Унікальна колиска для рідкісної риби

🐟 Рибоводний форелевий завод «Лопушно», унікальний за своєю діяльністю, не тільки в Україні. Щороку тут, для випуску у річки карпатського регіону, вирощують понад 250 тис. молоді рідкісних видів риб, зокрема струмкової форелі, харіуса європейського та дунайського лосося.

🔰 Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня та т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок, відвідавши державне підприємство, акцентували на важливості його природоохоронної діяльності та готовності його розвивати, враховуючи труднощі війни. Про це детальніше в сюжеті чернівецького телеканалу С4.

❗️ Взяв вудку – згадай Правила рибальства

☝️ Крокуючи на риболовлю, пам’ятай, що об’єктами твого вилову можуть бути водні біоресурси, крім тих, що занесені до Червоної книги України, переліків регіонально рідкісних видів, що охороняються та включені до інших переліків, що передбачені міжнародними договорами.

ℹ️ Ознайомся з новими Правилами любительського і спортивного рибальства (https://cutt.ly/y7EmBBD), які затверджені наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700, і чітко визначають всі особливості любительського, спортивного рибальства та підводного полювання.

Детальніше 👉 https://cutt.ly/F7EQajA

❗️ Про деякі заборони на вилов водних біоресурсів у внутрішніх водних об’єктах

🗯 Нас часто запитують наші читачі про те, коли, у яких місцях і чому заборонено ловити рибу. Пропонуємо вашій увазі хвилинний огляд основних заборон у внутрішніх водних об’єктах, про які читайте нижче.

❓ Коли існує заборона на вилов водних біоресурсів на внутрішніх водних об’єктах?

🚫 Відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 № 700, забороняється вилов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) річкових басейнів на період нересту риби у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей – з 1 квітня до 10 червня, у річках, притоках і озерах Закарпатської області – з 25 березня до 15 травня, на річці Дністер з усіма притоками – з 1 квітня до 10 червня, у всіх інших річках та їх кореневих водах – з 1 квітня до 20 травня, а в придаткових – з 1 квітня до 30 червня.

Детальніше 👉 https://cutt.ly/u7E5t46

Реалії зрошення та осушення у поточному році

🔰 Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України розглянув актуальні питання зрошення та осушення у 2023 році.

📍 Тарас Кот, перший заступник Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства, детально поінформував присутніх про необхідність продовження започаткованої Урядом реформи у сфері меліорації земель для повноцінного та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Детальніше: https://cutt.ly/47RDQj9

Природні умови березня сприяли успішному початку нересту

⛅️ Початок весни продовжив помірно теплу погодну тенденцію нинішньої зими з температурними показниками, що призвели до відсутності льодового покриву у березні на водоймах більшості областей України, окрім карпатського високогір’я.

👌 Середні узагальнені показники вмісту розчиненого у воді кисню на початку весни, як і протягом всього зимувального періоду, перевищували мінімально допустиму рибогосподарську норму, що сприяло умовам зимівлі водних біоресурсів.

❗️ Випадків загибелі чи задухи водних біоресурсів не виявлено, окрім Каховського водосховища, де пошкодження обстрілами рф ГЕС призвело до зниження рівня води у водоймі та задухи риби. Збитки від загибелі майже 23 тис. екз. сріблястого карася склали понад 5,5 млн грн. Загальні збитки рибному господарству в результаті цього пошкодження, сягнули понад 112 млн грн і будуть внесені для відшкодування, яке сплачуватиме намі рф після нашої безумовної перемоги.

Детальніше: https://cutt.ly/Q7U4xlE

❗️ Операція ''Нерест'' викриває мільйонні збитки рибному господарству

🔍 Рибоохоронці посилено охороняють водних мешканців під час нересту. Водночас з перших днів нересту рибпатрульними Держрибагентства на водоймах країни зафіксовано численні порушення правил рибальства.

📍 Так, за останні дні браконьєри активізувалися на Вінниччині, Дніпропетровщині, Київщині, Кіровоградщині, Полтавщині та Черкащині.

☝️ Зокрема, Вінницькими рибоохоронцями зафіксовано рекордні за увесь час роботи рибоохоронного патруля збитки рибному господарству. Рибпатрульні викрили громадян, які на водоймі у Вінницькому районі підсаками масово виловлювали водні біоресурси – загалом впіймали понад 3,5 тис. рибин – 727 кг коропів, товстолобів, карасів сріблястих, щук та ротанів, завдавши збитків рибним запасам на 12,8 млн грн.

Детальніше: https://cutt.ly/q7IEhJs

🤝 11 квітня 2023 року керівники Полтавського рибоохоронного патруля та Федерації риболовного спорту України підписали план спільних дій щодо проєкту патрулювання Кам’янського водосховища з виїздами на Кременчуцьке та річку Сулу.

🔰 Цей пілотний проєкт реалізовуватиметься на території Полтавської області і якщо така співпраця дасть позитивні результати, аналогічні заходи планується проводити і в інших областях.

♻️ Найближчим часом представники Федерації риболовного спорту України долучаться до антибраконьєрських рейдів інспекторів Полтавського рибоохоронного патруля на воді та у місцях стихійної торгівлі.

💬 «Ми запропонували свою допомогу і від особового складу, і надамо декілька транспортних засобів – човнів, щоб разом з посадовими особами Держрибагентства забезпечити порядок під час нерестової заборони», - зазначив президент Федерації риболовного спорту України Максим Аманов.

Детальніше: https://cutt.ly/p7I07YC

❗️ Поля Одещини активно поливаються

📍Поливний сезон у найбільшій за площею області України набирає обертів.

♻️ Починаючи з початку березня, насосними станціями управлінь водного господарства Держрибагентства подано понад 6,5 млн куб. м води на площу близько 2,1 тис. га.

📌 Отже, на Одещині вже поливаються озимі зернові культури (дощування), озима цибуля (краплинне зрошення) та проводяться вологозарядкові поливи.

✅ Також активно укладаються договори з сільгосптоваровиробниками на надання послуг з подачі води на зрошення.

📝 Вже укладено понад 110 таких договорів, а запланована площа поливу за укладеними договорами складає 31,5 тис. га.

☝️ Потенціал зрошуваних земель Одещини досить значний. Практика аграріїв свідчить, що урожайність сільгоспкультур при зрошенні у рази вища, ніж без нього. Далі буде!

Придунайські водосховища знову наповнюються
💦 Завдяки рясним опадам, останніми днями рівень води у транскордонній річці Дунай підвищився.
❗️Оперативно реагуючи на таку гідрологічну ситуацію фахівці Болградського, Ізмаїльського, Кілійського управлінь водного господарства Держрибагентства, продовжили акумуляцію річкових вод у Придунайських водосховищах.
Завдяки регулюванню шлюзів станом на 14.04.2023 водосховища вже мають такі рівні:
Кагул: фактичний рівень – 3.21 м БСВ (нормальний підпірний рівень – 3.50 м БСВ),
Картал: фактичний рівень – 2.60 м БСВ, (нормальний підпірний рівень – 2.80 м БСВ),
Ялпуг-Кугурлуй: фактичний рівень – 2.60 м БСВ, (нормальний підпірний рівень – 2.80 м БСВ).
☝️ Нагадуємо, Придунайські водосховища розташовані у дельті Дунаю на Одещині. Їх води – важливе джерело зрошення для аграріїв Бессарабії, які, зрошуючи переважно овочеві культури, вирощують помідори, баклажани, перець тощо. Основними водними мешканцями придунайських водойм є краснопірка, плоскирка, верховодка, лящ, судак йорж тощо.

❗️ Рибоохоронці Держрибагентства продовжують посилено патрулювати водойми для того, щоб забезпечити водним мешканцям комфортні умови для нересту та захистити їх від браконьєрів, які в останні дні активізувалися, зокрема, на Полтавщині.

📌 Так, в акваторії Кам’янського водосховища відділом оперативного реагування Держрибагентства спільно з полтавськими рибпатрульними викрито порушників, які 3 сітками масово виловлювали водні біоресурси та загалом впіймали понад 1,2 тис. рибин – 192 кг плітки, синця, плоскирки, чехоні, ляща, карася сріблястого, судака та окуня. Своїми діями «рибні мародери» завдали збитків рибному господарству на суму понад 2 млн грн.

Детальніше: https://cutt.ly/L7Jb94U

🐠 Важливість нерестової пори неоціненна і рибоохоронні патрулі наразі передусім зосереджені на збереженні та відновленні рибних популяцій.

♻️ Комфортні погодні умови, підвищення температури води та достатній вміст кисню у воді створили сприятливі умови для початку проведення зариблень на водоймах країни.

📍 Так, на Закарпатті за рахунок компенсаційних коштів підприємств, які здійснюють роботи на землях водного фонду, зариблено річку Тересва. До водойми випущено 855 мальків струмкової форелі. Середня наважка рибопосадкового матеріалу становила близько 3,5 грам.

🐟 Форель струмкова – надзвичайно цінна риба з родини лососевих. Поширюється у прохолодних, чистих і прозорих водах українських водойм зі швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є, зокрема, у гірських річках Криму та Карпат.

👨‍✈️ Контроль за процесом зариблення здійснювали представники Держрибагентства, Держекоінспекції та органів місцевої влади.

Детальныше: https://cutt.ly/l7JQK0E

🌿 15 квітня - День довкілля України

❗️ Шкода нашому довкіллю від наслідків агресії рф наразі складає близько 2 трильйонів гривень

✅ Збитки лише для рибної галузі у 2022 році оцінюють у $ 47 млн

☝️ Вони нищать нашу природу, бо варвари, яким не шкода ні свого, ні чужого

🇺🇦 Ми – європейці, тож оберігаймо своє, бо нам тут жити і відбудовувати країну!

❗️ Дивовижний рибний світ

🌎 Рибний світ планети налічує 27 тис. видів водних мешканців. Властивості риб продовжують нас вражати в міру вивчення їх дивовижних можливостей.

🐡 Так, у США лише нещодавно розкрили таємницю загадкової «риби-перевертня», яка вводила в оману вчених понад 100 років. Сучасна наука вкрай мало знає про цю яскраво-помаранчеву рибу-кит, адже протягом свого життя вона може приймати три абсолютно різні форми. Це призводило до того, що вчені помилково приймали одну й ту ж істоту за різних.

🔵 Вважається, що риб об’єднує здатність жити у воді, без якої вони не можуть довго існувати. Проте, серед них є особливі умільці, які не гинуть, опинившись за межами звичного середовища, володіючи прийомами успішного виживання в пустельних місцевостях, де річки і озера мають сезонний характер існування. Це дводишні прісноводні риби, які можуть обходитися без води та їжі до декількох місяців.

Детальніше 👉 https://cutt.ly/z71yZyC

❗️ Можливість ловити більше з рибальським квитком

☝️ Наразі Держрибагентством разом з Мінагрополітики розглядається можливість запровадження рибальського квитка. Для цього ми ініціювали онлайн опитування серед рибалок, адже думка рибальської спільноти для нас важлива.

♻️ Опитування тривало майже 2 тижні. Участь у ньому взяли понад 4,5 тис. респондентів!

ℹ️ Презентуємо вашій увазі результати опитування.

📍 Так, більшість опитуваних (56 %) зазначили прийнятну вартість рибальського квитка у діапазоні 50-100 грн. Ще 13 % респондентів обрали 101-150 грн, 7 % – 151-200 грн, 5 % – 200 грн і більше, 19 % – інший варіант.

✅ При цьому найбільш пріоритетним напрямом цільового використання коштів, від продажу рибальського квитка, більшість опитуваних вважає здійснення зариблення водойм – 64 %. Охорону водних біоресурсів вказали 24 % респондентів, проведення наукових досліджень щодо моніторингу запасів водних біоресурсів та середовища їх існування – 4 %, інший варіант – 8 %.

Детальніше: https://cutt.ly/G73Xo6v

Нерестова кампанія, стартувавши з початку квітня, набирає обертів. Як відомо, нерест, насамперед, залежить від температури води, що має бути в потрібних межах. Адже ікринки і мальки риби дуже чутливі до коливань тепла і холоду.

📍 І хоч для кожного з видів існує своя температурна точка відліку для початку розмноження, офіційний старт масштабної весняно-літньої нерестової кампанії пов’язаний зі входженням у сприятливий температурний коридор для нересту більшості прісноводних риб.

📌 Першими у нерестовий період входять хижі види: щука та окунь. Протягом квітня до нерестового процесу приєднується переважна більшість видів іхтіофауни: лящ, плітка, краснопірка, підуст, в’язь, лосось дунайський, харіус європейський та інші. Останніми, з середини або кінця травня, відкладають ікру сазан (короп), сом та лин.

Детальніше: https://cutt.ly/K77VtWx

❗️ Сьогодні відбудуться чергові 5 аукціонів на право спеціального використання водних біоресурсів у Чорному морі, які розігруватимуться в електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» - https://cutt.ly/x5eEh4G

ℹ️ Це означає, що промислові рибалки, після отримання всіх необхідних дозвільних документів, зможуть розпочати вилов чорноморського калкану, шпрот, оселедця чорноморського, креветок, кефалевих, барабулі, камбали (глоси) та інших видів водних біоресурсів.

📌 Таке право на вилов переможці аукціонів отримують до кінця поточного року.

✅ Ціна продажу лотів на промисловий вилов водних біоресурсів у Чорному морі коливається від понад 8 тис. грн до понад 47 тис. грн.

⚠️ Важливо! Промисловий вилов риби користувачі-переможці аукціонів зможуть здійснювати у прибережних водах Чорного моря у межах Миколаївської та Одеської областей.

Детальніше: https://cutt.ly/W5eYQfr

🐋 Для багатьох з нас найстрашнішими з риб є акули, але крім них у водоймах живуть і не менш небезпечні риби. Особливо ті, які своєю екзотичною красою та невеликими розмірами, не дають підстав для хвилювання. Зокрема, отруйні риби, небезпечні не тільки в своєму середовищі, а й загрозливі навіть вже у тарілці.

📍 Найчарівнішою зі списку риб цієї категорії вважають рибу-хірурга. Однак ця плоска 40-сантиметрова красуня, мешканка тропічних і субтропічних вод Індо-Тихоокеанського регіону, має при собі подібні скальпелю отруйні леза-шипи. Риба користується своєю «зброєю» лише за потребою, зокрема у разі бажання людини торкнутися до неї. До речі, є популярною мешканкою океанаріумів.

✅ Крилатка або риба-зебра, що мешкає у коралових рифах Індійського та Тихого океанів теж має яскраве забарвлення, що нагадує зебру. Саме на гарних плавцях, які майорять як крила, знаходяться отруйні голки. При уколі можуть виникати судоми, порушуватися робота серця і навіть виникати гангрена.

Детальніше: https://cutt.ly/v5ro2b8

📍 Найрезонансніші випадки порушень правил рибальства за останній тиждень зафіксовано на водоймах Вінниччини, Київщини, Кіровоградщини, Полтавщини, Харківщини, Черкащини та Запорізької області, а саме:

- Кіровоградськими рибоохоронцями викрито громадянина, який на Кам‘янському водосховищі сіткою добув 80 кг плітки, синця, плоскирки, карася сріблястого, окуня, чехоні, товстолоба, головня та судака, завдавши збитків рибним запасам на 605 тис. грн;

- Харківським рибпатрулем зафіксовано особу, яка на Печенізькому водосховищі сітками впіймала понад 300 рибин, завдавши шкоди довкіллю на 543 тис. грн;

- Полтавськими рибоохоронцями спільно з поліцією в акваторії Кам’янського водосховища задокументовано порушника під час незаконної риболовлі сіткою. Збитки – 220 тис. грн. Крім того, на Кременчуцькому водосховищі виявлено іншого зловмисника, який незаконно наловив сіткою плітки та плоскирки на 99 тис. грн збитків.

Детальніше: https://cutt.ly/O5uuz8E