​​Ділимося порадами Стефанії Демчук:

1. Що порадите почитати?
Раджу «Збірку для кухмістера» під редакцією Ярослава Думановського та Світлани Булатової. Це переклад кулінарного манускрипту 1757 року, який також містить фрагменти нині втраченого рецептурника XVI століття. Ця книга – суцільна гастрономічна та візуальна насолода!

2. Порадьте улюблений ютюб-канал.
Дуже раджу «Пороблено», подкаст моїх чудових колег Дар’ї Анцибор та Анни Ніколаєвої. Разом з гостями вони дозволяють нам зануритися у світ української традиційної культури, не втрачаючи наукового ґрунту під ногами.

3. Порадьте виставу, якк варто відвідати.
Сама піду і вам раджу виставку «Дерево життя», яка триватиме до 25 травня в Національному музеї декоративного мистецтва (у Києво-Печерській Лаврі). Співкураторками виставки виступили Анна Гудімова, Ксенія Башуцька, Олена Брайченко, які підібрали для глядачів різноманітні ужиткові предмети і твори мистецтва – пасківники, посуд, писанки, дерев'яні форми для сирної паски, картини та фото, які створять справді великодній настрій!

4. Порадьте кіно.
Раджу фільм «Мій карпатський дідусь» (2023). Водночас просте, глибоке і зворушливе кіно про складні ідентичності та важливість свого коріння.

Дивіться відеоесе пані Стефанії про те, яким середньовіччя було насправді.

#поради

​​У рамках кіноклубу DocudaysUA при Українському ПЕН відбудеться перегляд німецько-бразильської стрічки "Чистильники".

Фільм про межі цензури й про тих, хто вирішує долю інтернет-контенту. Як і чому "небажаний вміст" залишається чи зникає з мережі? Які фізичні й емоційні наслідки має робота "чистильників"?

Ви матимете змогу взяти участь в обговоренні стрічки з іншими учасниками, модераторкою клубу Алісою Бондаренко та запрошеним гостем — експертом із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігорем Розкладаєм. 

Доєднуйтеся до відвертої розмови про тіньовий бік інтернету.

❗️Важливо: фільм містить сцени насильства та інший травматичний контент

📆 25 квітня о 19:00
📍Простір PEN Ukraine
🖇 Реєстрація

​​Якби історія склалася інакше // Відеоесе Михайла Назаренка

Літературознавець Михайло Назаренко міркує про те, як інакше могла б піти світова й національна історія.

🌔 Чи справді історія не має умовного способу?
🌔 Чому деякі письменники та історики сумніваються, що ми живемо в «кращому з можливих світів»?
🌔 Як альтернативні сюжети набувають популярності в кризові часи?
🌔 Що історія подій, які не відбулися, може розповісти нам про сучасність?

🔗 https://youtu.be/KgIG2t-vgv0?si=EW0igE7JZ669l1el // 35 хв

Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #альтернативна_історія

​​Вибране з відеоесе Михайла Назаренка про те, як інакше могла б піти світова й національна історія:

🔸“Ми говоримо про реальну й альтернативну історію для того, щоби говорити про сучасність”. 

🔸“Альтернативна історія коливається між грою та розповіддю про те, що хвилює тут і зараз”. 

🔸“Від 1930-х. рр. альтернативна історія, з одного боку, переходить у царину істориків, а з іншого боку — до наукової фантастики і фентезі. Там, де раніше була проблема — виникає пригода”.

🔸“Альтернативна історія працює, коли в суспільстві є загальноприйняті уявлення про історію, знання про її основних діячів та ключові події”. 

🔸“Кожного разу в альтернативній історії ми маємо справу з проблемою збереження нашої незалежності, нашого існування”. 

🔸“Росіяни не можуть повірити, що історія може залежати від конкретних людей. Українська ж альтернативна історія на значущості людей наполягає”. 

#цитатки

​​Ділимося порадами Михайла Назаренка:

1. Що порадите почитати?
«Київ в українській літературі». Упор. В'ячеслав Левицький. Харків: Прометей, 2025. Збірка статей провідних українських літературознавців учергове доводить, що нашу урбаністичну літературу треба транслювати в масову свідомість: жодні деколонізації не матимуть ефекту, поки ми не усвідомимо, що маємо, і які саме образи Києва створювалися впродовж століть.

2. Порадьте улюблений серіал.
Jekyll (2007). Мінісеріал на шість серій. Як і в пізнішому "Шерлоку", Стівен Моффат переніс події класичної вікторіанської історії в сучасність... тільки "Джекілл" краще. Сильніший, страшніий, розумніший — і говорить про людську природу щось дуже важливе і не дуже приємне. Блискучі сценарій, режисура, акторська гра. Жахливо недооцінена робота.

Дивіться відеоесе пані Михайла про те, як інакше могла б піти світова й національна історія.

#поради

​​Ігрове поле літератури // Відеоесе Валерії Сергєєвої

Літературознавиця та літературна оглядачка Валерія Сергєєва міркує про взаємозвʼязки літератури та гри.

🌔 Як ігрові правила трансформуються в літературний текст?
🌔 У чому подібність «Вія» Миколи Гоголя з народною грою в скраклі?
🌔 Що спільного між грою і твором літератури?

🔗 https://youtu.be/goaQwuYt10k?si=EnkzC2m3BbaWlV2b // 17 хв

Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #гоголь

​​Запрошуємо на презентацію книжки "Усе на три літери" в просторі наших партнерів — Українського ПЕНу.

Військовий і журналіст Олександр Кропивенко в своїй дебютній збірці розповідає про українське військо зсередини — в часи війни. А трилітерні скорочення-назви кожного з нарисів передають ритми військових реалій і особливості армійської мови.

На презентації ви зможете придбати й підписати примірник книжки, а також наживо почути розмову автора й літературної редакторки, Аріни Кравченко, яка модеруватиме захід.

📍 Де: простір PEN Ukraine
📆 Коли: 8 травня о 19:00
📬 Зареєструватися

Долучайтеся, щоб дізнатися, що три літери можуть розповісти про війну.

​​Вибране з відеоесе літературознавиці Валерії Сегєєвої про взаємозв’язки літератури та гри:

🔸“Із розвитком технологій стало звичним те, що відтепер літературні світи можна подибати не лише на сторінках книжок, а й на ігрових екранах”.

🔸“Зв’язок літератури та гри насправді двобічний: не лише текст породжує гру, а й гра може конструювати текст”.

🔸“Тексти Миколи Гоголя часто містять ігрові сцени, критично важливі для розвʼязання основного сюжетного вузла”.

🔸“Жодна гра не може обійтися без ігрової зони зі специфічним часопростором: тут мають бути чіткі часові й просторові кордони”.

🔸“Подібно до скракельного «ченця», Хома Брут [з повісті «Вій» Миколи Гоголя] опинився на «межі» світів — і ця межовість втілена в ризикові гри”.

🔸“Повість «Вій» — історія про фатальну нічию, небезпеку схрещування кількох ігор і те, як цікаво ігрові правила й кодекс честі можуть бути трансформовані в літературний текст”.

#цитатки

​​Ділимося порадами Валерії Сергєєвої:

1. Що порадите почитати?
Кілька років тому була вражена дебютною прозою Анни Грувер («Її порожні місця»), тож тепер чекаю на другий роман — «Нерухомість». Також щиро раджу хрестоматію українських повірʼїв «Тілько істинна правда», яку упорядкував Михайло Назаренко.

2. Порадьте улюблений подкаст.
Стараюся не пропускати випусків «Пороблено» і «Запаху слова», а ще в мене майже не вимикається «Радіо Культура».

3. Порадьте фільм.
«Вечір на Івана Купала» (1968) Юрія Іллєнка — фільм, на якому я щоразу підвисаю: так мені красиво, метафорично і просто магічно.

Дивіться відеоесе пані Валерії про взаємозв’язки літератури та гри.

#поради

​​Українська література еміґрації // Відеоесе Романа Веретельника

Літературознавець Роман Веретельник міркує про історію україністики в університетах канадського Торонто.

🌔 Як наші еміґранти заявляли про Україну й українську культуру?
🌔 Коли запровадили перші українознавчі курси в Канаді?
🌔 Переклад як промоція: як робити Україну видимою закордоном?

🔗 https://youtu.be/pZWMsiTl0lk?si=J0vRvuy4Q8fLo7-a // 33 хв

Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #еміграція

​​Вибране з відеоесе літературознавця Романа Веретельника про історію україністики в університетах канадського Торонто:

🔸“Для покоління післявоєнного часу, яке втікало від жахіть війни, еміґрація ставала остаточним прощанням із Батьківщиною. Повернення не було опцією. І переважна більшість еміґрантів ніколи не повернулися. Я повинен уточнити, що маю на увазі інтелектуалів і тих, хто в той час брав участь в українській боротьбі з окупантами. Звісно, були й винятки, хоча їх було дуже мало”.

🔸“У «новому світі» інтелектуали-еміґранти продовжували своє навчання, свої кар'єри, писали й публікувалися, а дехто з часом, у 1950-х і 1960-х роках, отримав посади викладачів і науковців у північноамериканських університетах”.

🔸“Небагато інтелектуалів та колишніх університетських викладачів змогли знайти посади в університетах, в яких тільки починали осмислено впроваджувати власні славістичні програми. Причина була досить простою — західний світ у 1950-х роках опинився в умовах нової холодної війни з Радянським Союзом”.

🔸“Попри дві чисельні хвилі українських імміґрацій до Канади починаючи із 1890-их років, до початку 1940-их не існувало українознавчих курсів чи програм у жодному канадському університеті”.

🔸“Історія показує, що великі катаклізми можуть бути каталізаторами несподіваного руху вперед”.

#цитатки

​​Ділимося порадами Романа Веретельника:

1. На видання якої книги Ви б порадили звернути увагу?
Книга, що стосується теми української еміґрації в північну Америку: Максим Беспалов, «У пошуках Єви. Історія про чуму, війну та еміграцію». Ця книга — скрупульозне дослідження, есеїстика, що дає змогу читачеві разом із автором розкривати складну історію переміщень українських еміґрантів у мунулому.

2. Яку виставку варто відвідати найближчими місяцями?
Виставку «ПроЗорі» в Українському Домі. Відвідувачі виставки зможуть ознайомитись із працями Київських художників-монументалістів, які допомагали перетворити обличчя Києва після 1950-их років. Між ними, подружжя Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, автори унікальної Стіни Пам'яті на Байковому цвинтарі у Києві.

3. Яку виставу Ви б порадили відвідати найближчими місяцями?
Рекомендую читати анонси і відчути, на яку маєте бажання піти.

4. Порадьте кіно.
Фільм «Життя інших», режисер Флоріан Генкель фон Доннерсмарк. Це оскароносний німецький фільм високого рівня, який дає змогу осмислити час, у якому державний апарат східнього блоку намагався тримати людей, зокрема митців, під повним контролем.

5. Порадьте улюблений подкаст.
«Kult: Podcast». Подкаст пропонує слухачеві, на найвищому рівні підготовлені та представлені, роздуми літературознавиці Тетяни Огаркової та філософа Володимира Єрмоленка на різноманітну тематику та інтерв'ю з цікавими гостями.

Дивіться відеоесе пана Романа про історію україністики в університетах канадського Торонто.

#поради

​​Спасибі, що були з нами цього сезону 🌔

За останні 5 місяців ми опублікували 17 культурно-мистецьких відеоесе. Там були відьми та Нобелівка, Балкани та утопія, постмодернізм та еміграція, поезія та Гоголь — і багато іншого. Ми ретельно добирали гостей і теми, щоб вони давали вам інтелектуальну поживу та приємність занурення в пізнання культури.

А ще там були ви. Майже х2 вас, адже кількість глядачів та підписників каналу суттєво зросла. Спасибі за довіру вашої уваги.

А ще там був збір. Друге півсезоння ми просили вас підтримати безстроковий збір на автівки для Сил оборони — і разом назбирали майже 10 тис. грн. Донатити можна й надалі — ми регулярно передаємо кошти перевіреній волонтерській команді й звітуємо в інстаграмі.

Тішимось, що так багато людей цінують свіжі авторські висловлювання. Тут зручненько зібраний сезон — дивіться й відкладайте щось на потім.

До зв’язку за кілька місяців. Діліться нами з шанувальниками культури та бережіть себе!