📣УВАГА! ЗАРАЗ БУДУТЬ СПОЙЛЕРИ!📣

Ми таки зібралися з Антоном та Іваном для обговорення фіналів Конференцій! Хто переможе в дуелі Едвардса та Дончича і чи варто Бостону вже бронювати квитки у великий Фінал - про все вже всередині!

Приємного прослуховування!

🟣Apple Podcasts

⚪️Spotify

🟡Google Podcasts

🟠CastBox

🔴Pocket Casts

🟢MEGOGO

🔵Anchor

🇺🇦Кеди Каннінгема

✌️Ентоні Едвардс мені подобається

Він просто не може не подобатись, бо він гравець саме того типажу, який подобається плюс-мінус усім: яскравий харизматичний джорданоподібний атлет-скорер. Ми от буквально не так давно говорили з Михайлом (BasketMoves), що це майже чіт-код на народну любов. Спадкоємців Майкла вже було чимало: Вінс, ТіМак, Вейд, Кобе, Батлер, Букер, якоюсь мірою навіть ЛаВін з Мітчеллом. Тоді як гравцям інших форматів треба доводити купу всього: чи не занадто маленький, чи не занадто великий, як добре захищається і чи якісно кидає триочкові - таким хлопцям достатньо завалити данк чи фейдевей через руки, після чого прикласти пальця до губ чи зробити ще якийсь персональний жест і все - фанати поплили, як школярки після першої банки рево.

Тут варто зазначити, що найкращий з клонів Джордна - Кобе - заснував фактично власну течію зі своєю Мамба Менталіті. Це коли ти все так само до біса харизматично, але чи то розвалюєш кабіни, чи то навалюєш цегли. Саме тому останній формат часто стає іронічним, коли умовний Тейтум намагається когось порятувати в клатчі (учорашній матч прям майже ідеальний приклад, коли Джей встиг і майже закопати свою команду, і все одно потім героїчно врятувати). І ось Едвардса я б поки порівнював не з Джорданом, а з Кобе.

Ентоні поки лише вивчає всі межі свого таланту. З ряду причин - і через брак досвіду, і через особливості натури - він не методично прокатує завчені патерни, а грає скоріше від вайбу. Як і у випадку з Кобе і подібними йому персонажами, ми повинні завжди бути готові приймати зворотню сторони стилю - за героїчними іграми завжди приходят погані, коли він вас і закопає. От як Батлер, який виглядає спочатку як тру-альфа, який вирішує питання і красиво затикає суперника - а завтра він зливається в нуль і всі його альфа-замашки виглядають вже як порожній випендрьож.

Сьогодні вночі його знову лімітували в найкращому, що він вміє - йти під кільце. Тут перед ним не будували особливих стін, часто доводилося розмінюватись і "віддавати" Енту або Луку, або вільний кидок. Але головне, що під кільцем стовбурчив вже не Йокич, а теза "Ви не виграєте триочковими Едвардса" продовжує себе виправдовувати. 12 з 16 його кидків були з дистанції і навіть за умови непоганого відсотку (42) він все одно набрав мізер. Бо він не лізе під кільце, не збирає фоли, не лімітує цими фолами гравців суперника, не змушує захист звужуватись і відкривати вільні зони. Він знову не знаходить виходу з ситуації, а Фінч (ну або Норі, який керує з лінії) не реагує миттєво. Тому ми або бачимо шалені перформанси, або ось такі історії, коли Ентоні просто на яйцях намагається завалювати ліхтарі в лоба суперникам і вони раптово не залітають.

Саме на це я закладався в подкасті, як на позитивний для Далласа фактор - комбінація "недостатньо досвідчений для миттєвої адаптації Едвардс + не спроможний вносити in game корективи тренер". І це спрацювало вже в першій грі.

Зрозуміло, що вже у наступному матчі Фінч буде щось вигадувати і шукати шляхи виходу. Але якщо команди вийдуть в фазу, коли оборона з обох сторін працює нормально і на перший план вийде здатність зірок вирішувати в соло - "вовкам" гайки, бо Даллас володіє чи не найкращим активом для такої гри.

Ну і фактор Гобера, на якому фактично трималася оборона Міннесоти і якого не можна розтягнути на всі 48 хвилин. Сьогодні він закінчив +10, а в останній чверті взагалі був момент, коли Вулвз вихопили ривок в 10 очок від Далласа без Руді і з виходом француза Маверікс моментально видали серію з 0 влучань за 4 хвилини. Тут доведеться щось вигадувати, бо у цього суперника, на відміну від Денвера, і в другому юніті є персонажі, які агресивно атакують фарбу.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🧨Фінч таки вміє робити висновки

Після першого матчу, в якому Даллас окопався всередині дуги і змусив Міннесоту валити з дистанції в надії на те, що триочковими вони гру не потянуть (вгадали) - тепер тренерський штаб Вулвз, таке враження, просто сказав гравцям "от тобі ружжо, отам суперник - пи*дуй".

Воно дійсно дало певний ефект - Едвардс, Таунс і навіть Конлі почали активніше лізти всередину, кількість штрафних і фолів у суперника почала зростати. Але чим далі, тим більше Даллас адаптувався, почав стягувати додаткову допомогу Геффорду/Лайвлі (на щастя МакДеніелся традиційно після вдалих кидкових перформансів забув де кільце) - і забіги Мінні почали ставати все більш суїцидальними. Спроби активного пушингу кільця замість очок другого шансу частіше завершувалися фастбрейками Далласа.

Можна сказати, що Вулвз при цьому вели в рахунку до останнього володіння, не дивлячись на всі героїчні повернення Далласа по ходу гри. Справедливо. Але коли вас тягнуть триочкові Ріда і пенсіонерські проходи Конлі (РАПТОВО центрових суперника можна перекидувати, а не летіти в ний у лобову), а головні зірки викидають 25% - це вже не надійний план. Який міг би спрацювати, якби не ще одне геніальне рішення кинути Гобера на Дончича у фінальному володінні.

Взагалі Руді має у своїй кар'єрі хороші матчі і володіння проти Луки. І тут також він відзахищався настільки якісно, наскільки взагалі міг. І провина тут взагалі не на ньому. Що заважало піти у дабл-тім? Кат Лайвлі? Так там Андерсон і Рід під кільцем чекали (хай би Едвардс залишався з Кайрі). Дереку ще треба було б швидко вирішити - кидати на рівний чи спробувати оперативно скинути на Джонса чи Вашингтона в кути (у яких на двох аж цілих 0 з 7 сьогодні). Все це сценарії кращі і перспективніші, аніж танці Гобера з Дончичем.

Ну а так 0-2. Десь злорадно посміхається один Нікола Йокич.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🤔Пишуть, що Кузма мав на руках варіант з Далласом в дедлайн, але відмовився їхати в Техас по причині "несправжнього контендера"

Прорахувався, але де...

🇺🇦Кеди Каннінгема

💡💡💡Нарешті це сталося! Епічне прев'ю Фіналу НБА!

Нам з Іваном нарешті вдалося проманеврувати між клопотами дорослого житті та відключеннями світла аби поговорити про головну серію року! Кайрі проти Бостона! Порзі проти Далласа! Лука проти Тейтума! Два генії тренерської справи один проти одного на лавках! Ми цього чекали весь рік - тому немає сенсу відкладати, гайда слухати поки телефон не розрядився!

🟣Apple Podcasts

⚪️Spotify

🟡Google Podcasts

🟠CastBox

🔴Pocket Casts

🟢MEGOGO

🔵Anchor

🇺🇦Кеди Каннінгема

🤯Блін, ну це вже не чесно!

Ставлячи знак рівності між тренерами в останньому подкасті ми ж не знали, що Мазуллу консультуватиме лисий шарлатан 😂

🇺🇦Кеди Каннінгема

😱Йопта, я згадав, що я ж оналітег і ви чекаєте якоїсь оналітегі по першим матчам «головної серії сезону»

Біда в тому, що аналізувати буквально нічого. Бостон грає навіть не на повній потужності, але цього вистачає просто через жахливі вхідні дані. Даллас поки просто не може захищатись і Кідд не встигає знайти вихід.

Селтікс вимотують Дончича в обороні і Маверікс не можуть не стягувати допомогу від проходів. У підсумку дуже часто Тейтуму навіть не потрібно грати драйв-н-кік - він тільки отримує м'яч, а захист суперника вже стискається як сфінктр житєля Бєлгорода, що бачить темну пляму в небі. Далі пас на вільного - і готово. Проблема в тому, що в стартовому складі Бостона особливо ні від кого не пострахуєш, навалять буквально всі. В другому матчі Кідд спробував тримати ширину - отримав по самі помідори на вриваннях Голідея в розріджений простір всередині. Класичні два стільці.

Так само додає болю вихід Порзі в другому юніті, який буквально завершив дорогу пригод Гарді, який за таких обставин стає неграбельним. Але перекидання його хвилин на більш-менш габаритного Екзама (+додавання хвилин Джонсу та іншим) ще більше вбило і без того інвалідний скоринг, бо Екзам, Джонс дадуть тобі трошки більше, аніж ніхріна. Це ще більше навантажує Луку і Кайрі, які пропорційно ще більше втомлюються, забиваючи болт на захист.

З Лукою всі ротуються і змушують його вічно вигадувати нові шляхи до кільця. З Кайрі грає Вайт і поки зжирає його, як я бігмак-меню на ранок після жорсткої пʼянки в студентські роки. Мобільність Деріка в поєднанні з розмахом рук роблять його чи не найкращим варіантом проти такої айзо-машини.

З плюсів, Геффорд нарешті зрозумів, що проти команди, яка лупашить стільки трьох підбирання варто чекати в середньо-дальній зоні, а не курити під кільцем. Це одразу зробило його не мінусовим.

Суто теоретично, тут є аспекти, які можуть стати краще. Контроль підбирань прогресує, Кайрі може активніше шукати розміни, рольові мають активніше рухатись і покривати кидкові проблеми катами. Але ми ще в подкасті сходились, що ледь не єдиний шанс Далласа був в раптовому успіху в перших двох матчах. З 2-0 проти банально більш талановитого (саме сукупно) суперника навіть домашні трибуни не факт, що допоможуть.

🇺🇦Кеди Каннінгема

📣📣📣ОБЕРЕЖНО, СПОЙЛЕРИ!

Небо блакитне, трава зелена, Бостон - чемпіон.

Вітаю усіх шанувальників Селтікс, вони пройшли через Ябуселе і Оджелея, "переможний менталітет" Смарта і дриблінг Арбелоа Брауна, вірили в успіх навіть тоді, коли ніхто не вірив, наражаючись на статус секти - але таки дочекалися свого зіркового часу.

Так само можна привітати Джеїв, які майже увесь свій кар'єрний шлях продиралися крізь критику, від них завжди вимагали показати ще більше і більше, усім завжди було недостатньо для того, аби визнати їх легітимними суперзірками чемпіонського штибу. Як яскравий представник касти "невіруючих", досі не можу з рукою на серці прирівняти їх до пантеону особливих гравців - але неможливо заперечувати той факт, що вони реально впахували і дерлися вгору з кожним роком, за що і знімаю капелюха.

Додаючи ложку того самого - так, це був, напевно, найменш інтригуючий фінал в контексті сил суперників. Мабуть, навіть гірше за попередній. Втім, "проблеми індіанців шерифа не турбують" - це не проблема Бостона. В цьому ж і сенс роботи ГМа - побудувати найкращу команду ліги. Стівенс саме це і зробив, так само пройшовши непростим шляхом з неочевидними рішеннями, вказуючи на двері ледь не місцевим улюбленцям заради далеко не 100-відсоткових домінаторів.

Коротше кажучи, всі молодці, всі заслужили, гайда спати!

🇺🇦Кеди Каннінгема

🍀Бостон - чемпіон!

Зрозуміло, що саме про це ми сьогодні і будемо говорити у свіженькому подкасті. Чи заткнули Джеї рти своїм хейтерам? Чи стануть Селтікс династією? Чого не вистачає Далласу і чому вони націлилися на Бронні?

Всі відповіді - вже всередині! Приємного прослуховування!🫶

🟣Apple Podcasts

⚪️Spotify

🟡Google Podcasts

🟠CastBox

🔴Pocket Casts

🟢MEGOGO

🔵Anchor

🇺🇦Кеди Каннінгема

🤷‍♂️Детройт вирішив кікнути Монті Вільямса

Рішення зрозуміло тупе.

Зрозуміле, бо до влади в клубі прийшла нова людина - Траджан Ленгдон - у якого очікувано власне бачення майбутнього франшизи.

Тупе, бо "БАБКИ, БАБКИ, С...КА, БАБКИ". Найлогічнішим видавався сценарій, який пропонував Джеррі в одному з останніх подкастів - провести ще сезон з Вільямсом. Монті не поганий тренер, але і не видатний, суттєво ситуацію він не факт, що змінить. Тоді можна було б і говорити про розірвання контракту, може і з поступками, бо і сам тренер був би не проти звалити. Бо в будь-яких справах робота "напролом" - взяти і відрахувати довбня на великому контракті, взяти і звільнити тренера із зп 10 лямів на рік - це завжди редфлег, бо це найтупіший шлях, який не вимагає ніякого скіллу керівника, окрім розкидання грошей власника.

Тепер Детройт заплатить Монті і буде шукати іншу людину, якій треба платити. Іншу людину, яка... що? Виведе цю команду на наступний рівень? Знов-таки, Вільямсу дали завеликий контракт, але він не бездарність. Знайти на ринку тренера, якого з порогу можна назвати кращим за Монті - складно. Шукати тренера з іншою філософією, яка краще підходить команді? А яка у Пістонс зараз філософія?

Коли у тебе є хороший здоровий Пассат, ти замінюєш його тоді, коли впевнений, що замість нього візьмеш щось принципово краще і якісніше. Тим паче, що у нас мова навіть не про "продати одне і купити інше", а про "кинути на дорозі з доками та ключами і піти по салоназ шукати щось нове".

Не знаю, виглядає все це поки як спроба Ленгдона вивалити яйця на стіл і голосно заявити "ай ем зе кептен нау".

🇺🇦Кеди Каннінгема

📰З вами наша абсолютно нерегулярна рубрика "В дурке все стабільно"

ЛАЛ таки призначають тренером Редіка.

🇺🇦Кеди Каннінгема

❗️А тепер давайте трохи про тренерів в НБА, якщо вже несеться

Як має працювати нормальна притомна організація. У вас тиждень до драфту. Це критичний момент, коли абсолютно вся вертикаль, від власника клубу до наркодилера Боба, який продає травку прибиральнику арени, мають розуміти чіткий план: що ви хочете тут бачити і що для цього треба робити. Бо драфт - це вже початок міжсезоння. Там починаються мутки з піками, обміни, скиди/прийоми контрактів і всяка різна організаційна муть. В ідеальній організації до цього моменту існує простий ланцюжок:

Тренер, який доносить своє розуміння баскетболу / ГМ, який намагається забезпечити ресурси для реалізації цього бачення / Власник, який бажано не втручається в цей процес

Якщо на якомусь рівні відбувається факап - ми одразу отримуємо Вівека зі Стаускасами, кіз в офісі та ще 696 баскетбольних збочень. Все має бути в симбіозі, інакше владу захоплює хтось один і якщо він не чортів геній (а він ні) - починається дика вакханалія, коли всі роблять шось своє і на виході у нас тренер, який не шарить, шо йому робити з людьми, притягнутими ГМом, який розводить руками і коситься на власника, що в свою чергу їбе всіх за невідворотній провал.

І от ми маємо Лейкерс, у яких в кандидатах бути студентський коуч (хто там останній був успішним в НБА, Стівенс?) і подкастер-френд ЛеБрона без досвіду роботи. Добре, що хоч Редік погодився, бо наступні у списку йшли, походу, Курган і Агрегат. Але ви реально думаєте, що у них є час налагодити складний процес реалізації стратегії, в якому мають бути задіяні десятки людей, від скатуів до спеців по платіжках? Ага, віримо.

Те ж саме з Детройтом. Взагалі пес із ним, хто прийняв остаточне рішення - Горс чи Ленгдон. У вас п'ятий пік на драфті, коли зазвичай вже закінчується принцип "ну якщо Банкеро і Гольмгрена забрали, залишається Сміт". Тим паче на такому драфті. Тут вже треба розуміти, що саме вам треба і підтягувати вибір під глобальне бачення. Це вже не кажучи про можливі муви з підйомом/спуском та трейдами, бо Пістонс, по-хорошому, вже дівати тих проспектів нікуди, вони в стартову п'ятірку не влізають. І людина, яка мала б будувати серйозну систему і перетворювати цей цирк на справжню команду, буде влітати в двері офісу в останні хвилини весь в милі з криками "ЩА Я ВАМ ВСЕ ШВИДКО ПОЯСНЮ". Якщо це ініціатива Горса, то він мав ДВА МІСЯЦІ на те, щоб викинути Монті і приводити нового тренера одразу з Ленгдоном, аби вони одразу починали працювати в команді. Відмінний план, надійний, як швейцарський годинник.

Чомусь Бруклін ще в середині квітня встиг вирішити всі питання з Жорді Фернандесом і він з офісом з того дня вже працювали всі разом. А тут у нас класична теорема Ескобара - шо одні альтернативно обдаровані, що інші.

🇺🇦Кеди Каннінгема

🧨Оклахома почала конвертувати активи в живу силу, а Чікаго навпаки - пішов у перебудову

Тандер зробили потужний мув, вичепивши не кого-небудь, а самого Алекса Карузо, заплативши Буллз за нього Джошем Гідді.

Зрозумілий і логічний трейд. Тандер вперше вийшли в плей-оф вже у статусі великих хлопчиків, яким цікаво не тільки подивитися на цицьки, але і добряче їх пожмакати. Очікувано, Гідді виявився п'ятим колесом цієї телеги і випадав з ротації все далі і далі. Тому фрнот-офіс вирішив конвертувати його в щось, що потрібно просто зараз.

Запити прості:
- команді потрібен маленький захисник, який дозволить давати відпочинок Шаю (у якого може не вистачати сил на якісну гру в обороні, враховуючи шалене навантаження в атаці);
- здатний кружляти навколо заслонів, залишаючи Чета в виграшній глибокій позиції;
- ну і бажано з прийнятним кидком, щоб не стояв пасажиром в атаці.

Все це готовий дати Карузо. На перший погляд виглядає все так, ніби Престі обікрали, забравши ще дуже юного гравця з типу як зірковим потенціалом, а віддавши 30-річного суто рольовика без будь-якої доплати. Але ідеальний момент викинути Гідді був взимку, а провал в плей-оф підкреслив і вади самого гравця, і його остаточну несумісність з проєктом Оклахоми. І те, і інше, як розумієте, на ринкову цінність впливає не позитивно. І це дуже круто отримати нехай і рольового, але майже ідеально сумісного з цією командою виконавця, а не обирати з пропозицій "на тобі, Боже, шо мені не гоже".

В Чікаго навпаки. Рік тому ніхто не зрозумів, для чого продовжували Вучевича. Клуб відмовився визнати, що їх ставка на кістяк Болл-ЛаВін-ДеРозан-Вучевич провалилася (з різних причин). У підсумку, Нікола видав ще один нормальний для себе сезон, ДеРозан видав нормальний сезон, випав тільки Зак (Лонзо ми вже не рахуємо) - але з ним чи без нього, перспектив команді це не додало б.

З іншого боку, нарешті розкрився Вайт. Це залишає команді хоч якийсь простір для маневрів. Як вже колись писав, на застя Буллз, травмований у них далеко не найстарший гравець - Лонзо можна вписати ще в одну генерацію, та власне і варіантів у вас немає. Клуб намагається швидко перезібрати ядро на більш молоде: Вайт (24), Гідді (22), Болл (26), Вільямс (23), Досунму (24). Плюс ДеРозан на рикну і найкраще, що чекає Чікаго - це отримати хоч щось по СЕТу. І ЛаВін, який десь є і типу по ньому навіть є пропозиції, але що там за пропозиції - страшно навіть уявити. Тому тут не залишається нічого, окрім як спробувати вичавити з Гідді той міфічний зірковий потенціал і сподіватися на їх коннект з Вайтом (з яким вони дійсно непогано поєднуються, якщо чесно).

🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥А ОСЬ ЦЕ ПІДПАЛ, ДРУЗІ!

Нетс міняють Мікала Бріджеса в Нікс на Бояна Богдановича і чотири (!!!) незахищених піки першого раунду, один захищений, один свап і один пік другого раунду!

🚬🚬🚬

🇺🇦Кеди Каннінгема