Трохи про сучасні UI-фреймворки для десктопних програм 🙂
(Чи варто казати, що модальний діалог не закривається, не реагує на кліки та не дає вийти з програми?)

Я ось зробив зі свого Synology NAS такий собі лінукс-сервер, але можна й навпаки безумовно, бо комп і є комп, хулі. Воно все про одне й те саме, а різниця тільки на рівні деяких окремих налаштувань та патернів використання.

Так-от, якщо вручну колупатися в налаштуваннях впадлу, а зробити NAS із зайвого компу все ж хочеться, то можна спробувати цю хєрню: https://unraid.net. Щоправда вона не безплатна аж ніяк 😕 В мене руки не дійшли спробувати, але якщо це зробите ви, розкажіть )

Ще ось натрапив на Proxmox в якомусь відосі на ютубі. Збережу собі сюди.

Витратив дві години, аби додати керування годівницею для кота на дашборд в Home Assistant. Той випадок, коли легше було продовжувати нахилятись, щоб натискати фізичну кнопку, але не так цікаво 😅

Цікавий факт. Є в мене на сервері (котрий NAS, так) декілька докер-контейнерів з різними програмами. Всі написані на бозна-чому авжеж, але плюс-мінус швиденько працюють навіть на Celeronʼі та повільних жорстких дисках. І тільки одна з програм (а саме Grocy) лагуча шопиздець, хоча там тупо CRUD простий та майже ніяка веб-юайка. Ні на що не натякаю, але якось так співпало, що воно на PHP написано 🙂 Навіть GitLab швидше ворушиться якось, хоча ресурсів при цьому жере — аж за вухами лящить.

Доки чорна пʼятниця була, вирішив взяти собі SSD для кешу. Мануали я заздалегідь не читав авжеж, тю 😂, тож вже коли отримав, опинилось, що з одним SSD можна тільки read-only кеш зробити. «Ну добре», — думаю, — «може хоч трохи щось поліпшиться з цим кешем». Аякже — тупо нульовий приріст.

Як правильно діяти в подібних ситуаціях? Безумовно треба повертати SSD, якщо з ним не вийшло досягти очікуваного ефекту. Що роблю я? Правильно, замовляю другий. Налаштований дуже песимістично, я встановлюю його, роблю RAID 1 для кешу читання-запису і… це диво! Почало працювати зі швидкістю думок, хто б міг подумати‽

Наступний крок — це написати повністю свій UI, бо зручність оригінального десь між 0 та −1. А згодом може й бекенд перепишу на щось нормальне 😅

Ніяк не дослухаю «Принципи» (хоча вона збс), але в беклог додав ще пару книжок з цього рейтингу. Звідки час брати?

😂 Волаю з такого. Всі популярні мови, але в списку жодної мови.

Це зі статті про SuperTokens. Воно насправді ще підтримує Python, Go і щось там про iOS/Android. А для решти, кажуть, є API, тож ви можете написати SDK самі ахаха

Як завжди при взаємодії з картонними коробками, я порізав собі палець прям над нігтем, тож час згадати одне з відкриттів цього року — пластир-спрей! Хіба не круто‽ Це реально працює )

Читаю тут презентацію Verse — нової мови програмування від Epic Games. Чув про неї і раніше, хоча зараз видно, що початкова концепція змінилась. До того ж виявилось, що над нею працює SPJ (один з творців Haskell — тож мабуть тому і змінилась). Тім Свіні щось там фоном парить за metaverse, але наразі складно уявити, до чого він веде та як саме збирається використовувати цю Verse там. Проте вже зрозуміло, що це функціональна мова програмування (а також логічна, а я досі не розібрався з Prolog 😓). Пишуть, мовляв, має бути значно легшою для сприйняття: ближче до JS, аніж до C++. Ну, подивимось.

Ага, легко, як в джаваскрипті, кажуть. В мене мозок вже трохи піднагрівся на цьому рядку коду 😅

О, свіжі ідеї нарешті пішли 😂

Порівняння типу такого (0 < x < 20) нормально працюють на щастя, бо в більшості мов треба писати щось на зразок 0 < x && x < 20. В Python також можна так писати, але я насправді не шарю, як і чому воно працює.

В Verse це працює, бо < правоасоціативний, але в разі успіху повертає лівий операнд. Логічно 🤔

В цілому замість булевих значень SPJ оперує такими поняттями як успіх та невдача, і… ну якось хз… Я поки не відчуваю різниці в нюансах, але хіба це плюс-мінус не та сама хуйня?

Тобто замість AND у нас є кома в кортежі: (x<20, y>0),
а замість OR — власне, той choice, котрий був вище: (x<20 | y>0),
але суттєво це ж нічого не міняє 🙂 Чи міняє?

Далі на forʼах я добряче розгубився вже, але видно, що багато уваги та роздумів вони витратили як раз на узагальнення операцій зі своїми кортежами. На простих прикладах з числами мені складно. Було б круто подивитись на щось більш прикладне.

Якщо я правильно ось це зрозумів, то це навіть охуєнно. Справді трохи віддає Prolog'ом.

Запитання для співбесіди:

В якому випадку змінні жорсткі, а в якому гнучкі? Чи можна уніфікувати змінні в середині оператора(?) if? Як відрізняти контекст поза ifʼом?

As simple as JavaScript 😂