Ділимося порадами Олени Пелешенко:
1. Що порадите почитати?
Я б звернула увагу на «Матінку Макрину» Яцека Денеля, присвячену реальній містифікації ХІХ ст. про ігуменю монастиря василіянок.
2. Порадьте виставу, яку варто відвідати.
Із радістю ще раз пішла б на «Фрекен Жюлі» в Молодому театрі за Авґустом Стрінберґом: люблю цей текст (він ще дуже нагадує «Осінню казку» Лесі Українки) і люблю модерну драму.
3. Порадьте улюблений подкаст.
Порадила б подкаст «Велика Хартія: вольності та їхні вороги», який досліджує, як історія, культура та право формують наше розуміння свободи. І «Високу полицю» – бо це розмови з цікавими українськими інтелектуалами про цікаві книжки, цього багато не буває.
4. Порадьте серіал.
На серіали (навіть хороші) чомусь не вистачає терплячості. А щодо фільмів, ось «Носферату» Роберта Еґґерса зайшов: історія «Дракули» Брема Стокера на тлі Німеччини 1830-х. І «Дике поле» по «Ворошиловграду» Жадана люблю.
Дивіться відеоесе пані Олени про те, як ми мріємо про ідеальний світ.
#поради
1. Що порадите почитати?
Я б звернула увагу на «Матінку Макрину» Яцека Денеля, присвячену реальній містифікації ХІХ ст. про ігуменю монастиря василіянок.
2. Порадьте виставу, яку варто відвідати.
Із радістю ще раз пішла б на «Фрекен Жюлі» в Молодому театрі за Авґустом Стрінберґом: люблю цей текст (він ще дуже нагадує «Осінню казку» Лесі Українки) і люблю модерну драму.
3. Порадьте улюблений подкаст.
Порадила б подкаст «Велика Хартія: вольності та їхні вороги», який досліджує, як історія, культура та право формують наше розуміння свободи. І «Високу полицю» – бо це розмови з цікавими українськими інтелектуалами про цікаві книжки, цього багато не буває.
4. Порадьте серіал.
На серіали (навіть хороші) чомусь не вистачає терплячості. А щодо фільмів, ось «Носферату» Роберта Еґґерса зайшов: історія «Дракули» Брема Стокера на тлі Німеччини 1830-х. І «Дике поле» по «Ворошиловграду» Жадана люблю.
Дивіться відеоесе пані Олени про те, як ми мріємо про ідеальний світ.
#поради
❤9
Вибране з відеоесе Олени Пелешенко про те, як ми мріємо про ідеальний світ:
🔸"Людям хочеться вірити, що можливо повернути золотий вік, коли і трава була зеленіша, і життя безтурботнішим, а людина жила в гармонії з іншими людьми та довкіллям".
🔸"Межі між утопією та антиутопією часом не такі очевидні".
🔸"Утопія виникає з примітивних міфів, покликаних зазирнути в минуле людського роду або за межі смерті".
🔸"Людям, звісно, набридало залежати від примх богів чи сил природи, тому, щойно це стає інтелектуально можливим, вони починають проектувати образи островів блаженних в поцейбічне недалеке майбутнє, а не в загробне життя".
🔸"Утопія завжди політична й протиставляє власне суспільство письменника більш бажаному суспільству".
🔸"Через фантастику автори попереджали про небезпеки тоталітаризму, створюючи сатиричні образи антагоністичних суспільств, зокрема під маскою тоталітарних режимів".
#цитатки
🔸"Людям хочеться вірити, що можливо повернути золотий вік, коли і трава була зеленіша, і життя безтурботнішим, а людина жила в гармонії з іншими людьми та довкіллям".
🔸"Межі між утопією та антиутопією часом не такі очевидні".
🔸"Утопія виникає з примітивних міфів, покликаних зазирнути в минуле людського роду або за межі смерті".
🔸"Людям, звісно, набридало залежати від примх богів чи сил природи, тому, щойно це стає інтелектуально можливим, вони починають проектувати образи островів блаженних в поцейбічне недалеке майбутнє, а не в загробне життя".
🔸"Утопія завжди політична й протиставляє власне суспільство письменника більш бажаному суспільству".
🔸"Через фантастику автори попереджали про небезпеки тоталітаризму, створюючи сатиричні образи антагоністичних суспільств, зокрема під маскою тоталітарних режимів".
#цитатки
❤8
Як літературна Нобелівка підкорила світ // Відеоесе Богдани Романцової
Літературна критикиня Богдана Романцова міркує про тренди Нобелівської премії у книжковій галузі.
🌔 До чого призвели 123 роки суперечок навколо літератури?
🌔 Від засилля білих англійців до різноманіття лавреатів і лавреаток — як змінювалася премія.
🌔 Хто може дістати Нобелівку сьогодні?
🔗 https://youtu.be/CK6LjoeYNEg?si=ge9GfbEPBGvvUrfF // 15 хв
Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #нобелівка
Літературна критикиня Богдана Романцова міркує про тренди Нобелівської премії у книжковій галузі.
🌔 До чого призвели 123 роки суперечок навколо літератури?
🌔 Від засилля білих англійців до різноманіття лавреатів і лавреаток — як змінювалася премія.
🌔 Хто може дістати Нобелівку сьогодні?
🔗 https://youtu.be/CK6LjoeYNEg?si=ge9GfbEPBGvvUrfF // 15 хв
Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #нобелівка
❤8
Вибране з відеоесе Богдани Романцової про те, як літературна Нобелівка підкорила світ:
🔸“Скандали є неодмінною частиною Нобелівської премії з літератури, тому що коли йдеться про естетику, не існує точних критеріїв. Якщо у фізиці чи хімії спільнота вчених може спробувати виміряти або спрогнозувати потенційну корисність відкриття, то з літературою цей критерій не працює”.
🔸“У 1920-х і 1930-х Нобелівську премію почали давати не за абстрактний вселюдський гуманізм, а за втілення в книжці національних особливостей”.
🔸“У 1970-ті – 1980-ті Нобелівка розширює кордони, заштриховує на карті нові країни, вивчає маловідомі культури — охоплює світ критеріями спільного канону”.
🔸“ХХІ століття — найскладніший час для прогнозів. Нобелівське журі цього періоду намагається охопити якомога ширше коло жанрів, національних літератур і тем. У тренді розмаїття”.
🔸“Самі критерії літератури повсякчас трансформуються. Ідеться не про швидку революцію, а про повільну та лагідну літературну експансію”.
#цитатки
🔸“Скандали є неодмінною частиною Нобелівської премії з літератури, тому що коли йдеться про естетику, не існує точних критеріїв. Якщо у фізиці чи хімії спільнота вчених може спробувати виміряти або спрогнозувати потенційну корисність відкриття, то з літературою цей критерій не працює”.
🔸“У 1920-х і 1930-х Нобелівську премію почали давати не за абстрактний вселюдський гуманізм, а за втілення в книжці національних особливостей”.
🔸“У 1970-ті – 1980-ті Нобелівка розширює кордони, заштриховує на карті нові країни, вивчає маловідомі культури — охоплює світ критеріями спільного канону”.
🔸“ХХІ століття — найскладніший час для прогнозів. Нобелівське журі цього періоду намагається охопити якомога ширше коло жанрів, національних літератур і тем. У тренді розмаїття”.
🔸“Самі критерії літератури повсякчас трансформуються. Ідеться не про швидку революцію, а про повільну та лагідну літературну експансію”.
#цитатки
❤8
Ділимося порадами Богдани Романцової:
1. Що порадите почитати?
Джошуа Коен ”Сімейство Нетаньягу". Одного разу до критика Гарольда Блума влаштовуватися на роботу в університет приїхав Бенціон Нетаньягу. Із цього вийшла одна смішна історія і один Пулітцерівський роман, який я тепер усім раджу.
2. Порадьте улюблений ютюб-канал.
”Бігус.інфо”. Десь в іншому житті я займаюся розслідуваннями і завдаю реальних змін. А в цьому я патронка чудового журналістського каналу, що ловить на гарячому корупціонерів в Україні і навіть за кордоном. Реальний приклад того, як слово змінює світ.
3. Порадьте виставу, яку варто відвідати.
Виставка премії Пінчук-артцентру 2025. Молоді митці творять ніжні, чутливі роботи про свободу і крихкість. Навіть якщо нічого не сподобається, наштовхне на роздуми.
4. Порадьте серіал.
”Severance”. Серіал про роботу, яка стає місцем самореалізації, спротиву і диктатури. Раджу всім працеголікам, як я сама.
Дивіться відеоесе пані Богдани про те, як літературна Нобелівка підкорила світ.
#поради
1. Що порадите почитати?
Джошуа Коен ”Сімейство Нетаньягу". Одного разу до критика Гарольда Блума влаштовуватися на роботу в університет приїхав Бенціон Нетаньягу. Із цього вийшла одна смішна історія і один Пулітцерівський роман, який я тепер усім раджу.
2. Порадьте улюблений ютюб-канал.
”Бігус.інфо”. Десь в іншому житті я займаюся розслідуваннями і завдаю реальних змін. А в цьому я патронка чудового журналістського каналу, що ловить на гарячому корупціонерів в Україні і навіть за кордоном. Реальний приклад того, як слово змінює світ.
3. Порадьте виставу, яку варто відвідати.
Виставка премії Пінчук-артцентру 2025. Молоді митці творять ніжні, чутливі роботи про свободу і крихкість. Навіть якщо нічого не сподобається, наштовхне на роздуми.
4. Порадьте серіал.
”Severance”. Серіал про роботу, яка стає місцем самореалізації, спротиву і диктатури. Раджу всім працеголікам, як я сама.
Дивіться відеоесе пані Богдани про те, як літературна Нобелівка підкорила світ.
#поради
❤6
Як перекручують історію в окупації // Відеоесе Віталія Побережного
Дослідник політики памʼяті Віталій Побережний міркує про те, як Росія використовує історію у війні з Україною.
🌔 Навіщо російська пропаганда ділить українців на «добрих» і «злих»?
🌔 Як маніпуляції памʼяттю впливають на мобілізацію в Росії?
🌔 На яких міфах тримається путінська імперія?
🌔 Підміна памʼяті на тимчасово окупованих територіях: чому окупанти вибірково нищать памʼятники українським керманичам?
🔗 https://youtu.be/ZZ5O3iJt3Q8?si=WulxVCat7d3IHYZg // 18 хв
Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #пропаганда
Дослідник політики памʼяті Віталій Побережний міркує про те, як Росія використовує історію у війні з Україною.
🌔 Навіщо російська пропаганда ділить українців на «добрих» і «злих»?
🌔 Як маніпуляції памʼяттю впливають на мобілізацію в Росії?
🌔 На яких міфах тримається путінська імперія?
🌔 Підміна памʼяті на тимчасово окупованих територіях: чому окупанти вибірково нищать памʼятники українським керманичам?
🔗 https://youtu.be/ZZ5O3iJt3Q8?si=WulxVCat7d3IHYZg // 18 хв
Слідкуйте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #пропаганда
❤🔥9❤1
Запрошуємо відвідати подію про дизайн від наших партнерів.
Як говорити про реальність мовою дизайну? Як з ідеї народжуються візуальні образи, які стають підтримкою й надією, доносять голос України до світу?
Під час розмови гості покажуть приклади сильних креативів. Ви зможете роздивитися й придбати Telegraf — артбуки про сучасну українську візуальну культуру в часи війни.
🌔 Анна Карнаух — журналістка, головна редакторка Projector Publishing.
🌔 Артем Гусєв — дизайнер, ілюстратор, засновник Gusev Art Lab, член клубу артдиректорів України ADC*UA.
🌔 Гліб Капоріков — графічний і книжковий дизайнер, креативний директор Projector Publishing та артбуків Telegraf.
📍Місце: PEN Ukraine, Київ, вул. Лук’янівська, 14а (м. «Контрактова площа»);
📆 Час: 17 квітня (четвер) о 18:30;
🔗 Реєстрація.
Як говорити про реальність мовою дизайну? Як з ідеї народжуються візуальні образи, які стають підтримкою й надією, доносять голос України до світу?
Під час розмови гості покажуть приклади сильних креативів. Ви зможете роздивитися й придбати Telegraf — артбуки про сучасну українську візуальну культуру в часи війни.
🌔 Анна Карнаух — журналістка, головна редакторка Projector Publishing.
🌔 Артем Гусєв — дизайнер, ілюстратор, засновник Gusev Art Lab, член клубу артдиректорів України ADC*UA.
🌔 Гліб Капоріков — графічний і книжковий дизайнер, креативний директор Projector Publishing та артбуків Telegraf.
📍Місце: PEN Ukraine, Київ, вул. Лук’янівська, 14а (м. «Контрактова площа»);
📆 Час: 17 квітня (четвер) о 18:30;
🔗 Реєстрація.
❤🔥9
Вибране з відеоесе Віталія Побережного про те, як перекручують історію в окупації:
🔸”Велика Вітчизняна війна є центральним всеросійським міфом, до того ж, украй емотивним”.
🔸”Через ототожнення з таким сильним міфом «СВО» теж набуває всезагальної ваготи, а праця на перемогу і відданість Батьківщині стають негласним обов’язком усіх росіян, як і за 80 років до цього”.
🔸”Путінський міф маніпулює родинною пам’яттю про Велику Вітчизняну війну, експлуатуючи її для приманювання добровольців”.
🔸”Для російського ґранднаративу постаті української історії діляться на «добрих» і «злих». Постать потрапляє до одного чи іншого табору залежно від її взаємин із Москвою та ставлення до російського культурного та інтелектуального поля”.
🔸”Росія перетворює минуле на священну сутність. Час перестає бути лінійним — він закільцьовується. Відтак не історія підвладна людині, а людина має коритися під ваготою історії як метафізичної сутності”.
#цитатки
🔸”Велика Вітчизняна війна є центральним всеросійським міфом, до того ж, украй емотивним”.
🔸”Через ототожнення з таким сильним міфом «СВО» теж набуває всезагальної ваготи, а праця на перемогу і відданість Батьківщині стають негласним обов’язком усіх росіян, як і за 80 років до цього”.
🔸”Путінський міф маніпулює родинною пам’яттю про Велику Вітчизняну війну, експлуатуючи її для приманювання добровольців”.
🔸”Для російського ґранднаративу постаті української історії діляться на «добрих» і «злих». Постать потрапляє до одного чи іншого табору залежно від її взаємин із Москвою та ставлення до російського культурного та інтелектуального поля”.
🔸”Росія перетворює минуле на священну сутність. Час перестає бути лінійним — він закільцьовується. Відтак не історія підвладна людині, а людина має коритися під ваготою історії як метафізичної сутності”.
#цитатки
❤9
Ділимося порадами Віталія Побережного:
1. На яку книжку варто звернути увагу цієї весни?
Дмитра Крапивенка. З нетерпінням чекаю на вихід книжки «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка. Це збірки есеїв, у якій автор розповідає про культуру, політики, звички та інші явища, що притаманні українському війську.
2. Порадьте ютюб-канал:
Люблю дивитися Kurzgesagt (з німецької – «коротко кажучи»). Це ютюб-канал німецької анімаційної студії, що створює захопливі науково-популярні відео у стилі flat design. Вони розповідають про зміни клімату, фізичне здоров’я, космічні відкриття та численні інші цікаві теми. Усі відео ґрунтовані на найактуальніших наукових дослідженнях.
3. Що порадите подивитися?
Нещодавно дивився «Камінний Хрест» (1968) Леоніда Осики. Надзвичайно цікавий і промовистий зразок українського радянського кіно. Фільм є вкрай химерним переплетінням глибинної поетики питомо українського змісту та радянської пропаганди.
Дивіться відеоесе пана Віталія про те, як перекручують історію в окупації.
#поради
1. На яку книжку варто звернути увагу цієї весни?
Дмитра Крапивенка. З нетерпінням чекаю на вихід книжки «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка. Це збірки есеїв, у якій автор розповідає про культуру, політики, звички та інші явища, що притаманні українському війську.
2. Порадьте ютюб-канал:
Люблю дивитися Kurzgesagt (з німецької – «коротко кажучи»). Це ютюб-канал німецької анімаційної студії, що створює захопливі науково-популярні відео у стилі flat design. Вони розповідають про зміни клімату, фізичне здоров’я, космічні відкриття та численні інші цікаві теми. Усі відео ґрунтовані на найактуальніших наукових дослідженнях.
3. Що порадите подивитися?
Нещодавно дивився «Камінний Хрест» (1968) Леоніда Осики. Надзвичайно цікавий і промовистий зразок українського радянського кіно. Фільм є вкрай химерним переплетінням глибинної поетики питомо українського змісту та радянської пропаганди.
Дивіться відеоесе пана Віталія про те, як перекручують історію в окупації.
#поради
❤6
Яким середньовіччя було насправді // Відеоесе Стефанії Демчук
Історикиня Стефанія Демчук міркує про те, як за популярними історіями про середньовіччя упізнати істинну реальність цієї доби.
🌔 До джерел: як вхопити «сутність» епохи, якщо про неї фіксувалося не все?
🌔 Звідки взявся міф про «темні» віки?
🌔 Як середньовічні сюжети пронизують сучасні кіно та літературу?
🌔 Які уявлення про середньовіччя нам навіяли?
🔗 https://youtu.be/4z_Rv_aHEJQ?si=EGGP6LvWkkhASP2_ // 22 хв
Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #середньовіччя
Історикиня Стефанія Демчук міркує про те, як за популярними історіями про середньовіччя упізнати істинну реальність цієї доби.
🌔 До джерел: як вхопити «сутність» епохи, якщо про неї фіксувалося не все?
🌔 Звідки взявся міф про «темні» віки?
🌔 Як середньовічні сюжети пронизують сучасні кіно та літературу?
🌔 Які уявлення про середньовіччя нам навіяли?
🔗 https://youtu.be/4z_Rv_aHEJQ?si=EGGP6LvWkkhASP2_ // 22 хв
Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #середньовіччя
❤13
Вибране з відеоесе Стефанії Демчук про те, яким середньовіччя було насправді:
🔸“Ми не можемо відновити минуле в його об’єктивності, бо об’єктивності не існує. Кожна людина має свій погляд, переконання, можливості й обмеження, які впливають на відбір даних та висновки, які вона з них робить. Чи це означає, що ми взагалі не маємо прагнути наблизитися до сутності минулої реальності? Аж ніяк”.
🔸“Крім того, що відбулося, минуле є набором ідей, бажань, страхів, прагнень — тобто уявлень та емоцій”.
🔸“Коли ми читаємо одне окреме джерело, треба враховувати, що воно висвітлює не весь спектр позицій, не всю реальність — лише маленьку її частину”.
🔸“Ідея виключно серйозного середньовіччя дуже імпонує ХХ і ХХІ століттям. Нерідко можна зустріти твердження про тотальний контроль Церкви над життям парафіян та аскетичну релігійність останніх. Нам зручно творити бінарні опозиції світського/вільного/веселого та релігійного/контрольованого/суворого. Але ця парадигма не працює для середньовічної доби”.
🔸“Світло й темрява середньовіччя стають дзеркалом нашої сучасності — у цьому й полягає причина постійного «повернення» середньовіччя в культурі, запорука «нових темних віків»”.
#цитатки
🔸“Ми не можемо відновити минуле в його об’єктивності, бо об’єктивності не існує. Кожна людина має свій погляд, переконання, можливості й обмеження, які впливають на відбір даних та висновки, які вона з них робить. Чи це означає, що ми взагалі не маємо прагнути наблизитися до сутності минулої реальності? Аж ніяк”.
🔸“Крім того, що відбулося, минуле є набором ідей, бажань, страхів, прагнень — тобто уявлень та емоцій”.
🔸“Коли ми читаємо одне окреме джерело, треба враховувати, що воно висвітлює не весь спектр позицій, не всю реальність — лише маленьку її частину”.
🔸“Ідея виключно серйозного середньовіччя дуже імпонує ХХ і ХХІ століттям. Нерідко можна зустріти твердження про тотальний контроль Церкви над життям парафіян та аскетичну релігійність останніх. Нам зручно творити бінарні опозиції світського/вільного/веселого та релігійного/контрольованого/суворого. Але ця парадигма не працює для середньовічної доби”.
🔸“Світло й темрява середньовіччя стають дзеркалом нашої сучасності — у цьому й полягає причина постійного «повернення» середньовіччя в культурі, запорука «нових темних віків»”.
#цитатки
❤8
Ділимося порадами Стефанії Демчук:
1. Що порадите почитати?
Раджу «Збірку для кухмістера» під редакцією Ярослава Думановського та Світлани Булатової. Це переклад кулінарного манускрипту 1757 року, який також містить фрагменти нині втраченого рецептурника XVI століття. Ця книга – суцільна гастрономічна та візуальна насолода!
2. Порадьте улюблений ютюб-канал.
Дуже раджу «Пороблено», подкаст моїх чудових колег Дар’ї Анцибор та Анни Ніколаєвої. Разом з гостями вони дозволяють нам зануритися у світ української традиційної культури, не втрачаючи наукового ґрунту під ногами.
3. Порадьте виставу, якк варто відвідати.
Сама піду і вам раджу виставку «Дерево життя», яка триватиме до 25 травня в Національному музеї декоративного мистецтва (у Києво-Печерській Лаврі). Співкураторками виставки виступили Анна Гудімова, Ксенія Башуцька, Олена Брайченко, які підібрали для глядачів різноманітні ужиткові предмети і твори мистецтва – пасківники, посуд, писанки, дерев'яні форми для сирної паски, картини та фото, які створять справді великодній настрій!
4. Порадьте кіно.
Раджу фільм «Мій карпатський дідусь» (2023). Водночас просте, глибоке і зворушливе кіно про складні ідентичності та важливість свого коріння.
Дивіться відеоесе пані Стефанії про те, яким середньовіччя було насправді.
#поради
1. Що порадите почитати?
Раджу «Збірку для кухмістера» під редакцією Ярослава Думановського та Світлани Булатової. Це переклад кулінарного манускрипту 1757 року, який також містить фрагменти нині втраченого рецептурника XVI століття. Ця книга – суцільна гастрономічна та візуальна насолода!
2. Порадьте улюблений ютюб-канал.
Дуже раджу «Пороблено», подкаст моїх чудових колег Дар’ї Анцибор та Анни Ніколаєвої. Разом з гостями вони дозволяють нам зануритися у світ української традиційної культури, не втрачаючи наукового ґрунту під ногами.
3. Порадьте виставу, якк варто відвідати.
Сама піду і вам раджу виставку «Дерево життя», яка триватиме до 25 травня в Національному музеї декоративного мистецтва (у Києво-Печерській Лаврі). Співкураторками виставки виступили Анна Гудімова, Ксенія Башуцька, Олена Брайченко, які підібрали для глядачів різноманітні ужиткові предмети і твори мистецтва – пасківники, посуд, писанки, дерев'яні форми для сирної паски, картини та фото, які створять справді великодній настрій!
4. Порадьте кіно.
Раджу фільм «Мій карпатський дідусь» (2023). Водночас просте, глибоке і зворушливе кіно про складні ідентичності та важливість свого коріння.
Дивіться відеоесе пані Стефанії про те, яким середньовіччя було насправді.
#поради
❤8
У рамках кіноклубу DocudaysUA при Українському ПЕН відбудеться перегляд німецько-бразильської стрічки "Чистильники".
Фільм про межі цензури й про тих, хто вирішує долю інтернет-контенту. Як і чому "небажаний вміст" залишається чи зникає з мережі? Які фізичні й емоційні наслідки має робота "чистильників"?
Ви матимете змогу взяти участь в обговоренні стрічки з іншими учасниками, модераторкою клубу Алісою Бондаренко та запрошеним гостем — експертом із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігорем Розкладаєм.
Доєднуйтеся до відвертої розмови про тіньовий бік інтернету.
❗️Важливо: фільм містить сцени насильства та інший травматичний контент
📆 25 квітня о 19:00
📍Простір PEN Ukraine
🖇 Реєстрація
Фільм про межі цензури й про тих, хто вирішує долю інтернет-контенту. Як і чому "небажаний вміст" залишається чи зникає з мережі? Які фізичні й емоційні наслідки має робота "чистильників"?
Ви матимете змогу взяти участь в обговоренні стрічки з іншими учасниками, модераторкою клубу Алісою Бондаренко та запрошеним гостем — експертом із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігорем Розкладаєм.
Доєднуйтеся до відвертої розмови про тіньовий бік інтернету.
❗️Важливо: фільм містить сцени насильства та інший травматичний контент
📆 25 квітня о 19:00
📍Простір PEN Ukraine
🖇 Реєстрація
❤🔥5❤3
Якби історія склалася інакше // Відеоесе Михайла Назаренка
Літературознавець Михайло Назаренко міркує про те, як інакше могла б піти світова й національна історія.
🌔 Чи справді історія не має умовного способу?
🌔 Чому деякі письменники та історики сумніваються, що ми живемо в «кращому з можливих світів»?
🌔 Як альтернативні сюжети набувають популярності в кризові часи?
🌔 Що історія подій, які не відбулися, може розповісти нам про сучасність?
🔗 https://youtu.be/KgIG2t-vgv0?si=EW0igE7JZ669l1el // 35 хв
Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #альтернативна_історія
Літературознавець Михайло Назаренко міркує про те, як інакше могла б піти світова й національна історія.
🌔 Чи справді історія не має умовного способу?
🌔 Чому деякі письменники та історики сумніваються, що ми живемо в «кращому з можливих світів»?
🌔 Як альтернативні сюжети набувають популярності в кризові часи?
🌔 Що історія подій, які не відбулися, може розповісти нам про сучасність?
🔗 https://youtu.be/KgIG2t-vgv0?si=EW0igE7JZ669l1el // 35 хв
Стежте за нами в інших соцмережах:
фб | інст | х | тікток | подкаст
#конструктив #відеоесе
#епізод #альтернативна_історія
❤🔥6❤3