Читав днями допис (до речі дуже подобається канал, рекомендую!), де чувак пише, як він підходить до завантажень відео з вебсайтів. А у мене як раз була подібна ситуація, коли я теж хотів щось злити з сайту, а там відоса як такого не було, і щось я не второпав, як це зробити.

Так ось я згадав, що то було. Дружина колись давно купила курс, який хоститься на сайті Gurucan (який, схоже, має росіянське коріння до речі), а ті прям хизуються своїм video content protection 🙄

Короч. Чувак своїм дописом мене надихнув розібратися. І він мав рацію! Мені як не веб-девелоперу трохи складніше, але я посидів на вкладці Мережа в девтулах, познаходив там якісь лінки. Спочатку думав взагалі просто дампанути з девтулів сесію та парсити її, але згодом знайшов там виклики API. Після логіну прилітає токен, який можна потім просто передавати в куках разом з User-Agent, і все працює.

Усі відоси розділені на шматки по 4 секунди й лежать на CDN, де також є *.m3u8 плейліст, по якому воно їх і збирає. Я роблю те саме: завантажую всі шматки локально та комбіную їх ffmpegʼом.

Написав все на #Nu (так, це мова в #Nushell) з використанням вбудованих засобів, тож єдина зовнішня залежність — це, власне, ffmpeg (жодних блядь jq!). Дуже подобається, що все статично типізоване та компілюється, тож ще до виконання отримуєш пачку помилок.

І вкотре наголошую, в якому я захваті від передачі обʼєктів через пайп. Є, наприклад у мене команда з отакою сигнатурою:

def "api get" [url?: string]: [nothing -> record, string -> record] { 
  ...
}

Необовʼязковий параметр — це url, щоб можна було викликати отак:

api get https://some.domain/api/call

Чому необовʼязковий? Бо натомість URL можна передати через пайп. І саме про це каже тип цієї команди, який можна читати так: якщо через пайп приходить nothing, то команда поверне record (але в цьому випадку треба вказати url, що на жаль в сигнатурі не відображене), і якщо через пайп приходить string, то також повертає record. Жодні інші типи через пайп не прийматиме. Тож альтернативний виклик отакий:

'https://some.domain/api/call' | api get

При цьому авжеж тепер ліва частина може бути аутпутом з іншої команди. За бажання структуру record, що повертається, також можна описати в типі, якщо вона заздалегідь відома.

Лайна в процесі також похавав. В якийсь момент мій код почав видавати отаку помилку:

  × Variable not found
     ╭─[~/megamodule/mod.nu:137:1]
 137 │
 138 │ ╭─▶️     api purchases | each {|p|
 139 │ │           api course $p._id | download course
 140 │ ├─▶️     }
     · ╰──── variable not found
 141 │
     ╰────

І пиздець — ані туди, ані сюди. Причому це тупо в main на верхньому рівні. Довелося коментувати код шматками, щоб докопатися до суті. Врешті виявилося, що десь в іншому модулі на хз якому рівні вкладеності я не перевірив одну зі змінних на null перед використанням 😵‍💫

Втім все одно я в захваті! Nushell — вогонь, причому він активно розвивається.

#TIL в С++ є спецові функції для порівняння знакових та беззнакових чисел (починаючи з C++20 😂).

Свій перший код на #BASIC я написав в шість років (А ви? Розкажіть, може?) на якомусь радянському клоні спектрума, хоча в ті часи цього ще не усвідомлював. Я був у «компьютерно-англійському» першому класі, проте, вже за півтора року він став звичайним, а інформатику нам перестали викладати. Свій же компʼютер у мене зʼявився аж за вісім років від першої написаної програми — коли мені було 14.

Жили ми доволі бідно, тож у мене не те що компʼютера не було, а навіть «денді», не кажучи вже про «сегу». Якийсь час був Brick Game aka «тетріс», який на жаль зник (найбільш ймовірно його спиздив сусід по поверху, мати-алкоголічка якого варила ширку для наркоманів).

Але потяг до компʼютерної тематики у мене з дитинства. Тож коли була змога, я ходив по друзях, у котрих вже були компи (дякую вам, до речі 🥰) або хоча б приставки. Решту ж часу з розваг у мене були походи в компʼютерні магазини, де можна було подивитися на свіжі технологічні надбання, а також набрати прайс-листів, щоб скласти собі черговий (чи не щотижневий) конфіг своєї мрії. В деяких магазах мене навіть в обличчя вже знали 😁

А ще існувала радянська книжка «Энциклопедия профессора Фортрана» (росіянською звісно). У мене її не було, але мені друган давав почитати, тож я її мільйон разів прочитав, мабуть.

І короч в книзі була схема, яку можна було перенести на папір, вирізати та склеїти собі мале-е-е-енький паперовий компʼютер! Я це також неодноразово робив, уявляючи, як офігезно буде мати колись справжній.

Отже, це все був вступ. Я просто натрапив на сайт з паперовими (кольоровими!) моделями різних старих пристроїв, і мені згадалося ) Треба якийсь гештеґ на кшталт «дід знов забув про таблетки».

Щойно дізнався від @dmytrish про таку крутецьку штуку як Kaitai Struct. Це декларативний парсер бінарних даних, який вміє генерувати код під різні мови, зокрема для C++ (а не C! 😌).

Мені буквально нещодавно треба було запарсити віндовий ico-формат в JavaScriptʼі, й у npmʼі авжеж є якісь готові ліби, але в тому середовищі, під яке я писав, дуже старий JS-рантайм (ECMAScript 5). Вручну все писати також впадлу.

А Kaitai, схоже, генерує код під ES5 як раз, бо я не побачив там якогось свіжішого синтаксису. Доведеться знов дістати ту ініціативу зі скрині відкладених проєктів.

Кому #ШІ-шку прям в телеграмі? Microsoft розробила офіційний телеграм бот для Copilot: так і називається, їй-богу — @CopilotOfficialBot. Якось працює, навіть доволі непогано, хоча просить номер телефона з ними зашарити.

Мене вразило не стільки те, що до телеграму прикрутили ШІ-шку у вигляді бота (бо самописних на ґітгабі вистачало й до того), скільки той факт, що Microsoft написала щось для Telegram.

Це як акт визнання існування останнього великими компаніями. Тобто серйозні справи вже пішли, серйозна гра. А значить, надалі ставатиме тільки гірше 🙂 — час шукати, куди звідси ливати 🧐

Мені трапився черговий «веббраузер»(?) — Kosmik. Цього разу маємо безкінечне полотно, на яке можна пхати різні зображення, PDF-ки, посилання, текст, наліпки тощо. Тобто в принципі те саме, що вже 20 років є у OneNote, тільки вебкліпер раніше був у браузері, а тепер навпаки браузер вбудований у програму. Хоча сама програма на електроні — тож теж браузер. А ще її можна запустити всередині звичайного браузера 😵‍💫 Kosmik ще й не зовсім безплатний до того ж.

Я потикався і бачу, що користуватися не буду, але сюди вирішив скинути. Тиждень був важкий, а я давно сюди нічого не писав — ще відписуватися почнете 🙁

Намагаюся частіше використовувати фічі останніх стандартів C++, зокрема ranges. Тож у мене доволі багацько коду на кшталт такого:

return mimeData->formats() | views::transform(toMimeSlice) | to<Clip::MimeContainer>();

Але рядок швидко стає немаленьким завширшки, особливо з плюсовим синтаксисом, як ви можете собі уявити. А clang-format форматує код отак:

return mimeData->formats() | 
       views::transform(toMimeSlice) | 
       to<Clip::MimeContainer>();

Тобто пайп ставить в кінці рядка, а наступний рядок починає під початком першого слова у виразі. Тут для краси toMimeSlice просто як функція передається, але насправді там могла бути лямбда на декілька рядків, і це зовсім неможливо стає читати.

Для clang-format | — це просто бінарний оператор. Можна, мабуть, налаштувати, щоб він у довгих виразах починав рядок з нього, але тоді він це буде робити і для якогось +, а мені так не подобається.

Дратувало мене це — просто жах, але як так налаштувати його, щоб у мене око не тіпалося — хз. Вирішив спитати #ШІ, бо думав, може, пропустив якесь спеціальне налаштування на цей випадок. А ШІ-шка мені: «так ти просто коментар порожній в кінці рядка лишай» 🤯

return mimeData->formats()            //
     | views::transform(toMimeSlice)  //
     | to<Clip::MimeContainer>();

Тепер clang-format бачить, що між операндом та пайпом ще токен коментаря стоїть, і йому доводиться писати пайп з нового рядка )

Так, ШІ-шка цьому десь навчилася теж, але я сам щось не допетрав до такого рішення.

Зацініть мою знахідку: черговий клієнт для #Git — debase!

Цього разу це не просто #CLI чи прога з ненависним графічним інтерфейсом. Цього разу це #TUI, тож взяли все ваше найулюбленіше з обох підходів: неможливість показувати нормальну деталізовану графіку + необхідність користуватися мишкою 🤡 План надійний, як швейцарський годинник.

Втім виглядає симпатично )

До речі щодо ютубу. Готуючи свою презентацію, я покладався зокрема на ось цю чудову лекцію від професора Патріка Вінстона з MIT (який на жаль помер пʼять років тому, як я щойно дізнався 😢). Дивовижний приклад того, як чувак, розмовляючи доволі помірно й тихо, все одно зумів захопити мою увагу на цілу годину (хоча зазвичай у мене вже за пʼять хвилин починає дупа зудіти від нудьги). Я це відео вже двічі дивився навіть.

Зокрема, його рекомендації з оформлення слайдів для доповіді мені здалися вельми логічними, тож я їх прийняв для себе також, про що вже згадував раніше.