Спільне | Commons
1.54K subscribers
324 photos
18 videos
3 files
1.43K links
Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру
Сайт: http://commons.com.ua/uk/
YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal

Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal
Download Telegram
Фото зустрічей українських мігранток-доглядальниць у Польщі в рамках проєкту художниці Марти Романків «Можеш на мене розраховувати».
У рамках нашого спецпроєкту, спрямованого на пошуки справедливого енергетичного переходу, ми, як і решта світу, звернулися до водню. І дійшли суперечливих висновків.

Чому
❗️ Бо з одного боку, саме цю речовину, продуктом згоряння якої є чиста вода, наразі вважають основною альтернативою викопним паливам.

❗️ З іншого — деякі зі способів виробництва водню самі спричиняють викиди вуглецю. Інші ж — вимагають дорогих технологій, які недоступні для країн зі слабкою економікою.

☄️ Чи є перспективи вирішення цієї задачки з зірочкою, чи зможе водень врятувати світ і чи варто Україні робити стратегічну ставку на нього — детально досліджувала Марина Ларіна
Рівно 1️⃣0️⃣ років тому в казахстанському місті Жанаозен сталася трагічна подія — поліція відкрила вогонь по робітниках — учасниках страйку в нафтогазовій компанії «КазМунайГаз».
За офіційними даними тоді загинуло 16 людей, за неофіційними — до 70, десятки отримали поранення. 37 учасників страйку засудили до кримінальної відповідальності.
Ці репресії стали відповіддю на один із наймасовіших страйкових рухів у пострадянській історії. Бунт робітників спричинив таку параною серед казахської еліти, що після його придушення уряд вдався до безпрецедентного тиску на профспілковців, політичну опозицію та журналістів. До кінця 2012 року багато скромних демократичних здобутків попередніх двох десятиліть було скасовано.
📌 До десятиріччя тих подій нагадуємо про статтю Ґабріеля Леві, в якій він переказує історію страйку 2011 року і репресій після нього.
😢 Гадаємо, багатьох із вас також неприємно вразила новина про дозвіл столичної влади побудувати ТРЦ на місці книжкового ринку на Петрівці.

📚 Адже утворений наприкінці 90-х років буквально на асфальті й бананових ящиках ринок став для киян/ок особливим місцем. Хтось приходив/ла сюди потинятися рядами й погортати обкладинки, інші — за дешевими книжками, комусь щастило вишукувати рідкісні видання. Ну, а головне, за що всі ми любимо «Букініст» — це за створений громадський простір для зустрічей і спілкування людей.

Чи не єдиним аналогом такого легендарного київського явища можна назвати книжкові ятки вздовж Сени в Парижі, яким у 1992 р. було надано статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Нашому ж ринку на Петрівці в найближчій перспективі, на жаль, світить лише статус парковки 🤦🏻‍♀️

Детальніше про те, чому книжковий ринок кращий за ТРЦ, читайте в матеріалі Тетяни Ганжі й Марії Петренко.
✔️Курс на національну самоідентифікацію в галузі освіти
✔️ 12-бальна система
✔️ 12-річне навчання
✔️ Зовнішнє незалежне оцінювання
✔️ Укладання трирічних трудових договорів із педагогічними працівниками/цями, які досягли пенсійного віку
✔️ Нова українська школа
✔️ Ноутбук кожному/їй вчителю/ці до 2023 року

І все не туди 😭

Що ж не так з українською освітньою політикою і чому всі «покращення», які робляться протягом 30 років, призвели лише до кадрового голоду, вже традиційних осінніх масових акцій освітян_ок, незаліку ЗНО з математики третиною учениць/ів, дискримінації та системного гаплику ➡️ читайте в статті Олексія Гавриленка.
Ми здогадувалися, але такого усе-таки не очікували 👀

Досліджуючи умови праці у франшизних закладах харчування, соціологиня Уляна Терещенко провела низку інтерв’ю, з яких ми дізналися 👇
☕️ що в «Аромакаві» люди працюють без оформлення, а про звільнення їх повідомляють у sms. Також тут діє незаконна система штрафів, розписана на кількох десятках сторінок;
🥐 у львівській мережі і-fest за умовами договору підряду немає фіксованої місячної ставки, а отже — немає й оплати на час лікарняного чи відпустки;
🍟 у McDonald’s необхідно імітувати будь-яку діяльність, навіть за відсутності відвідувачок, а зарплата залежить від того, хороший чи поганий менеджер працює на зміні.

Подібні умови праці часто часто подають під соусом гнучкості, зручності й швидкого підробітку. Хто б сумнівався: люди, які працюють у таких умовах, є дуже «зручними» для роботодавців 😡

Якщо ви думаєте, що тут ми описали найгірше, то ні. Читайте статтю й хоча б спробуймо бути уважними до людей, у яких купуємо каву.
До теми захисту трудових прав: хто з вас працюватиме на новорічні вихідні? 🎄
Anonymous Poll
24%
Які вихідні?
29%
Не планую, але хто зна
28%
Працюю з дому над відром олів‘є
18%
Дайте мені вихідний від своїх запитань!
🎄 Ми довго обирали, що подарувати вам під ялиночку. І зрештою вирішили, що ненудне роз’яснення того, як працює ринок газу та звідки у нас такі платіжки за опалення, точно сподобається усім!

Формат подарунка поки залишаємо в секреті, але натякаємо, що до справи залучені пінгвіни 🐧 Опублікуємо все зовсім скоро. Не пропустіть, бо вийшло класно!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
40 гривень за куб газу замість 8 — така халепа в платіжках пророкується нам із травня 2022 💔 Сподіваємося, що цього не станеться, але пильності не втрачаємо!

Тож доки держава «морозиться», відповідь на питання 👉 чому ціноутворення за газ може повернутися до людей не найкращим боком, — нам вирішили дати пінгвіни й батареї. Зафільмували всю схему в гостросюжетний мультик. І головне — не забули додати до неї план порятунку.

⚡️ Дивіться, розбирайтеся й розпалюйте свою класову солідарність!
🔥3👍1👎1
🎅 Якщо ви читаєте «Спільне» то, вочевидь, знаєте, як ми любимо розбиратися із проблемами навколишньої реальності. Проте сьогодні, підводячи підсумки року, ми експертно заявляємо, що 2021 приніс нам усе-таки і багато хорошого!

Звичайно, що це хороше ховається десь у локальному, затишному, особистому й інтимному. Та саме ці сфери створюють міцне підґрунтя нагошо повсякдення, дають сили витримувати халепу глобальних масштабів та робити якісь кроки для її вирішення.

Тож дякуємо вам за ці кроки, підтримку, солідарність і небайдужість!

Гарних свят! 💜💜
5🔥2
Ви там як? 👋🏼

Вирішили поцікавитися, бо вже скучили за вами у 2022-му. І з цього приводу збираємося розпочати безжальний святковий спам із привітаннями та порадами «що почитати під олів’є» від нашої редакційної команди.

Тож ловіть перший новорічний «привіт!» від Тараса Білоуса.

«Хотілося побажати всім миру. Та, на жаль, справдиться це побажання чи ні, майже не залежатиме від нас цього року. Тому зичу витримки й прочитання статті про політичне життя минулорічної ювілярки Лесі Українки. Адже саме ця письменниця й громадська діячка, навіть всупереч своїй хворобі, могла “крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись”. Боюсь, нині таке вміння нам не завадить».
🍷 Це Денис Горбач із побажаннями класової свідомості та рекомендаціями до списку маст-рід у новому році ☝️

«Перебуваючи в епіцентрі геополітичних конфліктів, легко піддатися спокусі приєднатися до того чи іншого табору. Особливо якщо правлячий клас твоєї чи якоїсь іншої країни зробить за тебе всю найважчу роботу.

Гарною вакциною проти всього цього може бути інтерв'ю Вівека Чіббера з історичною ретроспективою альянсів, які ніде не закінчились успіхом прогресивних сил. Описаний у ньому досвід свідчить, що розраховувати слід лише на власні сили, якими б незначними вони зараз не видавалися».

Тож відпочивайте й набирайтеся сил 😉
8👍3
❤️ «У новому році я бажаю всім турботи й піклування, які нібито нічого не створюють і яких неможливо осягнути логікою ринку. Турботи й піклування, які виносяться на периферію капіталізму».

Навіть нема чого додати до таких чудових побажань Оксани Дутчак. Хіба що посилання на статтю з дослідженням «оптимізації» та переведення на ринкові рейки сектору соціальної роботи в Україні. Матеріал є показовим свідченням того, що турботу й піклування неможливо «оптимізувати», не втративши їх.

Читайте та не губіть найважливішого 💜
11
Незалежно від того, яке свято святкується, ми невтомно всім і собі бажаємо фемінізму! Тому решта редакції підписується під кожним словом із новорічного привітання нашої авторки Альони Ляшевої:

«Хочу побажати щоб:
💜 у кожної з нас залишилось місце й час на зв'язок із близькими та далекими людьми, на любов до тих, чиї досвіди схожі на наші, і до тих, хто поки нам незрозумілі;
💜 емпатія й солідарність неодмінно вели за собою сміливість довіряти одна одній і врешті-решт об'єднуватися та голосно говорити про себе.

Саме про таку силу визнавати й приймати фундаментальні відмінності в досвідах, виховані патріархатом і капіталізмом, та водночас сміливо долати їх відкритістю та любов’ю говорить «Лівий феміністичний маніфест».

Його й радимо вам прочитати, а також бажаємо втілювати на практиці всі принципи феміністичного руху.
🔥8