⏺ 7 лютого 2023 року в російській колонії в оренбурзькій області помер 61-річний кримський політв'язень Костянтин Ширінг.

Причиною смерті стало ненадання йому необхідної медичної допомоги.

Зазначаємо, що це був перший випадок смерті кримського політв'язня під час відбування покарання в російському ув'язненні. Але не останній: вже за три дні, 10 лютого 2023 року, у новочеркаському СІЗО помер 60-річний кримський політв'язень Джеміль Гафаров.

Систематична відмова в наданні медичної допомоги є серйозним порушенням базових прав людини та інструментом тиску на ув'язнених. У такій ситуації опинилися практично всі кримські політв'язні.

Серед них є десятки людей літнього віку й тих, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям і яким не надається належна медична допомога. Незаконно ув'язнені скаржаться на стан здоров'я, хтось із них мав хронічні хвороби ще до ув'язнення, хтось набув вже після незаконного арешту, особливо після пережитих тортур та психологічного тиску. Життя цих людей також перебуває під загрозою.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 8 лютого 1971 року в селі Серебрянка Перекопського району Автономної Республіки Крим народився Володимир Балух — український громадський активіст, фермер, політв'язень, що зазнав переслідувань з боку окупаційної влади в Криму за свою непохитну проукраїнську позицію.

Через свою активну громадянську позицію Балух став мішенню для російських окупантів. З грудня 2013 року на садибі Балуха висів український прапор. Його окупаційна адміністрація знімала двічі. Вперше 30 квітня 2015 року, після чого Балух відбув 10 діб арешту. У 2016 році його заарештували вдруге після того, як на даху його будинку знову був вивішений український прапор, а також прикріплена табличка "вулиця Героїв Небесної Сотні".

7 вересня 2019 року Володимир Балух був звільнений у рамках обміну полоненими між Україною та Росією. Після повернення в Україну він продовжив активну громадську діяльність, брав участь у патріотичних заходах та підтримував колишніх політв’язнів. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році вступив до лав Сил Територіальної оборони ЗСУ.

Володимир Балух — це людина, яка не побоялася відстоювати свої переконання навіть перед обличчям репресій. Його історія нагадує нам про важливість боротьби за свободу та справедливість. Сьогодні він залишається одним із найяскравіших прикладів української незламності.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Друга річниця смерті Джеміля Гафарова: Росія вбиває кримських політв’язнів.

10 лютого виповнюється два роки з дня загибелі кримського політв’язня Джеміля Гафарова — 60-річного кримського татарина, який помер у російському СІЗО Новочеркаська внаслідок ненадання необхідної медичної допомоги.

Російські силовики затримали його 27 березня 2019 року після обшуку в його будинку в тимчасово окупованому Криму. Попри критичний стан здоров’я — Джеміль Гафаров мав 2 групу інвалідності, страждав на хронічну хворобу серця та нирок — окупаційна адміністрація незаконно засудила його до 13 років ув’язнення.

10 лютого 2023 року він помер у камері. Висновок судово-медичної експертизи вказав, що причиною смерті стала серцево-судинна недостатність, спричинена атеросклеротичною хворобою серця.

Смерть Джеміля Гафарова стала черговим підтвердженням того, що ненадання медичної допомоги — один із методів знищення політв’язнів у російських тюрмах. Умови утримання, фізичний і психологічний тиск призводять до загострення хронічних захворювань та тяжких станів, які свідомо ігноруються адміністрацією російських в'язниць.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 20 лютого в Києві відбудеться мистецька виставка "Qırım", присвячена Криму, його мешканцям та культурній спадщині.

В експозиції буде представлено роботи українських художників, які через мистецтво осмислюють історію півострова, його людей та традиції.

📍 Виставка проходитиме в Octo-вежі, де експозиція розгорнеться на шести поверхах. Відкриття заплановане на 20 лютого о 18:00, а на гостей чекає концерт кримськотатарської виконавиці Азізи Ескендер.

Серед учасників — Юлія Кучеренко, Езра Пастор, Юлія Морева, Ольга Русинчук, Азіза Ескендер, Анна Придатко та Арсеній Чугуй. Художники звертаються до теми Криму, відходячи від усталених уявлень про його символіку.

📌 Виставка "Qırım" — це можливість поглянути на Крим очима художників, які досліджують його культуру, історію та сучасні виклики. Вона об’єднає різні мистецькі погляди та стане нагодою для діалогу про те, чим є Крим для України.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ СИТУАЦІЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ, 11 ЛЮТОГО 2025 РОКУ

Головне за тиждень

▶️ 5 лютого о 4 ранку в окупованому Криму російські окупаційні силові структури здійснили незаконні обшуки в будинках кримських татар у селах Істочне, Новокримське та Лобанове Джанкойського району, а також у селі Ярке Поле Феодосійського району. За результатами цих рейдів було затримано п’ятьох осіб: Еміра Куртнезірова, Абібуллу Смедляєва, Рустема Мустафаєва, Мирзаалі Тажибаєва та Бахтіяра Аблаєва. Окупаційний “суд” заарештував протиправно затриманих до 4 квітня 2025 року.

Злочини, здійснені Російською Федерацією

▶️ Російські окупанти продовжили незаконний арешт фігурантам так званої “п'ятої бахчисарайської групи”. Активісти із Бахчисарая Ремзі Німетулаєву, Руслану Асанову, Сейдамету Мустафаєву, Абдулмеджиту Сейтумерову, Аметхану Умерову та Ельдару Якубову перебуватимуть під протиправним арештом до 23 травня. Адвокат політв’язнів зазначив, що на кожному черговому “судовому” засіданні на доводи сторони захисту увагу російські загарбники не звертають.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Партизанський рух "АТЕШ" продовжує спостереження за логістичними маршрутами російських окупантів через "Кримський міст", фіксуючи перевезення пального та військових вантажів.

За даними агентів, паливо надходить на окупований півострів з Новоросійська, а постачання техніки та боєприпасів здійснюється у стабільних обсягах.

Проте останні тижні показали помітне зниження інтенсивності перевезень пального. Це безпосередньо пов’язано з ефективними ударами Сил оборони України по нафтопереробних заводах і базах на території Росії. Руйнування цих об’єктів суттєво ускладнює постачання пального для окупаційних військ, послаблює економічний потенціал держави-агресора і змушує її шукати нові логістичні рішення.

У русі "АТЕШ" наголошують, що "Кримський міст" є ключовим елементом військової логістики окупантів. Саме через нього Росія постачає паливо, військову техніку, боєприпаси та особовий склад для своїх підрозділів у Криму та на півдні України. Його знищення стане критичним ударом по логістиці загарбників, спровокує хаос у постачанні та значно прискорить звільнення українських територій.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 13 лютого 1945 року загинув Володимир Шарафан — один з керівників підпільної української організації Криму, яка працювала в жорстких умовах німецької окупації.

У червні 1944 року він був заарештований і через пів року "слідства" та знущань розстріляний НКВС.

Після відновлення незалежності України, Шарафан був виправданий у 1993 році військовою прокуратурою Одеського військового округу згідно з законом “Про реабілітацію жертв політичних репресій”.

Того ж року коштом громади на Малаховому кургані в Севастополі було встановлено меморіальну дошку Володимиру Шарафану, проте згодом її зірвали місцеві комуністи. Пізніше на місці, де Володимир Шарафан отримав поранення, встановили закладний камінь під запланований пам’ятник.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

📅 13 лютого 2014 року був створений Кримський екзархат Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) з осідком у місті Сімферополь, що охоплює територію тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Після окупації Криму росією в лютому 2014 року ситуація для Кримського екзархату різко погіршилася — майже всі священники та частина вірян були змушені залишити Крим через адміністративний, судовий і позасудовий тиск та переслідування від російських окупантів.

Сьогодні релігійні громади Кримського екзархату Української Греко-Католицької Церкви в тимчасово окупованому Криму продовжують знаходитися під адміністративним та судовим тисом окупантів.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🤬 Наймолодший кримський політв’язень Кремля, 22-річний Аппаз Куртамет, зазнає тортур у колонії суворого режиму в Псковській області. Окупаційна адміністрація змушує його до виснажливої праці, а після робочого дня забороняє навіть сідати на ліжко.

Про це повідомила його мати Айше Куртамет. За її словами, ув’язнених примушують працювати безкоштовно, а відпочинок після зміни фактично заборонений. Аппаз уже отримав рапорт за спробу сісти на ліжко.

Російська окупаційна адміністрація продовжує систематично порушувати права громадян України в Криму, застосовуючи незаконні затримання, сфальсифіковані звинувачення та переслідування за політичними та етнічними мотивами. Такі дії є порушенням основоположних прав людини та норм міжнародного гуманітарного права. Єдиним способом гарантувати безпеку та права мешканців півострова є його повна деокупація, що дозволить припинити політично мотивовані репресії, а також покласти край етнічній дискримінації.

‼️ Закликаємо міжнародну спільноту не залишатися осторонь чергових випадків порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму та невідкладно вжити заходів для припинення переслідувань громадян України, які здійснює Росія.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🔵 Сьогодні розповідаємо історію кримськотатарського активіста Інвера Бекірова, незаконно засудженого Росією до 18 років колонії суворого режиму.

➡️ Чому Інвера Бекірова затримали насправді

Інвер Бекіров був активним членом своєї громади, підтримував родини переслідуваних окупаційною адміністрацією, сприяв збереженню кримськотатарської ідентичності, організовуючи релігійні заходи. Його арешт став частиною цілеспрямованої кампанії переслідувань, яку окупаційна адміністрація веде проти кримських татар за їхню етнічну та релігійну приналежність, громадянську позицію, відмову підкорятися та бути лояльними.

➡️ Де зараз Інвер Бекіров?

За час перебування за ґратами у нього значно погіршилося здоров'я, він пережив мікроінсульт, крім того, у нього спостерігалося різке підвищення тиску, порушення координації рухів та тимчасова втрата пам’яті. Попри тяжкий стан, адміністрація колонії не тільки не надала йому необхідну допомогу, але й розглядала можливість його поміщення в штрафний ізолятор, ігноруючи медичні рекомендації про заборону фізичних навантажень.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

"Україна ніколи не погодиться на угоди, укладені за нашою спиною без нашої участі. І те саме правило має діяти для всієї Європи.

Жодних рішень щодо України без України. Жодних рішень щодо Європи без Європи. Якщо ми залишимося осторонь переговорів про власне майбутнє, ми всі програємо."

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на основній сесії Мюнхенської конференції з безпеки.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 3 березня у стінах Інституту Гаррімана у Нью-Йорку відбудеться лекція  "The Crimea We Don’t Know" на честь Юрія Шевельова, організована в межах Українських студій Інституту Гаррімана.

Її прочитає професор українознавства Кембриджського університету Рорі Фіннін, а модераторкою події стане Валентина Ізмірлієва.

У своїй лекції Рорі Фіннін звернеться до літератури й культури Криму, які залишаються поза російською пропагандою. Він розгляне творчість кримськотатарських та українських авторів, які протистоять імперському наративу та відкривають справжню картину історичних процесів на півострові.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 14 лютого 2025 року в Німеччині стартувала 61-ша Мюнхенська безпекова конференція, яка об’єднала 60 глав держав і урядів

Основною темою цьогорічного форуму стала російська війна проти України.

➡️ Українську делегацію на заході очолив Президент України Володимир Зеленський, він виступив із ключовою промовою щодо глобальних безпекових викликів, зокрема російської загрози для Європи у другий день конференції. Головним акцентом його промови стала необхідність єдності Заходу перед російською агресією та створення спільних оборонних ініціатив, включно зі зміцненням європейської безпеки.

📌 Мюнхенська безпекова конференція 2025 року продемонструвала, що Захід залишається на боці України, хоча в деяких країнах існують розбіжності щодо шляхів її підтримки. Українська делегація чітко заявила про свою позицію: жодних переговорів щодо України без участі самої України, а майбутнє мирне врегулювання має бути справедливим і не містити територіальних поступок росії.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

📅 18 лютого 1855 року народився Левко Платонович Симиренко, український вчений-садівник, помолог, чия наукова діяльність і спадщина мають велике значення для розвитку садівництва, зокрема й у Криму.

Народившись у сім'ї відомого промисловця-цукрозаводчика та садівника Платона Симиренка, Левко з дитинства виявляв інтерес до садівництва. Закінчивши природничо-математичний факультет Університету святого Володимира в Києві, він повністю присвятив себе дослідженню та розвитку плодівництва.

Від 1888 року вчений часто відвідував Крим. Він здійснив опис і помологічну характеристику сортименту кримських промислових садів, проводив дослідження з акліматизації та селекції плодових культур, вивчав їх стійкість до хвороб і шкідників. У 1912 році Левко Платонович видав капітальну працю "Кримське промислове плодівництво”, яка стала основою для розвитку промислового садівництва на півострові.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 18 лютого 1900 року в Балаклаві біля Севастополя народилася Ксенія Бородавкіна (таким було справжнє ім’я Оксани Петрусенко).

За іншою версією, вона народилася в Балаклії, Харківської області, звідки був родом її батько — Андрій Бородавка. В Севастополь його закинула служба матросом на Чорноморському флоті, там же його прізвище було переписане на Бородавкін. Мати Ксені, Марія Кулєшова, була родом з Орловської губернії.

➡️ Оксана Петрусенко швидко стала кумиром публіки. Вона тісно співпрацювала з Максимом Рильським, який перекладав оперні партії українською мовою та вдосконалював її володіння українською.

➡️ Оксана Петрусенко померла 15 липня 1940 року у віці 40 років, на восьмий день після народження свого другого сина Олександра. Офіційна версія смерті свідчить про раптове відривання тромбу, хоча ходили чутки, що причиною стало отруєння — за словами деяких свідків, дружина маршала Тимошенка, який захопився співачкою і прагнув забрати Оксану до Москви, підкупила медсестру, побоюючись, що чоловік покине її.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ СИТУАЦІЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ, 18 ЛЮТОГО 2025 РОКУ

Головне за тиждень

▶️ Після дев’яти років незаконного ув’язнення російськими окупантами кримськотатарські активісти Рустем Абільтаров, Зеврі Абсеїтов та Ремзі Меметов вийшли на свободу.

Злочини, здійснені Російською Федерацією

▶️ Станом на лютий 2025 року в окупованому Криму Росія незаконно ув’язнила 221 особу за етнічними, релігійними та політичними мотивами, з них 137 — кримські татари.

▶️ У незаконно засудженого до 14 років колонії суворого режиму кримськотатарського правозахисника Сервера Мустафаєва продовжує погіршуватися стан здоров’я у російській колонії: у нього загострилися болі в поперековому відділі хребта, з’явилося лущення на ліктях і обличчі, що може бути початковою стадією псоріазу, проте окупанти не надають йому належну медичну допомогу.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Засудженого до 14 років позбавлення волі громадянського журналіста Рустема Шейхалієва перевезли з колонії у Єнісейську до Туберкульозної лікарні №1 ГУФСІН Росії по Красноярському краю.

Про це повідомила його дружина Суріє Шейхалієва у коментарі для Кримської солідарності.

"До арешту в березні 2019 року мій чоловік був абсолютно здоровим. Він ніколи не скаржився на проблеми зі здоров’ям", — наголосила Суріє Шейхалієва.

Такі дії є частиною цілеспрямованої репресивної політики Росії, спрямованої на знищення громадянського спротиву та придушення ідентичності кримськотатарського народу. Закликаємо міжнародні правозахисні інституції та уряди демократичних держав посилити тиск на Росію з метою звільнення всіх незаконно ув’язнених громадян України.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 21 лютого 2025 року громадська ініціатива "Nefes" проведе сьомий щорічний онлайн-диктант кримськотатарською мовою, присвячений Міжнародному дню рідної мови.

Захід спрямований на підтримку та популяризацію кримськотатарської мови, що є невіддільною частиною культурної та національної ідентичності корінного народу України.

Трансляція диктанту відбудеться 21 лютого о 19:00 за київським часом на YouTube-каналі та Facebook-сторінці ініціативи "Nefes", а також на платформі суспільного незалежного медіа "Cemaat media".

Організатори закликають усіх охочих взяти участь у диктанті та перевірити свої знання кримськотатарської мови. Для цього потрібно прослухати текст, записати його та надіслати фото або скан роботи на електронну адресу qrm.nefes@gmail.com до 22 лютого, 20:00 (за київським часом). У листі необхідно вказати ім’я, країну, місто та посилання на акаунт у Facebook або Instagram.

Долучайтеся до щорічного диктанту, підтримуйте збереження та розвиток кримськотатарської мови!

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

📅 20 лютого — день, що став точкою неповернення в новітній історії України

Десять років тому на вулицях Києва розгорнулася одна з найбільш трагічних і сторінок українського спротиву — саме цього дня силові структури режиму Януковича відкрили вогонь по беззбройних протестувальниках на вулиці Інститутській, що забрало життя десятків людей. Революція Гідності, що тривала з листопада 2013 року до лютого 2014 року, стала протестом проти авторитарного курсу, корупції та нехтування правами людини.

Багато учасників Революції Гідності пішли на фронт у 2014 році, заклавши основу для добровольчих батальйонів. Сьогодні їхню боротьбу продовжують Збройні сили України, добровольці, волонтери, дипломати, кожен, хто наближає перемогу над агресором.

Вічна шана тим, хто віддав життя за свободу України.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 20 лютого 2014 року стало датою початку збройної агресії Росії проти України

Саме цього дня російські війська без розпізнавальних знаків перетнули державний кордон України, почали перекидання техніки через Керченську протоку та захоплення стратегічних об’єктів у Криму. Поки увага світу була прикута до кульмінаційних подій Революції Гідності в Києві, Росія розпочала активну фазу наступу на півострів.

Захоплення Криму стало не лише актом територіальної експансії, а й стратегічним військовим кроком Росії. Після 2014 року півострів перетворився на одну з найбільш мілітаризованих зон у світі. Крим використовується як плацдарм для атак на материкову частину України.

Попри це, спротив триває – як на самому півострові, так і поза його межами. Україна продовжує боротьбу за повернення Криму, а міжнародна спільнота не визнає незаконної окупації. 20 лютого стало початком боротьби, яка триває і сьогодні.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки