Анонс!
Всі ми хочемо, щоб війна якнайшвидше закінчилася. Але хз чи це станеться найближчим часом, тому ми продовжуємо допомагати фронту всім чим можемо. Тому, я і мої друзі вирішили провести благодійний квіз! Він відбудеться вже цієї неділі, о 19-00. Ми підготували для вас не надто складні, але цікаві запитання по астрономії і космонавтиці. Участь у квізі - донат від 100 грн на ось цей збір. Так, це той самий, все ще треба дозбирати 200 000 грн на машину для Кракена!

https://send.monobank.ua/jar/4A1AGYPq1i

Квіз он-лайн, в зумі. Ми поділимось на команди і будемо відгадувати запитання, 3 тури як мінімум по 6 запитань. Тому приходьте хто може і кличте всіх - буде цікаво людям, навіть далеким від теми космосу, я обіцяю! І донатити звісно можна від душі, хто скільки зможе

Адресу зум-кімнати я запощу перед початком квізу тут, вже в неділю. Всіх запрошую!

Нагадую що сьогодні о 19-00 квіз! Питання там мммм - я вам заздрю! Всі цікаві і більшість цілком для загального загалу! Але деякі для справжньо-закоханих в космос! Приходьте самі, чи одразу з командою. В зумі ми будемо розділятись на окремі кімнати де і буде обговорення. А потім - звіряємо відповіді. Буде весело!

А за спів-організацію маю подякувати колезі (колежанці!) із общини prepost - великих фанатів науки!!
https://t.me/prepost_group

Ми вас чекатимемо, зум-адрес появиться тут в 18-45!

https://us02web.zoom.us/j/6172853828?pwd=o4tWx8tm1cKhFJTTpJMeSIbV0xzwE5.1

Через 15 хвилин починаємо наш астроквіз! Нагадую, що донатити потрібно сюди
https://send.monobank.ua/jar/4A1AGYPq1i

Від 100 грн. and you are welcome! Можете починати заходити щоб ми оцінили скільки вас буде)

Щодо попереднього допису - ми всі молодці! Гарно розважились і зібрали ~8к₴ за вечір! Якось продовжимо ще!
Пора вернутись до оглядів. Сьогодні - стаття від колаборації KMTNet. Вони відкрили ще 4 екзопланети гравітаційним мікролінзуванням!

https://arxiv.org/abs/2512.09325

Що це за колаба взагалі? А це Korea Microlensing Telescope Network. Співпраця 3-х досить великих телескопів: Cerro-Tololo Inter-American Observatory в Чилі, South African Astronomical Observatory в Південній Африці, та Siding Spring Observatory в Австралії. (Так а до чого тут Корея?..)

Ці телескопи знаходяться приблизно на одній широті, що дозволяє їм разом вдивлятись і робити огляд зір в галактичному балджі 8 місяців на рік. І ось зрідка деякі зорі блимають - різко збільшують свою яскравість на короткий час. Спеціальний алгоритм це аналізує і визначає які з таких блимів можуть бути викликані мікролінзуванням планети, що пройшлась перед якоюсь зорею. Підлізувала її - і ми побачили короткий блим. Я був шокований що таким чином відкрили вже стільки планет - 232 на квітень 2025 року! Адже проєкт працює лише з 2015. І ось це повідомлення про ще 4 нововідкриті планети.

Особливість цього пошуку в тому що він може відкривати екзопланети на досить далеких орбітах від їхніх зір. Такий пошук не залежить від світла зір-господарів, тому немає ухилу бачити більші і ближчі типи планети - лише більш важкі. Відповідно, ви відкривають багато суперземель, а не лише юпітерів, біля інших зірок. Так, цей огляд вже показав, що в середньому на одну зорю в балджі галактики припадає в 0.35 суперземель. Це багато! Всім вистачить! Тільки ось би до них добратись...


Що мене ще здивувало - це те що під час блимань цих зір за рахунок мікролінзування ого яка зміна світності - в кілька раз, аж до десяти! Подивіться на криві блиску в цій статті. Отак моцно лінзують планети! До слова, всі описані планети в цій статті - біля зірок менших і менш яскравих ніж Сонце. А одна з них має масу дуже близьку до земної. Відстань всього 5 кілопарсек. Я б приглядівся, знаєте, на всяк випадок. Вшиватись рано чи пізно все одно звідси треба буде.

#екзопланети

Сьогодні короткий огляд короткої роботи типу "астрономи мріють".

Stellar physics at sub-nanoradian angular resolution

https://arxiv.org/abs/2512.11005

Це короткий огляд того, що нам стане доступно для спостереження, коли оптичні/інфрачервоні телескопи доберуться до роздільної здатності меншої ніж нанорадіан (0.2 міліарксекунди). Себто в 300 000 кращої ніж в людського ока. Ось ця субнанорадіанна наука і обговорюється.

Таке можливо лише з допомогою інтерферометрії звісно. Телескопи - оптичні інтерферометри вже існують, але мають плечі в десятки метрів, що тільки наближає до нанорадіана, сотні метрів і кілометри (в теорії до 20 км) між телескопами, що утворюють інтерферометр, дозволять пробити цю межу. І таки проєкти вже існують та розбудовуються. В статті присутня гарна картинка, що показує, які з поточних і планованих телескопів зможуть прямо спостерігати фізичні радіуси найближчих зір (!!!). Зараз, з поточним телескопами таких зір небагато. Ось JWST може побачити прямо розмір Бетельгейзе. А наземна система оптичних інтерферометрів CHARA (в США) може прямо спостерігати радіуси найближчих коричневих карликів (Lumen 16 наприклад). Але як видно з тієї схеми, наступне покоління над-роздільних телескопів зможе міряти безпосередньо радіуси найближчих білих карликів! А це ого який буст буде для всіх хто займається астрофізикою цих об'єктів! Дізнаємось про те як тиск виродженого Фермі-газу стримує гравітацію. Можливо вдасться побачити хмари і зливи з металів на їх поверхнях...

Ну і найважливіше, тут обговорюється які нові можливі явища можна буде спостерігати надроздільними телескопами, порівняно з тим, що ми бачимо з спекторметрії зараз. А це дуже багато з того що ми можемо бачити на Сонці: ефект потемніння до краю, зоряні плями (аналогічні до сонячних), швидкість диференційованого обертання, пульсація зір, протуберанці та викиди маси - і хто зна, може й коміркові структури на інших зорях. Це все стане доступне для десятків та сотень найближчих зір на головній послідовності (гігантів та субігагнтів в першу чергу звісно) Ох, товариші астрофізики, оце ви заживете! А через прямо виміряні фізичні радіуси зір можна буде міряти і радіуси їхніх транзієнтних екзопланет! Ох, товариші планетологи!...

Залишилось дочекатись того ж ELT (Extremely Large Telescope), а це 2030 рік. Але помріяти можна і зараз :)


https://arxiv.org/abs/2512.11005
#зорі #телескоп #білі_карлики

☃️ Прямо зараз, 21 грудня о 17:04, розпочинається астрономічна зима! ✨

В цей час — в момент зимового сонцестояння — північний полюс максимально відхилений від Сонця. Для нас це означає найдовшу ніч року і найкоротший день, а ті, хто перебувають північніше +66°33′, взагалі цієї доби сонця не бачать.

Впродовж 6 місяців, з літнього сонцестояння до зимового, Сонце поволі опускається на північному небі. А із завтрашнього дня воно вже розпочне зворотній шлях, піднімаючись все вище та даруючи довші дні і більше тепла.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Хто там сьогодні чекатиме Вифлеємської зірки (львівці вийшли з чату) то ось тут дав коментар "Куншту" чи вона могла б бути з наукової точки зору. Спойлер: ми про неї знаємо дуже мало, тому будь чим (комета, нова, наднова, сполучення планет)

https://www.kunsht.com.ua/articles/vyfleyemska-zoria

А якщо хочете глибши копнути то є ще ось така стаття:
https://sci-hub.se/10.1016/0083-6656(93)90113-X

Правда аж 1993 року. Вона про обмеження археастрономії в тому числі - що ми могли чи не могли дізнатись із спостережень неозброєним оком в давнину. І озброєним в сучасніть на 1993) Ну і там посилання на різні гіпотези щодо історичних гостюючих зірок теж зібрані.

Ну а так то всім смачної куті / веселих свят!
#комета #наднова #стаття

Трохи підсумків 2025 року по наукових запусках в космос! Традиційно вже, на цю тему я пишу на Alpha Centauri

https://thealphacentauri.net/164156/

(думав це ти невдаха? подивись як зайфелились купа космічних проєктів в 2025 ;)
Огляди планованих запусків 2026 вже готуються! Якщо б завтра вже нічого не катав сюди - то вітаю всіх з прийдешнім роком 2026. Тримайтесь, чуваки і чувіхи! Бо буремне життя триває!

Рік починається з невеличких приємностей. Мій колега Олексій Голубєв покращив статтю про Велику Магеланову Хмару в укрвікі

https://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_Магелланова_Хмара

Це найбільша й наймасивніша галактика-супутник Чумацького Шляху, найяскравіша галактика нічного неба, яку видно, на жаль, лише з Південної півкулі. Порівняно з чумацьким шляхом вона маленька - всього 5 млрд. зір, в 30-50 раз менше ніж в нас. Від сусідства з нашим гігантом ВМХ добряче попердоліло. Оптичний центр не співпадає з центром мас. Це неправильна спіральна галактика, в структурі якої є наприклад Магеланів потік - підструктура що викликана приливними силами від Чумацького шляху. Також має бар (перетинку), де містяться наймолодші зорі. Багато нейтрального газу. І багато молодих зір, зорі Pop II (старіші) складають 1%.

ВМХ є домом для кількох чудових туманностей - туманність Тарантул, наприклад. 265 відомих планетарних туманностей. А ще саме а цій галактиці в 1987 стався вибух наднової SN1987A - знатної події для всієї астрономії. Наднові там спалахують раз на 100 років, а нові взагалі - 2 за три роки, в середньому.

Розрахунки показують, що Чумацький шлях скоріш за все поглине Велику Магеланову хмару в наступні 2.4 млрд. років. Тобто це станеться до нашого злиття з галактикою Андромеди. Жаль мацьопу, але таким є космос. Їдж, або будеш зїджений. В статті ще багато цікавинок, в тому числі, наприклад, про те, в яких фантастичних творах трапляється цей астрономічний об'єкт («Побачення з Рамою» Артура Кларка!).

Приємного читу і дякуємо Олексію!

#вікі #галактика

Викатую першу частину огляду наукових космічних місій - 2026! Спочатку розбираємось з малими космічними телескопами. Якщо все буде ок, то їх цього року полетить аж 5. Це мабуть рекорд. Великих заплановано 2, про них буде окремий пост

https://thealphacentauri.net/164171/

І шо? І всьо. Смачної куті ще разок, чи шо там у вас.

Як вам сніжок, друзі? Ви забули, але я вам трошки напамятаю! Слухайте класику під цей настрій, насолоджуйтесь
https://www.youtube.com/watch?v=eumEuK1sD90

Колега поділився, сидимо віддалено на школі з астрофізики) Жартую, що після сучасних часів багато котів на згадку будуть носити ім'я Термостат :)
#жартдня

Вперше побачив аврору. Ну. Гарне.

Видно навіть з самого півдня міста. Просто вав!