Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Ásagrimmr

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Ásagrimmr

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Draugadróttinn

Heitr:
Grimr, Ganglari, Alfǫðr, Valfǫðr, Hangaguð, Haptaguð
Ok Farmaguð, Herjan, Hjálmberi, Þekkr, Þriði, Þuðr
Svipall, Sanngetall, Gautr, Vakr, Bileygr, Báleygr,
Bragi, Fjǫlnir, Aldafǫðr, Blindi, Óski, Ómi, Veratýr

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Foldardróttinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Aldafǫðr

Heitr:
Grimr, Ganglari, Alfǫðr, Valfǫðr, Hangaguð, Haptaguð
Ok Farmaguð, Herjan, Hjálmberi, Þekkr, Þriði, Þuðr
Svipall, Sanngetall, Gautr, Vakr, Bileygr, Báleygr,
Bragi, Fjǫlnir, Aldafǫðr, Blindi, Óski, Ómi, Veratýr

Ok er þau kómu til hans, þá kastaði hann orminum
Í inn djúpa sæ er liggr um ǫll lǫnd
Þar liggr hann til Ragnarǫkrs

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Drekkr mjǫð Mímir morgun hverjan
Af veði Ásagrimmr

Allt veit ek Óðinn
Hvar þú auga falt Óðinn
Í þeim inum mæra Mímis brunni
Hvar þú auga falt Óðinn

Heitr:
Grimr, Ganglari, Alfǫðr, Valfǫðr, Hangaguð, Haptaguð
Ok Farmaguð, Herjan, Hjálmberi, Þekkr, Þriði, Þuðr
Svipall, Sanngetall, Gautr, Vakr, Bileygr, Báleygr,
Bragi, Fjǫlnir, Aldafǫðr, Blindi, Óski, Ómi, Veratýr

Григорій Савич Сковорода [1]

Доволі ексцентрична особа в українській історії. Він був в першій половині життя педагогом, але згодом став як і богословом, містиком так філософом. На жаль він не залишив власної унікальної філософської системи, але в своїх працях він використовував ідеї платонізму та стоїцизму що є дуже цікавим поєднанням. Сковорода як платоніст відрікся від земного та тілесного, але не продовжив за Платоном свій розвиток у філософа-правителя, а натомість застосував принципи стоїцизму перебуваючи в своєму званні, або ж добровільно відчужуючись від суспільного становища на користь більш низького, що дає змогу зберігати волелюбну відчуженість, дотримуватися своєї свободи. Сам філософ вбачав суть людського існування у самопізнанні, яке він шукав за допомогою Біблії і Бога, при цьому заперечуючи більшість канонів православної церкви.

Григорій Савич Сковорода [2]

Сама творчість Сковороди на сьогоднішній день і стан розвитку філософської та суспільної думки є доволі примітивною і очевидною, але на момент написання він сформував ключові тези які лише німецька школа філософії через 50 років оформить текстово і тиражовано. Напрямок творчості визначається як бароко, і дійсно, в його творах прослідковується тема насолодження дарунками життя, мистецтва і природи.

Григорій Савич Сковорода [3]

Наостанок наведу уривок з його класичного твору De Libertate

Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.



______________
Світ ловив мене, та не впіймав
______________