!...

Залишилось дочекатись того ж ELT (Extremely Large Telescope), а це 2030 рік. Але помріяти можна і зараз :)


https://arxiv.org/abs/2512.11005
#зорі #телескоп #білі_карлики

☃️ Прямо зараз, 21 грудня о 17:04, розпочинається астрономічна зима! ✨

В цей час — в момент зимового сонцестояння — північний полюс максимально відхилений від Сонця. Для нас це означає найдовшу ніч року і найкоротший день, а ті, хто перебувають північніше +66°33′, взагалі цієї доби сонця не бачать.

Впродовж 6 місяців, з літнього сонцестояння до зимового, Сонце поволі опускається на північному небі. А із завтрашнього дня воно вже розпочне зворотній шлях, піднімаючись все вище та даруючи довші дні і більше тепла.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Хто там сьогодні чекатиме Вифлеємської зірки (львівці вийшли з чату) то ось тут дав коментар "Куншту" чи вона могла б бути з наукової точки зору. Спойлер: ми про неї знаємо дуже мало, тому будь чим (комета, нова, наднова, сполучення планет)

https://www.kunsht.com.ua/articles/vyfleyemska-zoria

А якщо хочете глибши копнути то є ще ось така стаття:
https://sci-hub.se/10.1016/0083-6656(93)90113-X

Правда аж 1993 року. Вона про обмеження археастрономії в тому числі - що ми могли чи не могли дізнатись із спостережень неозброєним оком в давнину. І озброєним в сучасніть на 1993) Ну і там посилання на різні гіпотези щодо історичних гостюючих зірок теж зібрані.

Ну а так то всім смачної куті / веселих свят!
#комета #наднова #стаття

Трохи підсумків 2025 року по наукових запусках в космос! Традиційно вже, на цю тему я пишу на Alpha Centauri

https://thealphacentauri.net/164156/

(думав це ти невдаха? подивись як зайфелились купа космічних проєктів в 2025 ;)
Огляди планованих запусків 2026 вже готуються! Якщо б завтра вже нічого не катав сюди - то вітаю всіх з прийдешнім роком 2026. Тримайтесь, чуваки і чувіхи! Бо буремне життя триває!

Рік починається з невеличких приємностей. Мій колега Олексій Голубєв покращив статтю про Велику Магеланову Хмару в укрвікі

https://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_Магелланова_Хмара

Це найбільша й наймасивніша галактика-супутник Чумацького Шляху, найяскравіша галактика нічного неба, яку видно, на жаль, лише з Південної півкулі. Порівняно з чумацьким шляхом вона маленька - всього 5 млрд. зір, в 30-50 раз менше ніж в нас. Від сусідства з нашим гігантом ВМХ добряче попердоліло. Оптичний центр не співпадає з центром мас. Це неправильна спіральна галактика, в структурі якої є наприклад Магеланів потік - підструктура що викликана приливними силами від Чумацького шляху. Також має бар (перетинку), де містяться наймолодші зорі. Багато нейтрального газу. І багато молодих зір, зорі Pop II (старіші) складають 1%.

ВМХ є домом для кількох чудових туманностей - туманність Тарантул, наприклад. 265 відомих планетарних туманностей. А ще саме а цій галактиці в 1987 стався вибух наднової SN1987A - знатної події для всієї астрономії. Наднові там спалахують раз на 100 років, а нові взагалі - 2 за три роки, в середньому.

Розрахунки показують, що Чумацький шлях скоріш за все поглине Велику Магеланову хмару в наступні 2.4 млрд. років. Тобто це станеться до нашого злиття з галактикою Андромеди. Жаль мацьопу, але таким є космос. Їдж, або будеш зїджений. В статті ще багато цікавинок, в тому числі, наприклад, про те, в яких фантастичних творах трапляється цей астрономічний об'єкт («Побачення з Рамою» Артура Кларка!).

Приємного читу і дякуємо Олексію!

#вікі #галактика

Викатую першу частину огляду наукових космічних місій - 2026! Спочатку розбираємось з малими космічними телескопами. Якщо все буде ок, то їх цього року полетить аж 5. Це мабуть рекорд. Великих заплановано 2, про них буде окремий пост

https://thealphacentauri.net/164171/

І шо? І всьо. Смачної куті ще разок, чи шо там у вас.

Як вам сніжок, друзі? Ви забули, але я вам трошки напамятаю! Слухайте класику під цей настрій, насолоджуйтесь
https://www.youtube.com/watch?v=eumEuK1sD90

Колега поділився, сидимо віддалено на школі з астрофізики) Жартую, що після сучасних часів багато котів на згадку будуть носити ім'я Термостат :)
#жартдня

Вперше побачив аврору. Ну. Гарне.

Видно навіть з самого півдня міста. Просто вав!

Не знаю в кого як, але в мене і досі якийсь пост-святково-новорічний синдром, так наче ніяк не візьмешся до справ (хоч вже МІСЯЦЬ 2026 року пройшов). І пост-сніго-морозильний синдром, хоч тут вже й нових морозів підвезли. Зверніть увагу, в цьому році досі не було жодного огляду статтей! Все, пора це виправити. Ось. Один з перших препринтів 2026)

A new solar radiation pressure model for some orbit types in the cislunar space

https://arxiv.org/abs/2601.01775

Місяць зараз - гаряча тема, ви знаєте. Як і знаєте про той факт, що китайці АКТИВНО пнуться зараз на той Місяць, і є, можливо, одною з найуспішніших країн в цьому плані в 21 ст. Тож нема нічого дивного в цьому що китайські вчені написали цю роботу - про те як впливає сонячне випромінювання на цислунарні (поблизумісячні) орбіти космічних апаратів, що запускаються із Землі. Сонячне світло - це третій за силою фактор що впливає на збурення орбіти, поступаючись силою тільки масконам самої Селени та приливним силам від Землі/Сонця. Сонце давить всіх свої світлом! Моделі тиску сонячного світла були розроблені для навколоземних орбіт, але як не дивно не для цислунарних. Тепер така модель є.

Ця модель враховує різні властивості поверхні супутника (відбивна, поглинаюча і розсіююча здатність і т.д.). В залежності від кута під яким падає світло розраховується сила сонячного тиску. Ну а розрахунок кута це і є найскладніша частина моделі. Враховується взаємний рух Сонця, Землі та Місяця, там більше 10 параметрів в кожної орбіти. Ну і ще сам апарат може крутитись, що звісно теж враховується. Наприклад розгядаються різні популярні сценарії обертання апарата - постійна фіксація на Землю, або на Сонце, або на точку на поверхні Луни. Тож автори пишуть що все врахували і показують красіві картинки - збурення що викликає тиск Сонця сягають сотні метрів за один виток орбіти.

Але китайці не були б китайцями, якби поділились цим кодом. Я посилання на код цієї моделі в статті не знайшов. Надіюсь, якщо вони захочуть це опублікувати в нормальному журналі, то їх пошлють куди подальше, бо так наука не робиться. Так робиться підряд для партії. тьху)

Але в цілому робота корисна, бо там хоча чесно описуються всі рівняння моделі. Тож, якщо плануєте запускати щось на Місяць, чи й самі зібрались - беріть до уваги. Ну і ще раз - Сонце рулить! Тупо впливає на все і всюди в ближньому космосі. (давайте вже його якось припрошувати, щоб нас пригріло і морози нарешті пішли). Ну а це для мене: СВЯТА ЗАКІНЧИЛИСЬ! а холоди - ні...

Один з підписників, мій колега Вадим, звернув мою увагу, а я звертаю вашу на таке цікаве досягнення минулого року: було задетектовано найсильніший гравітаційний сигнал ever, він був від злиття чорних дір на відстані 1.1 млрд. світлових років:

https://arxiv.org/abs/2509.08054
https://arxiv.org/abs/2509.08099

Особлива ця детекція тим, співвідношення сигналу до шуму найкраще серед всіх, 77-80. Це дозволило з великою впевненістю сказати (за формою сигналу), які саме чорні діри злились. І це були ЧД з метрикою Керра! Тобто їх обертовий момент робив суттєвий вклад в їхнє гравітаційне поле. Керрівські чорні діри - це досить веселі об'єкти. Ергосфери, процес Пенроуза, оце все. Теоретизують про червоточини, з ними таке можливо (теоретично), на відміну від шварцшильдівських. Ну короч, самі почитайте)

https://uk.wikipedia.org/wiki/Метрика_Керра

Так що, вітаю з цим все людство! Обертальні чорні діри побачили безпосередньо. Але взагалі ця коротулька не просто так, адже ми...

...повертаємось до зборів! Знайомий на фронті збирає на світло для свого загону. Я не можу відмовити у допомозі. На відновлення Одеської обсерваторії здається вдалось трохи назбирати. Так шо повертаємось до найважливішого. Всі гроші силам оборони! Від себе закидаю 2000, і вішаю в прикріплені, бо там трохи така норм сума. Дякую всім за допомогу!

https://send.monobank.ua/jar/3UyWRwbGQ2