💛 Йой, це було тааак круто!

📕 Сьогодні в book.ua на Салютній відбувся "Запеклий клуб" по книзі Адама Невілла "Ритуал". І от заходжу я, значиться, туди, а там яблуку нема де впасти, але місце для клубу було ось так вже оформлено. Читацьке коло і книжка. Така милота!

✨ І книжка крута (хоча я до початку обговорення все ще не встигла дочитати 30 сторінок), і компанія прекрасна, і місце чудове.

🍷 Захоплива зимова історія із атмосферою південного американського містечка, де й сьогодні не всі пересічні мешканці усвідомили, що рабство вже не те, шоп в моді, м'яко кажучи, а жінка — теж людина™.

"ЗНАЙДИ МЕНЕ" Ф.Дж.Вернон
Книголав, 2024, 368 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

🍷 Ґрей Ґодфрі (в дівоцтві — Кінг, про що її родина нагадую кожного зручного і незручного момента) разом із своїм чоловіком приїздить на Різдво до рідного містечка. Ґрей Ґодфрі страждає від алкоголізму, який супроводжується провалами в пам'яті. На вечірці вона очікувано напивається, починає вішатися на свого старого бойфренда та цілуватися з ним, що бачить її чоловік. Сварка, гвалт, бац! - і ранок, коли вона в ліжєчку, а чоловіка немає.

🌕 Питання "куди ж подівся чоловік?" стане ключем для виявлення старих травм та оприявнить дуже страшні та травмуючі події в дитинстві Ґрей Ґодфрі (ну, в цілому і так зрозуміло, що в пляшці вона шукала не розваг).

💎 Мені сподобалося. І темп оповіді, і фактурні герої (декого хотілося навернуть пильним мішком по голові, а декого — підбадьорити), і достатньо розкиданих підказок, аби читач міг паралельно із детективкою шукати правди.

🖤 І те, що я називаю доданою вартістю в жанрових книгах також присутнє. На обговоренні ми змогли поговорити і про расизм та його побутові прояви, і оцей дивний світоустрій, де жінці чомусь достатньо бути лише ідеальним фоном для чоловіка, і насилля та його прояви. Дісталося трішки католицьким школам (так, можливо ми тут продемонстрували досить стереотипні думки) та задусі маленького містечка, де кожен знає, хто що ховає.

🐱 А ще доволі багато говорили про те, чи варто втручатися в життя інших, якщо ти точно бачиш, що там коїться якась хєрь.

🪶 Можу щиро сказати, що це однозначно #Дафа_радить, чудовий зимовий трилер, хоча звісно, що він доволі одноразовий (що не робить його гіршим, насправді).

🎄 Дві собі, чотири — мамі 😃

Сходила в Vivat отоварити останню "збирашку". Оскільки з новинок маю все, що хотіла, а новинки-новинки ще не встигли приїхати, то узяла мамі книг, які я вже читала (а деякі навіть двічі), але давно спродала.

💚 Тому можу точно сказати: оте, що зверху на стосику — стовідсоткове #Дафа_радить, а нижні дві ще сама не знаю, що буде.

💀 Дійшли руки подивитися ще й фільм "Ритуал" по роману Невілла.

А там прям на самому старті "у книзі такого не було!"

💀 Але з іншого боку, цей варіант зав'язки виглядає логічніше, ніж в книзі. Бо в книзі в мене головне питання було: що ж вас туди понесло-то? А так да, так згодна, є пояснення.

Нерегулярна рубрика #недільна_сінема

"Абсолютно прекрасна єбаніна!" 😈

Та і зрештою я не жалкую, хоча з оцінкою було дуже, дуже важко.

"МІХАЕЛА" Мілош Урбан
Фоліо, 2011, 122 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

💀 Бо з одного боку, сюжету тут рівно як в відомих "сценках", де приходить, значить, сантехнік додому до одинокої красивої жінки і починає, значить, гм, труби прочищати. Всі. А коли не справляється сам, то кличе помічників. З тою тільки різницею, що тут один чоловік, тікаючи від кредиторів, ховається в жіночому монастирі, де монашок п'ятеро (насправді шестеро, але шоста — справжній янгол, з крилами). Ну і ви розумієте, що з трубами там повний швах, ага. І не тільки з трубами, там ще й сад в запустінні, піч не топлена і зайці не стреляні. І морква з поля не визбирана.

💀 З іншого боку, автор наполегливо вталдичує читачам, що це — не просто горор-порно (і горору там повно, я так і не зрозуміла, чи лишився хтось взагалі живий в кінці, окрім янголєтки, ну бо самі розумієте — істота-то безсмертна). А це — його літературна дискусія із Бодріяром. Це вам не мило по тазіку гонять. Можливо, звісно, якби я читала Бодріяра, я зрозуміла б тут щось більше.

😍 Але поки що я лишаю це на умовній полиці "для Мілф Аделіни" і ставлю три зірочки за те, що написано воно досить добротно. Хоча й єбаніна. І ще монашок між собою важко розрізнити, хоча й вони кожна символізують щось одне. Але єбаніна. 😈

#Дафа_радить ВИКЛЮЧНО на ваш здоровий ґлузд і пам'ятайте, що тут прям семафорять теги "порно", "бодігорор" і знову "порно, а не еротика".

Оцим міні-стосиком почну, мабуть, #підсумки2024 (бо вони будуть в кілька етапів) і тут буде про рух по бібліотеці.

💜 Отже, на фото — подарунок (і покупка) в Наш Формат. Надзвичайно приємно отримувати подарунки від видавництв на свята (в Уроборос ми теж таку традицію заведемо), і ще більше приємно, коли вони або з віш-листа, або втрапляють у саме серденько і без віш-листів.

🪶 Три нонфікшн-видання і саме по тим темам, які мене цікавлять: історія, соціологія та біологія. І одна, вже старенька на сьогодні, художка — коротка проза ("Усмішки долі"), яку я чомусь пропустила в попередні роки.

✨ Загальний рахунок грудня: 85

Ну і щодо підсумків року же.
➡️ За 2024-й рік на моїх полицях з'явилося 989 книг (з них було подаровано чи надіслано на огляд 243), а пішло з полиць — 648 книг.

➡️ Найбільший прихід був у березні (124 книги), найбільший прихід подарунків — у вересні (що логічно, день народження же там) — 41 книга.

➡️ Найбільше звільнення відбулося у травні — 100 книг, а найпожадливіший місяць (лише 22) — грудень.

Наступна порція #підсумки2024 — про активність.

Сіла підрахувати, скільки всього навколокнижкового відбулося за моєї активної участі, вийшли якісь абсолютно божевільні цифри. Тож, погнали:

✨ Провела клубів: 30
(у скількох брала участь просто як відвідувачка не рахувала)

✨ Відпрацювала на різноманітних подіях як модераторка чи спікерка: також 30

✨ Побувала на передвідкриттях книгарень: 4 (запрошень було більше, просто не на всі змогла потрапити)

✨ Побувала на преспоказах фільмів: 7 (також запрошень було більше, не всі змогла прийняти)

✨ Дала шість великих інтерв'ю

✨ Була в журі п'ятьох літературних конкурсів

✨ Відкрила видавництв: одне 😃

📱 Та, все-таки варто інколи отак сідати і рахувати, скільки чого було, бо враження наче нічого особливого не відбувається, а насправді виявляється, що часу посидіти повтикати в ковьор взагалі нема 😂

✨ Прочитане грудня. І тут цікаво порівняти із тим, що я собі планувала на грудень — чотири з запланованих з дев'яти, п'ята ("Звір для Діни") стопорнувся на середині, бо я перестала розуміти, що читаю, шоста ("Напрочуд кмітливі створіння") була урочисто почата (аж дві сторінки) і... відкладена 😂

🎄 "Знайди мене" була замість різдвяного трилера на "Моторошні читання", який не встигли надрукувати. І я з нею надовго не прощаюся, відкладаю для свіжої поставки для маман разом із "Цей химерний світ", тож пізніше будуть ще й відгуки мами.

🍬 Дві обернуті тут символізують книгу Положія "Мрія" (та що тоньше) та "Біснуватого" (та, що товще), бо їх встигла вже з полиць відпустити.

🐻 "Щиголь" читався вдруге і це прочитання знизило мій рейтинг книги з 4 до 3 (я ще напишу, чому).

❤️ Несподіванкою місяця стала "Міхаела", а розрадою — "Цей химерний світ".

І ще там десь між цим всім товпяться десятки тисяч знаків "Справжнього готичного детективу", які сумарно точно тягнуть на ще одного "Щигля" чи як мінімум "Біснуватого".

🦌 В боргах лишається купа відгуків, але спробую таки їх підтягнути, традиційно, якщо назва світиться іншим кольором, можна на неї тиць! і провалитися на розгорнуті враження.

🎄 В цілому місяць вийшов не найкращій: п'ять "трійок", решта "четвірки", жодної "п'ятірки", але ж і жодної двійки чи одиниці!

Навіть якщо сьогодні і візьму щось читати, то дочитаю вже явно у 2025-му, тож готуватиму загальний рейтинг року найближчим часом.

І по ТОПам в #підсумки2024

💀 Почнемо з найгіршого, аби більше його не згадувати. І зразу уточнення: так, в мене стоїть 7 "одиничок", а в найгіршому 9 книг. Я вам більше скажу: деякі "одинички" я взагалі не вважаю найгіршим, бо то вже книжки-мемаси (я про серію ґудзиків та інших приладь) і те, скільки сміху вони приносять, повністю нівелює для мене їхню "одиницю". Ні, ставити інший рейтинг не буду. Бо основний критерій для найгіршого — це шкода витраченого на них часу.

💀 На диво, всі найгірші книги року я встигла обвідгучить, тому традиційно "тиць!" на назву і там подробиці.

➡️Джефф Лемір "ЛАСУН. Книга 1"

➡️Артур Закордонець "ВЕЛИКІ АНГЕЛИ КОШТУЮТЬ ДОРОЖЧЕ"

➡️Юлія Чернінька "БАРНІ 613"

➡️Дот Гатчинсон "САД МЕТЕЛИКІВ"

➡️Блейк Крауч "СОСНИ"

➡️Марія Маргуліс "БІЛА КІМНАТА"

➡️Олена Пшенична "ТАМ, ДЕ ЗАХОДИТЬ СОНЦЕ"

➡️Джаспер ДеВітт "ПАЦІЄНТ"

➡️Блейк Крауч "ТЕМНА МАТЕРІЯ"

🔥 НАЙКРАЩЕ РОКУ-2024

Нарешті останній допис із #підсумки2024 — 12 книг топчік-з-топчіку!

🪶 Дивна ситуація, але, на відміну від найгіршого, тут відгуки є не скрізь. Зазвичай це відбувається тому, що з дійсно крутими книжками дуже важко не скотитися у відгуку на банальності. Але повірте, кожна з них — справжній діамант в своєму стилі.

До речі, у списку є книги, які я читала в цьому році не вперше (це "Венера в хутрі", "Амадока" та "Гроші від Гітлера"). І все одно вони лишаються найкращим!

✨ Ситуація та сама: якщо назва світиться іншим кольором, на неї можна тиць! і там відгук.

❤️ Міранда Ковлі Геллер "ПАПЕРОВИЙ ПАЛАЦ"

❤️ Володимир Рафєєнко "ПЕТРИКОР - ЗАПАХ ЗЕМЛІ ПІСЛЯ ДОЩУ"

❤️ Василь Карп'юк "ПОВІЛЬНІ ТАНЦІ"

❤️ Їржі Кратохвіл "ІЗ ЛИСИЦІ - В ДАМУ"

❤️ Леопольд фон Захер-Мазох "ВЕНЕРА В ХУТРІ"

❤️ Вельман, Кераскоет "МИЛИЙ МОРОК"

❤️ Евгенія Бабенко "УСІ МОЇ ТРИВОЖНІ ДЗВІНОЧКИ"

❤️ Карстен Дюсс "ВБИВАЙТЕ УСВІДОМЛЕНО"

❤️ Тоні Моррісон "КОХАНА"

❤️ Софія Андрухович "АМАДОКА"

❤️ Софія Андрухович "КАТАНАНХЕ"

❤️ Радка Денемаркова "ГРОШІ ВІД ГІТЛЕРА"

🕰️ І тепер вже традиційно #плани на січень-2025 аби потім порівняти із реальним читанням.

🩰 "Мідноголовий демон" — клуб в Readeat, моя модерація, 17 січня о 18:30

🩰 "Голландський дім" — кажуть, десь буде клуб по ній, ще нічого не з'ясовувала, але вже відклала

🩰 "Мотель"Присмерк" — Запеклий книжковий клуб, зазвичай проходить після 20 числа, всі подробиці шукайте пізніше в Саші

🩰 "Сім місяців Маалі Алмейди" — мій власний клуб, орієнтовно 18-19 січня вдень, також пізніше будуть деталі.

🩰 "12 вбивчих днів" — "Моторошні читання" з блогерами, відбудеться в Readeat 31 січня о 19:00

🩰 "Серця нагів" — дуже хочу нарешті почитати! Перший десяток сторінок прям горить і манить.

🩰 "Історія ока" — стихійний спільночит чатлан, які вирішили почати рік з ядрьоної розпусти 👀

🎄 З Новим читацьким роком вас, друзі!

⛄️ Щось вже прочитали в 2025-му?

💀 Так, півдня вже в новому році пройшло. Ви досі нічого не прочитали чи шо?

Я, як і планувала, почала рік з розпусти ❤️ Зараз вкладу думки у струнку лінію і спробую написати про це...

💀 Шо ж, це однозначно книга не для всіх. Вона може травмувати і досить сильно, і точно не може розважити. Адже попри свою надмірну вип'ячену порнографічність, це не викликає сміху (як буває у 99% випадків того, що зараз прийнято називати даркромансі), бо Ерос і Танатос тут не просто не від'ємні один від одного, а буквально є одним цілим.

"ІСТОРІЯ ОКА" Жорж Батай
видавництво Анетти Антоненко, 2023, 72 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

📣 Увага! Під спойлерами буде дуже багато сексу і бруду. Я попередила!

💀 Коротка історія двох підлітків, які починають вивчати свої тіла, сексуальність та насолоду із незвичних практик, які більшості людей здаються огидними. На самому піку гормональних бурь, що не вщухають в їхніх організмах, вони зблизька зустрічаються із смертю молодої жінки, причому смертю травматичною та раптовою.

💀 Саме тут їхній Ерос зливається із Танатосом, після чого вже майже жодна їх практика пізнання тілесності вже не буде чисто еротичною: смерть або її символи братимуть активну участь в усіх їхніх зляганнях. Спочатку це буде "невинне" чавлення яєць (пам'ятаємо же, що яйце — одне з найвідоміших символів життя?), пізніше збудження наставатиме від кривавих вбивств биків на кориді, аж поки не фіналізується вбивством молодого священника під час небезпечних практик із придушенням під час сексу.

💀 Ба більше: Симона, головна героїня, буквально втрачає цноту тільки після того, як Марсель, їхня надзвичайно побожна знайома, яку розпусні підлітки втягнули у свої сексуальні ігри, кінчає життя самогубством. Перший повноцінний секс із проникненням, адже до цього вони обмежувалися хоча й брутальним, але петінгом, відбувається біля ще теплого трупа Марсель. Сцена, яку пізніше вони повторюватимуть із своїм старшим та багатим другом, заміняючи щоразу труп манекеном.

💀 Я не стану нічого казати про символізм Всевидучого Ока, про це гарно написано в передмові філософа Тараса Лютого до книги. Зверну тільки увагу на те, чим для мене став цей надзвичайно короткий роман: це нмд — вирок католіцизму із його кастрацією тілесності.

💀 Марсель — дуже побожна дівчина і саме тому вона божеволіє після оргії, на якій, власне, саме із нею й не відбувається наруги: дівчина розпалюється, ховається від чужих очей у шафі, де займається мастурбацією. Така "розпусність" зводить її з розуму, адже з подальших дій стає зрозумілим, що вона не мислить секс окремо від браку.

💀 Молодий священник, який стає останньою жертвою головних героїв, так само торочить їм про те, що вони горітимуть в пеклі. Ні, він не знав про всі їхні злодіяння, а впав в катарсис від того, що дізнався, що Симона, сповідаючись йому, ласкала себе і майже досягла оргазму.

💀 Що це, як не поєднання "займаєшся сексом — отримуєш квиток у пекло"? Що це, як не обмеження права на насолоду в цьому житті заради ефемерних обіцянок наступного?

Так, мені дуже сподобалось. Півтори зірочки зняті виключно за зім'яте закінчення. Ну і те, як боляче мені було подумки рахувати вартість яєць, бездарно ними спущених у каналізацію. Дорого же, ну!

✨ Я пишу #Дафа_радить, але прошу вас, зважайте на те, що це дуже травматична книга! Я не жартую!