Ми завершили нашу конференцію Фоєрбах 11 «Після 1991. Пострадянські траєкторії». Раді, що були ці дні з вами у цікавих і жвавих обговореннях!
Ось посилання на усі відео з подій:
🧩 Чи можливий «Справедливий перехід» в пострадянських країнах
🧩 Право на місто у пострадянський період
🧩 Індивідуалізація соціального відтворення: від солідарної системи до сім’ї
🧩 Пострадянська економіка: між олігархами та державним капіталізмом
🧩 Українські мігрантки: між особистим життям і боротьбою за власні права
🧩 Невидимий клас: виробничі режими, умови праці та робітничий рух
Сподіваємось, ці дискусії допоможуть у переосмисленні трансформацій пострадянського простору, у яких центральне місце має належати людині.
❤️ Дякуємо усім, хто допомагав у підготовці конференції!

«Настав час усвідомити межі теорій та політик ідентичності. Економічний, соціальний та політичний успіх багатьох окремих жінок не змінив долю більшості».

💭 Це слова Марти Гіменес — американської соціологині та феміністичної теоретикині аргентинського походження. У своїй статті вона намагається переглянути значення класового аналізу і соціального відтворення для розуміння пригноблення жінок. Відповідаючи на критику інтерсекційних феміністок, нібито марксистський фемінізм надавав надто великого значення соціальному класу порівняно з іншими системами пригноблення, Гіменес стверджує, що марксистські феміністки навпаки — недостатньо «привілеювали» клас.
🔸Незалежно від наших ідентичностей і самоусвідомлення, наше місце в соціально-економічній системі великою мірою визначає наше життя, а від регулювання репродуктивної сфери залежить не лише життя жінок, але й їхніх чоловіків, синів, батьків.
📌 Читайте більше про це у нашому перекладі.

📹 Завантажили відео із конференції на наш YouTube канал для зручнішого перегляду. Дивіться плейліст, слухайте, підписуйтесь: https://bit.ly/commons-conference2021-videos ✅

📉 Уже 30 лет каждое новое правительство соревнуется в «реформаторстве». Но на практике вместо улучшения жизни и экономического развития эти изменения приносят украинцам бедность, разочарование и желание уехать из страны.
📌Читайте больше об этих последствиях в статье Виталины Буткалюк.

Цьогоріч у німецькому видавництві Ibidem вийшла книга канадського історика українського походження Івана-Павла Химки «Українські націоналісти і Голокост. Участь ОУН і УПА у знищенні українського єврейства, 1941–1944».

Ця праця підсумовує багаторічні дослідження Химки з цієї тематики. Водночас він у ній не лише аналізує антиєврейське насильство ОУН і УПА та місце антисемітизму в ідеології ОУН, але й ставить питання про причини авторитарного повороту в розвитку українського націоналізму.

Тож на думку нашої авторки Анни Купінської, «його книжка не лише свідчення участі ОУН та УПА у Голокості, бруталізації українського населення й безпричинного насилля над сусідами, але й вираження жалю та розчарування від того, що український визвольний рух у певний момент звернув не туди».

⛽ Більшість із нас буває на автозаправках, щоби залити пальне, іноді попити каву і швидко розраховуватись. Але хтось приходить на заправку щодня — прибирає, готує їжу, заправляє машини, спілкується з клієнтами.
🔦 Наші колеги з Центру соціальних і трудових досліджень хочуть поглянути на умови праці цих людей.
Тож якщо ви працюєте на АЗС, або маєте таких родичів, друзів, знайомих — будемо вдячні за допомогу у поширенні анкети:
📌 ПОСИЛАННЯ

🌍 У ці дні в Глазго проходять світові переговори про боротьбу зі зміною клімату. Україна вже оновила національно визначений внесок до Паризької Угоди (НВВ2), зобов’язавшись до кінця десятиліття скоротити викиди парникових газів до рівня майже ⅓ від 1990 року. Втім, левову частку такої роботи вже зробили економічна криза та деіндустріалізація.
📌 Читайте більше у статті про нову кліматичну мету:
▪️ Чому важливо скорочувати викиди парникових газів?
▪️ Які сектори є найбільшими забруднювачами?
▪️ Що означають нові кліматичні цілі для української економіки та українців?
▪️ Якою має бути державна кліматична політика, що не забуватиме про соціальну справедливість?

💨 Учора центром Києва ширяли гасла коронаскептиків й антивакцинаторів. Активну роль у протесті відіграли представники деяких релігійних організацій.
▪️ Сьогодні у нас репортаж про ще один феномен — молитовний хрест біля Верховної Ради.
🔥 Наш автор розвідок про життя релігійних громад Києва, Євгеній Осієвський, повертається з новим текстом про тих, хто вірить у знамення і не готовий віддавати душу дияволу нових технологій та вакцин.

📅 Епопея з реформуванням дошкільної освіти триває не перший рік. У жовтні Кабмін запропонував новий проєкт закону «Про дошкільну освіту». Ймовірно його схвалять, після того, як звідти прибрали усі спірні моменти, як-то 20% надбавки до зарплати для сертифікованих працівниць, які пропонувало МОН.
➡️ Якою логікою керується реформа система дошкільної освіти і чи варто очікувати суттєвих позитивних змін у дитсадках - розбиралася Оксана Дутчак, дослідниця проєкту Невидима та наша співредакторка.

🌍 У 2019 році Європейська Комісія ухвалила Європейський Зелений Курс, а нещодавно український уряд затвердив нові цілі зі зниження викидів парникових газів.
🏭 Але українські промислові кола активно опираються виконанню кліматичних зобов'язань. І це не дивно - адже бізнеси найбагатших людей України побудовані на металургійному виробництві, яке водночас є одним із найбільших забрудників.
👉 Донедавна дешеві сировина й робоча сила та одні із найнижчих у світі екологічних податків давали промисловцям конкурентні переваги, які майже не інвестували у оновлення обладнання.
📝 Як Європейський Зелений Курс змінить європейські ринки? Що це означатиме для української промисловості? І як активна кліматична політика може допомогти модернізувати промисловість?
На ці питання відповідає Ірина Головко у другому матеріалі спецпроєкту про кліматичні цілі.

⛔️ Бордюри, підземні переходи, переповнений і недоступний громадський транспорт — це все фізичні бар'єри на шляху до роботи людей з інвалідністю, які ми часто навіть не помічаємо. Сюди ще додаються необлаштовані робочі місця і стереотипи про «непрацездатність», «неповноцінність», «незручність» таких працівників і працівниць.
💪Попри все це, багато людей з інвалідністю можуть повноцінно працювати, забезпечувати себе й розвивати свої професійні навички.
♿️ Тож з якими проблемами стикаються люди з інвалідністю у пошуку роботи в Україні? Що
робить держава, щоб допомогти їм зруйнувати «стіни» - як фізичні, так і соціальні? І як можна покращити ситуацію? Читайте про це в матеріалі Лавренюк Софії та Одусанво Вікторії.

🇵🇱 Сьогоднішній день незалежності Польщі не обіцяє багато радощів для 1,5 мільйона українців, які виїхали туди на заробітки. У цей день Варшавою проходить чи не найбільший марш ультраправих у Європі. Їхні ксенофобські заклики направлені й проти трудових мігрантів.
🏴 Ми підготували матеріал про іншу сторону цього дійства — рух антифа, який протистоїть правим, підтримує антиклерикальні й жіночі протести.
🔗 Про залаштунки польської вуличної боротьби, підтримку й тренування правих бойовиків на Донбасі та протистояння антифа — читайте у перекладі Романа Дрямова.

📯 Спільне шукає менеджера чи менеджерку з комунікацій!
🧩 Обов'язки:
▪️ ведення соцмереж видання — поширення 3–5 статей на тиждень;
▪️ підготовка та супровід Facebook-подій (1–2 рази на місяць);
▪️ підготовка дайджесту-розсилки (2 рази на місяць);
▪️ налагодження контактів із медіа та партнерськими організаціями;
▪️ долучення до створення візуального стилю журналу;
▪️ участь у плануванні офлайн-заходів;
▪️ участь у розробці та коригування комунікаційної стратегії.
🧩 Ви — наша людина, якщо:
▪️ маєте вищу освіту або закінчуєте виш;
▪️ маєте досвід роботи в журналістиці, PR;
▪️ умієте писати тексти українською та російською мовами;
▪️ умієте ефективно організовувати себе та свій робочий час;
▪️ поділяєте наші цінності.
📧 Надсилайте свої резюме та мотиваційні листи на пошту editor@commons.com.ua
📌 Дедлайн: 21 листопада (включно).
Більше деталей про вакансію — за посиланням

🔥 Дерев'яна шибениця, червона білизна, автомобільна шина, кувалда, факели… Ось далеко не повний список речей, які вам знадобляться, якщо ви боретесь проти свавілля забудовників та міської влади.
✊ Сьогодні ми публікуємо колонку Ірини Юзик про те, як низова організація відстоює місто на вулиці, в судах і не здається перед тиском влади та капіталу.

😷 На фоне очередной волны пандемии загадкой остается низкий уровень вакцинации в странах Восточной Европы. Здесь не срабатывает объяснение «наследие совка», на которое в Украине привыкли списывать все проблемы.
🤝 Многие эксперты связывают это с низким уровнем доверия – как между людьми, так и к власти.
Как объяснить это сквозное недоверие в странах Восточной Европы? При чем здесь крушение Советского Союза и экономические потрясения последних десятилетий? Читайте об этом в колонке политолога Митчелла Оренстайна и антропологини Кристен Годси.

Марксизму закидають, що він не дає альтернативи капіталізму, бо його послідовники реалізують державницький соціалізм, який лиш по-новому пригноблює працівників. Українська уродженка й американська філософиня Рая Дунаєвська розвивала напрям марксистського гуманізму, котрий мав зняти ці суперечності й знову поставити в центр революційної боротьби людину.
◽️ Дунаєвська стверджувала, що господарями засобів виробництва мають стати об’єднання вільних індивідів, а не абстрактне суспільство. Зрештою, революційні організації мають відповісти на питання, які ставлять маси:
▪️ Яку працю мають виконувати люди?
▪️ Чому я не контролюю свій робочий день?
▪️ Чому через расові стереотипи в мені не бачать людину?
▪️ Чому людина, яка каже, що любить мене, ставиться до мене як до об’єкта?
🔗 Читайте більше про погляди Раї Дунаєвської у статті Пітера Гудіса для Спільного.

🚡 Віталій Кличко обіцяє не піднімати вартість проїзду у Києві до кінця опалювального сезону. Навряд чи ми побачимо до того часу транспорт належної якості, а кияни знайдуть гроші на проїзні, удвічі дорожчі за віденські та учетверо — за варшавські.
📌 Почитайте нашу актуальну статтю про те, як слід змінювати систему громадського транспорту в столиці.
📢 Підтримати ці вимоги можна завтра о 13:00 на акції протесту під КМДА: 19.11. Ні - підвищенню цін на проїзд.

📶 Інтернет став полем боротьби за контроль та доступ до інформації. І хоча копірайт проник у багато суспільних сфер, чи не найважливішим є його вплив у науці. Саме там разюче очевидними є негативні наслідки приватної власності на знання.
🤔 Чому цензура корпорацій може бути більш загрозливою, ніж державна? Як монополізується і комерціоналізується знання? Хто і для чого намагається з цим боротися?
👁️‍🗨️ Про це, на прикладі історії Аарона Шварца та власного досвіду, розмовляла наша редакторка Альона Ляшева з Юрієм Булкою в ефірі РадіоГараж.

🚀 Гіг-економіка - це швидко і зручно. Через неї ми замовляємо їжу, викликаємо таксі і шукаємо сантехніка в один клік. Але по той бік цифрових платформ, гіг-економіка — це небезпечно. В її нетрях утворюється велика група робітників і робітниць, чия праця не вважається найманою, які не мають майже ніяких соціальних гарантій, а їхнє становище — прекарне.

⚠️ Чому про небезпеку такої зайнятості мало говорять в Україні? Наскільки досвід прекарності знайомий художникам і художницям? Як і для чого критичне мистецтво осмислює цю та інші соціальні несправедливості? Про це Ольга Папаш розмовляла із Ганною Цибою, кураторкою виставки “Швидко. Зручно. Небезпечно”.

✔️ Виставку можна відвідати до 25 листопада у Малій галереї «Мистецького арсеналу» у Києві за адресою вул. Лаврська, 10, з 12:00 до 20:00.

🕶 Про ці «темники» мовчать більшість медіа, бо в них йдеться про те, як проштовхнути антитрудові реформи в Україні.
Саме для цього створили «Комунікаційний план з просування переваг змін до трудового законодавства в Україні» за підтримки уряду Великої Британії.
🖤 Цей документ має навчити чиновників і лідерів думок «у більш простий та емоційний спосіб» агітувати за скорочення трудових прав у законопроєкті № 5388, подаючи їх як «додаткові можливості гнучкої праці».
Читайте більше про це у статті на Політична критика.
А ми нагадуємо, чим загрожує даний законопроєкт:
✂️ урізає вільний час (більше можливостей для залученння до надурочних робіт);
💨 спрощує звільнення (без законних гарантій для вразливих груп та компенсацій);
💰 підвищує ризики матеріальної відповідальності (стягнення компенсації без доведення вини працівника й врахування обставин непереборної сили);
⚓️ руйнує стабільну зайнятість (розширення дії строкових контрактів);
⏳ встановлює випробувальні терміни для всіх (навіть для матерів із дітьми до 3 років);
✊ наступає на профспілки (звільнення без згоди профкому);
🔗 Комунікаційний план на сайті європейських профспілок (слайди українською)

🧨 Ситуация с искателями убежища на белорусско-польской границе с новой силой разожгла искру расизма среди постсоветской интеллигенции.

🔗Это повторяет историю с Black Lives Matter, когда значительная часть российской либеральной интеллигенции принялась осуждать протесты, а иногда скатывалась в откровенно расистскую риторику. Такие же идеи воспроизводили их украинские и белорусские «коллеги».

🔎 Как объяснить противоречие между декларируемыми либеральными ценностями и расистской риторикой постсоветской интеллигенции? Почему эти взгляды возникали в среде советских диссидентов и как они изменялись после распада СССР? При чем здесь историческая травма и лейтенант императорской японской армии? Ответы на эти вопросы можно найти в статье Росена Джагалова.