⏺ Політв'язня Олександра Сізікова незаконно етапували з території окупованого Криму до російської в'язниці, попри його інвалідність по зору.

Захист вимагав звільнити мусульманина Олександра у зв’язку з діагнозом — він незрячий, але окупаційна служба виконання покарань відповіла формальною відмовою.

Олександр Сізіков повністю втратив зір після ДТП. Чоловіка затримали під час масових обшуків у окупованому Криму 7 липня 2020 року, його та шістьох кримських татар звинуватили у нібито причетності до ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір". Тоді його помістили під домашній арешт.

Про майбутній етап із Криму політв'язень дізнався 27 листопада. Вчора, 9 грудня, його вивезли з півострова. Наразі Олександра везуть у краснодарський край росії, але це лише проміжний пункт — де опиниться український політв'язень не відомо.

‼️ Міжнародна спільнота має допомогти Україні у боротьбі з росією та у звільненні наших територій, адже лише звільнення Криму може гарантувати безпеку, повне дотримання прав і свобод людини, а також відновлення міжнародного порядку.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Активістки жіночого руху спротиву "Зла Мавка" поділилися своїм досвідом в інтерв'ю Ukraїner.

Через питання безпеки їхні голоси змінили, а історії візуалізували за допомогою анімації. Але навіть у такій формі їхній меседж звучить чітко і сміливо: жінки здатні боротися навіть у найскладніших умовах.

Особливу увагу в інтерв’ю приділили обговоренню ризиків, з якими щодня стикаються учасниці руху, та методам протидії окупаційній адміністрації. Учасниці розповіли про ненасильницькі форми спротиву, включно з розповсюдженням інформаційних листівок, організацією акцій саботажу та підтримкою морального духу місцевого населення.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ 15 грудня 2024 року в акваторії Керченської протоки сталася масштабна екологічна катастрофа через аварію двох російських танкерів — “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239”.

Унаслідок інциденту у води Чорного моря потрапило близько 4000 тонн мазуту, що призвело до утворення великої нафтової плями.

Катастрофа стала черговим підтвердженням системної безвідповідальності росії, яка продовжує нехтувати міжнародними стандартами екологічної безпеки та правилами морського права.

Міжнародна спільнота повинна об'єднати зусилля для притягнення росії до відповідальності та посилення санкцій за подібні злочини. Лише повна деокупація Криму та відновлення українського контролю над півостровом забезпечить дотримання міжнародних екологічних стандартів, безпеку регіону та захист прав людини.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺СИТУАЦІЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ, 17 ГРУДНЯ 2024 РОКУ

Головне за тиждень

▶️ Через недбалість російських окупантів поблизу Керченської протоки та узбережжя Криму потонули два російські танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”, які перевозили нафтопродукти, зокрема мазут. Судна почали іти під воду внаслідок переламу корпусу через високі хвилі у морі. Експерти зазначають, що потоплення двох російських танкерів у Керченській протоці може стати однією з найбільших техногенних катастроф в Чорному морі.

Злочини, здійснені Російською Федерацією

▶️ Станом на грудень 2024 року в окупованому Криму Росія незаконно ув’язнила 218 осіб за етнічними, релігійними та політичними мотивами, з них 132 — кримські татари.

▶️ Кримського політв’язня Ернеста Ібрагімова незаконно перемістили до російської виправної колонії №5 у Новотроїцьку Оренбурзької області за понад 2 тисячі кілометрів від окупованого Криму.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⚡ 17 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічну резолюцію "Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь", спрямовану на захист прав людей, які постраждали від російської окупації.

З 2023 року ця резолюція охоплює не лише окупований Крим, але й всі інші українські території, захоплені росією.

У резолюції наголошується на систематичних порушеннях прав людини на окупованих територіях, включно з переслідуваннями кримських татар, тиском на проукраїнських активістів, журналістів та представників релігійних меншин. Документ також засуджує дії російської федерації щодо насильницької депортації українських дітей, включно з їх незаконним усиновленням чи переданням на піклування. ООН закликає росію негайно та беззастережно повернути усіх незаконно переміщених дітей на територію України.

📌 Крім того, цей документ став першою резолюцією ООН, у якій Генеральна Асамблея визначила агресію росії проти України як "загарбницьку війну проти України" ("War of aggression against Ukraine").

Україна продовжує невпинно працювати на міжнародній арені для захисту прав своїх громадян, які страждають від окупації, та забезпечення справедливості для жертв злочинів та агресії російської федерації.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🕯 Рівно два роки тому під час боїв з російськими окупантами біля селища Білогорівка Луганської області загинув боєць 130-го батальйону 241-ї бригади сил територіальної оборони Геннадій “Тор” Афанасьєв.

Історія Геннадія — це шлях відданої боротьби за свободу, гідність і майбутнє України. Геннадій народився і виріс у Сімферополі, де навчався в українському класі та мріяв показати своїй бабусі півострів вільним від російського впливу. Після окупації Криму у 2014 році він разом із матір’ю волонтерив, допомагаючи заблокованим українським частинам, навіть попри ризик бути схопленим. За це вже 9 травня того ж року він був викрадений ФСБ і засуджений до 7 років незаконного ув'язнення за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито тероризмі.

Провівши 767 днів у російських застінках, внаслідок обміну Геннадій Афанасьєв був звільнений у 2016 році. Після повернення з полону він присвятив себе адвокації звільнення українських політв’язнів.

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Геннадій став добровольцем. Разом із побратимами він боронив Україну в Київській, Харківській і Луганській областях, до останнього залишаючись вірним присязі країні, яку він мріяв бачити вільною від російського імперського ярма.

"Коли пролунали перші вибухи, я одразу знала, що він піде на війну", — мати Геннадія Ольга Афанасьєва.

Геннадій “Тор” Афанасьєв залишив по собі спадок боротьби, віри та любові до України, пам’ять про нього житиме в серцях усіх, хто знав його особисто, і тих, хто бореться за ті самі ідеали свободи й гідності.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Олексія Кисельова, українського політв’язня, незаконно засудженого окупаційним "судом" до 8,5 років ув’язнення, було переведено із "Владимирського централу" до колонії №17 у Мурманську.

Ця колонія розташована майже за 3 800 км від його рідного міста Генічеська.

Про етапування повідомив син політв’язня Артем Кисельов. Зараз сім'я шукає нового адвоката, який зможе відвідати Олексія та зайнятися касаційною скаргою на незаконний вирок.

Поки нічого більше не відомо. Зараз буде займатись новий адвокат його касацією та буде можливість відвідування мого батька адвокатом,

— розповів Артем Кисельов.

Нагадаємо, що Олексій Кисельов був затриманий 22 липня 2022 року в окупованому Генічеську. Його незаконно вивезли до Криму, де звинуватили в участі у "батальйоні імені Номана Челебіджихана", який окупаційна адміністрація вважає "терористичною організацією". Усі звинувачення були побудовані на примусових "зізнаннях", вибитих під катуванням.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🇺🇦🇪🇺 19 грудня Європейський парламент ухвалив резолюцію під назвою "11-й рік окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією та погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму, зокрема у справах Ірини Данилович, Тофіка Абдулгазієва та Амета Сулейманова.

Це вкотре підтверджує чітку позицію міжнародної спільноти щодо незаконної окупації Криму, засуджує систематичні порушення прав людини з боку Російської Федерації та закликає до негайного звільнення всіх кримських політв’язнів.

Документ закликає країни ЄС посилити санкції проти осіб і організацій, причетних до порушень прав людини в Криму та спроби анексії півострова.

Особливий акцент зроблено на підтримці Кримської платформи, яка залишається ключовим механізмом для консолідації міжнародних зусиль у питанні деокупації Криму.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Активісти руху спротиву "АТЕШ" продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі окупантів у Криму.

Активісти руху спротиву "АТЕШ" продовжують завдавати ударів по військовій інфраструктурі окупантів у Криму. Учасники руху провели розвідку в районі села Каменоломня Сакського району та виявили склад пального, який використовується окупантами для забезпечення своєї техніки на півострові.

Як повідомили учасники руху спротиву "АТЕШ", на складі розташовані не лише цистерни з паливом, але й військова техніка. Окупанти намагаються захистити ці об'єкти від можливих атак: над цистернами натягують сітки та укладають ящики з піском, що має зменшити ризик масштабної пожежі у разі удару. Схожу тактику загарбники використовують на багатьох військових об'єктах у Криму.

Інформацію про точну локацію цього стратегічного об'єкта вже передано відповідним українським службам.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🌐 З нагоди 17-ї річниці заснування кримськотатарської Вікіпедії з 12 по 27 січня 2025 року відбудеться марафон із наповнення онлайн-енциклопедії, організований Представництвом та ГО «Вікімедіа Україна».

В умовах тимчасової окупації Криму та послідовної політики систематичних російських репресій проти кримських татар збереження культурної спадщини особливо важливе. Кримськотатарська Вікіпедія виконує унікальну місію, стаючи інструментом культурної дипломатії, платформою для освіти та міжнародного діалогу.

📚 Кримськотатарська Вікіпедія є єдиною онлайн-енциклопедією кримськотатарською мовою, що робить її надзвичайно важливим інструментом для популяризації історії, культури та мови кримськотатарського народу. Марафон покликаний не лише збільшити кількість статей, але й підвищити їхню якість, забезпечивши належний рівень стандартів інформаційного контенту.

📝 Вікіпедія кримськотатарською мовою налічує майже 30 тисяч статей — це вагомий внесок у збереження і популяризацію кримськотатарської мови та створення вільного доступу до знань, однак, попри досягнення, у кримськотатарському розділі Вікіпедії багато ключових тем досі недостатньо висвітлені, а статей про базові поняття іноді бракує або вони містять лише мінімальну інформацію. Це стосується статей як про науку чи техніку, так і про історію, культуру та традиції кримськотатарського народу.

🔗 Детальні умови участі, теми статей до започаткування та доповнення шукайте на сторінці марафону: http://crh.wikimedia.org.ua

Долучайтеся до нашої ініціативи, щоб разом творити майбутнє, у якому мова, культура та історія кримських татар звучать у вільному світі!

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ В Індонезії розпочали підготовку до фільмування документальної стрічки, присвяченої історії, культурі та виборюванню прав кримськотатарського народу в Україні.

Проєкт має на меті привернути увагу міжнародної спільноти до актуальних викликів, з якими стикаються кримські татари, особливо в умовах окупації півострова. Про це заявив Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Під час візиту до Індонезії Рефат Чубаров дав інтерв’ю правозахисниці Ірмі Хутабарат та журналістці Тамалії Алісджахбана. Ця розмова стала стартом роботи над проєктом. Знімальна команда планує висвітлити як історичні аспекти, так і сучасні проблеми кримських татар, зокрема наслідки окупації, порушення прав людини та репресії в тимчасово окупованому Криму.

Представники Посольства України в Індонезії зазначили у своїх соцмережах, що проєкт також має на меті посилити міжнародну обізнаність про кримськотатарську ідентичність та відданість українським цінностям. Фільм слугуватиме нагадуванням про важливість солідарності в боротьбі за права корінних народів.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🌟 До окупації Криму у 2014 році Різдво Христове залишалося однією з найочікуваніших та наймасштабніших подій, що об’єднувала людей незалежно від їхньої конфесійної чи релігійної приналежності.

Це свято плекало українські традиції, збереження національної ідентичності та укріплення духовних цінностей.

До 2014 року Різдво в Криму було більше, ніж святом — це жива мережа українських традицій, обрядів і пісень, які об’єднували громади й покоління. Світло цього свята лилося з храмів, шкіл і бібліотек, нагадуючи, що різдвяна обрядовість — це не лише багатство минулого, а й життєва потреба зберігати й передавати свою ідентичність.

Сьогодні ці традиції опинилися під загрозою, але вони продовжують жити в серцях людей, які мріють повернути українське Різдво на вулиці Криму, щоб знову зазвучали дзвінкі колядки та запалав вифлеємський вогонь справедливого миру.

Детальніше про святкування Різдва в Криму читайте на нашому сайті.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

⏺ Виставка "MİRAS. Спадщина", яка відкрилася в Скарбниці Національного музею історії України 31 жовтня 2022 року, триватиме до 1 січня 2025 року.

Цей масштабний проєкт демонструє багатство культурної спадщини кримських татар — корінного народу України, чия історія нерозривно пов’язана з Кримом та Північним Причорномор’ям.

В експозиції представлено понад 200 унікальних предметів, зокрема срібні пояси-кушаки, прикраси для жіночих головних уборів, футляри для Корану, чоловічі амулети, зразки вишивки золотом, традиційний одяг та посуд для кавування. Більшість експонатів походять з XIX — початку XX століття й демонструють витончену техніку кримськотатарської філіграні та орнаментальні композиції.

Відвідувачі можуть ознайомитися з виставкою у Скарбниці Національного музею історії України за адресою вул. Лаврська, 9.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки

🌎 Згадаймо, як 21-22 листопада 2024 року в Києві відбулася Друга міжнародна конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South", яка об'єднала експертів та лідерів громадської думки з Африки, Азії та Латинської Америки.

Ця подія стала унікальним майданчиком для діалогу про Україну, її боротьбу за суверенітет, підтримку Формули миру, а також про глобальні виклики, пов’язані з правами людини, продовольчою та енергетичною безпекою.

Особливий акцент було зроблено на питанні Криму, боротьбі України з колоніальними політиками Росії та прикладі для багатьох країн світу у подоланні наслідків колоніалізму.

🟨 Кримська Платформа | Деокупація Криму та зміцнення глобальної безпеки