«Якщо народ протестує в розпал пандемії, то це тому, що його уряд небезпечніший за вірус» — лозунг протестів у Колумбії, що тривають вже понад місяць.

📌 Нагадаємо, що жителі Колумбії протестують по всій країні проти податкової реформи.
Уряд президента Івана Дуке запропонував ввести нові податки та підвищити уже існуючі. Активісти із профспілок, студенти, громадські діячі та ЛГБК+ спільнота солідаризувались та зібрали багатомільйонний національний страйк, незважаючи на карантинні заходи.

❌ Президент Колумбії Іван Дуке назвав мільйони протестувальників терористами, аби виправдати безпрецедентне насильство поліції під час антиурядових демонстрацій.

Поліцейські вбили 43 людини, поранили понад 800 осіб, незаконно арештували понад тисячу і вчинили сексуальне насилля проти 21 жінки.

▪️Читайте про це на @zanovomedia

Співпраця з іноземними спецслужбами, фінансові афери та обіцянка уряду організувати революцію в державі, з якою триває війна. Це не сюжет фільму, а реальна історія української організації початку XX ст., серед засновників якої був пізніший ідеолог «чинного» націоналізму Дмитро Донцов.
❓Чим насправді займався «Союз визволення України», створений політемігрантами з Російської імперії після початку Першої світової війни? Яку картину нам відкривають документи віденського архіву? І яку роль зіграв у цій історії Ленін та більшовики?
📌Читайте про це у статті видатного українського історика Романа Роздольського.

📅 В суботу 12 червня відбудеться дискусія про статтю «Чому світ розділений на багаті та бідні країни».

Автор статті Петро Коротаєв поділиться своїми поглядами про сучасну світову економіку та відтворення у ній нерівностей.
Запрошуємо до дискусії про нерівний обмін і про те, як багаті країни відстоюють свої конкурентні переваги. Більше про захід: https://fb.me/e/1og3VJQvF

✅Де: он-лайн (посилання на захід після реєстрації)
✅Коли: субота, 12 червня о 19:00
✅Формат: доповідь, Q&A

Доповідач: Петро Коротаєв
Модераторка: Оксана Дутчак

Реєстрація обов’язкова: https://bit.ly/3irPKAs

Два роки минуло із захоплення приміщення кінотеатру «Київ» у центрі столиці. Тоді «муніципальна охорона» увірвалась в один із останніх фестивальних кіноцентрів міста під приводом «інвентаризації». Зали «Києва» стоять порожніми й донині.

📎 Як Віталій Кличко доклався до загибелі славнозвісного кінотеатру та чому ця історія стала лише однією з низки подібних руйнацій, читайте у колонці Романа Губи.

OPENCALL від Центру студій політики пам'яті та публічної історії Мнемоніка / Mnemonics.

16-20 серпня у Рівному відбудеться школа з проблем гендерної видимості «(не)Видима публічність жінок. Історія та сучасність».
В рамках школи будуть розбиратись наступні теми:

🔸 гендерна історія та гендерні студії VS жіноча історія та жіночі студії;
🔸 жіночі образи в мистецтві;
🔸 гендерно чутливе містопланування;
🔸 видимість жінок у публічному просторі;
🔸 традиційні гендерні ролі та їх трансформації/деформації в просторі професійної реалізації;
🔸 “жіночі” та “чоловічі” свята: деконструкція;
🔸 економічний вимір гендерних (не)рівностей.

Прийом заявок триває до 29 липня. Деталі та умови подачі: https://bit.ly/3gAd10D

Два года спустя после смены власти в Украине политика Зеленского кардинально отличается от той, с которой он начинал. Она стала более авторитарной, а СНБО используется как кувалда, с помощью которой власть пытается перековать украинский политический ландшафт, пренебрегая процедурами и правилами.

Мы поговорили с Михаилом Минаковым об этих изменениях, а также о том:
🔻 почему Зеленский повторяет траекторию Порошенко?
🔻чего ожидать от конфликта на Донбассе и почему встреча Байдена с Путиным не повлияет на ситуацию?
🔻 что мешает левым идеям стать массовыми в Украине?
🔻 в какую фазу вступает капитализм в постковидную эпоху?

Чи знали ви, що птахи:
🌿 знімають стрес та підвищують продуктивність
🌿 знищують небажаних для людей комах та гризунів
🌿 розносять насіння рослин, допомагаючи розсаджувати ліси

Пташки важливі для містян, але логіка капіталу забудовників примушує витісняти пернатих їх з природних територій. Як урбанізація змінює птахів та що з цим можна зробити, розповідає Надія Миколаєнко.

У Перу президентом став шкільний учитель, профспілковий активіст та представник лівопопулістської партії “ Вільна Перу” Педро Кастільйо.

🔺Кастільйо походить із селянської родини і багато уваги приділяє питанням нерівності між містом і селом, бідності та безробіттю. Він став відомим як лідер страйку вчителів 2017 року. Складні умови навчання й повальна бідність сільської місцевості змусили шкільного вчителя піти у велику політику.

🔻Його опонентка, донька консервативного та авторитарного екс-президента з 1990-х, Кейко Фухіморі позиціонує себе як продовжувачку політики свого батька. Фухіморі, яка балотувалась від правопопулістської партії «Народна сила», обіцяла навести в країна лад залізною рукою, порівнявши ефективний уряд із «твердою та люблячою матір’ю».

🔺За даними Datum та Ipsos Peru, 48% з тих, хто обрав Кастільйо, виходили з міркувань «меншого зла».

❌Педро Кастільйо, на відміну від більшості лівих лідерів, має погляди відповідні до консервативно налаштованого католицького села Перу. Він просував патріархальні та гомофобні норми та просував конспірологію про «гендерну ідеологію».

❌Кастільйо пропонував жорстку антимігрантську політику проти біженців/економічних мігрантів із Венесуели:«(Ми дамо) 72 години нелегальним іноземцям, щоб вони покинули країну, тим, хто приїхав вчиняти злочини».

‼️У програмі Кастільйо йшлося про радикальні економічні реформи для боротьби з бідністю, як-от націоналізацію природних ресурсів, підпорядкування приватних підприємств потребам країни, збільшення бюджету на соціальні витрати.

🇵🇪 Докладніше про Педро Кастільйо, його партію та обіцянки, і що від цього варто очікувати у читайте у матеріалі — Владислава Стародубцева.

У Хорватії стався зсув у роботі гіг-платформ. Водії заснували профспілку, яка зараз працює по всій Хорватії.
Це вказує на зворотну сторону медалі «інноваційної» моделі роботи гіг-платформ:
🔻неправдива класифікація робітників як незалежних підрядників
🔻високий рівень нестабільної зайнятості
🔻обхід законодавства.
Першими кардинальні дії втілили у Італії: на чотири платформи з доставки їжі наклали штрафи на загальну суму у 733 мільйонів євро. Їх покарали за порушення трудових прав та норм безпеки праці. Крім цього, платформам наказали найняти 60 тисяч кур’єрів на постійні контракти.
Вочевидь це надихнуло й працівників у Хорватії. Тут причин для утворення Профспілки водіїв було декілька:
🔻зниження цін на платформі, якe, за словами водіїв, провели за їхній кошт. Це значить, що таксисти ледве зводять кінці з кінцями
🔻якщо таксисти відмовляються від певної кількості поїздок, призначених додатком, їх рейтинг падає
🔻невдоволеність службою підтримки користувачів до якої водії звертаються, коли виникають проблеми з додатком.
“Я не порадив би навіть пробувати цю роботу” — так один із водіїв цифрової платформи підсумовує свою зайнятість.
А ви б порадили таку прекарну зайнятість в Україні?

У Києві хочуть перебудувати в офісний центр ще одну пам’ятку модернізму. Проект нікому не показують, у той час як захисники будівлі наполягають на обережній реконструкції.

🌷"Квіти України" — це павільйон за адресою Січових Стрільців, 49 відомий поєднанням модерністської архітектури з виноградною лозою, якій приблизно 30-35 років.

🌿Попередні плани будівельних робіт не передбачають збереження рослини.

Аби приєднатися до руху можна:
1. Сфотографуватись на тлі будівлі
2. Опублікувати фото у своїх соціальних мережах
3. Додати хештег #зберегтиквітиукраїни

Слідкуйте за перебігом подій на сторінці ініціативи по збереженню пам'ятки у Фейсбуці .

"Сучукрліт – нарив на українській культурі" — до такого висновку дійшов публіцист Вадим Яковлев.

Цього тижня в Україні відбувається книжкова подія року. Вадим Яковлев ближче познайомить нас з постатями сучасної української літератури.

Жорстку критику суспільства з боку місцевих літераторів прийнято сприймати за "прогресивну".

Але чи зверхність, подвійні стандарти та ксенофобія це частина "європейських цінностей"?

Докладно розібрано на прикладах у новому матеріалі.

Сьогодні Джорджу Орвеллу виповнюється 118 років! Читайте про життя і творчість цього видатного письменника й соціаліста в огляді британського літературознавця Террі Іглтона.

🔻 Яка кінцева зупинка потягу «Київ-війна»?
Анастасія Рябчук поділилась пронизливим текстом-рефлексією на основі свого дослідження двох сіл у прифронтовій зоні на Донбасі.

💬 Я беру до рук диктофон і ставлю перше дослідницьке запитання від імені гуманітарної організації, яка прислала мене сюди: “Які потреби є найбільш нагальними у вашій громаді?” Але мені ніяково питати таке, бо це ще більше звужує горизонти можливого… Це запитання звужує вимоги до “найнеобхіднішого”: що ми можемо спробувати виправити одразу, щоб усе не розвалилося. Але не просіть про роботу, про громадський транспорт, про відновлення ваших звичних зв'язків, про ширше політичне бачення. Це все виходить за рамки нашого проєкту, тому думайте точково, думайте, що реалістично, думайте про наші обмежені ресурси, думайте про війну на горизонті…

Завтра розпочнеться останній етап земельної реформи: якими будуть нові правила та що нестиме загрозу для економіки та екології?

Нагадуємо, що Тарас Білоус та Олександр Кравчук вже пояснювали суть та наслідки реформи, а також обґрунтували якою має бути земельна політика в інтересах більшості українців.

Американская философиня и феминистка Нэнси Фрейзер про социальные последствия пандемии, Black Lives Matter и судьбу политики Байдена:

🔸 Победа Байдена — это когда старое умирает, а новое не может родиться. Поэтому сейчас Америка находится в ситуации междуцарствия.

🔸 Кризис заботы неразрывно связан с другими проблемами — экологическими, политическими, расово-этническими, — которые в совокупности означают общий кризис социального порядка. Пандемия подчеркнула классовое и расовое неравенство.

🔸 В момент пандемии оказались объединены два признака структурного расизма: риск умереть от вируса, с одной стороны, и риск умереть от рук полиции — с другой. Это придало новое значение протестному движению Black Lives Matter.

🔸 Когда компромисс Байдена рухнет, либералы вероятно будут атаковать левых и тогда они окажутся на распутье. Один сценарий предполагает очередное погружение разновидность мелочной политики идентичности. При другом раскладе возможна серьезная попытка отколоть элементы, выступающие за рабочий класс и объединить их в новой, антикапиталистической коалиции.
📌Ссылка

4 липня у віці 92 років помер американський біолог та марксист Річард Левонтін.
▪️ Учень українського емігранта Феодосія Добржанського, він тривалий час викладав у Гарвардському й інших університетах, написав велику кількість наукових і науково-популярних праць.
▪️ Річард став одним із засновників наукової галузі молекулярної еволюції, уславився своїм внеском у розробку математичної бази популяційної генетики і сучасної еволюційної теорії, а також послідовною критикою біологічного детермінізму, який зводить соціальні явища та людську поведінку до суто біологічних пояснень для виправдання ієрархій та нерівностей у суспільстві.
📌 Нагадуємо про наш переклад програмної статті, яку він написав зі своїм однодумцем Річардом Левінсом.
Вона спрямована проти процесів комодифікації науки за капіталізму, відчуження науковців від результатів їхньої праці та підпорядкування людських потреб гонитві за прибутками.

📢 Повышенное внимание, нарушение границ, настойчивые рекомендации следовать стереотипам, отсутствие приватности в местах для занятий спортом – лишь часть проблем с которыми сталкиваются транс*люди в городской среде.
Проблемы транс*людей в городах можно разделить на три категории:
1️⃣ Отсутствие личного пространства и культуры приватности.
2️⃣ Трансляция гендерных стереотипов.
3️⃣ Неуважение к выбору человека и неуместные советы.
Решение проблемы лежит в двух направлениях:
▪️повышение уровня приватности в общественных местах, вроде туалетов и раздевалок
▪️ повышение информированности населения о неуместности навязывания стереотипов, о факте существования гендерно-некомфорных людей, о соблюдении границ друг друга и взаимоуважении.
Больше о жизненном опыте транс*людей в городах читайте в материале Ярослава Хорта.

П'ятниця 10:00

Ні політичним депортаціям!

https://www.facebook.com/events/505009914153463

Критикуєш поліцію? Депортований!

У п'ятницю 9 липня о 10:00 ми виходимо під стіни Служби безпеки України, щоб змусити силовиків припинити переслідування білоруського анархіста Олексія Болєнкова й скасувати рішення про примусову депортацію. СБУ хоче згодувати Болєнкова режиму Лукашенка за критику Авакова.

22 квітня 2021 року працівники СБУ, відмовляючись показувати посвідчення, намагались посадити в авто й вивезти на кордон з Білоруссю громадянина Білорусі Олексія Болєнкова. Свої дії вони мотивували тим, що останній становить загрозу для національної безпеки України.

Зашкодити діям працівників СБУ вдалось завдяки оперативній мобілізації друзів, подруг, журналістів та адвокатів. Болєнков оскаржив рішення СБУ в суді, та суддя визнав його законним. Мотивоване воно тим, що Олексій ходив на акції та організовував їх в Україні, «відкрито критикував поліцію», «відкрито пропагував силовий метод зміни влади в Білорусi», а також запитом білоруського бюро Інтерполу (мовляв, Болєнков у Білорусі проходить підозрюваним у кримінальній справі).

Адвокат/ки Олексія подали документи на апеляцію, але ряд ознак вказує на те, що рішення суду буде не на користь Болєнкова. Також депортація загрожує Артуру Кондратовичу, якого вже затримували в 2019-ому році за запитом з Білорусі через Інтерпол. Ще раніше пройшли обшуки під надуманими приводами в друга та подруги Олексія — Іри й Сергія Рубанів. Після обшуків Рубанів розпитували щодо зв'язків з Болєнковим. Рішення СБУ підписав начальник Департаменту захисту національної державності СБУ Олександр Кукса, який брав участь в «антитерористичній операції» в ніч на 19 лютого 2014 на Майдані.

Болєнков кричав «Аваков — чорт» і висловлював «неповагу до поліції», тепер СБУ хоче його депортувати. Приходь підтримати Олексія, Артура, Іру й Сергія, кричати «Аваков — чорт» і висловлювати неповагу до поліції з нами в п'ятницю 9 липня о 10:00 під будівлею СБУ на Володимирській 33

🚀 «Спільне» оновлює сайт! Тепер у нас буде більше інтерактиву, зручної навігації та навіть кнопка для донатів.
Сьогодні можна почитати свіжу статтю про відновлювальну енергетику.
У ній ми:
▪️ показуємо, як частка зеленої енергетики зросла до 11,3%,
▪️ пояснюємо, чому нам потрібен «зелений перехід» і до чого тут міжнародні зобов’язання,
▪️ розказуємо, звідки в Україні найдорожчі «зелені тарифи»,
▪️ розбиваємо стереотипи про нинішню відновлювальну енергетику як суто олігархічний проект,
▪️ наводимо приклади, як можна боротись із кліматичними змінами, не забуваючи про доступ населення до дешевої електроенергії, і як у цьому може допомогти держава.
📌 Більше читайте в дослідженні Марини Ларіної.

🔬 За роки незалежності витрати на наукові дослідження й розробки скоротились майже в 6 разів. Зараз вони складають лише 0,4% від ВВП.

Зараз МОН готує скасування системи пріоритетних напрямів у науці та інноваціях, які мали підтримувати найперспективніші наукові розробки.
📌 Чим це загрожує для розвитку науки та інновацій, розказує Олександр Попович.