Час охуєнних історій.

Чотири місяці тому якийсь чувак не міг зробити на #QML напівпрозорий тайтл у елемента, який би виходив за межі батьківського прямокутника (дивіться скріни). Мені це здалося цікавим, бо я полюбляю робити прототипи під настрій, тож я накидав коду й поділився своїм рішенням проблеми в чаті.

Зараз (так, за чотири місяці з тих подій) він зʼявляється знову й каже, що мій код багнутий, бо непридатний для використання з кількома подібними елементами. Типу він місяцями намагався проблему подолати, але не зміг 🤣

Я щойно з цікавості витратив ще 20 хвилин, щоб зробити варіант з декількома подібними елементами (останній відос).

Короч розгадка: як виявилося, чувак — русня. (Код більше не даю авжеж 🙂).

Як на людину, яка живе навіть не в місті, а в смт, та переважно сидить вдома, я якось забагато цікавлюся засобами індивідуальної мобільності.

Наприклад, в мене є вже другий електроскейт (а до того був і звичайний), щоправда трохи важкуватий. А ще я досі зрідка дивлюся в бік WALKCAR за всі гроші 😅

З іншого боку в мене є мотоцикл — абсолютно must have для душі.

Колись давно, десь 40 років тому, Honda випускала щось середнє за розміром між тим та іншим — такі кумедні складні мопеди під назвою Motocompo. Офіційно вони були доступні тільки в Японії й вироблялись роки три може, тож можете уявити собі ціну поза нею. Зараз досі можна знайти від 4000€, але це раритет та рідкість.

Ну й шо ви думаєте? Правильно, вони анонсували електричну реінкарнацію під назвою Motocompacto! Виглядає ця чудасія вельми сумнівно, їде до 20 км з максимальною швидкістю 25 км/год (мій скейт навіть швидший), коштує тисячу баксів. Якщо трохи розібратись, то в принципі це майже той самий самокат, тільки з сидінням та корпусом, на якому можна щось намалювати або нафігачити наліпок. Але все одно цікаво! 😋 Нині настільки розвинена тема всіляких скутерів, байків, моноколес тощо, що може навіть цього разу у них краще піде з продажами. Я б спробував проїхатись.