Ще шістьох дітей вдалося повернути на підконтрольну територію України у межах ініціативи Президента Bring Kids Back UA.

Серед повернених — родина з двома дітьми, яка тривалий час жила в окупації. Молодша дитина мала проблеми зі здоров’ям, але доступу до необхідної медичної допомоги не було. Батьки неодноразово намагалися виїхати самостійно, однак щоразу стикалися з перешкодами з боку окупаційної влади.

Ще одна історія — дівчинка та її мама, які відмовлялися отримувати російські документи, через що стали мішенню постійного психологічного тиску, шантажу та прямих погроз. Зрештою, ситуація стала настільки критичною, що родина змушена була звернутися по допомогу для евакуації.

Дякую Офісу Омбудсмана за сприяння в організації рятувальної місії, а також Державі Катар.

Продовжуємо працювати доти, доки кожна українська дитина не повернеться додому.

#BringKidsBack

Азову 11 років. Герої!!!

Росія вивозить українських дітей, «перевиховує» їх, вчить воювати — а світ досі шукає правильні слова. Тим часом Україна веде битву за кожну дитину — проти пропаганди, бюрократії, страху та часу. Хтось із малих уже носить російську уніформу, а хтось встиг повернутися додому завдяки надзусиллям розвідників, волонтерів і родичів.

Це не просто викрадення. Це системне знищення ідентичності. Їх змушують забути, хто вони. Їх навчають ненавидіти все українське. А ще — перетворюють на солдатів.

Україна шукає кожного. Через суди, обміни, хитрі спецоперації. Але на кожну врятовану дитину — десятки, які досі в неволі. І це боротьба не лише України. Це тест для всього світу: чи здатні ми зупинити геноцид у реальному часі.

Бо мовчання — це теж форма участі.

Читайте статтю.

https://kyivindependent.com/as-russia-trains-abducted-children-for-war-ukraine-fights-uphill-battle-to-bring-them-home/

Європейський парламент щойно ухвалив резолюцію на підтримку повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила. Документ підтримали п’ять основних політичних груп Європарламенту: EPP, S&D, Renew, Verts/ALE, ECR.

У резолюції засуджуються масові викрадення українських дітей, їхня примусова русифікація, незаконне усиновлення та мілітаризація, а також зазначається, що ці дії можуть становити геноцид. Парламент закликав до невідкладного припинення цих злочинів, доступу міжнародних організацій до дітей, їх безпечного повернення додому та посилення санкцій проти всіх причетних.
Окремо підкреслено: жодна мирна угода не може бути повноцінною без повернення всіх депортованих українських дітей та притягнення Росії до відповідальності за її злочини.

Щиро дякую Європейському парламенту за чітку позицію і підтримку ініціативи Президента України Bring Kids Back UA. Лише спільними зусиллями ми повернемо наших дітей додому.

#BringKidsBack

​​Взяла участь у панельній дискусії Children as the Most Vulnerable Group у межах конференції United for Justice, мета якої — консолідація зусиль світової спільноти для оцінки завданих війною збитків нашій культурній спадщині та розслідування найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних Росією в Україні.

Панельна дискусія була присвячена злочинам Росії проти українських дітей. Разом зі мною у ній взяли участь заступниця Генпрокурора Вікторія Литвінова, радниця-уповноважена Президента з прав дитини Дарія Герасимчук, Модерував дискусію Фабріціо Гуарілья, директор відділу прокуратури IDLO.

У своєму виступі я розповіла про те, як ініціатива Президента України Bring Kids Back UA веде боротьбу за повернення незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей. Ми не можемо дозволити, щоб Росія продовжувала використовувати дітей як інструмент своєї агресії, цілеспрямовано викрадаючи, асимілюючи та мілітаризуючи наших дітей.

Я ще раз наголосила, що повернення кожної викраденої дитини має стати невіддільною частиною справедливого миру.

Закликала експертів у сфері міжнародного права, прав людини, захисту дітей, державної політики та адвокації приєднатися до міжнародної експертної групи Bring Kids Back UA та долучатися до створення механізмів повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей.

Дякую організаторам конференції та всім учасникам панелі за важливу розмову та спільну роботу заради справедливості та того, щоб кожна дитина повернулася додому. Тому що жоден мир не буде справжнім, поки цього не станеться.

#BringKidsBack

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося повернути ще девʼятьох українських дітей із тимчасово окупованих територій.

Серед них — 14-річний Дмитро, чий будинок був поруч із вогневою позицією росіян, і родина жила під постійні звуки стрільби. У школі хлопця змушували співати військові пісні та метати гранати, а частину його однокласників відправили у військові табори, де їх вчили вагнерівці. Також повернули маленьку Катерину, маму якої змусили оформити російський паспорт, інакше їй би відмовили б у медичній допомозі під час складних пологів. Ще один хлопець, 9-річний Стас, попри погрози та переслідування з боку вчителів і ФСБ, відмовився співати гімн РФ і брати участь у мілітаризованих заходах.

Дякую команді Save Ukraine та всім партнерам, які зробили цю рятувальну місію можливою.

Продовжуємо боротися за кожну українську дитину.

#BringKidsBack

Папа Лев XIV сьогодні побажав досягнення справжнього, справедливого та тривалого миру в Україні, закликавши звільнити всіх полонених, і щоб діти змогли повернутися до своїх родин. Зробив він це на площі Святого Петра у Ватикані.

https://www.facebook.com/share/v/194bAJKfG8/?mibextid=wwXIfr

​​Тихий херсонський жовтневий день. Я йду додому зі школи. Промені бліденкого осіннього сонця ламаються в гілках дерев як скло, і розсипаються по землі срібними мідяками.

Я знаю, що сьогодні мама, як завжди, прийде з роботи з цілим стосом свіжої преси – і з книжками.
Книжки пахнуть мамою, а ще – далекими берегами, неймовірними пригодами, пошуками відповідей на філософські питання.

Мама скаже: «Відкрилась нова книгарня – кав’ярня! В суботу підемо туди».

І ми обов’язково підемо, і загубимось – заблукаємо там. Хвилини перетікатимуть в години, ми втратимо лік часу, і це книжкове безчасся – найщасливіше в моєму житті.

Мама вперше принесла додому незалежну пресу, мама за пару років до Помаранчевої Революції ввімкнула на моєму компі @ukr_pravda – і під час революції приходила до мене кожні 10 хвилин, казала: «Ну оновлюй сторінку, ну скажи, що там?»
Вона відвела нашу родину на Майдан в Херсоні.

«Ключовий челендж життя кожної людини — народити себе самого. Стати тим, ким ти потенційно є. На жаль, більшість людей помирає ще до того, як встигла повністю народитися.
Парадокс людського існування полягає ще й в тому, що людина повинна одночасно шукати близькості й незалежності, єдності з іншими і збереження своєї унікальності».

Це все – фрази мого улюбленого Фромма.
І коли я думаю про маму, я розумію, що саме вона допомогла, і досі кожного дня допомагає мені народити саму себе на світ. І приймає такою яка я є, а це безцінно.

Я не знаю, що запам’ятає зі свого дитинства Соня.
Але якщо це буде хоча б половина з того, що дала мені моя мама – це вже успіх.

​​Сьогодні взяла участь у важливому вебінарі Negotiating the End of the War in Ukraine: Who is on the Children’s Side?, організованому Джорджтаунським університетом. Разом зі мною в дискусії взяли участь провідні експерти — Гілліан Гюбнер (Georgetown University), Владислав Гаврилов (East-SOS), Лорен Мюррей (Alliance for Child Protection), Натаніель Реймонд (Yale School of Public Health), Челсі Соболік (World Relief), Джеймс Райс (офіс сенатора Грасслі) та Микола Кулеба (Save Ukraine).

У своєму виступі я говорила про системність злочину: Росія викрадає українських дітей, змінює їм імена, громадянство, місце проживання, і таким чином намагається стерти їхню ідентичність. Але найжахливіше, що мова йде не лише про дітей, яких було депортовано. Ми говоримо про всіх дітей, які перебувають на окупованих територіях. Вони стали мішенню навмисної, системної політики РФ зі знищення української нації. Цих дітей змушують забути власну мову, культуру, родину. Їх змалечку готують до служби в армії РФ. Цих дітей сотні тисяч, і лише 1307 наразі вдалося врятувати.

Також я поділилася нашим досвідом у спробах застосувати міжнародні практики повернення дітей, подібні до тих, що застосовувалися в Сирії, Аргентині чи Колумбії. Та головна проблема в тому, що Росія не визнає самого злочину, не допускає міжнародні організації до дітей, приховує їхнє місцеперебування та змінює особисті дані. Ми співпрацюємо з медіаторами — Катаром, Ватиканом, ПАР — але навіть у цих форматах бачимо маніпуляції зі сторони РФ
На завершення я наголосила, що для реального прогресу нам потрібна комплексна міжнародна підтримка. Це і політичне лідерство, щоб повернення дітей залишалося на порядку денному, і юридичний тиск через міжнародні трибунали, і технічна допомога для розширення ДНК-баз, пошуку родин, підтримки громадських ініціатив.

Дякую організаторам і всім учасникам за глибоку розмову та спільну позицію: повернення кожної дитини має бути безумовною частиною мирного процесу, адже без цього не може бути справедливого і тривалого миру.

#BringKidsBack

​​Сьогодні взяла участь у панельній дискусії у межах конференції Deported Ukrainian children: European action у Гельсінкі, організованій Парламентською Асамблеєю Ради Європи та парламентом Фінляндії під патронатом першої леді Фінляндії Сюзан Елізабет Іннес-Стабб. Захід об’єднав політиків, правозахисників і міжнародних експертів, щоб скоординувати європейські зусилля у справі повернення українських дітей, депортованих та примусово переміщених Росією.

У панельній дискусії “Return of children: what can be done?” разом зі мною взяли участь віцепрезидентка Європарламенту Ева Копач, директор Humanitarian Research Lab Єльського університету Натаніель Реймонд, віцепрезидентка Північної Ради Марія Стокгаус, баронеса Гелена Кеннеді та керівниця Координаційного центру з питань сімейного виховання в Україні Ірина Тулякова. Модерувала панель віцепрезидентка ПАРЄ Міапетра Кумпула-Натрі.

Я розповіла, як за два роки існування ініціатива Президента України Bring Kids Back UA перетворилася на міжнародний рух. Ми не лише повертаємо дітей, а вибудовуємо цілісну систему цього процесу — від ідентифікації дітей та фіксації злочинів до довготривалої реінтеграції після повернення. І на прикладі своєї роботи ми бачимо, що координація держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів має вирішальне значення для ефективної роботи цієї системи.

Окремо я наголосила на тому, що кожне повернення починається з даних. Ми активно використовуємо OSINT-інструменти для пошуку та ідентифікації дітей, проте цього недостатньо для того, щоб знайти всіх. Нам необхідно отримати фізичний доступ до дітей та повну інформацію про них. Росія відмовляється співпрацювати та надавати Україні або міжнародним організаціям будь-які дані.

Дітей викрадають, вивозять у віддалені куточки РФ, змінюють особисті дані, незаконно віддають на всиновлення, а біологічним батькам відмовляють у в’їзді та перешкоджають їхнім спробам забрати своїх дітей. Наразі єдиний дієвий міжнародний механізм повернень дітей з території Росії — це співпраця з країнами-медіаторами: Катаром, Ватиканом та Південною Африкою.

Я закликала учасників конференції долучатись до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, підтримувати програми реінтеграції, тиснути на РФ для отримання даних про дітей, а також долучатися до створення механізмів притягнення до відповідальності, включно зі спеціальним трибуналом за злочин агресії.

Дякую всім учасникам і організаторам за те, що голос європейської спільноти в підтримку українських дітей звучить в унісон, а спільні рішення та дії ведуть до справжніх змін. Поки хоча б одна дитина залишається в депортації, не може бути справедливого та тривалого миру.

#BringKidsBack

Новина про можливий обмін 1000 на 1000 - це чудово.

Ми боролися за важливий гуманітарний трек в перемовинах, щоб він був пріоритетним, так само, як і припинення вогню. Також повернення викрадених росією дітей - це питання, яке вкрай важливе.

​​Швеція. Продовжуємо працювати над гуманітарним треком. У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA провела низку зустрічей, присвячених можливим напрямам співпраці.

Нам потрібно активніше шукати, повертати дітей. І, звісно ж, реабілітація та реінтеграція українських дітей, які були депортовані та незаконно переміщені Росією, є пріоритетною.

Під час зустрічі з генеральним директором і керівником Департаменту євроатлантичної та безпекової політики МЗС Швеції Торбйорном Сольстрьомом я наголосила на важливості підтримки України й посиленні тиску на Росію для безумовного повернення всіх українських дітей. Це питання має бути однією з ключових передумов справедливого й тривалого миру.

Є проблема мілітаризації українських дітей і вербування їх у російську армію.

Обмежуючи доступ до вищої освіти та спрямовуючи дітей у військові училища, Росія скорочує шлях від школи до війни. Так вона намагається вести війну проти України, використовуючи викрадених українських дітей як солдатів.

Підтримка програм реінтеграції українських дітей, яких вдалося повернути додому, була однією з головних тем під час зустрічі з державним секретарем Міністерства охорони здоров’я та соціальних справ Мінною Юнггрен.

Я зазначила, що наші діти мають глибоку психологічну травму. Їх позбавили рідної мови, імен, родини. Деякі з них зазнали насильства, ізоляції, системної ідеологічної обробки. Вони мають право знати, хто вони. Право на безпеку, любов, навчання рідною мовою. Право на зцілення.

Закликала Швецію до співпраці у відновленні після травми та освітній адаптації дітей.

На зустрічі зі спеціальним посланником у справах України, Послом Ульріком Тідестрьомом, виконувачкою обов’язків керівника Департаменту Східної Європи та Центральної Азії Марією Ліндгрен-Салтановою та координатором з питань України адміністрації зовнішньої та безпекової політики Офісу Прем’єр-міністра Швеції Генріком Нурбергом детально йшлося про гуманітарні питання в процесі мирних переговорів.

Готуємо ключову базу для повернення і реабілітації дітей. На Заході налаштовані максимально серйозно до співпраці - це добре.

Гуманітарний трек - фундамент миру.

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати з тимчасово окупованої території 19-річну Євгенію. Понад три роки вона не бачилася з родиною і тільки минулого тижня, у символічну дату — Міжнародний день сім’ї, нарешті змогла обійняти двоюрідну сестру, про зустріч з якою мріяла весь цей час. Рідне місто Євгенії було окуповане з перших днів повномасштабного вторгнення. Через постійні обстріли, відсутність води та електрики залишатися вдома було небезпечно, а спроби виїхати самостійно щоразу зривалися. Завдяки злагодженій роботі Української мережі за права дитини та партнерів вдалося знайти безпечний шлях до вільної України. Євгенія хоче повернути собі час, згаяний в окупації: продовжити навчання, знайти роботу й почати нову сторінку свого життя. Разом продовжуємо працювати, щоб кожна українська дитина та кожен підліток змогли повернутися додому. #BringKidsBack

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати 15-річного юнака з тимчасово окупованої території України. Після смерті мами на початку 2022 року хлопець залишився жити з родичами — тіткою, бабусею та дідусем. Вони піклувалися про нього, але самі не мали змоги виїхати. Тим часом батько хлопця весь цей час залишався на зв’язку — підтримував сина та родину покійної дружини і шукав будь-яку можливість повернути сина додому. Але через окупацію зробити це самотужки було неможливо. Завдяки спільним зусиллям команди Офісу Омбудсмана та підтримці країни-посередника Держави Катар вдалося знайти безпечний шлях і повернути дитину до рідного батька. Юнак нарешті обійняв тата після тривалої розлуки, непевності й життя в окупації. Продовжуємо боротися за те, щоб кожна українська дитина повернулася до своєї родини. #BringKidsBack