🚀 «Спільне» оновлює сайт! Тепер у нас буде більше інтерактиву, зручної навігації та навіть кнопка для донатів.
Сьогодні можна почитати свіжу статтю про відновлювальну енергетику.
У ній ми:
▪️ показуємо, як частка зеленої енергетики зросла до 11,3%,
▪️ пояснюємо, чому нам потрібен «зелений перехід» і до чого тут міжнародні зобов’язання,
▪️ розказуємо, звідки в Україні найдорожчі «зелені тарифи»,
▪️ розбиваємо стереотипи про нинішню відновлювальну енергетику як суто олігархічний проект,
▪️ наводимо приклади, як можна боротись із кліматичними змінами, не забуваючи про доступ населення до дешевої електроенергії, і як у цьому може допомогти держава.
📌 Більше читайте в дослідженні Марини Ларіної.

🔬 За роки незалежності витрати на наукові дослідження й розробки скоротились майже в 6 разів. Зараз вони складають лише 0,4% від ВВП.

Зараз МОН готує скасування системи пріоритетних напрямів у науці та інноваціях, які мали підтримувати найперспективніші наукові розробки.
📌 Чим це загрожує для розвитку науки та інновацій, розказує Олександр Попович.

Сьогодні розпочинаємо серію публікацій про українські реформи до 30 років незалежності.
Ми дивимось на те, що змінилось для людей внаслідок ринкових реформ. Коли й чому ми відмовились від солідарних систем соціальної підтримки? Якими будуть наступні реформи?
Першою публікуємо статтю про зміни в системі охороні здоров’я.
Ви дізнаєтесь:
▪️ яким був перехід до «ринкової медицини»;
▪️ що відбувалось із протиепідеміологічними закладами та як загалом змінювалася медична інфраструктура;
▪️ чому не працює принцип «гроші за пацієнтом» і як це вплинуло на спроможність медичної системи боротися з пандемією коронавірусу.
#наші30

Учора на акції підтримки під судом проти депортації білоруського анархіста Олексія Болєнкова ультраправі напали на кількох активістів, серед яких був і наш редактор Тарас Білоус.

🔸Поліція вкотре своєю бездіяльністю дозволила ультраправим чинити насильство.
🔸Більше про акцію та про те, чому не можна дозволити вивезення Олексія з країни, читайте в тексті @politkrytyka
https://politkrytyka.org/2021/07/20/rozglyadu-spravy-oleksiya-bolyenkova-v-apelyatsijnomu-sudi-pereduvav-napad-ultrapravyh/

«Партійний “націоналіст”» — так назвав свою книжку про Петра Шелеста історик Юрій Шаповал. Першого секретаря ЦК КП(б)У 1963–1972 років в Україні часто наводять як приклад компартійного діяча, що поєднував у собі український та радянський патріотизми. Але сам Шелест не надавав національному питанню великого значення і передусім опікувався розвитком промисловості та сільського господарства.
Детальніше про його життя читайте в рецензії Юрія Латиша.

Запрошуємо подаватись на літню школу «Ліві перспективи», яка пройде в одеській області наприкінці серпня. Обіцяють насичену програму із питаннями:
▪️ хто такі ліві?
▪️ як пов'язані капіталізм і гендерна нерівність?
▪️ як захищати свої трудові права?
▪️ чому капіталізм несе загрозу для довкілля і якими мають бути альтернативи?
📌 Дізнавайтесь умови участі після реєстрації за лінком: https://bit.ly/3zB4oe5
Дедлайн: 10 серпня. Більше - у FB події.

Продовжуємо спецпроєкт «30 років реформ в Україні» публікацією про пенсійну систему.
Розкриваємо суть 5-ти етапів реформи і недоліки відмови від солідарної системи соцзабезпечення:
▪️ як в Україні замість забезпечувальних відносин прийшли страхові?
▪️ як урівнювали пенсійний вік чоловіків та жінок?
▪️ чому суддям та прокурорам не стали обмежувати максимальних пенсій?
▪️ чому накопичувальна система — це не гарантована пенсія, а ризикова інвестиція?
ПОСИЛАННЯ

В Украине более 50 тысяч детей находятся под опекой, многие из которых живут в детских домах семейного типа. Они должны была заменить интернаты, но в последние годы из-за недостатка финансирования этот процесс сильно замедлился.
Александра Алексеева рассказывает истории из жизни таких домов в Одесской области:
▪️ почему детям в ДДСТ нужен особый уход, лечение и помощь психолога?
▪️ зачем пересматривать работу ювенальной полиции?
▪️ какую помощь выделяет государство и что не так с льготами на коммуналку?

Що таке українські міста сьогодні? Це хаотичні новобудови, нищення простору для дозвілля і шкода довкіллю. Водночас саме тут з’являються низові ініціативи на захист історичної архітектури, громадських просторів, за доступ до інфраструктури, право на культуру й достойне житло.

У наступний вівторок, 3 серпня, запрошуємо на дискусію «Як реалізувати своє право на місто», за участі нашої редакторки Оксани Дутчак

Під час події будуть обговорюватися такі питання:
📌 Як виникали і розвивалися антизабудовні ініціативи в українських містах?
📌 Що таке право на місто і як воно втілюється через міські рухи?
📌 Як досліджувати міські рухи та ініціативи?

👩‍👧В Україні близько мільйона сімей виховують дітей без другого партнера. При цьому, соціальні виплати на початок 2021 року отримували лише 120 тисяч сімей.
Ця проблема здебільшого лягає на плечі жінок, адже а у 96% випадків мова йде саме про одиноких матерів.

🔸Які пільги надає статус одинокої матері?
🔸Якою мірою це виконується на практиці?
🔸Хто залишається поза доступом до державної допомоги?
🔸Чи готові жінки боротися за свої права?

Читайте в ґрунтовній статті Альони Ткаліч і Оксани Дутчак про ситуацію з одинокими матерями в Україні.

За минуле десятиліття в Україні виникло чимало антизабудовних ініціатив і організацій, що намагаються зберегти історичні будівлі, зелені зони та громадські простори від хижацької політики забудовників. Серед них є й ініціативи на захист радянського модернізму та найбільш гучний антизабудовний протест цього літа — на захист павільйону «Квіти України» (@savekvityukrainy).

Але порівняно з активістами, що борються проти забудови зелених зон чи дореволюційної архітектури, захисники модерністської архітектури стикаються зі специфічними проблемами. Їм значно важче донести до громадськості цінність радянської архітектури, «історичність» якої не очевидна, натомість асоціація з Радянським Союзом в сучасній Україні має негативні конотації.

У відповідь на ці виклики активісти зазвичай наголошують на унікальності будівель, які вони захищають. Але така риторика має свої межі, і вона ніяк не допомагає у справі побудови широкого антизабудовного руху. Тож чи не варто активістам змінювати акценти й говорити про обмеження прав приватних власників та право громади на участь у прийнятті рішень щодо вигляду міського простору?

Детальніше про ці та інші виклики антизабудовних ініціатив читайте у статті Лоріни Федорової.

Хаїм Сигал — галицький єврей, що під час Другої світової війни під різними іменами служив спочатку радянським міліціонером, потім став одним із лідерів «Поліської Січі» Бульби-Боровця, а згодом — комендантом поліції та перекладачем при німцях.

Його «сенсаційну» історію переказували й використовували, додаючи до неї щось своє, різні автори спочатку в радянський час, а згодом і в незалежній Україні. Зокрема, цим відзначився Володимир В'ятрович, який у своїх статтях про нього повторював вигадки з радянської літератури про «подвиги» чекістів.

Детальніше про те, хто, як і навіщо використовував цю історію, що ми насправді знаємо про життя Хаїма Сигала, а про що можемо лише здогадуватися, і чому ця історія насправді не така унікальна, як може здатися на перший погляд, читайте у статті Джареда Макбрайда

Книга ‘Кислотний комунізм’ британського письменника та філософа Марка Фішера так і не була дописана автором. Уривки цієї праці опубліковано в 2018 році, уже після його смерті. 

За словами автора, прагнення подолати капіталізм має виникати з усвідомлення, що цей економічний режим не сприяє накопиченню багатства, а, навпаки, перешкоджає зростанню суспільного добробуту. На цьому, власне, і базується сучасний неоліберальний проект. 

Детальніше про те, чому зникають елементи демократичного соціалізму та яке це значення має для лівих, читайте у перекладі передмови до останньої книжки Марка Фішера.

Масове вбивство поляків на Волині у 1943 році — одна з найскладніших сторінок в історії україно-польських взаємин. У відповідь на аргументи польських і західних дослідників, які стверджують, що вбивства були здійснені ОУН і УПА, деякі українські історики та політики, зокрема Володимир В'ятрович, обстоюють тезу, що це була не організована етнічна чистка, а «жакерія» — стихійна селянська війна, як реакція на дії поляків.

Американський історик Джаред Макбрайд у своїй статті аналізує події на Любомльщині та показує, що цей епізод говорить загалом про етнічну чистку. На думку автора, вона була спланована й організована ОУН і УПА, але здійснення настільки масового насильства було би неможливим без участі цивільних селян, яких вдалося мобілізувати з допомогою ідеології, примусу та заохочення грабунків.

Окрім того, автор полемізує з тезою про вплив «потрійної» окупації на спалах насильства, яку останні роки популяризує історик Тімоті Снайдер. Детальніше читайте у нашому новому перекладі.

Начало сентября — время новых надежд для тех, кто возвращается в школы или поступает в высшие учебные заведения.
Сегодня мы публикуем интервью с Пьером Бурдье о феномене молодежи. Бурдье говорит о том, как эти надежды получить свое место в иерархии “взрослого мира” сталкиваются с обесцениванием дипломов и зависят от вашего классового происхождения.
➡️ Молодость — это лишь социальный конструкт, а задача новых поколений, словами философа, — поставить под вопрос систему образования, которая служит не освобождению личности, а лишь закрепляет систему привилегий в обществе. ССЫЛКА

«Вы что не понимаете? Вы – рабы. И я умею Вами управлять». Эти слова стали последней каплей, которая заставила организоваться работникам Киевпасстранса в независимый профсоюз.
Позади у них остался период гонений и притеснений, сегодня – победы в судах, улучшение условий труда и уважение от коллег по цеху.
🔺О том, какой ценой организовывали профсоюз в Куреневском Депо, читайте в материале нашей авторки Алены Ткалич для @openDemocracy_Russia

Фемінізм — окремо, екологічний рух — окремо. Так часто сприймають ці рухи, які в останні роки стають сильнішими по всьому світу, і Україна тут не виняток.
Сьогодні ми публікуємо статтю, в якій розказуємо про ці перетини:
◽️ що таке екофемінізм та які є його течії?
◽️ який зв'язок між експлуатацією жінок та природи?
◽️ як колоніальна експансія змінює клімат?
◽️ чому потрібно поєднувати феміністичну, екологічну й антикапіталістичну повістки?

⛏ Україна відмовляється від вугілля й планує замінити його на чисті джерела енергії. Ці необхідні кроки мають зворотний бік: занепад гірничих регіонів, життя яких залежало від «брудної енергетики».
▫️ Влада обіцяє, що тепер це буде не просто закриття шахт, а трансформація «відповідно до найкращих європейських практик». Втім, незрозуміло, як це буде реалізовано, якщо у нас немає для цього 150 мільярдів євро, як у Європейському Союзі.
🪨Про міжнародний досвід справедливої трансформації й перспективи вугільної галузі в Україні читайте в новій статті енергетичного спецпроєкту.

Сьогодні двадцяті роковини збиття веж-близнюків у Нью-Йорку. З цієї нагоди ми підготували підбірку наших публікацій про тероризм і реакцію західних держав на нього.

📌 «Terrorist Win»
https://cutt.ly/2WBT17h
Колонка журналіста Ігоря Бурдиги про «війну з тероризмом» та її український вимір, написана до 14-річчя теракту 9/11.

📌 «Мистецтво, правда та політика». Нобелівська промова
https://cutt.ly/aWBTVNX
2005 року, після початку війни в Іраку, Нобелівську премію з літератури отримав Гарольд Пінтер — британський драматург і поет, який уславився своїми антивоєнними переконаннями. Це був символічний жест – європейський культурний світ не бажав ані Буша, ані його війни з тероризмом. Андрій Рєпа переклав текст за одну ніч після публікації, але йому не вдалося його тоді опублікувати у жодному українському виданні. Тож ми її опублікували 10 років потому, але вона досі не втратила свого значення.

📌 «Терроризм — симптом реально существующих социальных проблем»
https://cutt.ly/gWBT9As
Інтерв'ю з правозахисником Максимом Буткевичем, взяте після терактів у Парижі 2015 року.

📌 «Либеральная демократия, чрезвычайные государства и новая норма»
https://cutt.ly/UWBT8H6
Стаття соціолога Боба Джессопа, відомого своїм внеском у теорію держави. Він стверджує, що протягом останніх десятиліть ліберальні демократії все частіше впроваджують обмеження свобод і розширють повноваження спецслужб. Такі заходи виправдовуються боротьбою з тероризмом та іншими загрозами. В результаті межа між «звичайним» станом ліберальних демократій і надзвичайним станом поступово розмивається.
На думку Джессопа, причина цього в тому, що сучасний світ стає все менш придатним для стабільного поєднання демократії та капіталізму. Тож перед нами постає вибір — або змиритися з наростанням авторитарних тенденцій, або змінити систему на таку, що спроможна забезпечити демократичні свободи за нових історичних обставин.

​​⚡️ В Норвегії на парламентських виборах виграють ліві.

Робітнича партія отримала 48 мандатів, Ліва соціалістична партія — 13, Партія Центру — 28. Це три основні партії, які мають перспективу сформувати між собою лівоцентристську коаліцію.

Соціалістична партія змогла набрати додатково два мандати порівняно з минулими виборами.

Крім цього, Червона партія, яка позиціонує себе як комуністична, отримала 8 мандатів та зелені 3.

При формуванні вузької коаліції між трьома партіями, вона буде мати 89 мандатів зі 169, при коаліції з комуністами та зеленими — 100.

5️⃣ метрів. Стільки залишилося до затоплення котловану Домбровського кар'єру. Ця відстань відділяє мільйони людей від екологічної катастрофи, після чого води з калійними солями можуть потрапити до Дністра, зруйнувавши цілі екосистеми в Україні та Молдові.
Запрошуємо почитати нашу статтю про техногенну проблему в Калуші й перспективи відновлення виробництва, яке може зупинити екологічне лихо.