Масове вбивство поляків на Волині у 1943 році — одна з найскладніших сторінок в історії україно-польських взаємин. У відповідь на аргументи польських і західних дослідників, які стверджують, що вбивства були здійснені ОУН і УПА, деякі українські історики та політики, зокрема Володимир В'ятрович, обстоюють тезу, що це була не організована етнічна чистка, а «жакерія» — стихійна селянська війна, як реакція на дії поляків.

Американський історик Джаред Макбрайд у своїй статті аналізує події на Любомльщині та показує, що цей епізод говорить загалом про етнічну чистку. На думку автора, вона була спланована й організована ОУН і УПА, але здійснення настільки масового насильства було би неможливим без участі цивільних селян, яких вдалося мобілізувати з допомогою ідеології, примусу та заохочення грабунків.

Окрім того, автор полемізує з тезою про вплив «потрійної» окупації на спалах насильства, яку останні роки популяризує історик Тімоті Снайдер. Детальніше читайте у нашому новому перекладі.

Начало сентября — время новых надежд для тех, кто возвращается в школы или поступает в высшие учебные заведения.
Сегодня мы публикуем интервью с Пьером Бурдье о феномене молодежи. Бурдье говорит о том, как эти надежды получить свое место в иерархии “взрослого мира” сталкиваются с обесцениванием дипломов и зависят от вашего классового происхождения.
➡️ Молодость — это лишь социальный конструкт, а задача новых поколений, словами философа, — поставить под вопрос систему образования, которая служит не освобождению личности, а лишь закрепляет систему привилегий в обществе. ССЫЛКА

«Вы что не понимаете? Вы – рабы. И я умею Вами управлять». Эти слова стали последней каплей, которая заставила организоваться работникам Киевпасстранса в независимый профсоюз.
Позади у них остался период гонений и притеснений, сегодня – победы в судах, улучшение условий труда и уважение от коллег по цеху.
🔺О том, какой ценой организовывали профсоюз в Куреневском Депо, читайте в материале нашей авторки Алены Ткалич для @openDemocracy_Russia

Фемінізм — окремо, екологічний рух — окремо. Так часто сприймають ці рухи, які в останні роки стають сильнішими по всьому світу, і Україна тут не виняток.
Сьогодні ми публікуємо статтю, в якій розказуємо про ці перетини:
◽️ що таке екофемінізм та які є його течії?
◽️ який зв'язок між експлуатацією жінок та природи?
◽️ як колоніальна експансія змінює клімат?
◽️ чому потрібно поєднувати феміністичну, екологічну й антикапіталістичну повістки?

⛏ Україна відмовляється від вугілля й планує замінити його на чисті джерела енергії. Ці необхідні кроки мають зворотний бік: занепад гірничих регіонів, життя яких залежало від «брудної енергетики».
▫️ Влада обіцяє, що тепер це буде не просто закриття шахт, а трансформація «відповідно до найкращих європейських практик». Втім, незрозуміло, як це буде реалізовано, якщо у нас немає для цього 150 мільярдів євро, як у Європейському Союзі.
🪨Про міжнародний досвід справедливої трансформації й перспективи вугільної галузі в Україні читайте в новій статті енергетичного спецпроєкту.

Сьогодні двадцяті роковини збиття веж-близнюків у Нью-Йорку. З цієї нагоди ми підготували підбірку наших публікацій про тероризм і реакцію західних держав на нього.

📌 «Terrorist Win»
https://cutt.ly/2WBT17h
Колонка журналіста Ігоря Бурдиги про «війну з тероризмом» та її український вимір, написана до 14-річчя теракту 9/11.

📌 «Мистецтво, правда та політика». Нобелівська промова
https://cutt.ly/aWBTVNX
2005 року, після початку війни в Іраку, Нобелівську премію з літератури отримав Гарольд Пінтер — британський драматург і поет, який уславився своїми антивоєнними переконаннями. Це був символічний жест – європейський культурний світ не бажав ані Буша, ані його війни з тероризмом. Андрій Рєпа переклав текст за одну ніч після публікації, але йому не вдалося його тоді опублікувати у жодному українському виданні. Тож ми її опублікували 10 років потому, але вона досі не втратила свого значення.

📌 «Терроризм — симптом реально существующих социальных проблем»
https://cutt.ly/gWBT9As
Інтерв'ю з правозахисником Максимом Буткевичем, взяте після терактів у Парижі 2015 року.

📌 «Либеральная демократия, чрезвычайные государства и новая норма»
https://cutt.ly/UWBT8H6
Стаття соціолога Боба Джессопа, відомого своїм внеском у теорію держави. Він стверджує, що протягом останніх десятиліть ліберальні демократії все частіше впроваджують обмеження свобод і розширють повноваження спецслужб. Такі заходи виправдовуються боротьбою з тероризмом та іншими загрозами. В результаті межа між «звичайним» станом ліберальних демократій і надзвичайним станом поступово розмивається.
На думку Джессопа, причина цього в тому, що сучасний світ стає все менш придатним для стабільного поєднання демократії та капіталізму. Тож перед нами постає вибір — або змиритися з наростанням авторитарних тенденцій, або змінити систему на таку, що спроможна забезпечити демократичні свободи за нових історичних обставин.

​​⚡️ В Норвегії на парламентських виборах виграють ліві.

Робітнича партія отримала 48 мандатів, Ліва соціалістична партія — 13, Партія Центру — 28. Це три основні партії, які мають перспективу сформувати між собою лівоцентристську коаліцію.

Соціалістична партія змогла набрати додатково два мандати порівняно з минулими виборами.

Крім цього, Червона партія, яка позиціонує себе як комуністична, отримала 8 мандатів та зелені 3.

При формуванні вузької коаліції між трьома партіями, вона буде мати 89 мандатів зі 169, при коаліції з комуністами та зеленими — 100.

5️⃣ метрів. Стільки залишилося до затоплення котловану Домбровського кар'єру. Ця відстань відділяє мільйони людей від екологічної катастрофи, після чого води з калійними солями можуть потрапити до Дністра, зруйнувавши цілі екосистеми в Україні та Молдові.
Запрошуємо почитати нашу статтю про техногенну проблему в Калуші й перспективи відновлення виробництва, яке може зупинити екологічне лихо.

Запрошуємо подаватись на майстерню «Візуальні методи у місті і для міста» від Центру міської історії за участі нашої редакторки Альони Ляшевої. На ній ви дізнаєтесь про теоретичні підходи до використання візуальних методів дослідження соціального та міського. Ви спробуєте своїми і чужими руками зазирнути вглиб двовимірних зображень та відео, поставити власні дослідницькі питання та відповісти на них у публічних просторах Львова.

Деталі на сайті Центру міської історії; реєстрація за посиланням

⌛️Україна чекає на новий локдаун, який знову буде найболючішим для тих, у кого немає особистого транспорту та грошей на приватні лікарні. За півтора року влада не спромоглась ані розбудувати доступну транспортну інфраструктуру, ані запровадити ефективну протиепідемічну політику.
☑️ Андрій Гуляницький порівняв український досвід зі стратегією Zero COVID, спрямовану на елімінацію вірусу та відстеження ланцюжків зараження.

​​❗️ Рівно десять років тому, 17 вересня 2011 року в Нью-Йорку почались протести «Окупуй Волл-стріт». Того дня спричинена кризою 2008 року глобальна хвиля протестів, що почалася з «Арабської весни», докотилася до серцевини світової фінансової системи — Нью-Йоркської фондової біржі.

🚩 Після десятиліть дерегуляції, приватизації та віри у вільний ринок, протестувальники повернули в американський публічний простір питання економічної нерівності та впливу корпорацій на державну політику. «Окупуй Волл-стріт» став першим кроком до нинішнього підйому соціалістичного руху в США, але якихось конкретних змін у державній політиці чи поведінці корпорацій він добитися не зміг, і вже через два місяці після початку протестів наметове містечко в Цукотті-парку було розігнане поліцією.

✏️ З нагоди десятиріччя протестів ми підготували підбірку наших публікацій на цю тему.

📌 «Окупуй Волл-стріт»: позиційна сліпота в новій лівій революції
Критична стаття угорської соціологині Аґнеш Ґадьї про проблематичність тактики й риторики учасників протесту, а також його значення для східноєвропейських активістів.

💬 «Окупуй Волл-стріт» здобув широку підтримку, але організатори руху все одно не представляють 99% населення. Вони належать до добре освіченої та політично активної суспільної групи, що має винятковий вплив на риси руху, на кшталт браку конкретних вимог і переваги участі перед результатами. Ці риси сягають корінням 1968 року.

💬 Приєднатися до руху «Окупуй» у його теперішній формі у Східній Європі означало лише організувати його подобу з невеликою елітною групою активістів і нехтувати суспільством власної країни у два способи: говорити незрозумілою йому мовою і займатися справою, що не зачіпає інтересів цього суспільства. Для нас приєднатися до світової революції означає попрацювати над формуванням власної позиції замість нехтувати нею, і звідси долучити свій голос до світової дискусії.

📌 Невловимий протест: суперечливе постання політики середнього класу
Стаття Джихана Тугала, американського дослідника турецького походження, доцента кафедри соціології Каліфорнійського університету в Берклі.

Аналізуючи глобальну хвилю протестів після кризи 2008 року автор приходить до висновку, що їхнім класовим рушієм була нова дрібна буржуазія, що радикалізується в бік антикапіталізму за умов кризи неоліберального капіталізму, але з іншого боку має специфічні інтереси, які не так просто поєднати з інтересами соціальних низів. Тож гіпотетичне посткапіталістичне суспільство може характеризуватись класовою боротьбою між колишніми союзниками за антикапіталістичним альянсом.

📌 Окупуйте Україну! Тактика окупації з «Окупуй Волл-стріт» до Майдану
Авторка статті — американська антропологиня Емілі Ченнел-Джастіз була учасницею «Окупуй Волл-стріт» і захистила дисертацію про участь лівих активістів в українському Майдані. У статті вона порівнянює ці два протестні рухи і вказує на важливі відмінності між ними.

​​❗️ Сьогодні виповнюється 180 років з дня народження Михайла Драгоманова — видатного українського діяча, публіциста й історика, рідного дядька Лесі Українки та одного з батьків-засновників українського соціалізму.

Драгоманов був одним із перших представників «неісторичних» народів серед діячів європейського соціалістичного руху й завдяки цьому приніс нову перспективу в дискусії про національне питання.

Він був автором ідеї, що в Україні XIX ст. завдання національного та соціального визволення збігалися, яка справила визначальний вплив на український соціалістичний рух початку XX ст.

🚩 Під безпосереднім впливом Драгоманова на соціалістичні позиції перейшли Іван Франко та Михайло Павлик, завдяки цьому була заснована перша українська політична партія (Русько-Українська радикальна партія).

Водночас Драгоманов не замикався в рамках українського національного руху, а брав активну участь у житті російської революційної еміграції, дискутував із російськими народниками й публікувався в європейських виданнях.

У своїх публікаціях, звернених до української аудиторії, він пропагував соціалізм і критикував національну обмеженість, а в публікаціях для російської аудиторії — критикував асиміляторські тенденції та нехтування політичними свободами.

Детальніше про погляди Драгоманова і його вплив можна дізнатися на лекції Етичний соціалізм Михайла Драгоманова від @socruh.
⌛️Коли: 27 вересня о 19:00

📌 Також нагадуємо про нашу статтю про політичний вимір життя Лесі Українки.

Вже за два дні, 23 вересня, стартує фестиваль феміністичного кіно Filma. Ми поговорили із командою «Фільми» про те, що таке феміністичне кіно, чим вирізняється їхній фестиваль та чому варто відвідувати такі події.

Нерозвинений громадський транспорт, слабка регуляція та пріоритети автомобільного руху. У таких умовах розвиваються українські міста.
🔸 Але які є альтернативи? Читайте в нашій розмові з Іриною Бондаренко про таке:
▪️ роль транспортної мобільності в розвитку міст;
▫️ переваги й недоліки радянської системи планування;
▪️ як мобільність визначає соціальне становище містян;
▫️ чому джентрифікація не вирішує проблем бідності;
▪️ як поєднувати транспортний розвиток та містопланування?

🔥 Вже за кілька днів, у неділю 26 вересня в Києві пройде Кліматичний марш, на якому буде ліва колона.

❗️ Ми закликаємо прийти й підтримати марш, а також нагадуємо, що вирішення кліматичної кризи неможливо в рамках нинішньої економічної системи. Не всі люди однаково винні у змінах клімату — власники заводів та робітники, яких вони експлуатують, мають різний ступінь відповідальності за вплив промисловості на довкілля. Головна вина лежить на капіталістах і політиках, які женуться за прибутками, поки планета нагрівається.

✊ Зміни систему, а не клімат!

В марші взяли участь і наші редактори

Врятувати планету. Цього вимагали учасники та учасниці Кліматичного маршу, що пройшов сьогодні, 26 вересня, центром Києва. Добитися цього, на їх думку, можна лише кардинально змінивши панівну систему, відмовившись від неекологічного виробництва та бездумного споживання. На марші були представлені різні колони, які намагалися привернути увагу до різних аспектів кліматичних змін як в глобальному, так і в національному масштабі.

Всі фото за посиланням.

Цієї неділі в Україні відзначали День дошкілля, а сьогодні ми публікуємо комікс про робота-виховательку, створеного у проекті (НЕ)видима за участі нашої редакторки Оксани Дутчак.
🦾 Авторки надихались новим проектом професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільного закладу» від МОНу.
Є підозри, що живі люди не можуть виконати такі завищені вимоги в умовах недофінансування і браку персоналу. Виховательки — не роботи і заслуговують на гідне ставлення і умови праці.

💊 Депресія, панічні атаки й вигорання останнім часом стали знайомі багатьом. Це й не дивно, адже сучасність стає все швидшим і сповненим стресів. Таке прискорення є породженням капіталістичної системи та йде пліч-о-пліч із прискоренням темпів виробництва. В результаті все більше людей страждає від психічних захворювань і втрачає працездатність.
Наші колеги вирішили об'єднатися в боротьбі з цим і створили спільноту @psyhoaktyvno_ua.
📢 Зараз вони готують до публікації перший випуск тематичного зіну й запрошують подавати свої роботи до 30 жовтня. Деталі — у вкладеному пості.

Друзі, товариші і товаришки, колеги і колежанки! Ми, група незалежних активіст_ок з України, вирішили замутити зін "ПСИХОАКТИВНО: UA", присвячений життю з психічними розладами. Зараз ми набираємо матеріали для першого випуску.

Ми приймаємо есе, вірші і художні роботи, пов'язані або з вашим особистим досвідом проживання і переживання "психічного розладу", або з досвідом життя з близькими, у яких були / є психологічні розлади. Це можуть бути, наприклад, історії про роботу, про сім'ю, про перебування в спеціалізованих установах. Це може бути і розповідь про експерименти з психофармакологією, про побочки та інші спецефекти.

Наша мета - поширити інформацію про досвід різних людей, щоб допомогти читачам відкрити для себе нові способи *адаптуватися* до життя, а також створити відчуття солідарності всередині психоспільноти і зняти стигму навколо психічних захворювань.

Ми відкриті для авторів/ок з усіх регіонів України. Нам було б цікаво публікувати роботи людей з різних соціальних сфер і з різними бекграундами, зокрема, небілих людей, LGBT+, працівників фізичної і розумової праці.

Пропозиції есе і готові роботи можете надсилати за адресою psyhoaktyvno.ua@gmail.com до 30-го жовтня. Обсяг - 2-4 сторінки А5.

Будь ласка, перешліть посилання на цей Open call тим, кому міг би бути цікавий наш проект.

***

Дорогие друзья, товарищи и товарищки, коллеги и коллежанки! Мы, группа независимых активистов из Украины, решили замутить зин “ПСИХОАКТИВНО:UA”, посвящённый жизни с психическими расстройствами. Сейчас мы набираем материалы для первого выпуска.

Мы принимаем эссе, стихи и художественные работы, связанные с вашим личным опытом проживания и переживания “психического расстройства”, или с опытом жизни с близкими, у которых были / есть психологические проблемы. Это могут быть, например, истории о работе, о семье, о пребывании в специализированных учреждениях. Это может быть и рассказ об экспериментах с психофармакологией, о побочках и других спецэффектах.

Наша цель - распространить информацию об опыте разных людей, чтобы помочь читателям открыть для себя новые способы *адаптироваться* к жизни, а также создать чувство солидарности внутри психосообщества и снять стигму, сопутствующую психическим заболеваниям.

Мы открыты для авторов из всех регионов Украины. Нам было бы интересно публиковать работы людей из разных социальных сфер и с разными бэкграундами, в частности, небелых людей, LGBT+, работников физического и интеллектуального труда.

Предложения эссе и готовые работы можете присылать по адресу psyhoaktyvno.ua@gmail.com до 30-го октября. Объем - 2-4 страницы А5.

Пожалуйста, перешлите ссылку на этот Open call тем, кому мог бы быть интересен наш проект.

У середу, 29 вересня, о 18:00 запрошуємо долучитись до дискусії про дві важливі події в Німеччині, які стались цими вихідними.
◻️ По-перше, це вибори до німецького парламенту. Поки результати не дають розуміння, якою буде правляча коаліція в найвпливовішій країні Євросоюзу.
◻️ По-друге, у Берліні пройшли вибори до місцевого парламенту та довгоочікуваний референдум, що постановив експропріювати житло у крупних концернів, які здають в оренду понад 240 тисяч квартир у столиці.
Про значення цих подій для Німеччини і те, як вони можуть вплинути на українську політику, поговоримо вже завтра на нашій зустрічі.
📌 У дискусії братимуть участь:
▫️ Тарас Саламанюк (соціолог, стипендіат Фонду ім. Рози Люксембург, волонтер на «житловому референдумі»).
▫️ Яна Степанюк (студентка політології Вільного університету Берліну, активістка, спостерігала за виборами в Німеччині).
▫️ Богдан Ференс (засновник «СД Платформи», кандидат політичних наук, міжнародний оглядач).
▫️ Модерує Денис Пілаш (політолог, редактор журналу «Спільне»). ДЕТАЛІ в ФБ події

Розмова відбудеться на платформі Zoom із трансляцією у фейсбук події, де ви зможете поставити питання спікерам у коментаря
✅ ДЕТАЛІ у ФБ-події