🚲 Велосипеди, бензопили, сокири — все це намагаються закупити територіальні центри соціального обслуговування, щоб робити свою роботу і конкурувати за державні кошти. Гроші на точкове «покращення» заклади отримують від громадян, надаючи їм платні соціальні послуги. Безкоштовну соціальну підтримку відтепер зможуть отримати лише найбідніші.
🚧 Чому саме у конкуренції та платних послугах влада бачить шлях до «соціальної держави»? Чи може ринкова логіка вирішити системні проблеми сектору і покращити становище соціальних працівниць? І які наслідки вона матиме для населення?
Читайте про це у статті Наталії Ломоносової.
🚧 Чому саме у конкуренції та платних послугах влада бачить шлях до «соціальної держави»? Чи може ринкова логіка вирішити системні проблеми сектору і покращити становище соціальних працівниць? І які наслідки вона матиме для населення?
Читайте про це у статті Наталії Ломоносової.
Commons
Як оптимізували турботу: філософія та практика реформи соціальних послуг
Реформа соціальних послуг може погіршити становище тих, хто найбільше потребує державної допомоги. Наталія Ломоносова розповідає про основні зміни, що чекають на сферу соціальних послуг, та про те, як це буде впливати на соціальних працівниць та їхніх підопічних.
🔥 Якщо лишити все як є, планета нагріється ще на 2,7° до кінця сторіччя, що викличе нові природні катастрофи. Про те, як цьому запобігти, домовлялись на міжнародній конференції COP26 у Глазго.
◾️ Які кліматичні зобов'язання взяла на себе Україна?
◾️ Чому заможні країни не поспішають підтримувати кліматичні заходи у світі?
◾️ Чому ми не можемо претендувати на 100-мільярдний кліматичний фонд допомоги незаможним країнам і до чого тут радянська економіка?
◾️ Як покращити національну кліматичну політику, не забуваючи про соціальну справедливість?
🚒 Читайте про це в заключній статті Анни Акерманн зі спецпроєкту про клімат, підготовленого в співпраці з Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine.
◾️ Які кліматичні зобов'язання взяла на себе Україна?
◾️ Чому заможні країни не поспішають підтримувати кліматичні заходи у світі?
◾️ Чому ми не можемо претендувати на 100-мільярдний кліматичний фонд допомоги незаможним країнам і до чого тут радянська економіка?
◾️ Як покращити національну кліматичну політику, не забуваючи про соціальну справедливість?
🚒 Читайте про це в заключній статті Анни Акерманн зі спецпроєкту про клімат, підготовленого в співпраці з Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine.
Спільне
Імідж, гроші, вугілля: Україна на глобальній кліматичній арені
Чергові кліматичні переговори в Глазго завершилися. Україна на них зробила кілька гучних заяв та представила нову кліматичну мету, яка передбачає реальне скороченн викидів. Що насправді означає цей захід для нашої країни? Яким є місце України на міжнародній…
Можливо, це найповніший аналіз того, як змінювали трудове законодавство з часів незалежності.
🔨 Спойлер: філософія максимальної свободи для підприємців несе закріпачення й відкидає Україну в позаминулі часи.
Читайте статтю про трудові права зі спецпроєкту про 30 років реформ
➡️ http://laborreforms.tilda.ws/
🔨 Спойлер: філософія максимальної свободи для підприємців несе закріпачення й відкидає Україну в позаминулі часи.
Читайте статтю про трудові права зі спецпроєкту про 30 років реформ
➡️ http://laborreforms.tilda.ws/
Адаптували українською свіжий комікс про результати всесвітніх кліматичних переговорів у Глазго.
🌍 У ньому — про те, як найбагатші країни намагаються зекономити на решті світу навіть перед обличчям екологічної катастрофи, лобіювання видобутку викопного палива й про те, чому нам потрібна соціалізована економіка як альтернатива капіталізму.
🌍 У ньому — про те, як найбагатші країни намагаються зекономити на решті світу навіть перед обличчям екологічної катастрофи, лобіювання видобутку викопного палива й про те, чому нам потрібна соціалізована економіка як альтернатива капіталізму.
Спільне
Зірочка: комікс про кліматичні зміни
Комікс Емми розповідає про нинішню кліматичну кризу. Чи є шанс у людства врятувати планету для наступних поколінь?
⛈️ Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться кампанія #16_днів_проти_насильства. Одна із центральних її тем — домашнє насильство, жертвами якого найчастіше стають жінки.
☔ Як змінювалася політика і практика протидії домашньому насильству в Україні за 30 років? Чи є жінкам куди піти від кривдника? І яку роль у проблемі домашнього насильства відіграє соціально-економічна ситуація?
🟣 Відповіді на ці питання можна знайти у цьогорічному інтерв’ю Оксани Дутчак із феміністкою та однією із засновниць Центру "Жіночі перспективи" Мартою Чумало.
☔ Як змінювалася політика і практика протидії домашньому насильству в Україні за 30 років? Чи є жінкам куди піти від кривдника? І яку роль у проблемі домашнього насильства відіграє соціально-економічна ситуація?
🟣 Відповіді на ці питання можна знайти у цьогорічному інтерв’ю Оксани Дутчак із феміністкою та однією із засновниць Центру "Жіночі перспективи" Мартою Чумало.
Спільне
«Жінка має знати, що їй є куди піти». Розмова з Мартою Чумало про домашнє насильство
Марта Чумало розповідає про те, як Центр «Жіночі перспективи» працює з проблемою насильства, про державну політику й те, як вона змінилася за два десятиліття, про проблеми й перспективи муніципальних притулків, потреби постраждалих і роль соціальної політики.
💰 Марксистські феміністки вбачають витоки насильства над жінками не лише у гендерних стереотипах, але й в сучасній економічній системі. Ця система породжує бідність та катастрофічну нерівність, знецінює жіночу працю.
🌊 Чому прагнення капіталу контролювати ресурси призводять до сплеску насильства над жінками? Яку роль тут відіграють міжнародні фінансові інституції? І чому посилення покарання за це не рятує від епідемії насильства?
🔔 У рамках кампанії #16_днів_проти_насильства шукаємо відповіді на ці питання разом із Сильвією Федерічі.
🌊 Чому прагнення капіталу контролювати ресурси призводять до сплеску насильства над жінками? Яку роль тут відіграють міжнародні фінансові інституції? І чому посилення покарання за це не рятує від епідемії насильства?
🔔 У рамках кампанії #16_днів_проти_насильства шукаємо відповіді на ці питання разом із Сильвією Федерічі.
Спільне
Неоголошена війна: насильство над жінками
Гендерне насильство стає все більш поширеним. Сильвія Федерічі аналізує, як глобалізація та наступ капіталу вливає на ці процеси.
📈 75% трафіку нашого сайту — переходи з пошуковиків. Тож ми не такі залежні від соцмереж і можемо трохи їх покритикувати.
🌐 Більшість соцмереж та інтернет-платформ працюють за принципом «тригер, дія та винагорода», змушуючи нас безкінечно гортати стрічку новин та винагороджувати себе відео з котиками, лайками або палкими дискусіями під статтями (Спільного).
❓ Але чому людство досі не поставило всерйоз питання про регулювання таких платформ? Чому відповідальність за залежність перекладають на користувачів, а не на власників і як можна її зменшити — читайте у статті Майкла Шульсона.
🌐 Більшість соцмереж та інтернет-платформ працюють за принципом «тригер, дія та винагорода», змушуючи нас безкінечно гортати стрічку новин та винагороджувати себе відео з котиками, лайками або палкими дискусіями під статтями (Спільного).
❓ Але чому людство досі не поставило всерйоз питання про регулювання таких платформ? Чому відповідальність за залежність перекладають на користувачів, а не на власників і як можна її зменшити — читайте у статті Майкла Шульсона.
Спільне
Якщо Інтернет викликає залежність, то чому ми не регулюємо його?
Ми часто чуємо про інтернет-залежність. В інтернеті діють механізми, що змушують нас надовго залишатися в соціальних мережах, переходити за посиланнями й переглядати рекламу. Як ми можемо зробити інтернет більш комфортним?
Хто з наших читачів і читачок цікавиться історією робітничого руху? Спеціально для вас ми переклали складний, але дуже ґрунтовний аналіз робіт західної історіографії пролетаріату Льюїса Сіґельбаума.
Читайте і разом з автором розбирайтеся в тому 👇
▪️ куди з історичних досліджень поділося поняття класу й робітничого руху;
▪️ чому захоплення робітничою тематикою змінилося розчаруванням;
▪️ як змінювалося ставлення до категорії класу в радянському дискурсі, та коли певні її функції перейняла національність;
▪️ які теми хвилюють сучасних істориків/кинь праці та як з їх допомогою можна висвітлити прогалини в структурі влади.
Читайте і разом з автором розбирайтеся в тому 👇
▪️ куди з історичних досліджень поділося поняття класу й робітничого руху;
▪️ чому захоплення робітничою тематикою змінилося розчаруванням;
▪️ як змінювалося ставлення до категорії класу в радянському дискурсі, та коли певні її функції перейняла національність;
▪️ які теми хвилюють сучасних істориків/кинь праці та як з їх допомогою можна висвітлити прогалини в структурі влади.
Спільне
Зачарування й розчарування: радянський робітничий клас у західній історіографії
В основі цього есею лежить одне просте питання: «Що сталося з історією радянського робітничого класу?». Які основні тенденції є в історії робітництва? Яку специфіку мають дослідження радянської історії?
Якщо ви не вірите в новорічні дива, то ми поспішаємо переконати вас у зворотному! ✋
Читайте матеріал художниці Марти Ромаків про те, який потужний потенціал для здійснення соціальних і політичних змін має наша уява, надихайтеся, солідаризуйтеся і вимагайте неможливого! ✊
Читайте матеріал художниці Марти Ромаків про те, який потужний потенціал для здійснення соціальних і політичних змін має наша уява, надихайтеся, солідаризуйтеся і вимагайте неможливого! ✊
Спільне
«Можеш на мене розраховувати». Від мистецтва до першої профспілки доглядальниць
Проєкт «Можеш на мене розраховувати» — приклад корисного мистецтва, що не зрікається своєї політичності. Він об'єднав українок, які працюють доглядальницями в Польщі. Марта Романків розповідає про їхній шлях — від обговорень і спільного дозвілля до створення…
Фото зустрічей українських мігранток-доглядальниць у Польщі в рамках проєкту художниці Марти Романків «Можеш на мене розраховувати».
У рамках нашого спецпроєкту, спрямованого на пошуки справедливого енергетичного переходу, ми, як і решта світу, звернулися до водню. І дійшли суперечливих висновків.
Чому ❓
❗️ Бо з одного боку, саме цю речовину, продуктом згоряння якої є чиста вода, наразі вважають основною альтернативою викопним паливам.
❗️ З іншого — деякі зі способів виробництва водню самі спричиняють викиди вуглецю. Інші ж — вимагають дорогих технологій, які недоступні для країн зі слабкою економікою.
☄️ Чи є перспективи вирішення цієї задачки з зірочкою, чи зможе водень врятувати світ і чи варто Україні робити стратегічну ставку на нього — детально досліджувала Марина Ларіна
Чому ❓
❗️ Бо з одного боку, саме цю речовину, продуктом згоряння якої є чиста вода, наразі вважають основною альтернативою викопним паливам.
❗️ З іншого — деякі зі способів виробництва водню самі спричиняють викиди вуглецю. Інші ж — вимагають дорогих технологій, які недоступні для країн зі слабкою економікою.
☄️ Чи є перспективи вирішення цієї задачки з зірочкою, чи зможе водень врятувати світ і чи варто Україні робити стратегічну ставку на нього — детально досліджувала Марина Ларіна
Спільне
Чи врятує водень від кліматичної кризи й економічної залежності України
Кліматична криза й тиск кліматичних рухів по всьому світу змушують уряди шукати альтернативи викопним паливам. Представники промисловості та урядів покладають великі надії на водневі технології та обіцяють, що водень революціонізує енергетику і стане ключовою…
Рівно 1️⃣0️⃣ років тому в казахстанському місті Жанаозен сталася трагічна подія — поліція відкрила вогонь по робітниках — учасниках страйку в нафтогазовій компанії «КазМунайГаз».
❗За офіційними даними тоді загинуло 16 людей, за неофіційними — до 70, десятки отримали поранення. 37 учасників страйку засудили до кримінальної відповідальності.
✊ Ці репресії стали відповіддю на один із наймасовіших страйкових рухів у пострадянській історії. Бунт робітників спричинив таку параною серед казахської еліти, що після його придушення уряд вдався до безпрецедентного тиску на профспілковців, політичну опозицію та журналістів. До кінця 2012 року багато скромних демократичних здобутків попередніх двох десятиліть було скасовано.
📌 До десятиріччя тих подій нагадуємо про статтю Ґабріеля Леві, в якій він переказує історію страйку 2011 року і репресій після нього.
❗За офіційними даними тоді загинуло 16 людей, за неофіційними — до 70, десятки отримали поранення. 37 учасників страйку засудили до кримінальної відповідальності.
✊ Ці репресії стали відповіддю на один із наймасовіших страйкових рухів у пострадянській історії. Бунт робітників спричинив таку параною серед казахської еліти, що після його придушення уряд вдався до безпрецедентного тиску на профспілковців, політичну опозицію та журналістів. До кінця 2012 року багато скромних демократичних здобутків попередніх двох десятиліть було скасовано.
📌 До десятиріччя тих подій нагадуємо про статтю Ґабріеля Леві, в якій він переказує історію страйку 2011 року і репресій після нього.
Спільне
Казахські нафтовики організуються попри вбивства та тортури
Працівники нафтової промисловості на заході Казахстану в 2011 році почали один із наймасовіших страйкових рухів у пострадянській історії, а після цього — пережили одну з найбрутальніших розправ у пострадянській історії: у Жанаозені 16 грудня 2011 року правоохоронці…
😢 Гадаємо, багатьох із вас також неприємно вразила новина про дозвіл столичної влади побудувати ТРЦ на місці книжкового ринку на Петрівці.
📚 Адже утворений наприкінці 90-х років буквально на асфальті й бананових ящиках ринок став для киян/ок особливим місцем. Хтось приходив/ла сюди потинятися рядами й погортати обкладинки, інші — за дешевими книжками, комусь щастило вишукувати рідкісні видання. Ну, а головне, за що всі ми любимо «Букініст» — це за створений громадський простір для зустрічей і спілкування людей.
Чи не єдиним аналогом такого легендарного київського явища можна назвати книжкові ятки вздовж Сени в Парижі, яким у 1992 р. було надано статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Нашому ж ринку на Петрівці в найближчій перспективі, на жаль, світить лише статус парковки 🤦🏻♀️
Детальніше про те, чому книжковий ринок кращий за ТРЦ, читайте в матеріалі Тетяни Ганжі й Марії Петренко.
📚 Адже утворений наприкінці 90-х років буквально на асфальті й бананових ящиках ринок став для киян/ок особливим місцем. Хтось приходив/ла сюди потинятися рядами й погортати обкладинки, інші — за дешевими книжками, комусь щастило вишукувати рідкісні видання. Ну, а головне, за що всі ми любимо «Букініст» — це за створений громадський простір для зустрічей і спілкування людей.
Чи не єдиним аналогом такого легендарного київського явища можна назвати книжкові ятки вздовж Сени в Парижі, яким у 1992 р. було надано статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Нашому ж ринку на Петрівці в найближчій перспективі, на жаль, світить лише статус парковки 🤦🏻♀️
Детальніше про те, чому книжковий ринок кращий за ТРЦ, читайте в матеріалі Тетяни Ганжі й Марії Петренко.
Спільне
Книжки замість асфальту. Чому книжковий ринок на Петрівці кращий за ТРЦ
Книжковий ринок на Петрівці став унікальним місцем, де можна було знайти рідкісний книжки та просто познайомитися з цікавими людьми. Однак букіністи не приносять надприбутків для капіталу. Як великий бізнес знищує книжковий ринок «Букініст»?
Що зробить Київ менш нестерпним у новому році?
Anonymous Poll
58%
Збереження ринку «Букініст»
19%
Невидима рука ринку
9%
Громадський простір із безкоштовним лате
14%
Якнайбільше ТРЦ і щоб по-багатому
✔️Курс на національну самоідентифікацію в галузі освіти
✔️ 12-бальна система
✔️ 12-річне навчання
✔️ Зовнішнє незалежне оцінювання
✔️ Укладання трирічних трудових договорів із педагогічними працівниками/цями, які досягли пенсійного віку
✔️ Нова українська школа
✔️ Ноутбук кожному/їй вчителю/ці до 2023 року
І все не туди 😭
Що ж не так з українською освітньою політикою і чому всі «покращення», які робляться протягом 30 років, призвели лише до кадрового голоду, вже традиційних осінніх масових акцій освітян_ок, незаліку ЗНО з математики третиною учениць/ів, дискримінації та системного гаплику ➡️ читайте в статті Олексія Гавриленка.
✔️ 12-бальна система
✔️ 12-річне навчання
✔️ Зовнішнє незалежне оцінювання
✔️ Укладання трирічних трудових договорів із педагогічними працівниками/цями, які досягли пенсійного віку
✔️ Нова українська школа
✔️ Ноутбук кожному/їй вчителю/ці до 2023 року
І все не туди 😭
Що ж не так з українською освітньою політикою і чому всі «покращення», які робляться протягом 30 років, призвели лише до кадрового голоду, вже традиційних осінніх масових акцій освітян_ок, незаліку ЗНО з математики третиною учениць/ів, дискримінації та системного гаплику ➡️ читайте в статті Олексія Гавриленка.
Commons
Новації та «системний гаплик»: куди йде українська освіта після 30 років реформ
Українська система освіти переживає кризу. Дистанційне навчання ще більше підкреслило слабкі сторони української освіти. Олексій Гавриленко розповідає, як змінювалася ця газуль у роки незалежності.
Які ви робите ставки на освітню реформу «Нової української школи»?
Anonymous Poll
36%
Знову не туди
13%
Це вже має сенс
19%
Застаріло, даєш «Супернову всесвітню українську школу»!
32%
Роблю ставки на збільшення зарплат освітян(к)ам
Ми здогадувалися, але такого усе-таки не очікували 👀
Досліджуючи умови праці у франшизних закладах харчування, соціологиня Уляна Терещенко провела низку інтерв’ю, з яких ми дізналися 👇
☕️ що в «Аромакаві» люди працюють без оформлення, а про звільнення їх повідомляють у sms. Також тут діє незаконна система штрафів, розписана на кількох десятках сторінок;
🥐 у львівській мережі і-fest за умовами договору підряду немає фіксованої місячної ставки, а отже — немає й оплати на час лікарняного чи відпустки;
🍟 у McDonald’s необхідно імітувати будь-яку діяльність, навіть за відсутності відвідувачок, а зарплата залежить від того, хороший чи поганий менеджер працює на зміні.
Подібні умови праці часто часто подають під соусом гнучкості, зручності й швидкого підробітку. Хто б сумнівався: люди, які працюють у таких умовах, є дуже «зручними» для роботодавців 😡
Якщо ви думаєте, що тут ми описали найгірше, то ні. Читайте статтю й хоча б спробуймо бути уважними до людей, у яких купуємо каву.
Досліджуючи умови праці у франшизних закладах харчування, соціологиня Уляна Терещенко провела низку інтерв’ю, з яких ми дізналися 👇
☕️ що в «Аромакаві» люди працюють без оформлення, а про звільнення їх повідомляють у sms. Також тут діє незаконна система штрафів, розписана на кількох десятках сторінок;
🥐 у львівській мережі і-fest за умовами договору підряду немає фіксованої місячної ставки, а отже — немає й оплати на час лікарняного чи відпустки;
🍟 у McDonald’s необхідно імітувати будь-яку діяльність, навіть за відсутності відвідувачок, а зарплата залежить від того, хороший чи поганий менеджер працює на зміні.
Подібні умови праці часто часто подають під соусом гнучкості, зручності й швидкого підробітку. Хто б сумнівався: люди, які працюють у таких умовах, є дуже «зручними» для роботодавців 😡
Якщо ви думаєте, що тут ми описали найгірше, то ні. Читайте статтю й хоча б спробуймо бути уважними до людей, у яких купуємо каву.
Спільне
Прекарність завжди в меню. Як працюють у мережевих закладах харчування
Прекарність стає все більш поширеним явищем в Україні. Часто в таких закладах, як McDonald's або «Aroma Kava, працюють люди, трудові права яких не захищені. Уляна Терещенко розповідає про умови праці та можливості боротьби в закладах харчування.