У Зверненні підтверджується відданість міжнародному праву та основоположним документам ООН у сфері прав людини, а також українському законодавству, яке визнає кримських татар корінним народом України та фіксує факт геноциду, вчиненого радянським режимом у 1944 році.
📌 Проєкт Звернення був розроблений за безпосередньою участю команди Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим і внесений на розгляд Верховної Ради народною депутаткою Тамілою Ташевою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні, 14 травня, свій 75-й день народження відзначає Микола Семена — український журналіст, автор проєкту Крим.Реалії, заслужений журналіст України, лауреат численних журналістських премій, член українського ПЕН та Національної спілки журналістів.
22 вересня 2017 року окупаційний "суд" у Сімферополі незаконно засудив журналіста до 2,5 років умовно з випробувальним терміном на 3 роки, заборонивши будь-яку публічну діяльність. Цей вирок було визнано політично вмотивованим низкою українських та міжнародних правозахисних організацій, зокрема Європейським парламентом, російськими організаціями "Меморіал" і "Агора", а також понад 30 структурами громадянського суспільства. У 2020 році судимість було достроково знято, і в лютому того ж року Семена зміг покинути окупований Крим та повернутися на материкову частину України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
14 травня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №305/2025, яким призначив Нарімана Енверовича Джелялова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Турецькій Республіці.
Наріман Джелял був незаконно увʼязнений росією та засуджений до 17 років позбавлення волі у 2021 році, одразу після повернення до Криму з Києва, де він виступав на інавгураційному Саміті Кримської платформи.
28 червня 2024 року Україна повернула з російських тюрем десятьох цивільних громадян. Серед них був і колишній заступник голови Меджлісу Наріман Джелял.
Призначення Нарімана Джеляла є важливим кроком у зміцненні дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👥 Імена кримських татар серед Праведників України
14 травня Україна вшановує День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Серед них — кримські татари, мешканці Криму, які, ризикуючи життям, допомагали євреям вижити в умовах нацистської окупації. Їхній подвиг — частина спільної історії опору злу та захисту людяності, яка сьогодні набуває особливого значення. Вони рятували євреїв від переслідувань, смерті, таборів. Робили це без зброї, без надії на винагороду, ризикуючи власним життям і життям своїх родин.
🔗 Дізнатися більше
🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки
14 травня Україна вшановує День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Серед них — кримські татари, мешканці Криму, які, ризикуючи життям, допомагали євреям вижити в умовах нацистської окупації. Їхній подвиг — частина спільної історії опору злу та захисту людяності, яка сьогодні набуває особливого значення. Вони рятували євреїв від переслідувань, смерті, таборів. Робили це без зброї, без надії на винагороду, ризикуючи власним життям і життям своїх родин.
🔗 Дізнатися більше
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔵 15 травня 2025 року — День вишиванки
Крим завжди був багатий на національні традиції, і до 2014 року тут щороку проводилися акції до Дня вишиванки — флешмоби, виставки, публічні заходи, що популяризували українську вишивку. Однак після окупації півострова вишиванка стала символом спротиву, ба більше — жестом самоідентифікації. Люди вдягали сорочки попри загрози, демонструючи свою вірність українській культурі. Сьогодні традиції вишивки залишаються важливим маркером пам’яті та незламності.
Значну культурну роль відіграє і традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек — унікальний код, який передає віковічну історію та філософію кримських татар. У 2021 році він був офіційно включений до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, ставши вагомим елементом захисту ідентичності кримськотатарського народу від російського культурного загарбання. Як і українська вишиванка, Орьнек широко використовується у повсякденному житті, прикрашаючи одяг, предмети побуту, ювелірні вироби, а його мотиви передаються з покоління в покоління.
🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки
Крим завжди був багатий на національні традиції, і до 2014 року тут щороку проводилися акції до Дня вишиванки — флешмоби, виставки, публічні заходи, що популяризували українську вишивку. Однак після окупації півострова вишиванка стала символом спротиву, ба більше — жестом самоідентифікації. Люди вдягали сорочки попри загрози, демонструючи свою вірність українській культурі. Сьогодні традиції вишивки залишаються важливим маркером пам’яті та незламності.
Значну культурну роль відіграє і традиційний кримськотатарський орнамент Орьнек — унікальний код, який передає віковічну історію та філософію кримських татар. У 2021 році він був офіційно включений до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, ставши вагомим елементом захисту ідентичності кримськотатарського народу від російського культурного загарбання. Як і українська вишиванка, Орьнек широко використовується у повсякденному житті, прикрашаючи одяг, предмети побуту, ювелірні вироби, а його мотиви передаються з покоління в покоління.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ 15 травня у Представництві відбувся адвокаційний захід, присвячений 81 роковинам депортації кримськотатарського народу, за ініціативи та організації Посольства Канади в Україні та команди Представництва.
📽 Під час заходу виступили високоповажні гості, відбувся показ фільму-експлейнеру Ukrainer “The Untold History of Crimean Tatars” та музична інтервенція від платформи Культурні сили. Захід відвідали представники дипломатичного корпусу, медіа, громадського сектору.
📌 Експлейнер від Ukrainer “The Untold History of Crimean Tatars” розповідає, як росія системно стирала, переписувала та перетворювала на зброю історію кримських татар.
‼️ Закликаємо державам-партнерам визнати депортацію кримськотатарського народу злочином геноциду, що є важливим для відновлення справедливості та історичної правди у світі.
🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки
📽 Під час заходу виступили високоповажні гості, відбувся показ фільму-експлейнеру Ukrainer “The Untold History of Crimean Tatars” та музична інтервенція від платформи Культурні сили. Захід відвідали представники дипломатичного корпусу, медіа, громадського сектору.
📌 Експлейнер від Ukrainer “The Untold History of Crimean Tatars” розповідає, як росія системно стирала, переписувала та перетворювала на зброю історію кримських татар.
‼️ Закликаємо державам-партнерам визнати депортацію кримськотатарського народу злочином геноциду, що є важливим для відновлення справедливості та історичної правди у світі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔵 Відкриття інформаційної інсталяції біля Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
16 травня біля Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу буде презентовано інформаційну інсталяцію, присвячену Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей проєкт покликаний донести до суспільства глибину трагедії, пережитої кримськотатарським народом, і висвітлює як саму депортацію, так і непростий шлях повернення на рідну землю.
Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу включає три стели, які репрезентують три трагічні віхи в історії кримських татар — анексію Криму російською імперією у 1783 році, депортацію 1944 року, здійснену радянським режимом, і сучасну окупацію півострова Російською Федерацією, що триває з 2014 року. Нагадаємо, що Меморіал було відкрито у день проведення Четвертого саміту Кримської платформи і він присвячений 80-м роковинам депортації кримськотатарського народу.
🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки
16 травня біля Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу буде презентовано інформаційну інсталяцію, присвячену Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей проєкт покликаний донести до суспільства глибину трагедії, пережитої кримськотатарським народом, і висвітлює як саму депортацію, так і непростий шлях повернення на рідну землю.
Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу включає три стели, які репрезентують три трагічні віхи в історії кримських татар — анексію Криму російською імперією у 1783 році, депортацію 1944 року, здійснену радянським режимом, і сучасну окупацію півострова Російською Федерацією, що триває з 2014 року. Нагадаємо, що Меморіал було відкрито у день проведення Четвертого саміту Кримської платформи і він присвячений 80-м роковинам депортації кримськотатарського народу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Уночі 16 травня 2022 року кримський художник і громадський активіст Богдан Зіза здійснив акцію спротиву російській агресії, обливши синьо-жовтою фарбою будівлю окупаційної адміністрації у Євпаторії. Він кинув пляшку з запальною сумішшю у двері будівлі не з метою підпалу, а як символічний жест протесту проти повномасштабного вторгнення росії в Україну. Свій протест Богдан Зіза записав на відео, яке він не встиг оприлюднити до затримання. Ідея для відео виникла як реакція на затримання фсб його друзів та як відповідь на свідчення про жахливі звірства російської армії в Бучі. Наступного дня російські силові структури затримали Богдана, звинувативши його у "тероризмі". Вже 3 роки українського активіста окупанти утримують у російській в'язниці.
Після незаконного затримання російські спецслужби оприлюднили в ефірах кримських телеканалів відео з публічними "вибаченнями" Богдана Зізи. Сам Богдан розповідав, що таких відео було щонайменше п’ять: частину з них знімали просто працівники ФСБ, що вимагали прочитати приготований текст, на всі відмови окупаційні силовики відповідали насильством.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Життя до затримання
Яшар Шихаметов народився 23 червня 1970 року в місті Андижан Ферганської області Узбекистану у родині кримських татар, депортованих з Криму внаслідок геноцидної політики радянського режиму 1944 року. У ранньому віці залишився сиротою та виховувався у дитячому будинку в місті Наманган. Там закінчив дев’ять класів школи, після чого вступив до технікуму торгівлі та працював у цій сфері.
У 1998 році Яшар одружився з Лілією Шихаметовою. У подружжя народилося троє дітей.
У 2006 році Яшар повернувся до Криму, оселившись у Севастополі. Наступного року він перевіз туди родину.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎥 У кінотеатрі "Жовтень" відбувся захід, присвячений 81-м роковинам депортації кримськотатарського народу, в рамках якого відбудеться показ фільму "1944", захід ініційований Меджлісом кримськотатарського народу.
У рамках заходу відбувся показ документального фільму"1944" виробництва "FRESH production", у якому представлено свідчення тих, хто особисто пережив депортацію кримськотатарського народу. Герої фільму згадують, як їхні родини прокидалися від раптового стуку у двері, як їх вантажили в товарні вагони й вивозили з рідного Криму, як розпочиналися перші роки життя у засланні — роки, позначені голодом, хворобами та масовою смертністю. Саме ці умови стали причиною загибелі майже половини депортованих — 46% кримськотатарського народу.
🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки
У рамках заходу відбувся показ документального фільму"1944" виробництва "FRESH production", у якому представлено свідчення тих, хто особисто пережив депортацію кримськотатарського народу. Герої фільму згадують, як їхні родини прокидалися від раптового стуку у двері, як їх вантажили в товарні вагони й вивозили з рідного Криму, як розпочиналися перші роки життя у засланні — роки, позначені голодом, хворобами та масовою смертністю. Саме ці умови стали причиною загибелі майже половини депортованих — 46% кримськотатарського народу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM