ДО ГЕТЬМАНИЧА ДАНИЛА

...по вельможій еліті
Щемливу чую печаль.
— М. Орест

Нас, древніх віток, меншає щороку,
І давню славу, гойну і широку,
Талує плебсом збурена доба.
Споконвіків, жадаючи раба,
Нас обкрадали Польща і Росія,
Щоб дух малів, щоб згага гречкосія
Пекла на лоні втрачених полів.
Та ще не меркне велич королів
Поверх розладдя, колоту й розбрату,
Ще зрить надхненно мудрість маєстату,
Ще Альбіону ковані щити
Стоять — як стяги ладу й правоти.

Автор —
Яр Славутич.
1954 р.

Автор ілюстрацій — Гетьманські Пензлі.

Телеграм | Сайт | Patreon 🇺🇦

"Мельниця"

Жуль Дюпре, 1859 рік

Павло Скоропадський серед делегатів Всеукраїнського хліборобського конгресу

На заключення з'їзду Гетьман, розмахуючи нагайкою, натхненно вигукнув: "Земля – селянам, а селяни поміщикам!"

я не знаю як в мене це опинилось на телефоні...

Мозаїка із зображенням вепра. Карфаген, кінець V століття

Наразі в Британському музеї у Лондоні

Панорама залізничної станції Слов'янська, початок ХХ століття

"Великий четвер"

Микола Пимоненко, 1900 рік

Герби 29 великих майстерів Тевтонського ордену