📌 На початку 1980-х років група пацифістських феміністок з усієї Європи об'єдналася, протестуючи проти накопичення зброї. Разом вони встановили 24 травня Міжнародним жіночим днем миру та роззброєння.
Цьогорічна заява Міжнародного жіночого союзу за мир і свободу (WILPF) має гасло “Пріоритет життю, а не зброї”. Зокрема WILPF вимагає:

▫️ Працювати над припиненням усього виробництва зброї та негайно припинити її незаконну передачу. Уряди повинні запобігати продажу зброї країнам з високим рівнем насильства, у тому числі гендерно зумовленого.
▪️ Вжити заходів для контролю над зброєю у своїх країнах, включаючи демілітаризацію, роззброєння та знешкодження поліції.
▫️ Виділити кошти, спрямовані на торгівлю зброєю та мілітаризацію, в інфраструктуру громади, включаючи системи охорони здоров’я, школи тощо.
▪️ Проводити національні кампанії на базі шкіл та громад, які кидають виклик гендерним нормам, що прирівнюють „мужність” чи маскулінність до володіння зброєю, домінування, агресію та до готовності застосувати силу та насильство.

Як на подібні заяви реагують в Україні? Читайте в інтерв’ю Ніни Потарської, координаторки WILPF в Україні

❗️Україна зобов’язалась лібералізувати ринок електроенергії згідно з договорами з ЄС. Попри дослідження про недосконалість конкурентних ринків електроенергії, політики одностайно обіцяють позитивні зміни для споживачів. Проте, як показує світовий досвід, ціни в таких умовах не падають. Споживачі купують ту ж саму електроенергію, але дорожче, а компанії отримують високі прибутки.
Марина Ларіна, у другому дослідженні спецпроекту “Справедливий енергетичний перехід”, пояснила, які існують суттєві відмінності ринку електроенергетики від інших:

1️⃣ Складно усунути дефіцити швидко (через капіталоємність та тривалість будівництва станцій).
2️⃣ Великі системи мають меншу вартість генерації, передачу і розподіл, а отже і ціни.
3️⃣ Конкурентний ринок зменшує інвестиції, бо фіксовані тарифи привабливі для інвесторів.
4️⃣ Конкурентний оптовий ринок завищує ціни для споживачів через маржинальне ціноутворення.
5️⃣ Можливий ефект від конкуренції на роздрібних ринках електроенергії нижче витрат на їхню організацію та конкуренцію постачальників.

🏠 Вже читали книгу Девіда Гарві "Право на місто"? Ще ні? Тоді не пропускайте можливості і реєструйтесь на Український урбаністичний форум 2021.
🧐 Читали? То мерщій реєструйтесь і дискутуйте з провідними експертами.

Оголошуємо програму цьогорічного Українського урбаністичного форуму!

Ми присвятили наші події концепції права на місто і міркуванням про те, яким буде це право післязавтра. Запрошуємо вас обговорювати трансформації у містах, їхні причини, для кого і під чиїм впливом ці зміни відбуваються.

Цьогорічний форум пройде у змішаному форматі, ми приготували як офлайн-події у різних містах, так і онлайн-розмови.

👉 Програму з посиланнями на окремі події і реєстрацію завантажуйте тут.

До речі, ми вже запустили другий сезон подкасту «Ринок вирішить?», а також будемо публікувати статті.

Перша подія вже 2 червня – Після завтра: міста, джентрифікація, житло. Лекція Матіаша Бернта та обговорення.

💬 На початку травня засновниця сайту Sci-Hub Олександра Елбакян заявила, що ФБР уже більше двох років прослуховує її акаунти.

❗️Нагадаємо, Sci-Hub — це піратський сайт, який надає безкоштовний доступ до академічних публікацій. Вже майже десять років він веде нерівну боротьбу з компаніями, які перетворили академічну видавничу справу на один із найбільш прибуткових бізнесів. Ціни на наукові журнали такі високі, що звичайні науковці часто не мають доступу до них, і навіть бібліотеки найпрестижніших університетів, таких як Гарвард, мусять частково відмовлятися від передплати.

📆 В грудні минулого року академічні видавці Elsevier, Wiley та Американське хімічне товариство подали позов до Вищого суду Делі, просячи індійських постачальників Інтернет-послуг заблокувати Sci-Hub та подібний сайт Libgen. З грудня Sci-Hub не завантажує нові статті, а у січні його Twitter-акаунт було заблоковано.

📢 Зараз інтернет-активісти закликають врятувати Sci-Hub. Для цього користувачам пропонують зберегти частину найбільшого безкоштовного наукового архіву світу та залишитись на роздачі торрента якнайдовше.

📌 Читайте наші матеріали про рух за відкритий доступ до науки та загрози комерціалізації науки:

▪️Заява кампанії солідарності з Library Genesis та Sci-Hub
▫️Про бойкот науковцями Elsevier
▪️Стаття Джорджа Монбіо про поміщиків від науки
▫️Стаття Річарда Левінса й Річарда Левонтина про комодифікацію науки

Ізраїльсько-палестинський конфлікт сягнув найбільшої за багато років ескалації. Українські користувачі соціальних мереж не залишились байдужими і активно підтримали ізраїльську сторону.
Віт Павлюк розвінчує головні міфи та пояснює:
🔸Чи справді Ізраїль, чий оборонний бюджет у 2019 році складав 20,5 мільярдів доларів, “просто захищається”?
🔹Що спровокувало новий виток конфлікту?
🔸З якими проблемами стикаються палестинці у Ізраїлі?

Наш редактор Олександр Кравчук проаналізував для ділового порталу реформи в енергетиці України.

Текст пояснить:
✅ Як формуються тарифи?
✅ Якими будуть ціни на газ та електроенергію?
✅ Чому реформа та перехід до ринкової моделі не вирішать проблеми високих цін.

⁉️ Чи були у сталінської системи альтернативи? На це ствердно відповідає історик Кріс Форд у своєму новому дослідженні Української комуністичної партії (укапістів).

📖 Форд видав книгу про «втрачену» діяльність цієї течії українського націонал-комунізму 1920-х років.

‼️Автор вважає, що досвід «загубленої лівиці» ставить під сумнів загальноприйняте в марксистських колах пояснення занепаду революції. Він полемізує про альтернативні вектори розвитку революційних подій.

🔴 Докладніше читайте в нашому перекладі передмови

Наша редакторка Альона Ляшева розбирає проблеми пострадянських міст у рецензії на міжнародний бестселер. Переклад книги Джейн Джейкобс «Смерть і життя великих американських міст» вийшов українською цього року.

🔹Ця книга для містян і про містян. Її зрозуміють усі, хто ходять містом пішки. Ті, чиї потреби не враховує авторитарне містопланування.

Джейн Джейкобс спричинила революцію у містоплануванні та доповнила нове уявлення про місто як про спільний простір для життя.

📌Які висновки актуальні для українців сьогодні і як нам рухатись до втілення ідеї міста для людей читайте у матеріалі Your Art

Сьогодні сьомі роковини авіаудару по будівлі Луганської ОДА. Тоді загинуло 8 людей, ще понад 20 було поранено. Усі постраждалі були цивільними, більшість із них — звичайні перехожі.

🔻Прочитайте статтю Тараса Білоуса, яка вийшла у 2019 році і досі не втрачає актуальності.

«Якщо народ протестує в розпал пандемії, то це тому, що його уряд небезпечніший за вірус» — лозунг протестів у Колумбії, що тривають вже понад місяць.

📌 Нагадаємо, що жителі Колумбії протестують по всій країні проти податкової реформи.
Уряд президента Івана Дуке запропонував ввести нові податки та підвищити уже існуючі. Активісти із профспілок, студенти, громадські діячі та ЛГБК+ спільнота солідаризувались та зібрали багатомільйонний національний страйк, незважаючи на карантинні заходи.

❌ Президент Колумбії Іван Дуке назвав мільйони протестувальників терористами, аби виправдати безпрецедентне насильство поліції під час антиурядових демонстрацій.

Поліцейські вбили 43 людини, поранили понад 800 осіб, незаконно арештували понад тисячу і вчинили сексуальне насилля проти 21 жінки.

▪️Читайте про це на @zanovomedia

Співпраця з іноземними спецслужбами, фінансові афери та обіцянка уряду організувати революцію в державі, з якою триває війна. Це не сюжет фільму, а реальна історія української організації початку XX ст., серед засновників якої був пізніший ідеолог «чинного» націоналізму Дмитро Донцов.
❓Чим насправді займався «Союз визволення України», створений політемігрантами з Російської імперії після початку Першої світової війни? Яку картину нам відкривають документи віденського архіву? І яку роль зіграв у цій історії Ленін та більшовики?
📌Читайте про це у статті видатного українського історика Романа Роздольського.

📅 В суботу 12 червня відбудеться дискусія про статтю «Чому світ розділений на багаті та бідні країни».

Автор статті Петро Коротаєв поділиться своїми поглядами про сучасну світову економіку та відтворення у ній нерівностей.
Запрошуємо до дискусії про нерівний обмін і про те, як багаті країни відстоюють свої конкурентні переваги. Більше про захід: https://fb.me/e/1og3VJQvF

✅Де: он-лайн (посилання на захід після реєстрації)
✅Коли: субота, 12 червня о 19:00
✅Формат: доповідь, Q&A

Доповідач: Петро Коротаєв
Модераторка: Оксана Дутчак

Реєстрація обов’язкова: https://bit.ly/3irPKAs

Два роки минуло із захоплення приміщення кінотеатру «Київ» у центрі столиці. Тоді «муніципальна охорона» увірвалась в один із останніх фестивальних кіноцентрів міста під приводом «інвентаризації». Зали «Києва» стоять порожніми й донині.

📎 Як Віталій Кличко доклався до загибелі славнозвісного кінотеатру та чому ця історія стала лише однією з низки подібних руйнацій, читайте у колонці Романа Губи.

OPENCALL від Центру студій політики пам'яті та публічної історії Мнемоніка / Mnemonics.

16-20 серпня у Рівному відбудеться школа з проблем гендерної видимості «(не)Видима публічність жінок. Історія та сучасність».
В рамках школи будуть розбиратись наступні теми:

🔸 гендерна історія та гендерні студії VS жіноча історія та жіночі студії;
🔸 жіночі образи в мистецтві;
🔸 гендерно чутливе містопланування;
🔸 видимість жінок у публічному просторі;
🔸 традиційні гендерні ролі та їх трансформації/деформації в просторі професійної реалізації;
🔸 “жіночі” та “чоловічі” свята: деконструкція;
🔸 економічний вимір гендерних (не)рівностей.

Прийом заявок триває до 29 липня. Деталі та умови подачі: https://bit.ly/3gAd10D

Два года спустя после смены власти в Украине политика Зеленского кардинально отличается от той, с которой он начинал. Она стала более авторитарной, а СНБО используется как кувалда, с помощью которой власть пытается перековать украинский политический ландшафт, пренебрегая процедурами и правилами.

Мы поговорили с Михаилом Минаковым об этих изменениях, а также о том:
🔻 почему Зеленский повторяет траекторию Порошенко?
🔻чего ожидать от конфликта на Донбассе и почему встреча Байдена с Путиным не повлияет на ситуацию?
🔻 что мешает левым идеям стать массовыми в Украине?
🔻 в какую фазу вступает капитализм в постковидную эпоху?

Чи знали ви, що птахи:
🌿 знімають стрес та підвищують продуктивність
🌿 знищують небажаних для людей комах та гризунів
🌿 розносять насіння рослин, допомагаючи розсаджувати ліси

Пташки важливі для містян, але логіка капіталу забудовників примушує витісняти пернатих їх з природних територій. Як урбанізація змінює птахів та що з цим можна зробити, розповідає Надія Миколаєнко.

У Перу президентом став шкільний учитель, профспілковий активіст та представник лівопопулістської партії “ Вільна Перу” Педро Кастільйо.

🔺Кастільйо походить із селянської родини і багато уваги приділяє питанням нерівності між містом і селом, бідності та безробіттю. Він став відомим як лідер страйку вчителів 2017 року. Складні умови навчання й повальна бідність сільської місцевості змусили шкільного вчителя піти у велику політику.

🔻Його опонентка, донька консервативного та авторитарного екс-президента з 1990-х, Кейко Фухіморі позиціонує себе як продовжувачку політики свого батька. Фухіморі, яка балотувалась від правопопулістської партії «Народна сила», обіцяла навести в країна лад залізною рукою, порівнявши ефективний уряд із «твердою та люблячою матір’ю».

🔺За даними Datum та Ipsos Peru, 48% з тих, хто обрав Кастільйо, виходили з міркувань «меншого зла».

❌Педро Кастільйо, на відміну від більшості лівих лідерів, має погляди відповідні до консервативно налаштованого католицького села Перу. Він просував патріархальні та гомофобні норми та просував конспірологію про «гендерну ідеологію».

❌Кастільйо пропонував жорстку антимігрантську політику проти біженців/економічних мігрантів із Венесуели:«(Ми дамо) 72 години нелегальним іноземцям, щоб вони покинули країну, тим, хто приїхав вчиняти злочини».

‼️У програмі Кастільйо йшлося про радикальні економічні реформи для боротьби з бідністю, як-от націоналізацію природних ресурсів, підпорядкування приватних підприємств потребам країни, збільшення бюджету на соціальні витрати.

🇵🇪 Докладніше про Педро Кастільйо, його партію та обіцянки, і що від цього варто очікувати у читайте у матеріалі — Владислава Стародубцева.

У Хорватії стався зсув у роботі гіг-платформ. Водії заснували профспілку, яка зараз працює по всій Хорватії.
Це вказує на зворотну сторону медалі «інноваційної» моделі роботи гіг-платформ:
🔻неправдива класифікація робітників як незалежних підрядників
🔻високий рівень нестабільної зайнятості
🔻обхід законодавства.
Першими кардинальні дії втілили у Італії: на чотири платформи з доставки їжі наклали штрафи на загальну суму у 733 мільйонів євро. Їх покарали за порушення трудових прав та норм безпеки праці. Крім цього, платформам наказали найняти 60 тисяч кур’єрів на постійні контракти.
Вочевидь це надихнуло й працівників у Хорватії. Тут причин для утворення Профспілки водіїв було декілька:
🔻зниження цін на платформі, якe, за словами водіїв, провели за їхній кошт. Це значить, що таксисти ледве зводять кінці з кінцями
🔻якщо таксисти відмовляються від певної кількості поїздок, призначених додатком, їх рейтинг падає
🔻невдоволеність службою підтримки користувачів до якої водії звертаються, коли виникають проблеми з додатком.
“Я не порадив би навіть пробувати цю роботу” — так один із водіїв цифрової платформи підсумовує свою зайнятість.
А ви б порадили таку прекарну зайнятість в Україні?

У Києві хочуть перебудувати в офісний центр ще одну пам’ятку модернізму. Проект нікому не показують, у той час як захисники будівлі наполягають на обережній реконструкції.

🌷"Квіти України" — це павільйон за адресою Січових Стрільців, 49 відомий поєднанням модерністської архітектури з виноградною лозою, якій приблизно 30-35 років.

🌿Попередні плани будівельних робіт не передбачають збереження рослини.

Аби приєднатися до руху можна:
1. Сфотографуватись на тлі будівлі
2. Опублікувати фото у своїх соціальних мережах
3. Додати хештег #зберегтиквітиукраїни

Слідкуйте за перебігом подій на сторінці ініціативи по збереженню пам'ятки у Фейсбуці .

"Сучукрліт – нарив на українській культурі" — до такого висновку дійшов публіцист Вадим Яковлев.

Цього тижня в Україні відбувається книжкова подія року. Вадим Яковлев ближче познайомить нас з постатями сучасної української літератури.

Жорстку критику суспільства з боку місцевих літераторів прийнято сприймати за "прогресивну".

Але чи зверхність, подвійні стандарти та ксенофобія це частина "європейських цінностей"?

Докладно розібрано на прикладах у новому матеріалі.