ЗБІР ЗАКРИТО 🎉 🎉 🎉

новий командний збір на повнопривідне авто для одного із підрозділів 43 ОМБр для виконання повсякденних задач хлопців і збереження їх життів.

загальна сума збору: 200к грн

моя ціль: 10к

монобанка: https://send.monobank.ua/jar/c2H3MKsSU

карта банки: 5375411216495213

PayPal: vlada.demianchuk@gmail.com

вся інформація щодо цього й попередніх зборів на сторінці @yasso4ka в інстаграмі

будь ласка поширте збір, це дуже важливо 🫶

я в шоці 😳

ми закрили збір 🎉🎉🎉

ось закинула гроші на основну банку! ✨

дякую вам ще раз ❤️

Валентина Отрощенко 💔

Микола Воробйов 💔

ЗБІР ЗАКРИТО 🎉 🎉 🎉

ми з @zhylkos відкриваємо спільний ЗБІР на 6 DJI Matrice 30T для 123 бригади ТРО!

ці дрони допоможуть нашим захисникам:

👀 вести розвідку!
тепловізійні камери дозволяють бачити вночі та крізь дим, що робить їх ідеальними для виявлення ворожих сил.

🔥 коригувати артилерійський вогонь!
дрони можуть передавати дані про розташування ворога в режимі реального часу, що покращує точність та ефективність стрільби.

🧮 оцінювати збитки: Після бою дрони можуть використовуватися для оцінки збитків та моніторингу ситуації.

наша подруга @elle_113 розпочала збір коштів на 6 DJI Matrice 30T загальною сумою у 1500000 гривень. 

ми беремо на себе частину збору і хочемо зібрати 60000 гривень.

як ви можете допомогти:

⭐ зробіть будь-яку посильну пожертву. кожна гривня має значення!

⭐ поширте інформацію про збір у своїх соціальних мережах та серед друзів.

збір коштів потрібно закрити якнайшвидше, адже дрони потрібні нашим захисникам ще на вчора! разом ми можемо допомогти нашим захисникам.

банка: https://send.monobank.ua/jar/8GM9SYDRAP

номер карти банки: 5375411215256657 

PayPal: vlada.demianchuk@gmail.com

дякуємо за вашу підтримку!

разом до перемоги!

вітаю всіх причетних із днем поезії, зараз маю лише декілька недороблених текстів, тому буду постити старе ⭐

*
кожного дня
протягом п'яти років
до мого вікна прилітала пташка
співала мені пісень пташиних
струмками наповнених
про що людина забула співати

кожного дня до мене прилітала пташка
але сьогодні вона не прилетіла

вона п'ять років життя віддала мені
дзьобом своїм витесала малюнки на скелях
породила дітей небесних та навчила важкій праці

старіючи пташка передала нащадкам надію
але діти її шукали нові печери для колонізації власних мрій

вони не знаходили нових слухачів
не співали історії про повернення до джерел
і те місце що колись покинула людина

досі жодної пісні птаха не зрозуміли
а вони вже не чекають що хтось заспіває пташиною
*

привіт блін, Даді.

я тільки щойно згадала, що почався escapril. два дні вже пропустила, не знаю чи починати взагалі.

ставте сердечки, якщо ви хочете, щоб я хоч спробувала!

eye contact

*
порожнеча замість твого ока стереже краплину мого сну
кисло-багряна пляма схожа на тривогу
чи то на чоловіка що загруз в брехню

криниця снів наповнилась по вінця
в кишенях пусто
пляма табаку на рукаві
вогкі долоні
мої сни пророчі
в яких не завжди я але постійно ти

солоно цілуй мене у вічі
лягай на плечі правдою німою
серед руїн і сновидінь дрімає вічність
що з каменем змішалась і війною

коріння рук вплітаються у постіль
збери побиті грудки моїх снів
по черзі закриваю твої очі
навколо засвітили ліхтарі
*

trip

*
поки дивлюся на захід сонця
лінія горизонту розрізає моє тіло навпіл
ніби намагається відірвати частинку минулого
ніби намагається відкусити шматок від збайдужілого тіла

підриваю мости і залізничні шляхи щоб не мати змоги втекти від себе

вогняного кольору світло зникає зі звуком останнього потягу
покліпає оком тричі ніби кличе за собою
але не можу ні з місця рушити
ні в думках наздогнати те що існує на рівні доторків

кажу що ні тіло ні слова мені не підвладні
натомість біжу вільними ногами по знайомій землі
а слова падають на землю на папір за пазуху на багряні щоки
й нагадують що немає сенсу тікати

коли дім це я
а я на своєму місці
*

a childhood memory

*
крихітне віконце дитячого спогаду осяяло мене з ніг до голови

там сонце світить прямо в обличчя й обціловує перші тендітні веснянки

там брудними руками затуляю очі
а брудними ногами відчуваю землю яку дощ накаламутив за ніч

там стою по коліна в багнюці й пальцями виводжу усмішку на животі

там одягнена в білі ромашки які ніколи не втратять яскравість

там не відчуваюсь загубленою серед сотень не названих мною не знаних тобою емоцій

куди б не тікала повертаюся лише туди де безперервне літо лоскоче мої кучері
а серцем хочу до тебе
*

portrait 1

*
падають промені
пальцями вмочую
любиться сонце
облич променад
*

portrait 2

*
каменем лечу
розбиваю шибку твого обличчя
й далі непорушно лежу
ніби все життя знаходжуся на своєму місці
*

a reminder

*
почуваюся як кінетичний пісок

течу крізь пальці життя
так легко й невагомо
а навколо завмерла тиша чекає моменту мого падіння
коли не залишиться й пам'ятки про мене

хіба на кінчиках пальців обпалю собою шкіру
гострими краями ще не до кінця знищеного тіла залишу маленькі порізи
щоб пам'ятати себе таку ще живу й веселу

щоб пам'ятати як біжу вільно по лісу в брудному одязі
не встигаю за подругами які вправніші й старші за мене
волосся в косичці що бабуся так вперто заплітала
ноги в болоті
а навколо пообідній затишок
що кличе за собою до пригод

нікому більше не згадати
це нестерпно солодке літо
тому врізаюся все глибше в долоні
вгризаюся словами страхами дурними снами малюнками на тілі котами

тобою

єдиною правдою про мене

але будь-які рани загоюються
потрібен лиш час
який як бабуся вперто робить своє
а я все терплю й чекаю коли побіжу
*