✋Ніякої зради, але і ніякої перемоги

У фронт-офісі Нікс, схоже, вирішили, що секрет успіху - побільше чемпіонів NCAA з Віллановою. Чекаємо повернення Раяна Арчід'яконо, коротше кажучи.

А якщо серйозно, то трейд зрозумілий. Зрозумілий, але не адекватний.

Зрозуміло, що Бріджес ніякий не френчайз Брукліна. Він не потягнув збільшення навантаження і перетворився на непойми-кого з низькою ефективністью на обох кінцях майданчика. На щастя, його і брали в якості актива, тому зараз просто "вивели в кеш" за першої ж можливості.

Зрозуміло, що Нікс вже пішли надувати щоки і випинати пуза, традиційно закріплюючись на першому ж досягнутому щаблі. Їх лідери не юнаки, тут або йти з ними до кінця, або підривати все к чортам. Ніби тільки почали ж - тому було вирішено все ж будувати щось далі. Тим паче, там Анунобі завис.

І ви знаєте, я ніколи не був тошнотиком, що вимагає від ГМів сидіти на піках до останнього, збираючи по крихті на якесь диво-дивне. По-перше, піки починають втрачати свою цінність, як тільки поступово конвертуються в усіляке рольове дещо з кінця першого раунду. По-друге, навіть Дюренти, як показує практика, далеко не завжди приносять щастя.

Тому тут все нормально. Є піки і є вже сформована команда - витрачай, не збирай у себе різний непотріб, який потім у вас мертвим грузом сидить в кінці лавки в носі колупається.

Питання в тому, ЧИ САМЕ БРІДЖЕС КОШТУВАВ СТІЛЬКИ?

Руді Гобер був сумнівною інвестицією. Але Руді Гобер був багаторазовим DPOYем, який завжди доводив свою користь, хоч би і в регулярці. Не обов'язково всі хочуть бути чемпіонами (секрет-секрет), якщо хтось забезпечить вам регулярні виходи в плей-оф з високим місць і прохід раунду до другого - беріть, все окупиться. Під жодним з тих піків ви б не знайшли співставного за впливом персонажа.

[Тут варто згадати, що самого Руді пікнули в кінці першого раунду - але най буде, успіхів у спробах знайти нового Гобера, як нового Батлера]

Але Мікел Бріджес - навіть не Гобер. Претендентом на DPOYя він був один раз і те було вже давненько. І він суттєво не прибавить вам креативу. Якби це була команда, що жорстко потребувала б елітного оборонного вінга з сяким-таким атакувальним арсеналом (хто сказав Даллас?) - інша справа. Нікс навіть без Анунобі не мають такої гострої потреби. Тим паче, що Бріджес не дублює функціонал О Джи, який є швидше гравцем передньої лінії, тоді як Мікал чистий гард.

Він 100% буде корисним, але от прям розкрити весь спектр його корисних навичок тут буде складно. А тому і не зовсім зрозуміло, звідки такі бабки піки, окрім як "Це ж Нікс".

🇺🇦Кеди Каннінгема

💡В інтернетах-твіттерах вже встигли побудувати чудову теорію, яка пояснює трейд Бріджеса

Нікс готують відповідь Чамберлену Селтікс. Типу, Донте, Гарт, Бріджес, Анунобі з Робінсоном під кільцем - чудовий арсенал для нейтралізації усіх зірок Селтікс. Точно має вистачити на усіх і ще трохи на решту залишиться копійками.

Теорія, звісно... гівно.

На моїй пам'яті, в новітній історії НБА був лише один період, коли команди ще до початку сезону готувалися "під" конкретних суперників. Звісно, мова про Г'юстон і Голден Стейт часів їх розквіту. Але це був унікальний період, коли три команди настільки були на світові роки вище усіх інших, що дійсно мало сенс закладати у свою стратегію підготовку до мітчів один з одним - бо шанс зустрітися був максимально високим. В той момент це було логічно.

Все.

З тих пір абсолютно всі спроби когось до когось підготуватись завершувались меметично. Якісь там були підготовки під Янніса після 21-го року. Під пенсійні ГСВ після 22-го, під Йокича після 23-го. В 99 випадках зі 101 все завершувалося тим, що команда, на яку ви так ретельно цілий рік всім селом збирали потужну відповідь, блаженно розкладалася без зайвої допомоги ще до вас - а до вас виходив хтось інший і спокійно вигравав під завивання босів "ЯКЖИТАК, МИЖВСЬОПРОРАХУВАЛИ".

Власне, тому останні роки і змінилася мода в НБА - команди махнули рукою оглядатися на інших і кожен почав будувати хто на що годен. Дві вежі з Гоберами, зіркові тріо з Дюрантами, ультимативні дуети з Ліллардами - взагалі пофігу. Приклад майже усіх попередніх чемпіонів доводить, що найкраща тактика - взагалі забити болт на інших і розвивати те, що в тебе є, навіть якщо всі сміються з твоїх горе-зірок, товстих центрів і обмежених бульдозерів.

І саме тому Нікс обирають Бріджеса - бо він ідеально вписується у філософію клубу. Він має відмінну хімію з іншими ключовими гравцями з часів коледжу і вже на рівні продемонстрував талант, який Тібодо цінує більше за все золото світу - ригати 48/82 плюс плей-оф без травм. Ну і захищатись теж бажано, але це вже опціонально. І від цього будуть танцювати всі майбутні схеми. Бо практика показує, що в правильній атмосфері і з наявною хімією, працюють навіть ті комбінації, які не мали б за жодних обставин (Міннесота з Гобером і Таунсом, Даллас з Дончичем і Ірвінгом). І навпаки - на папері все може виглядати лютою імбою, але з кривим підходом виходить якась дичина (Мілвокі, Фінікс).

Тому мої очі завжди іронічно закочуються, коли десь в інтернетах знову в липні починають розкладати по картах таро, як в червні наступного року геніальне рішення створити тріо з Ентоні Біга, Джонні Блека і Кемерона Діка начисто нейтралізує всю магію непереможних до цього Карлтона Діпа, Джона Дарка і Сема Фентезі. В сучасній лізі все так не працює, залишимо це часам ЛеБрона, Каррі та Гардена. Сьогодні кожен будує щось своє і з оглядом виключно на власні потреби та запити.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥Дежонте Мюррей таки залишає Атланту і стає партнером Зайона

Атланта відправляє Дежонте Мюррея в Новий Орлеан за Дайсона Деніелса, Ларри Ненса, пік Лейкерс 2025 року і найменш цікавий з піків Бакс/Пелс 2027 року.

Трейд зрозумілий з обох сторін і ми про все це говорили в цьому році.

Пеліканс стикнулися з проблемою - їх найкраща п'ятірка за іменами не може ефективно функціонувати на паркеті. У вас проблеми, якщо другий найкращий захисник у складі... Зайон??? Валанчунас неграбельний в ключові моменти. МакКоллум може допомогти в клатчі, але не факт, що через нього не накидають більше. Інгрем остаточно розклався в плей-оф і обрушив свої акції до пачки вафель "Розумний вибір". Тут потрібні були зміни.

Рішення - Мюррей. Очевидно, він приходить по душу одного з пари СіДжей/Інгрем, бо потрібно звільняти місця для хороших захисників + розчищати володіння для Дежонте. Обмін когось із них бодай на притомного захисного центра має вивести команду в баланс. Мюррей старався в захисті останній раз за часів Хмельницького, але навіть на мінімалках він не вразливість в обороні. З ним, Гербом і нормальним страхуючим центром НОП можуть дозволити собі тримати на паркеті Зайона і когось з "беззахисних" скорерів. Плюсом вони не втратили нічого цінного - Деніелс випав з обойми в плей-оф, Ненс як Ненс, а піки вам в захисті та в клатчі не допоможуть.

З іншого боку, в контексті Атланти це також досить хороший мув. Давайте одразу домовимось - я кажу від себе, а я ще взимку не вірив ні в які інші варіанти, аніж повторна перебудова навколо Янга. Тому залишимо всі ці вологі мрії про трейд Трея і команду з Дежонте, бо ж він не гівнюк і взагалі хороших пацик. Вік Янга дозволяє спробувати швиденько зібрати навколо нього ще одну молоду команду і доля залишила Гоукс непогані вводні дані: Джонсон і Оконгву виявились мінімум не гірше за попередників (Коллінз та Капела), а зверху ще й звалився перший пік, най і не на видатному драфті. З цим можна жити, якщо ще й Мюррея нормально загнати.

"Нормально", в нашій ситуації - це не за Йокича з доплатою, а відносно його ринкової вартості взимку, яка коливалася десь між "поганими контрактами + якийсь поганий пік" до коротких гудків у слухавці одразу після пропозиції. Тепер Атланта отримує гравця, що буквально є ледь не копією Дежонте в перші роки, адекватного великого (що дозволяє спокійно скидати кудись Капелу) і одразу два піки першого раунду, які можна залишити (2025-й рік так точно), а можна конвертувати в ще когось цікавого і молодого. Це набагато більше, аніж команді світило взимку і тому це можна назвати чудовою угодою.

На виході, Атланта в максимально стислі терміни збирає нове молоде ядро навколо Янга (Деніелс, Рісаше, Джонсон, Оконгву, може ще кого притягнуть), а Новий Орлеан вирішує свої питання з захистом (починає, як мінімум) і грою в клатчі.

Ніби він-він.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🤯Стільки новин, що ледь встигаєш за усіма слідкувати

Давайте дещо систематизуємо головне:

📎Пол Джордж підписує 4-річний контракт з Філадельфією на 212 мільйонів. Чудова історія для Пі Джи, у якого буквально не було інших варіантів після прощання із Кліпперс (тільки Детройт), але той єдиний варіант не підвів і забезпечив старість. Ефективність 34-річного Джорджа в атаці прямо залежна від навантаження, а часи захисних п'ятірок залишилися далеко позаду. Це не людина, яка буде запускати ваш напад - сьогодні це третя опція, яка прямо залежна від того, що ВИ для неї зробите. Чи краще це, аніж Тобаян Герріс? Все ще так. Чи НАСТІЛЬКИ це краще, щоб радикально змінити ваші перспективи? Вже ні.

📎Інакше кажучи, це навіть гірше за Гардена, який в найгіршому стані все одно змінював гру. І який підписав новий контракт з Кліпперс на два роки (1+1 опція гравця) і 70 мільйонів. На диво адекватно, особливо на тлі нового контракту Пі Джи, за якого Джеймс лише на рік старший.

📎Я все думав, звідки в чутках про Детройт фігурує Клекстон при наявності Дюрена? Тепер зрозумів. Джей Бібікерстафф - новий головний тренер Пістонс і він буде награвати Дюрена як легкого форварда. Все максимально просто. А якщо серйозно, то у Тома Горса, здається, забагато грошей - розрахувати одного тренера після одного з прописаних 5 років контракту... і моментально виписати ще одну 5-річну угоду, яку 100% не буде виконано... це сильно. Давайте не будемо вдавати, ніби прогрес Клівленда пов'язаний з неймовірною тренерською роботою, а не з певним органічним прогресом молоді і подальшим приходом Мітчелла (з остаточним затуханням прогресу все тієї ж молоді). Кожна з молодих зірок Кавз за останні роки або зробила крок назад, або застрягла на місці. Звісно, Детройту і таке за щастя - але я далекий від того, щоб приписувати Джей Бі якість таланти в розкритті молоді. Вже краще був би Свіні чи Норі.

📎Другим вагоном цього потягу новин є підписання Детройтом з Кейдом Каннінгемом максимального контракту. Тут якраз все зрозуміло, варіантів то і не було особливо. Це досі найкраще, що є у Пістонс і далеко не найгірший перс, який отримував дитячий макс. Так що сенсу багато говорити тут не бачу.

📎Орландо виписує Кентавіусу Колдвеллу-Поупу 3-річний контракт на 66 мільйонів. Ніби багатенько, але у Меджик настільки порожньо у платіжці, що вистачить і на КейСіПі, і на продовження Вагнера з Саггсом через рік, і ще залишиться усім на похід в Діснейленд. Тим паче, що гравець ідеально вписується в цю команду, де має створити ну дуже потужний захисний беккорт із Саггсом. Питання креативу, схоже, знімається і перекладається на внутрішній прогрес Блека, Вагнера і Банкеро.

📎Даллас проводить вельми непогане міжсезоння. Головний запит - знайти захисників, чим більше, тим краще. І от вам Граймс, і от вам Маршалл, який підписав контракт на 3 роки і 27 мільйонів. Паралельним курсом Деррік Джонс відбув у Кліпперс на ті ж 3 роки і 30 мільйонів. Чудовий вихід із ситуації. От взагалі не варто переоцінювати Джонса. Пристойного 3&D (яким він ніколи в своїй кар'єрі не був) з нього створили вже в Техасі - і немає ніяких гарантій, що воно не перетвориться назад на гарбуза, тим паче, що і в минулому сезоні він стабільним не був. Граймс і Маршалл, які на рік разом отримуватимуть майже ті ж гроші - ідеальний розмін.

Голден Стейт кинув надії знайти варіанти трейду Кріса Полі і просто відрахував його. СР3 одразу знайшов варіант с Сан-Антоніо, де буде прибухувати з Поповичем і муштрувати Вембаньяму. Нормально пенсія за 11 мільйонів.

📎Одразу цілий ворох підписань відносно вартісних рольовиків: Патрік Вільямс залишається в Чікаго (90/5), Обі Топпіе - в Індіані (60/4), Ройс О'Ніл - в Фініксі (44/4). Я досі вважаю, що Топпін отримує від стилю Індіани набагато більше, аніж, власне, дає команді - але нехай. В усьому іншому, плюс-мінус те, що і мали отримати.

👇

👆

📎Що відбувається у Вашингтоні - як завжди, загадка. Команда виписує ледь живому Рішону Голмсу 26 мільйонів на 2 роки (добре хоч наступний рік фактично негарантований)... і одразу забирає до купи ще й Йонаса Валанчунаса, з яким підписують контракт на 3 роки і 30 мільйонів. І все це до обраного на драфті Александра Сарра. Вроде как неплохо команда пристроила Дені Авдію: два піки першого раунду (один вже використали на драфті), два другого і Брогдон - нормальна ціна, майже Дежонте Мюррей :) Тепер наступний сезон - це розгрібання усього того мотлоху, який назбирали на розпродажі. Брогдон і Йонас - нормальні рольові, Джонсу можна знайти СЕТ, може комусь згодяться і Голмс, Беглі чи Шемет (сумнівно). А паралельно розвивати Сарра, Кулібалі і Пула Керрінгтона.

Ще відзначу підписання Лейкерс Макса Крісті (32/4), якого бачать важливою частиною команди, а також скандального Кевіна Портера в Кліпперс, якому там спробують вправити мізки (а може щоб Гардену було з ким тусити в клубах ЛА).

Все інше залишаємо на подкаст🎙

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥Драфт НБА + відкриття ринку ВА + зіркові обміни!

Нарешті зібралися з Іваном для того, щоб одним махом обговорити головні події останніх днів. Тут і Рісаше із Сарром, і Бріджес із Мюрреєм, і Джордж із Томпсоном - дві години тупо контєнту!

[Єдине, про що забули - продаж Бостона. Просто дуже велике інформаційне навантаження було. Але про це ще буде можливість поговорити, це процес не одного дня]

В усьому іншому - приємного прослуховування!

UPD: Google-подкасти закриті (самим гуглом, не мною), забув видалити посилання 🙅‍♂️

🟣Apple Podcasts

⚪️Spotify

🟠CastBox

🔴Pocket Casts

🟢MEGOGO

🔵Anchor

🇺🇦Кеди Каннінгема

📰Нова порція цікавих (і не тільки) новин

📎ЛеБрон Джеймс продовжив контракт з Лейкерс на 104 мільйони за системою 1+1. Ніби досі продовжуються бесіди по невеличкій знижці (близько мільйона) заради утримання команди перед другим апроном і відкриття можливості підсилитись бодай бомжем з вокзалу, яку перетин позначки в 188 мільйонів платіжки вимикає. Думаю, домовляться. Загалом, добре, що не три роки. ЛеБрон досі залишається суперзіркою, але вже перестав бути винятковим гравцем, який забезпечує результат за будь-яких умов. Престиж, медійка, це все зрозуміло - але обережні погляди в сторону були помітні ще на етапі переговорів із Герлі. Коли не вийшло, швидко перелаштували все на старі рейки "під ЛеБрона": Редік, Бронні (контракт Бронні) і оце все.

📎До слова, Джей Джею підвезли двох досвідчених асистентів в особах Нейма МакМіллана і Скотта Брукса. Оце вже нормально, генштаб задоволений допомогою союзників. Обидва не ох які головні тренери, але ладнати з людьми вміють і мають солідний багаж досвіду - більше від них і не вимагатиметься, далі допрацює Редік ЛеБрон.

📎Голден Стейт звільнилися від старого мотлоху Клея та Пола і розвели кипучу діяльність. Спочатку ДіЕнтоні Мелтон за 12,8 мільйонів на рік, потім Кайл Андерсон на 3 роки і 27 мільйонів (часткова гарантія), а тепер ще й ведуться переговори по СЕТу Бадді Гілда. Поки не знаю, що там по контракту останнього, але загалом дуже якісні підписання - замість падаючих зірок суто рольові виконавці, які закривають +/- ті ж потреби, але без зайвих заскоків і претензій.

📎Ще одна команда, яка генерує чимало новин - Орландо. Клуб вклався в головну ціль на ринку, підписавши Кей Сі Пі, а тепер взявся закріплювати існуюче ядро. Гога Бітадзе (3/25), Мо Вагнер (2/22) і Гері Герріс (2/14) - важливі рольові на прийнятних контрактах. Куди цікавіше з Джонатаном Айзеком, якому влаштували "перегляд і продовження" на 5 років і 84 мільйони. Для тих, хто не в курсі: частина грошей піде надбавкою у ще активний рік контракту, а все інше розкидається на залишок років. Ось тут все складно. Айзек був одним з найбільш імпактових гравців в усій лізі, але робив це в дуже обмежений часовий проміжок через особливості здоров'я. Якщо він залишиться на тому ж рівні, або навіть зможе грати більше - гармата. Але ми ж не наївні.

📎Міннеста продовжує збирати стару гвардію з Солт-Лейк-Сіті. До Конлі та Гобера на рік приєднується ще й Джо Інглз. Чекаємо на Бояна Богдановича і Джордана Кларксона? Ну а якщо без жартів, то це буквально пряма заміна Андерсону - розумний вінг, якого пережене черепаха, але який може пасувати і навіть кидати (у випадку з Джо). Нормально.

📎Якщо вже згадали ту саму Юту. Донован Мітчелл підписує продовження контракту з Клівлендом на 3 роки і 150 мільйонів. Було дуже мало шансів, що ситуація складеться якось інакше - команда не могла відпускати гравця, а гравець мав підписати саме такий контракт, щоб мати можливість вийти на ринок у 2027 році і підписувати нову угоду вже як 10-річний ветеран. Буде він досі гравцем Кавз чи ні (радше друге).

📎Кемба Вокер повісив кроси на цвях і повернувся в Шарлотт в якості тренера з розвитку в штабі Чарльза Лі. Красивий мув, я таке люблю, тим паче і Кемба мені завжди подобався, як представник баскетбольного андеграунда - легенда горе-франшизи, яка пережила купу всього, від Бобкетс і 7-59 до симпатичних команд Кліффорда (чи то з Джефферсоном чи то з Батюмом). Не визнаний метр акторської майстерності з пачкою Оскарів, а радше комік з гумором "не для всіх". Успіхів на тренерській ниві.

📎Контракти Лі та Морріса (Фінікс), Тіллмана (Бостон), Вайзмена (Індіана), Беркса (Маямі) та Прінса (Мілвокі) - типове розгрібання залишків на секонді по 15 гривень за кіло. Хіба Монте є непоганим ходом від Санз, хоч і провалив минулу кампанію.

🇺🇦Кеди Каннінгема

❕Важливий нюанс, який потрібно знати про ринок вільних агентів і міжсезоння НБА

Сьогодні записали величезний подкаст з Михайлом (@BasketMoves) і я про це згадав лише в кінці, але це важлива інфа, яку ми не проговорювали в наших подкастах, а варто було б. Хардкорні фанати це знають, але ж не всі такі аквалангісти від світу НБА, тому вважаю потрібним про це згадати.

Як влаштований ринок вільних агентів в НБА? В цьому році ліга трохи підзакрутила лайки на предмет тамперингу і на нас вперше не вивалили фупу новин в перші ж хвилини відкриття ринку, бо якось це було трохи палєвно - коли там ті люди встигали домовлятися, якщо Вадж/Шамс постять твіт про угоду через 2 хвилини від старту міжсезоння? Зрозуміло, що сам процес ніяк не змінюється (ми тут всі дорослі хлопчики), домовляються всі як завжди заздалегідь, але зараз не про це.

Водж і Шамс отримують інформацію від своїх людей в клубних офісах, які були під час телефонних переговорів і одразу злили потрібну інфу інсайдерам. Але фактично все, про що ми зараз читаємо в твітері та новинах - це плітки бабок на лавочках. Лавочки, звісно, прямо під будівлею СБУ - але це все одно не завершені угоди. По більшості з цих підписань та трейдів ліга досі не отримала паперів і вони не зареєстровані офіційно.

І це потрібно тримати в голові постійно, коли на вас валиться сотня сповіщень про нові і нові домовленості.

Робота після зливу інф інсайдерам продовжується. З людьми обговорюють умови контрактів, прописують бонуси, гарантії, штрафи і таке інше. Так само і з трейдами, де початкова новина моде бути лише маленькою частинкою великого трьох-чотирьохстороннього обміну. Тут можуть навіть бути факапи, як в легендарній історії ДеАндре Джордана і Далласа, коли гравець взагалі дає по гальмах і зливається з домовленостей. Бо це фактично поки лише домовленості. Ну або як сьогодні, коли в трейд Мікала Бріджеса, що відбувася хрін-зна-коли, раптово вписали ще й СЕТ Шейка Мілтона на Кейту Бейтса-Діопа.

Тому якщо вам якісь угоди ввижаються дивними, та навіть якщо і ні - завжди про це варто пам'ятати і чекати вже остаточних підсумків, бо там ще можна багато чого наворотити. Ті ж Шарлотт, які прийняли на себе Реджи Джексона з піками не факт, що залишать цей трейд просто так, враховуючи підвішеного у повітрі Майлза Бріджеса - його теж ще можна розкинути по СЕТу і поєднати все в велику угоду, в рамках якої навіть Денверу щось то й перепаде, коли вже здавалося, що вони тупо всадили Реджи з активами просто так, чисто заради економії.

Коротше, ви зрозуміли - не поспішаємо і уважно слідкуємо за новинами✌️

🇺🇦Кеди Каннінгема

🫡Обіцяв подкаст - маю для вас подкаст!

Разом з Михайлом пройшлися буквально по всіх командах, які хоча б щось робили у це міжсезоння! Купа всього цікавого, тому до прослуховування обов'язково, як і обов'язкова підписка на канал @BasketMoves ✌️

👇👇👇
https://youtu.be/SyRwOe2a9xM?si=0MGrYgDMgaT6LrUD
https://youtu.be/SyRwOe2a9xM?si=0MGrYgDMgaT6LrUD
https://youtu.be/SyRwOe2a9xM?si=0MGrYgDMgaT6LrUD

🦄Давайте на секунду уявимо, що клуби НБА проводять мінімальний аналіз своєї діяльності на ринку

В лізі досі вистачає клубів, де левову долю рішень приймають колегіальним рішенням 100-річні скаути, які бачили вживу пост-муви Каріма, в союзі з власником, що залітає в кабінет з криком "ОЦЬОГО ХОЧУ, ДАВАЙТЕ БРАТИ". Втім, аналітика дійсно займає все більше місця в житті фронт-офісів команд НБА. І Даллас виглядає як команда, яка бодай намагається.

Кар'єрним рекордом Дерріка Джонса по триочкових до переходу в Даллас були легендарні 34% на 1,3 кидка за гру в Чікаго. В Техасі він стрибнув через дві голови (от стрибати він вміє добре) і підняв регулярність аж до 3,1 кидка при зростання відсотку аж до 35%. В фіналі НБА він викинув 3-12 (25%) просто для інформації.

Даллас займає 22 місце по відсотку триочкових в ситуації catch&shoot і 27 місце по відсотку тричокових з кутів (при тому, що є лідером за кількістю). Це все регулярка, бо тільки там нормальна вибірка.

Вашингтон - 32,9% C&S / 23,2% з кутів
Гардвей - 35,3%/39,4%
Грін - 38,7%/38,3%
Джонс - 34,8/33,8%
-/-/-
Ірвінг - 42%/49,3%

Коли у тебе є людна з такою гравітацією, як Лука Дончич, критично важливо, як ти можеш користуватися підвищеною увагою до такого персонажа. Тут навіть Ірвінг бігає в кути, коли вони разом на паркеті.

Томпсон - 38,1% (3-й за кількістю спроб в лізі)/40,2%
Маршалл - 39,6%/42%
Граймс в Нікс (не рахуючи 6 матчів в Детройті) - 37,4/36,8%

Граймс видає 43,3% на повністю відкритих триочкових, Маршалл 40,7%, Клей 37,9% (але об'єм значно більший).

Тобто, у вас є головне завдання на літо - максимально закрити потребу в вогневій підтримці, якої у вас критично не вистачало в минулому сезоні, коли за межами двох головних зірок немає жодного гравця, який міг би якісно створювати простір і хоча б якось карати за зайві дабл-тріпл-тіми. Клуб знаходить трьох гравців на місце трьох, при цьому кожен продуктивніший за попередників (з обмовкою по Гріну, хіба що).

Це не значить, що прям всі проблеми вирішені. Так, Маршалл і Граймс схильні до перепадів ефективності (але все одно мають бути не менш стабільними за Джонса). Так, Клей вже не топ-захисник і не головний стопер, щоб грати з ним в старті (хоча так і будуть стартувати, я думаю). Але це не так критично. Головне - прослідковується якась логіка, в канву якої добре лягають подальші рішення фронт-офісу.

➕ давайте не переоцінювати захист Джонса. Я цього кадра пам'ятаю ще з Маямі і абсолютно в усіх командах він був просто довгоруким атлетом з вакуумом в голові, що не дозволяло назвати його нормальним захисником. Подавати ознаки життя він почав буквально в Далласі і не бачу взагалі ніяких причин вважати, що у Граймса чи Маршалла гірші стартові дані. Я б навіть сказав краще, бо ці двоє хоч інтелект демонстрували в попередніх командах.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔬Продовжуємо слідкувати за ринком вільних агентів та трейдами

👑ДеМар ДеРозан таки не приєднається до ЛАЛ - він підписує контракт з Сакраменто на 3 роки і 76 мільйонів. В результаті СЕТу, Чікаго отримує Кріса Дуарте, два піки другого раунду і кеш, а Сан-Антоніо забирає собі Гаррісона Барнса. Я навіть не буду використовувати очевидний тейк про те, як все це має працювати з Сабонісом в плані кидку і захисту... ми бачили і більш дивні конструкції, які спрацьовували, якщо все нормально з хімією між гравцями. Мені більше цікава звичайна математика. В якій ролі сюди приходить ДеМар? Навіть враховуючи відхід Барнса, там залишаються Фокс, Сабас, Монк і Мюррей - всі є якісними скорінговими опціями. І якщо Кігана можна обділити (і начхати, що він ваш найкращий проспект), він все одно буде корисний кидком і захистом - то три інших суто про очки, в захисті там ніхто не допрацює з 5 очками за матч. Так само, як і ДеРозан. Дуже цікаво, дуже.

🤔Цікаво і те, що роблять в Сан-Антоніо. Що у них є:

✅нова суперзірка покоління, яка прогресує не по днях, а по годинах;
✅молодий саппорт-каст (Васселл, Джонсон, Джонс), де всі вже так то на дорослих контрактах грають і давно не школярики;
✅новоприбулі ветерани, які можуть якісно виконувати окремі функції.

Все виглядає, ніби команда обережно починає будувати щось під боротьбу бодай за плей-ін, щоб випробувати Вембі в реально конкурентних умовах. І це, мені видається, ще не кінець їх роботи на ринку.

🐝Шарлотт підписує Майлза Бріджеса на 3 роки і 75 мільйонів. Тут складно щось сказати. Якщо Бріджес буде грати в баскетбол - все має бути нормально, бо він дійсно хороший баскетболіст, який ще й не настільки старий, щоб не вписуватись у молоде ядро команди. Головне аби руки розпускав лише для ефективної гри в захисті.

🧳До всього цього Горнетс ще й виставили на мороз (ну або на спеку) купу народу: викинули частково гарантованого Бертанса, виміняли з піком у Сан-Антоніо Грема і його також кікнули (навіть сльозинки не проронили, все ж колишній ваш), але найстрашніше, що вони відмовилися від послух легендарного АЛЕКСЕЯ ПОКУШЕВСЬКОГО! Окей, просто скид всякого сміття, щоб не заважало у платіжці. Тим паче команда швиденько перезібрала непогане ядро: Болл, Міллер, Бріджес, Грін, Менн, обидвоє Вільямсів - тут достатньо більш цікавого народу, якому треба давати грати.

👀Філадельфія уводить у Маямі Калеба Мартіна, підписуючи з ним угоду на 4 роки і 34 мільйони. Розкішне підсилення за копійки, ще й за рахунок одного з конкурентів. Гордон, Драммонд, Мартін - нормальне підсилення під оновлене велике тріо. Але ж і залишили команду далеко не зайві Гілд, Мелтон, Батюм і Рід. Тому навіть в аспекті рольовиків не виходить однозначно сказати, що команда стала сильніше.

✍️Підписання Фонтеккьо (2/16) і Бізлі (1/6) в Детройт, як і Шарич (2/11) в Денвері - це цікаво, але не критично.

💡Я б навіть сказав, що куди цікавіша структура контракту Джонатана Айзека. Я ще в подкасті говорив - якщо там є якісь страховочні моменти - це взагалі чудова угода. І таки так - в новій угоді Айзек отримає 25 мільйонів за наступний сезон (та сама надбавка), а далі ще 4 роки по 15 мільйонів. От тільки повністю гарантований з них лише перший, другий на 8 мільйонів і далі взагалі ніякої гарантії. Це взагалі чудовий сценарій, який майже повністю страхує Меджик від фактору здоров'я Джонатана.

🇺🇦Кеди Каннінгема

😎Кевін Дюрант, ЛеБрон Джеймс, Аарон Гордон, Зайон Вільямсон, Кавай Ленард, Ендрю Віггінс, Джерамі Грант, ДеМар ДеРозан, Лаурі Маркканен, Карл-Ентоні Таунс, Паскаль Сіакам, Лука Дончич

🥴О Джи Анунобі, Айзек Окоро, Жеремі Сохан, Макс Струс, Аарон Нісміт, Джейден МакДеніелс, Джош Гарт, Осар Томпсон, Гаррісон Барнс, Лу Дорт, Калеб Мартін, Джабарі Вокер

Це не наші з Іваном фентезі-команди на наступний сезон - це найпопулярніші матчапи Гаррісона Барнса і ДеМара ДеРозана в минулому сезоні.

Кіган Мюррей сильно додав в захисті і забирав переважно головних маленьких гравців суперника (Букер, Інгрем, Каррі, Мітчелл), але Барнс не просто так награв 911 матчів в НБА і з них 850 в старті (ще й 164 з 164 в останніх двох сезонах). Прихід ДеРозана руйнує хиткий баланс на обох сторонах майданчика і ставить чимало запитань перед тренерським штабом.

❓Чи зможе Мюррей приймати на себе більш габаритних зірок? Кіган цілеспрямовано сушився спецом до минулого сезону саме з розумінням, що він стане першим стопером на периметрі. Тепер йому треба набирати вагу під абсолютно інші завдання, бо ДеРозан вам не помічних у захисті - його участь ховатись десь на нещасних Соханах. Чи пройдуть такі качелі без наслідків для хлопця, який проводить лише третій сезон в НБА - поки невідомо.

❓Як знайти баланс в атаці? Тепер у вас є ДеРозан і Сабоніс, які кидають вельми умовно + Фокс, який взагалі величезний розумничка і з кожним сезоном додає в аспекті триочкових, але все одно його коником залишається гра в фарбі. Сакраменто Адельмана не захищався (що насправді було не так), але в атаці у них був ідеальний баланс, де Біббі, Крісті та Стоякович забезпечували вогневу підтримку, а в фарбі домінували Веббер та Дівац, які і самі легко могли відходити на дистанцію (в ті часи вистачало середньої). Те, що кожен в складі міг прийстойно пасувати дозволяло в усій красі реалізовувати прінстонський напад. У Кінгз мало того, що порушений баланс простору, так ще й намічається перебір гравців, які не просто вміють пасувати, а є фактично болл-стоперами, що вже зовсім інша пісня. Одразу три гравці у складі люблять повозити з м'ячем і це породжує третє питання.

❓Як розвести по хвилинах одразу чотирьох тягачів м'яча? В минулому сезоні тут також був баланс, бо Фокса і Сабоніса в старті доповнювали троє рядових роботяг, які два рази м'яч в підлогу стукали на Різдво і на День Мартіна Лютера Кінга (один дозволяється, щоб зробити фейк після скидки). З лавки виходить ще один напівстрітбольний кадр з девізом "отримав м'яч - ху@ч" і доповнює одного з лідерів, або з утворює ультимативне атакувальне тріо... яке нічорта не працювало, бо на 100 володінь набирало 115 очок і пропускало 117. Паралельним курсом давала рідкого стартова п'ятірка Пеліканс, утворена за тим же принципом (четверо грають на роялі, який несе на спині Джонс). Коротше, план взагалі не надійний і дуже багато питань по тому, як розводити по хвилинах чотирьох гостро-атакувальних персонажа, зберігаючи хоча б подобу балансу в складі.

Я не втомлююся повторювати, що навіть новітня історія знає купу випадків, коли спрацьовували найдивніші ідеї, якщо в команді був правильний настрій. І це не обов'язково значить, що ідея Сакраменто повна шляпа. Але це цікавий виклик для Брауна і цікавий матеріал для перегляду нам із вами.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥Кайл Лаурі продовжив контракт з Філадельфією ще на рік

Новина, яка не сильно варта уваги - ветеран погодився на ветеранську мінімалку, нічого дивного. Але мене чомусь пробило на ностальгію і я згадав цікаві штуку.

Кайл Лаурі зараз на шостому місці серед активних гравців за кількістю матчів в НБА (1138). На дев'ятому місці в цьому ж списку інший заслужений бойовий дід-пердід Майк Конлі (1101). Зараз вже не всі і згадають, але починали то вони грати разом. При цьому Майк ще й став причиною трейду Кайла.

Невідомо яким дивом, але тодішній ГМ Мемфіса Джеррі Вест (так, той самий) ткнув в товстунця-розігруючого аж під 24-м піком на драфті 2006 року. Це ми знаємо тепер, який то був жирнючий (ги) стіл - а тоді це була жахлива команда, яка страшнюче танкувала за Грегом Оденом. Основним розігруючим там був такий непересічний персонаж, як Деймон Стадемайр, що був частиною культового Портленда початку нульових з Сабонісом і навіть трохи зачепив не менш культові Джейл Блейзерс. Коротше, Лаурі взагалі не грав і ніхто навіть не був в курсі, що то за фрукт.

Біда в тому, що доля прокотила Гріззліс з драфтом, на якому їм дістався аж четвертий пік, тоді як омріяний Оден відправився до все того ж Портленда. А вже новому ГМу Крісу Воллесу довелося обирати що лишилося - партнера Одена по університету Огайо Майка Конлі. Який заграв так, що вже взимку токсичного ветерана Стадемайра відрахували до усіх чортів. Ну і заразом Конлі поставив хрест на перспективах Лаурі в Мемфісі. Кайл протримався на рік довше Стадемайра і був буквально викинутий в Г'юстон за фантики.

І ось вже тепер, 15 років потому, дуже цікаво озиратися на ті часи, коли ніхто не підозрював, які два мастодонти починали свої кар'єрні шляхи.

До слова, в тому ж списку "гвардійців" ліги акурат між Лаурі та Конлі розташувалися ще два кадри, які мають пряме відношення до обох: ДеМар ДеРозан і Руді Гей (який також починав разом з Кайлом і Майком).

🇺🇦Кеди Каннінгема

❗️Друзі, Антон потребує нашої допомоги❗️

🆒Ну і поки у нас в НБА затишшя, а в Олімпійському баскетболі я майстер на пів шишечки - продовжимо трохи ностальгувати

Джейлен Брансон пішов проти системи і продовжив контракт з Нікс на вигідних для клуба умовах. Цьому є багато причин:

💰право вийти з контракту і підписувати продовження як 10-річний ветеран (для нудних циніків);
❤️правильна тактика фронт-офіса зі збором колишньої банди Вілланови, яка кайфує від гри разом і заради цього готова поступатись (для романтиків);
📎зв'язки з клубом через батька, який виступав за Нікс і сам Джейлен народився у Нью-Джерсі.

Останнє найцікавіше. Рік Брансон ніколи не був видатним баскетболістом, провівши буквально один худо-бідно пристойний сезон, коли б він не був якось 13-14 людиною в ростері. Втім, тут цікавіше інше. Історія невблаганна і так вже трапилось, що за час своїх подорожей лігою Брансон-старший встиг пограти одразу з кількома іншими "старшими" - батьками або родичами помітних в сучасній НБА гравців.

✅Очевидний варіант - Арвідас Сабоніс, батька Домантаса. Вже немолодий 25-річний новачок Брансон починав у Портленді, куди приїхав закінчувати свою кар'єру легендарний литовець.

✅В тій же команді півроку провів такий собі Гері Трент, який має певну ступінь спорідненості з сучасним Гері Трентом. Що цікаво, старший Трент був буквально антиподом молодшого - здоровенний важкий форвард, який не вмів кидати. Взимку 98-го він став частиною угоди по залученню в Блейзерс Деймона Стадемайра.

✅Наступню після Нікс зупинкою для Брансона стали Селтікс, де на дальньому кінці лавки він міг перекидатися в карти з Едріаном Гріффіном. Так, тим самим, якого вичавили Янніс та Ліллард з Мілвокі і який є батьком молодого таланта Ей Джея (невеликий талант - теж талант). А ще в тій команді грав Віталій Потапенко.

✅Після Селтікс було повернення у Блейзерс, які вже потроху перетворювались на Джейл Блейзерс. Але цікаво не те, персона Дейла Девіса - легенду Індіани привезли для підсилення передньої лінії. Його син Трайс Джексон-Девіс досить несподівано пробився в основний кістяк Голден Стейт, будучи 57-м піком драфту 2023-го року.

✅Ще в тій же команді грав (а точніше бив байдики) великий та страшний Шон Кемп, дітьми якого потенційно може бути добра половина минулого драфт-класу. Просто їх матері не зуміли це довести.

✅Ну і завершував свою насичену, але не видатну кар'єру Брансон в Г'юстоні у 2006-му році. В тій команді, де ТіМак та Яо постійно пролежували на лікарняному, найбільше матчів за сезон зіграв ветеран Джуван Говард. Тут теж все просто - син зірки легендарний Феб Файв Джетт вже встиг провести вельми сумнівний сезон в Орландо. Але мається тут і додаткова сюжетна лінія, оскільки Джуван є кузеном Анджели Джексон - матері братів Джейлена та Джейдена МакДеніелсів. Про такі сімейні зв'язки я, чесно кажучи, був не в курсі, бо навіть баскереф тут плутається в показаннях.

Ось такі цікаві історії🤷‍♂️

🇺🇦Кеди Каннінгема

🥲Давайте ще бахнемо добивочку для романтиків

В часи, коли Рік Брансон виступав за Нікс, асистентом головного тренера Джеффа Ван Ганді був дядько на ім'я Том Тібодо. Останній згадував, як Рік приводив у роздягальню свого 5-6-річного сина і той вже демонстрував хороші навички, повторюючи фірмові рухи тодішніх зірок Аллана Г'юстона та Летрелла Спрюелла, яких вважав кумирами. На щастя, у Спрюелла він позичив тільки баскетбольні рухи, а не його задушливі прийомі.

Коли Тібодо отримав першу роботу головного в Чікаго в 2010-му, він одразу запросив Брансона приєднатися до його тренерського штабу (до слова, як і Едріана Гріффіна). Тепер вже 14-річний школяр Джейлен знову отримав доступ до роздягальні баскетболістів і знайшов собі нового кумира. Дайте згадаю... хтось там був такий маленький... ще МВП в тому сезоні взяв... ТЬФУ ТИ, точно, то ж був Деррік Роуз! Той же Роуз, який був в Нікс, коли до команди приєднався Брансон і з яким він відіграв вже тепер позаминулий сезон.

Ну тобто ви розумієте, який тут дійсно міцний зв'язок в цьому чотирикутнику Джейлен - Рік - Тібз - Нью-Йорк. Таких історій насправді не так багато в сучасній лізі і я дуже люблю подібні випадки. Завжди приємно спостерігати за умовним Айо Досунму, коли знаєш, як багато для нього значить виступати саме в Чікаго, де він народився, де провів усе життя, фанатіючи від все того ж Роуза.

Можливо, ви знаєте ще цікаві історії - велкам в коментарі💬

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥Схиліться перед могутністю двох MVP!

Кліпперс обміняли Расселла Вестбрука (з свопом піками другого раунду та кешем) в Юту на Кріса Данна. Нагадаю, це вже другий випадок, коли РВБ скидають в Солт-Лейк-Сіті - Лейкерс спихнули його туди ж, а потім відбувся викуп та підписання з ЛАК. Цього разу тримати його так само ніхто не буде і скоро очікується перехід в Денвер.

Для Кліпперс все чудово. Вони таки знайшли куди збагрити цю валізу без ручки, яка їм була ні до чого. Під кінець минулого сезону Расселл остаточно втратив свої котування і впав до смішних хвилин та атак. На 5 кидків за вечір набагато логічніше взяти Данна, який дасть дійсно якісний захист (грав по головним зіркам суперника в Юті) і хасл (в ТОП-3 серед гравців, що грали 15-20 хвилин по перерваним атакам).

Для Юти, власне, нічого не змінюється. Було б цікаво подивитися на Вестбрука в якості ментора для такого ж трохи безголового, але куражного Кейонте Джорджа, але облишимо мої фантазії. Пік-своп навіть в другому раунді іноді може бути корисним, тим паче в 2030 році, коли не факт, що ЛАК будуть на висоті. Ну таке, зробили добру справу, допомогли людям, отримали цукерку і плюсик в карму.

Для Денвера все цікаво. Наггетс спочатку втрачали і втрачали, а потім поступово почали заповнювати пробіли у складі. Шарич підсилює передню лінію (де в минулому сезоні не було взагалі нікого), а Вестбрук має стати прямою заміною Джексону. Втрата КейСіПі - це неприємно, але у Наггетс дуже якісна система розвитку молоді, тому будуть підтягувати того ж Брауна.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🤷‍♂️Тільки побачив цікаве питання під нашим подкастом із Михайлом (BasketMoves) в ютубі

Через три тижні вже пізно відписувати туди, але питання дійсно потребує відповіді. Можливо, автор і тут є :)

Перше до Єгора: якщо він вважає Кені Аткінсона тренером молодих, то виходить що і Марк Дайно це тренер не для перемоги в NBA. Кажу це чисто з риторики про те, що є тренери для молодих, а є тренери для перемог. А отже Дейно і ОКС це не про перемогу в NBA.

Давайте розберемося для початку, хто такі головні тренери в НБА. В лізі баскетболістів головний тренер - це радше проектний менеджер, який має бути в центрі процесу і налагоджувати роботу працівників різних відділів так, щоб і вони були задоволені, і у керівництва питань не було. Як не парадоксально, такі люди не обов'язково мають бути майстрами малювати схеми на планшеті чи робити іншу "суто тренерську" роботу. Для цього існує тренерський штаб, де є фахівці з атаки, захисту, тактики, розвитку гравців і всього іншого. В наш час, з сучасною системою освіти та технологіями, нестачі кваліфікованих кадрів немає взагалі. Завдання ж ГОЛОВНОГО тренера - налагодити процес між вузькими спеціалістами, гравцями і фронт-офісом.

Чи можете ви с ходу сказати, яка фірмова тактика у Поповича? Його команди були найшвидшими і найповільнішими в лізі, грали у дві башти і стояли біля витоків триочкового баскетболу. Чи той же Споельстра? Чи Лю? Або, наприклад, Д'Ентоні. Думаю, хтось одразу скаже, що тут якраз все просто, "8 секунд або менше" і все таке. Але його Рокетс були страшно повільними, грали від ізоляцій Гардена, до яких додалися пік-н-ролли Пола, які змінилися різким пришвидшенням гри з Вестрбуком. Тому що все насправді просто - дійсно класний тренер бере те, що є в його розпорядженні, витискаючи з цього максимум. Прости господи, Ріверс досі актуальний в цій лізі виключно через те, що він чудово усвідомлює цю істину, кожного разу збираючи суперзірковий штаб асистентів. Дійсно крутий коуч ще вміє в критичних ситуаціях ще не тупити, але це вже опціонально, Док так то залишається чемпіоном НБА (на спині Тібодо, що теж вписується в тему розмови).

Проблема в тому, що не всі молоді тренери знають і розуміють суть цього секрету. Ось ті самі вузькопрофільні фахівці, коли працюють в штабі іншого наставника, часто думають "ну от дадуть мені команді - і там я всім покажу свій фірмовий баскетбол, втілю всі свою революційні ідеї, які зроблять мене легендою". І це дійсно працює в молодих командах, коли у тебе в ростері збірна вчорашніх студентів, для яких ти 100-відсотковий авторитет і які готові вмирати заради того, щоб вписатися в твою схему.

Так було з Аткінсоном в Брукліні, коли йому довірили команді, зібрані з гівна та палок, виписавши карт-бланш робити все, що хочется без оглядки на результати. Він роками вибудовував СВОЮ команду і досяг піку з виходом в плей-оф, коли були Расселл, Дінвідді та ЛеВерт.

Що трапилося далі ви всі знаєте. Ми говоримо про Бруклін, але він не унікальний. Майже будь-яка команда на певному етапі досягає моменту переходу на наступний рівень. І тут вже або тутешні зірки перестають відчувати себе школярами серед дорослих, або зі сторони залучаються вже сформовані зірки. На цьому етапі далеко не всі тренери відстрелюють, що вони вони вже не царі в цій команді і треба вмикати его-менеджмент. Аткінсон на цьому згорів, коли пішов в радикальну відмову від зміни власних принципів заради адаптації під зіркові потреби. І це саме його провал, тому що Ірвінг, Дюрант чи Джордан (той, що ДеАндре) - це відомі величини, всі ми знаємо, чого від них очікувати. Це як потяг, на який ти можеш або застрибнути і спробувати проникнути в кабіну та скерувати - або встати на шляху і намагатися розвернути в потрібному тобі напрямку.

Як відомо, Кенні цей потяг переїхав та не помітив.

Символічно, що він після цього повернувся працювати асистентом і кілька років не міг знайти роботу, хоча спливав в кандидатах ледь не на кожну вакантну посаду.