Друзі, товариші і товаришки, колеги і колежанки! Ми, група незалежних активіст_ок з України, вирішили замутити зін "ПСИХОАКТИВНО: UA", присвячений життю з психічними розладами. Зараз ми набираємо матеріали для першого випуску.

Ми приймаємо есе, вірші і художні роботи, пов'язані або з вашим особистим досвідом проживання і переживання "психічного розладу", або з досвідом життя з близькими, у яких були / є психологічні розлади. Це можуть бути, наприклад, історії про роботу, про сім'ю, про перебування в спеціалізованих установах. Це може бути і розповідь про експерименти з психофармакологією, про побочки та інші спецефекти.

Наша мета - поширити інформацію про досвід різних людей, щоб допомогти читачам відкрити для себе нові способи *адаптуватися* до життя, а також створити відчуття солідарності всередині психоспільноти і зняти стигму навколо психічних захворювань.

Ми відкриті для авторів/ок з усіх регіонів України. Нам було б цікаво публікувати роботи людей з різних соціальних сфер і з різними бекграундами, зокрема, небілих людей, LGBT+, працівників фізичної і розумової праці.

Пропозиції есе і готові роботи можете надсилати за адресою psyhoaktyvno.ua@gmail.com до 30-го жовтня. Обсяг - 2-4 сторінки А5.

Будь ласка, перешліть посилання на цей Open call тим, кому міг би бути цікавий наш проект.

***

Дорогие друзья, товарищи и товарищки, коллеги и коллежанки! Мы, группа независимых активистов из Украины, решили замутить зин “ПСИХОАКТИВНО:UA”, посвящённый жизни с психическими расстройствами. Сейчас мы набираем материалы для первого выпуска.

Мы принимаем эссе, стихи и художественные работы, связанные с вашим личным опытом проживания и переживания “психического расстройства”, или с опытом жизни с близкими, у которых были / есть психологические проблемы. Это могут быть, например, истории о работе, о семье, о пребывании в специализированных учреждениях. Это может быть и рассказ об экспериментах с психофармакологией, о побочках и других спецэффектах.

Наша цель - распространить информацию об опыте разных людей, чтобы помочь читателям открыть для себя новые способы *адаптироваться* к жизни, а также создать чувство солидарности внутри психосообщества и снять стигму, сопутствующую психическим заболеваниям.

Мы открыты для авторов из всех регионов Украины. Нам было бы интересно публиковать работы людей из разных социальных сфер и с разными бэкграундами, в частности, небелых людей, LGBT+, работников физического и интеллектуального труда.

Предложения эссе и готовые работы можете присылать по адресу psyhoaktyvno.ua@gmail.com до 30-го октября. Объем - 2-4 страницы А5.

Пожалуйста, перешлите ссылку на этот Open call тем, кому мог бы быть интересен наш проект.

У середу, 29 вересня, о 18:00 запрошуємо долучитись до дискусії про дві важливі події в Німеччині, які стались цими вихідними.
◻️ По-перше, це вибори до німецького парламенту. Поки результати не дають розуміння, якою буде правляча коаліція в найвпливовішій країні Євросоюзу.
◻️ По-друге, у Берліні пройшли вибори до місцевого парламенту та довгоочікуваний референдум, що постановив експропріювати житло у крупних концернів, які здають в оренду понад 240 тисяч квартир у столиці.
Про значення цих подій для Німеччини і те, як вони можуть вплинути на українську політику, поговоримо вже завтра на нашій зустрічі.
📌 У дискусії братимуть участь:
▫️ Тарас Саламанюк (соціолог, стипендіат Фонду ім. Рози Люксембург, волонтер на «житловому референдумі»).
▫️ Яна Степанюк (студентка політології Вільного університету Берліну, активістка, спостерігала за виборами в Німеччині).
▫️ Богдан Ференс (засновник «СД Платформи», кандидат політичних наук, міжнародний оглядач).
▫️ Модерує Денис Пілаш (політолог, редактор журналу «Спільне»). ДЕТАЛІ в ФБ події

Розмова відбудеться на платформі Zoom із трансляцією у фейсбук події, де ви зможете поставити питання спікерам у коментаря
✅ ДЕТАЛІ у ФБ-події

80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацисти почали розстріли євреїв у Бабиному Яру, який став одним із символів Голокосту.
До дня жертв Бабиного Яру публікуємо інтерв'ю з канадським істориком українського походження Іваном-Павлом Химкою про українських співучасників Голокосту.

За два тижні стартує щорічна конференція Спільного «Фоєрбах 11». Цього разу усі події будуть пов’язані єдиною темою «Після 1991: пострадянські траєкторії» — ми присвячуємо її трансформаціям, які стались з Україною та іншими державами на пострадянському просторі після проголошення незалежностей.
🚀 На конференції буде багато секцій та дискусій, зокрема про розвиток міст, довкілля, соціальне відтворення, економіку, робітничний рух та розмова з режисеркою фільму про міграцію.
✅ Лінк із усіма подіями на сайті: https://bit.ly/2YfjFnR

Вітаємо працівниць і працівників освіти з Днем вчителя! Запрошуємо почитати до свята статтю «Політичної критики» @politkrytyka про те, як це — бути вчителем в Україні сьогодні, і як забезпечити їм гідну працю.

♨️ В России продолжаются задержания неугодных, указывающих, что на парламентских выборах правящая партия задействовала массовые фальсификации.
Так на одном из округов украли победу над кремлевским телепропагандистом Евгением Поповым, которую одержал математик Михаил Лобанов, в чьей кампании активно участвовали «несистемные левые».
О перспективах новых протестов, реальных результатах партии власти и успехах левых читайте в интервью с Ильей Матвеевым.

Капіталізм може перетворити на товар усе, навіть руїни вашого селища, якщо їх можна продати як цікаве місце для туристів. Таку історію про людей, що пережили громадянську війну в Іспанії, розповідає нам аргентинська режисерка Татіана Масу Гонсалес у «Червоній Шапочці». Героїні її фільму, онука й бабуся, сперечаються про аборти, чоловіків і капіталізм.
▫️Сашко Протяг із двіжу Фріфільмерз поговорив із режисеркою про те, як сьогодні поєднувати радикальне кіно й активізм.
▶️ Поспішайте переглянути цю стрічку на фестивалі феміністичного кіно Filma до 07 жовтня.

Народні герої чи злочинці? Так можна окреслити суть дискусії про Устима Кармалюка, гайдамаків та опришків, які займають почесне місце в українській національній міфології. Але в розмовах на цю тему бракує порівняння українських «народних месників» із «робінгудами» інших країн і народів.

Цей пробіл могла б допомогти усунути праця видатного британського історика-марксиста Еріка Гобсбаума «Бандити», про всесвітній феномен «соціального бандитизму». Публікуємо рецензію Валентина Долгочуба на російський переклад цієї праці, що вийшов минулого року.

📢 Уже за тиждень стартує щорічна конференція «Фоєрбах 11» про зміни, які стались з Україною та іншими пострадянськими державами за останні 30 років.
14 жовтня відкриваємо її дискусіями про право на місто і довкілля та енергетику.
🏗 Дискусія про розвиток українських міст після 1991 року:
▪️ FB-подія
▪️ Реєстрація

⚡️Можливості «справедливого переходу» до зеленої енергетики на пострадянському просторі:
▪️ FB подія
▪️ Реєстрація

Реєструйтесь та долучайтеся до подій!

Другий день конференції «Фоєрбах11» присвячуємо темам соціального відтворення та економічних змін на пострадянському просторі.
🙋‍♀️ Дискусія про вплив «оптимізації» та ринкових перетворень сфер соціального відтворення на жінок:
▪️ FB-подія з усіма деталями
▪️ Реєстрація

📉 Завершує другий день конференції «Після 1991: пострадянські траекторії» дискусія про економічний розвиток пострадянських країн:
▪️ FB подія (долучайтесь, щоб бачити стрім розмови)
▪️ Реєстрація

1️⃣6️⃣ жовтня завершуємо конференцію «Фоєрбах11» дискусією про українських мігранток та розмовою про сучасний робітничий клас.
✈️ Дискусія про становище українських мігранток та їхню боротьбу за власні права після показу фільму:
▫️FB-подія
▪️ Реєстрація

👷‍♂️👩‍🏭 Остання, але не менш важлива подія конференції «Фоєрбах11» — дискусія про перспективи робітничого класу на пострадянському просторі:
📌 FB подія
▪️ Реєстрація
Долучайтеся!

👀 Безліч дрібних завдань, від яких страшно відмовитись, відсутність будь-яких гарантій і жодних натяків на стабільну працю в майбутньому. Такими є нові прекарні умови життя для багатьох із нас.
👉 Уляна Терещенко розбирає основні теоретичні підходи до прекарності й ставить під сумнів ідеал «стандартних трудових відносин», до яких нам пропонують повернутись.
🔸А ще авторка підготувала невеличкий гайд, що допоможе вам зрозуміти, наскільки прекарною є ваша робота.

Ми завершили нашу конференцію Фоєрбах 11 «Після 1991. Пострадянські траєкторії». Раді, що були ці дні з вами у цікавих і жвавих обговореннях!
Ось посилання на усі відео з подій:
🧩 Чи можливий «Справедливий перехід» в пострадянських країнах
🧩 Право на місто у пострадянський період
🧩 Індивідуалізація соціального відтворення: від солідарної системи до сім’ї
🧩 Пострадянська економіка: між олігархами та державним капіталізмом
🧩 Українські мігрантки: між особистим життям і боротьбою за власні права
🧩 Невидимий клас: виробничі режими, умови праці та робітничий рух
Сподіваємось, ці дискусії допоможуть у переосмисленні трансформацій пострадянського простору, у яких центральне місце має належати людині.
❤️ Дякуємо усім, хто допомагав у підготовці конференції!

«Настав час усвідомити межі теорій та політик ідентичності. Економічний, соціальний та політичний успіх багатьох окремих жінок не змінив долю більшості».

💭 Це слова Марти Гіменес — американської соціологині та феміністичної теоретикині аргентинського походження. У своїй статті вона намагається переглянути значення класового аналізу і соціального відтворення для розуміння пригноблення жінок. Відповідаючи на критику інтерсекційних феміністок, нібито марксистський фемінізм надавав надто великого значення соціальному класу порівняно з іншими системами пригноблення, Гіменес стверджує, що марксистські феміністки навпаки — недостатньо «привілеювали» клас.
🔸Незалежно від наших ідентичностей і самоусвідомлення, наше місце в соціально-економічній системі великою мірою визначає наше життя, а від регулювання репродуктивної сфери залежить не лише життя жінок, але й їхніх чоловіків, синів, батьків.
📌 Читайте більше про це у нашому перекладі.

📹 Завантажили відео із конференції на наш YouTube канал для зручнішого перегляду. Дивіться плейліст, слухайте, підписуйтесь: https://bit.ly/commons-conference2021-videos ✅

📉 Уже 30 лет каждое новое правительство соревнуется в «реформаторстве». Но на практике вместо улучшения жизни и экономического развития эти изменения приносят украинцам бедность, разочарование и желание уехать из страны.
📌Читайте больше об этих последствиях в статье Виталины Буткалюк.

Цьогоріч у німецькому видавництві Ibidem вийшла книга канадського історика українського походження Івана-Павла Химки «Українські націоналісти і Голокост. Участь ОУН і УПА у знищенні українського єврейства, 1941–1944».

Ця праця підсумовує багаторічні дослідження Химки з цієї тематики. Водночас він у ній не лише аналізує антиєврейське насильство ОУН і УПА та місце антисемітизму в ідеології ОУН, але й ставить питання про причини авторитарного повороту в розвитку українського націоналізму.

Тож на думку нашої авторки Анни Купінської, «його книжка не лише свідчення участі ОУН та УПА у Голокості, бруталізації українського населення й безпричинного насилля над сусідами, але й вираження жалю та розчарування від того, що український визвольний рух у певний момент звернув не туди».

⛽ Більшість із нас буває на автозаправках, щоби залити пальне, іноді попити каву і швидко розраховуватись. Але хтось приходить на заправку щодня — прибирає, готує їжу, заправляє машини, спілкується з клієнтами.
🔦 Наші колеги з Центру соціальних і трудових досліджень хочуть поглянути на умови праці цих людей.
Тож якщо ви працюєте на АЗС, або маєте таких родичів, друзів, знайомих — будемо вдячні за допомогу у поширенні анкети:
📌 ПОСИЛАННЯ