“Our displays redefine the meaning of rapid” 😂

Про оптимізацію та шнурки (хто ще вам про таке розкаже?)

В програмуванні я не дуже полюбляю процес оптимізації. Та й в принципі мені здається, що важливість оптимізацій багатьма програмістами сприймається неправильно й найчастіше дуже полярно.

Комусь подобається оце сидіти два тижні, щоб вичавити ще пʼять мілісекунд з алгоритму, тоді як краще фічей зробити чи багів пофіксити. (Хоча я можу тиждень намагатися видрочити pixel-perfect UI або анімацію — чи це краще? 🤓). З іншого боку є ті, хто не париться взагалі. І потім отримуємо вебсайти Адідаса або, господи пробач, Самсунга, на яких навіть якщо ду-у-у-у-уже захотіти, то не завжди вдається щось купити, бо нерви вже не витримують.

Тож я б радше покладався на якісь бізнес-метрики, вирішуючи, чи треба щось оптимізувати. В побуті, щоправда, у мене таких нема. Зате є метрика «Та якого біса!», й коли воно накопичується, я починаю свідомо обмірковувати можливі покращення.

Наприклад, ми років 10 користувалися звичайним таким металевим кругленьким чайником зі свистком, щоб воду гріти, бо він няшний, хоч купляли його ще для газової плити. Відтоді змінили 4 квартири в 3 містах та навіть країну проживання змінили, а чайник — ні. І ось терпець урвався врешті (бо не газ давно), та я купив звичайний електрочайник, оптимізувавши час очікування (та витрати енергії) рази в три.

Але буває так, що подумати над оптимізацією якогось процесу навіть не спадає на думку. Як-от зі шнурками на взутті 😵‍💫 Ми з дружиною плюс-мінус однаково їх завʼязуємо, але у неї вони розвʼязуються самі по собі разів у 5 частіше 🤔 Погодьтеся, це не та проблема, до якої застосовуватимеш 5 whys в звичайній ситуації. Ну, може, я затягую сильніше, або може матеріал різний, хз навіть — подумав і забув, еге ж?

Але виявляється, що у звичайного «класичного» вузла є дві версії: сильна та слаба 🤯 Це справді працює: позбавляє роздратування без реєстрації та смс )) Але якщо вже взялися оптимізувати, то можна піти далі.

В інтернеті є чувак на імʼя Іен (швед, мабуть), який прям спеціалізується на різних видах шнурівок — вже 25 років їх збирає. Ви точно натрапляли на його кольорові діаграми хоч раз, бо їх всі крадуть. Памʼятаю, як ще, може, в 2005-му по них конверси по-позерські шнурував.

Виявляється №2, що не всі шнурівки суто декоративні — деякі дозволяють завʼязувати взуття значно швидше! І вже декілька років перше місце в загальному рейтингу серед всіх різновидів посідає Ukrainian lacing 🤝!

Ні, цей метод не є якоюсь загальновідомою українською спадщиною. Просто його придумав років 8 тому українець Віталій Гнатенко та назвав на честь України.

У мене на сьогодні все )

Натрапив на новий для себе редактор C++-коду — 10x. Платний, тільки під Windows, має вбудований парсер плюсів, інтеграцію з Perforce 😱 (вочевидь писався під геймдев) і виглядає доволі швидким.

Може колись спробую, якщо повернуся на вінду, а поки просто додам у #тулзи.

Не знав про існування таких звітів 👇 Прикольна штука, хоча й не зовсім по моєму профілю.

ISO C++ створили щорічне опитування пару днів тому (валідне буде тиждень всього).

Останнім часом на С++ тиск підсилився, бо той же Rust з memory safety підпирає. Доходить до того, що Страуструп вкотре виправдовується, мовляв, «нормальна безпечна мова — то у вас руки зі сраки».

Я в чомусь згоден, у чомусь — ні. Але ви подивіться на запитання. Наприклад, «що вас найбільше дратує в розробці на C++?» І у відповідях зокрема аж три окремі можливості зазначити, що «memory safety для мене не є проблемою» 😂 (А багатьом програмістам і справді пофігу, бо це ж не вони гроші втрачатимуть якщо що).

Або: «чи дозволено вам на роботі користуватися модулями з C++20?» Ну, дозволено-то дозволено, але ж вони не працюють нормально — підтримка компіляторами щось якось частково є, а білд-системи здебільшого не альо тощо.

C++ точно не помре найближчим часом, але хз навіть, які перспективи.

Ну ви-то більшість і не плюсисти мабуть взагалі. А я на C++ досі пишу тільки тому, що мені подобається робити UI на #QML 🙂

Є якийсь такий прикол у мене, що я завжди віддаю перевагу водонепроникним виробам та виробам з титану. Ну тобто якщо поряд будуть два пристрої, й один з них буде з титану або водонепроникний, або водонепроникний з титану 🤩, то я оберу його!

Це, мабуть, з тих часів пішло, коли я вирішив готуватися до зомбі-апокаліпсиса років 12 тому 😐 (Мені тоді ще складно було уявити, що zомбі на наші землі реально прийдуть).

Але як і в будь-якій справі, самих лише інструментів замало, треба і знання відповідні мати. Додатково збентежує той факт, що жодна людина у світі не знає, як зробити олівець. Тож я потроху собі почав хоча б якихось книжок збирати, ну там як парник для розсади зробити або про ті ж вузли. Без електроживлення, щоправда, від цих книжок користі буде не дуже багато. Втім на менш песимістичний сценарій може стати у пригоді.

І ось сьогодні — вже навіть не памʼятаю як — я дізнався про такий формат як ZIM, який призначений для збереження вебсайтів-баз знань на кшталт Вікіпедії чи Stack Overflow для офлайн-перегляду. А з моїм прагненням колись повністю перейти на local-first та self-hosted штуки, виглядає доволі цікаво. Є ось опенсорс-прога для завантаження та перегляду zim-файлів: Kiwix.

#TIL

Я усвідомлюю, що мені просто впадлу вчити #Rust, тож я й не вчу, але все одно лишалося це відчуття, що може весь хайп не з порожнього місця і що може варто було б звернути увагу.

Друган в коментарях до іншого допису вже наводив приклади, і ось зараз рєпа cve-rs нарешті закрила для мене це питання остаточно. Memory safety — це брехня, розходимося 😂

В плюсах доволі нерідко перевантажують метод залежно від того, чи сталим є сам обʼєкт, чи ні. Ну, наприклад, контейнер може оголошувати метод, що повертає ітератор на початок якось так (спрощено):

T* MyContainer::begin();
const T* MyContainer::begin() const;

тобто якщо обʼєкт сталий, то і вказівник повертає такий, через який не можна поміняти те, на що він вказує, а якщо обʼєкт мутабельний, то і вказівник теж.
(Якщо ви не в темі, то отой const, що після дужок, фактично відноситься до неявного this, який потрапляє в метод).

Але в QHash (хеш-мапа в #Qt) оператор для доступу до елемента по ключу, як ми сьогодні з друганами виявили в ході обговорення, якогось хєра оголошений отак:

T& operator[](const Key& key);
const T operator[](const Key& key) const;

На перший погляд, все ок 🙂 Окрім того незначного факту, що константний оператор якогось хєра повертає не const T& (тобто не референс), а const T 🤯 Іншими словами, воно щоразу те значення, яке ви дістаєте з хеш-мапи по ключу для читання, зайвий раз копіює.

Фішка в тому, що ніхто в C++ ніколи не повертає const T, бо це безглуздо. Повертають або просто T, або const T&. Тож я вангую, що це баг, про який компілятор вам ніколи нічого не скаже, бо з його погляду все в порядку.

Зайве нагадування про те, що всі ці бібліотеки, котрими тисячі або навіть мільйони людей користуються, пишуть не якісь суперпрограмісти, а такі ж посередні, як ми всі з вами 😎😂

Дуже подобається мені, коли домовляєшся, наприклад, про співбесіду, а тобі одразу кидають запрошення в календар, де і час заповнений, і адреса або посилання на онлайн-нараду.

Або домовляєшся відвідати лікаря чи там в банк зайти по кредит, а тобі гоп — інвайт на пошту.

Або бачиш новину про прийдешню конференцію, де написано: «Ось тоді-то й тоді-то відбудеться — save the date!». І хоп, кнопку тиснеш, завантажуєш ics-файл, щоб в календар собі швидко додати з усіма деталями.

І знаєте, хто так робить? Ніхто, блядь. Ну може 1 з 10 випадків буває, що хтось аж настільки «досвідчений». У решті ж — бери та створюй сам.

Причому ж у багатьох випадках людина «на тому боці» собі все одно цю подію в календар додає. Чого не заінвайтити просто? Не розумію прикола, короч 🙂 (Ну ок, може бути випадок, коли «внутрішній» івент містить у собі більше інфи, яку не хочеться шарити назовні, але все ж).

Інша популярна нині й у дечому зворотна тема — це Calendly. Там свій календар просто підʼєднуєш, а воно тобі створює сторінку, за допомогою якої інші можуть у твоєму календарі букати слоти. І це ок працює, коли ти хочеш до свого страхового агента прийти на консультацію, наприклад.

Але буває, що комусь щось треба від тебе, а не навпаки. Проте вона чи він тобі одразу фігак посилання, мовляв, «обери час, коли ти мені зможеш допомогти». В принципі нічого не маю проти, але тут варто усвідомлювати, що це один з психологічних гачків: ти власноруч заходиш на сторінку, щоб обрати таймслот для бесіди — інвестуєш свої зусилля фактично. А люди дуже неохоче втрачають інвестиції 🤑 Тож коли ти так робиш, то шанси, що ти погодишся допомогти, зростають (бо вже вклався часом). Звучить як дрібниця, але це реально працює 🙂