​​Пропонуємо вам підсумки січня — що ви могли пропустити в новому сезоні відеоесе на Конструктиві:

🌔Як відьми змінювали суспільство (від Ірини Борисюк)
🌔Світло і темрява як метафори культури (від Володимира Єрмоленка)
🌔Постмодернізм по-українськи (від Максима Нестелєєва)
🌔Як читання нас об’єднує (від Богдани Неборак)

#огляд

​​У середу 5 лютого в просторі наших партнерів PEN Ukraine відбудеться презентація збірки "Стежки війни, стежки любові", де будуть присутні автори: Віталій Бирчак, Юлія Вротна, Дмитро Лазуткін, Тетяна-Марія Литвинюк та Олексій Самсонов.

Автори й авторки осмислюють особисті й спільні травматичні досвіди, віднаходячи сенс — у любові. Війна загострює й відтіняє все найгірше та найсвітліше в нас. Зокрема й любов. Вона — життєдайна й ніжна, жертовна й вольова. Любов триває і не перестає.

Долучайтеся до події!

📍Місце: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук’янівська, 14а (метро “Контрактова площа”)
🕢 Час: 18:30, 5 лютого
📬 Реєстрація

​​22 січня цьогоріч ми записали відеоесе про читацькі клуби — людей, що об'єднані спільною культурною практикою, обміном рефлексіями, тим, що зцілює і дарує відчуття причетності.

Це особлива дата для всієї країни — День Соборності — і, зокрема, для Євгена Кваскова, воїна, що загинув, захищаючи наші життя. Ще в юності він зрозумів, що в єдності — сила, саме тому роками брав участь в організації ланцюга злуки в цей день.

Наш медіапроєкт існує, зокрема, завдяки підтримці фонду його пам'яті, пам'яті людини, чиєю головною метою було згуртування українців. Запрошуючи культурних діячів до розмірковувань на різноманітні теми, ми хочемо створити простір діалогу з глядачем, що, зрештою, призведе до порозуміння. Ми прагнемо стати ще однією ланкою в цьому ланцюзі, аби справа Євгена тривала й надалі.

Ми висловлюємо велику подяку фондові за можливість реалізувати поточну частину сезону — 7 відеоесе, кожне з яких ви можете знайти на сторінці нашого каналу в ютубі. Наразі наша команда бере паузу з публікаціями на деякий час. Працюватимемо, щоб невдовзі почутися з вами знову!

​​Як пояснювати нашу війну іноземцям // Відеоесе Тетяни Огаркової

Літературознавиця і журналістка Тетяна Огаркова міркує про нюанси обговорення російсько-української війни з іноземною авдиторією.

🌔 Чому промоція читання українських авторів — це частина дипломатії?
🌔 Що знають про українську культуру закордоном, крім трагічних новин?
🌔 Чому говорити про досвід війни неможливо без перекладів української класики?
🌔 Що таке мистецтво «на своїх умовах»?

🔗 https://youtu.be/EGqTnDC88Hs?si=8IfS1JKpJ3PJ6H33 // 29 хв

Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #культурна_дипломатія

​​Вибране з відеоесе Тетяни Огаркової про те, як пояснювати нашу війну іноземцям:

🔸"Сьогодні немає проблем для українських авторів, поетів, художників для того, щоби виступати закордоном. Саме тому, що є певний магнетизм трагічної ситуації, який змушує західні культурні кола звертати увагу на Україну".

🔸"Ми рано чи пізно маємо дати відповідь на дуже просте запитання: чим українська культура може бути цікава закордоном, крім того факту, що нас продовжують вбивати щодня?"

🔸"Є ще величезна територія, яку ще належить відкрити для закордонної авдиторії. Для того, щоби наші аргументи звучали більш переконливо, нам потрібно перекладати Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка".

🔸"Ми не можемо безкінечно інструменталізувати жертву війни. Ми маємо говорити про мистецтво «на своїх умовах»".

🔸"Говорити про українську культуру — це повертати собі своє, презентувати його в наших зусиллях культурної дипломатії".

🔸"Ми маємо більше пояснювати наші причини: навіщо ми кенселимо російську культуру".

#цитатки

​​Чи рятує мистецтво від війни // Відеоесе Іллі Рудійка

Літературознавець і головний редактор медіа «Культ Критики» Ілля Рудійко міркує про культуру, що розраджує в умовах великої кризи.

🌔 Український та балканський контексти: про суголосне і розбіжне
🌔 Як музика чинить опір війні?
🌔 Чим допомагає читання текстів про травматичний досвід?
🌔 Чи «перемагає» реальність літературу?

🔗https://youtu.be/Y3eu6jC6jrw?si=fX31kHGmq3uAYyuk // 39 хв

Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #балкани

У межах нашої підтримки безстрокового збору команди філософа Володимира Єрмоленка оголошуємо розіграш трьох примірників "Сотворення світу".

Ця книжка — розмова Тетяни Терен, журналістки й колишньої очільниці Українського ПЕНу, з письменником Тарасом Прохаськом. На її сторінках співрозмовники конструюють власну реальність і заповнюють її найсуттєвішим.

Аби виграти:

🌔 Зробіть донат від 100 гривень на придбання автівок для Сил оборони за реквізитами монобанки.

🌔 Просимо також поділіться цим дописом і посиланням у сториз. Це необов'язкова умова, проте більше переглядів — більше донатів на військо.

За найбільший донат ви гарантовано отримаєте книгу. Ще двох переможців визначимо випадковим чином. Результати оголосимо на нашій сторінці в інстаграм 26 березня.

Три примірники й три переможці — шанси на виграш високі. Доєднуйтеся!

Ми дякуємо Українському ПЕНу за ці книжки для розіграшу й підтримку нашого проєкту.

Навесні, коли ми прагнемо дорівнятися до всього живого, що множиться, творімо світ довкола нас.

22 березня (субота) о 18:00 у просторі наших партнерів PEN Ukraine відбудеться літературно-музичний квартирник «Як звучить Вінниця».

Літературні твори читатимуть: Юлія Броварна, Олександр Вешелені, Катерина Калитко, Богдан Куценко, Віктор Ошовський, Костянтин Сігов, Сергій Шкабара.

Музичну атмосферу створюватиме Kyiv Philosophy Band у складі: Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Вадим Менжулін та Микола Сіома. Спеціальні музичні гості – гурт “Очеретяний кіт”.

Умови участі: Довільний благодійний внесок.

У рамках цього заходу традиційно підтримуємо збір для закупівлі автівок та необхідних речей для ЗСУ.

📍Місце: простір PEN Ukraine, Київ, вул. Лук’янівська, 14а (метро “Контрактова площа”)
🕢 Час: 18:00, 22 березня
📬 Реєстрація

Вибране з відеоесе Іллі Рудійка про те, чи рятує мистецтво від війни:

🔸”У балканських текстах дуже часто є «промінчик надії», який дуже часто асоціюється з мистецтвом”.

🔸”В умовах концтабору література не працює”.

🔸”Мистецький акт, мистецька практика не працює в умовах війни”.

🔸”Шляхи літератури незбагненні. Вона не завжди працює так, як нам того хочеться, або так, як нам того треба. А тому й використовувати літературу як інструмент спротиву у контексті війни не завжди вдається”.

🔸”Хай який талановитий буде оркестр, він не зможе переграти артилерійську канонаду”.

🔸”Війни таки не однакові, і вони різняться, як і наші контексти теж різняться”.

🔸”Література вже не може вмістити в собі той масштаб трагедії, яка відбувається з нами, реалії нашого сьогодення, про основоположні речі. А що є основоположним під час війни? Зберегти життя і забрати життя. Література ж не здатна ані на перше, ані на друге”.

#цитатки

​​Навіщо читати любовні романи // Відеоесе Юлії Типусяк (ПРОЛІТ)

Книжкова блогерка і авторка YouTube-каналу «ПРОЛІТ» Юлія Типусяк міркує про значення романтичних сюжетів у літературі.

🌔 Чому любовну прозу так часто асоціюють з «антиінтелектуальним» чтивом?
🌔 Між каноном та романтикою: де місце справжнього жіночого досвіду?
🌔 Наскільки різноманітною є романтична література сьогодні?
🌔 Чи є користь від читання любовних романів?

🔗 https://youtu.be/1OweGCZyUb0?si=aIy_hTRQD0AehSwo // 16 хв

Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст

#конструктив #відеоесе
#епізод #романтика