🌍 У 2019 році Європейська Комісія ухвалила Європейський Зелений Курс, а нещодавно український уряд затвердив нові цілі зі зниження викидів парникових газів.
🏭 Але українські промислові кола активно опираються виконанню кліматичних зобов'язань. І це не дивно - адже бізнеси найбагатших людей України побудовані на металургійному виробництві, яке водночас є одним із найбільших забрудників.
👉 Донедавна дешеві сировина й робоча сила та одні із найнижчих у світі екологічних податків давали промисловцям конкурентні переваги, які майже не інвестували у оновлення обладнання.
📝 Як Європейський Зелений Курс змінить європейські ринки? Що це означатиме для української промисловості? І як активна кліматична політика може допомогти модернізувати промисловість?
На ці питання відповідає Ірина Головко у другому матеріалі спецпроєкту про кліматичні цілі.

⛔️ Бордюри, підземні переходи, переповнений і недоступний громадський транспорт — це все фізичні бар'єри на шляху до роботи людей з інвалідністю, які ми часто навіть не помічаємо. Сюди ще додаються необлаштовані робочі місця і стереотипи про «непрацездатність», «неповноцінність», «незручність» таких працівників і працівниць.
💪Попри все це, багато людей з інвалідністю можуть повноцінно працювати, забезпечувати себе й розвивати свої професійні навички.
♿️ Тож з якими проблемами стикаються люди з інвалідністю у пошуку роботи в Україні? Що
робить держава, щоб допомогти їм зруйнувати «стіни» - як фізичні, так і соціальні? І як можна покращити ситуацію? Читайте про це в матеріалі Лавренюк Софії та Одусанво Вікторії.

🇵🇱 Сьогоднішній день незалежності Польщі не обіцяє багато радощів для 1,5 мільйона українців, які виїхали туди на заробітки. У цей день Варшавою проходить чи не найбільший марш ультраправих у Європі. Їхні ксенофобські заклики направлені й проти трудових мігрантів.
🏴 Ми підготували матеріал про іншу сторону цього дійства — рух антифа, який протистоїть правим, підтримує антиклерикальні й жіночі протести.
🔗 Про залаштунки польської вуличної боротьби, підтримку й тренування правих бойовиків на Донбасі та протистояння антифа — читайте у перекладі Романа Дрямова.

📯 Спільне шукає менеджера чи менеджерку з комунікацій!
🧩 Обов'язки:
▪️ ведення соцмереж видання — поширення 3–5 статей на тиждень;
▪️ підготовка та супровід Facebook-подій (1–2 рази на місяць);
▪️ підготовка дайджесту-розсилки (2 рази на місяць);
▪️ налагодження контактів із медіа та партнерськими організаціями;
▪️ долучення до створення візуального стилю журналу;
▪️ участь у плануванні офлайн-заходів;
▪️ участь у розробці та коригування комунікаційної стратегії.
🧩 Ви — наша людина, якщо:
▪️ маєте вищу освіту або закінчуєте виш;
▪️ маєте досвід роботи в журналістиці, PR;
▪️ умієте писати тексти українською та російською мовами;
▪️ умієте ефективно організовувати себе та свій робочий час;
▪️ поділяєте наші цінності.
📧 Надсилайте свої резюме та мотиваційні листи на пошту editor@commons.com.ua
📌 Дедлайн: 21 листопада (включно).
Більше деталей про вакансію — за посиланням

🔥 Дерев'яна шибениця, червона білизна, автомобільна шина, кувалда, факели… Ось далеко не повний список речей, які вам знадобляться, якщо ви боретесь проти свавілля забудовників та міської влади.
✊ Сьогодні ми публікуємо колонку Ірини Юзик про те, як низова організація відстоює місто на вулиці, в судах і не здається перед тиском влади та капіталу.

😷 На фоне очередной волны пандемии загадкой остается низкий уровень вакцинации в странах Восточной Европы. Здесь не срабатывает объяснение «наследие совка», на которое в Украине привыкли списывать все проблемы.
🤝 Многие эксперты связывают это с низким уровнем доверия – как между людьми, так и к власти.
Как объяснить это сквозное недоверие в странах Восточной Европы? При чем здесь крушение Советского Союза и экономические потрясения последних десятилетий? Читайте об этом в колонке политолога Митчелла Оренстайна и антропологини Кристен Годси.

Марксизму закидають, що він не дає альтернативи капіталізму, бо його послідовники реалізують державницький соціалізм, який лиш по-новому пригноблює працівників. Українська уродженка й американська філософиня Рая Дунаєвська розвивала напрям марксистського гуманізму, котрий мав зняти ці суперечності й знову поставити в центр революційної боротьби людину.
◽️ Дунаєвська стверджувала, що господарями засобів виробництва мають стати об’єднання вільних індивідів, а не абстрактне суспільство. Зрештою, революційні організації мають відповісти на питання, які ставлять маси:
▪️ Яку працю мають виконувати люди?
▪️ Чому я не контролюю свій робочий день?
▪️ Чому через расові стереотипи в мені не бачать людину?
▪️ Чому людина, яка каже, що любить мене, ставиться до мене як до об’єкта?
🔗 Читайте більше про погляди Раї Дунаєвської у статті Пітера Гудіса для Спільного.

🚡 Віталій Кличко обіцяє не піднімати вартість проїзду у Києві до кінця опалювального сезону. Навряд чи ми побачимо до того часу транспорт належної якості, а кияни знайдуть гроші на проїзні, удвічі дорожчі за віденські та учетверо — за варшавські.
📌 Почитайте нашу актуальну статтю про те, як слід змінювати систему громадського транспорту в столиці.
📢 Підтримати ці вимоги можна завтра о 13:00 на акції протесту під КМДА: 19.11. Ні - підвищенню цін на проїзд.

📶 Інтернет став полем боротьби за контроль та доступ до інформації. І хоча копірайт проник у багато суспільних сфер, чи не найважливішим є його вплив у науці. Саме там разюче очевидними є негативні наслідки приватної власності на знання.
🤔 Чому цензура корпорацій може бути більш загрозливою, ніж державна? Як монополізується і комерціоналізується знання? Хто і для чого намагається з цим боротися?
👁️‍🗨️ Про це, на прикладі історії Аарона Шварца та власного досвіду, розмовляла наша редакторка Альона Ляшева з Юрієм Булкою в ефірі РадіоГараж.

🚀 Гіг-економіка - це швидко і зручно. Через неї ми замовляємо їжу, викликаємо таксі і шукаємо сантехніка в один клік. Але по той бік цифрових платформ, гіг-економіка — це небезпечно. В її нетрях утворюється велика група робітників і робітниць, чия праця не вважається найманою, які не мають майже ніяких соціальних гарантій, а їхнє становище — прекарне.

⚠️ Чому про небезпеку такої зайнятості мало говорять в Україні? Наскільки досвід прекарності знайомий художникам і художницям? Як і для чого критичне мистецтво осмислює цю та інші соціальні несправедливості? Про це Ольга Папаш розмовляла із Ганною Цибою, кураторкою виставки “Швидко. Зручно. Небезпечно”.

✔️ Виставку можна відвідати до 25 листопада у Малій галереї «Мистецького арсеналу» у Києві за адресою вул. Лаврська, 10, з 12:00 до 20:00.

🕶 Про ці «темники» мовчать більшість медіа, бо в них йдеться про те, як проштовхнути антитрудові реформи в Україні.
Саме для цього створили «Комунікаційний план з просування переваг змін до трудового законодавства в Україні» за підтримки уряду Великої Британії.
🖤 Цей документ має навчити чиновників і лідерів думок «у більш простий та емоційний спосіб» агітувати за скорочення трудових прав у законопроєкті № 5388, подаючи їх як «додаткові можливості гнучкої праці».
Читайте більше про це у статті на Політична критика.
А ми нагадуємо, чим загрожує даний законопроєкт:
✂️ урізає вільний час (більше можливостей для залученння до надурочних робіт);
💨 спрощує звільнення (без законних гарантій для вразливих груп та компенсацій);
💰 підвищує ризики матеріальної відповідальності (стягнення компенсації без доведення вини працівника й врахування обставин непереборної сили);
⚓️ руйнує стабільну зайнятість (розширення дії строкових контрактів);
⏳ встановлює випробувальні терміни для всіх (навіть для матерів із дітьми до 3 років);
✊ наступає на профспілки (звільнення без згоди профкому);
🔗 Комунікаційний план на сайті європейських профспілок (слайди українською)

🧨 Ситуация с искателями убежища на белорусско-польской границе с новой силой разожгла искру расизма среди постсоветской интеллигенции.

🔗Это повторяет историю с Black Lives Matter, когда значительная часть российской либеральной интеллигенции принялась осуждать протесты, а иногда скатывалась в откровенно расистскую риторику. Такие же идеи воспроизводили их украинские и белорусские «коллеги».

🔎 Как объяснить противоречие между декларируемыми либеральными ценностями и расистской риторикой постсоветской интеллигенции? Почему эти взгляды возникали в среде советских диссидентов и как они изменялись после распада СССР? При чем здесь историческая травма и лейтенант императорской японской армии? Ответы на эти вопросы можно найти в статье Росена Джагалова.

🐙 Платформенный капитализм проникает в нашу повседневную жизнь в виде программ для работы, торговли и общения. Многие критикуют такую систему за избыток власти, сбор данных, нещазищенную зайнятость и сверхконцентрацию капитала.
💊 Какие ответы дают левые популисты на вызовы платформенного капитализма? Насколько радикальные альтернативы они предлагают и какие проблемы стоят на их пути? Об этом читайте в статье Ника Дайера-Уитфорда, опубликованной в сборнике «Цифровой капитализм и утопии Интернета» под редакцией Виталия Атанасова.

🎞 У наступний понеділок, 29 листопада, о 19:00 запрошуємо долучитись до дискусії з учасницями виставки ДО{К}ВІРА. Цей проєкт дає можливість поглянути за лаштунки кіновиробництва і присвячений критичному погляду на документальне кіно.
Під час події обговорять, чим є документальне кіно сьогодні та як перетинається етичне й політичне в проекті Underwater.
📎 Розмова відбудеться онлайн. Лінк на подію в zoom.

«Якщо війна — це продовження політики іншими засобами, то дослідження громадянських воєн нерідко є продовження самих війн».
🗨 Це слова Статіса Каліваса, одного з найвідоміших дослідників громадянських воєн, автора книжки «Логіка насильства в громадянській війні». У ній він критикує поширені теорії пояснення насильства й намагається пояснити випадки жорстокості до цивільного населення.
📌 Читайте більше про сильні й слабкі сторони цієї праці в ґрунтовній рецензії В'ячеслава Циби.

🚲 Велосипеди, бензопили, сокири — все це намагаються закупити територіальні центри соціального обслуговування, щоб робити свою роботу і конкурувати за державні кошти. Гроші на точкове «покращення» заклади отримують від громадян, надаючи їм платні соціальні послуги. Безкоштовну соціальну підтримку відтепер зможуть отримати лише найбідніші.
🚧 Чому саме у конкуренції та платних послугах влада бачить шлях до «соціальної держави»? Чи може ринкова логіка вирішити системні проблеми сектору і покращити становище соціальних працівниць? І які наслідки вона матиме для населення?
Читайте про це у статті Наталії Ломоносової.

🔥 Якщо лишити все як є, планета нагріється ще на 2,7° до кінця сторіччя, що викличе нові природні катастрофи. Про те, як цьому запобігти, домовлялись на міжнародній конференції COP26 у Глазго.
◾️ Які кліматичні зобов'язання взяла на себе Україна?
◾️ Чому заможні країни не поспішають підтримувати кліматичні заходи у світі?
◾️ Чому ми не можемо претендувати на 100-мільярдний кліматичний фонд допомоги незаможним країнам і до чого тут радянська економіка?
◾️ Як покращити національну кліматичну політику, не забуваючи про соціальну справедливість?
🚒 Читайте про це в заключній статті Анни Акерманн зі спецпроєкту про клімат, підготовленого в співпраці з Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine.

Можливо, це найповніший аналіз того, як змінювали трудове законодавство з часів незалежності.
🔨 Спойлер: філософія максимальної свободи для підприємців несе закріпачення й відкидає Україну в позаминулі часи.
Читайте статтю про трудові права зі спецпроєкту про 30 років реформ
➡️ http://laborreforms.tilda.ws/

Адаптували українською свіжий комікс про результати всесвітніх кліматичних переговорів у Глазго.
🌍 У ньому — про те, як найбагатші країни намагаються зекономити на решті світу навіть перед обличчям екологічної катастрофи, лобіювання видобутку викопного палива й про те, чому нам потрібна соціалізована економіка як альтернатива капіталізму.

⛈️ Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться кампанія #16_днів_проти_насильства. Одна із центральних її тем — домашнє насильство, жертвами якого найчастіше стають жінки.
☔ Як змінювалася політика і практика протидії домашньому насильству в Україні за 30 років? Чи є жінкам куди піти від кривдника? І яку роль у проблемі домашнього насильства відіграє соціально-економічна ситуація?
🟣 Відповіді на ці питання можна знайти у цьогорічному інтерв’ю Оксани Дутчак із феміністкою та однією із засновниць Центру "Жіночі перспективи" Мартою Чумало.

💰 Марксистські феміністки вбачають витоки насильства над жінками не лише у гендерних стереотипах, але й в сучасній економічній системі. Ця система породжує бідність та катастрофічну нерівність, знецінює жіночу працю.
🌊 Чому прагнення капіталу контролювати ресурси призводять до сплеску насильства над жінками? Яку роль тут відіграють міжнародні фінансові інституції? І чому посилення покарання за це не рятує від епідемії насильства?
🔔 У рамках кампанії #16_днів_проти_насильства шукаємо відповіді на ці питання разом із Сильвією Федерічі.