Протягом останніх днів світ стежить за черговою ескалацією палестино-ізраїльського конфлікту, який триває вже понад пів століття. Він став одним із найяскравіших сучасних прикладів того, як націоналізм і взаємне насильство перешкоджають врегулюванню конфлікту, що робить нестерпним життя мільйонів людей, яким доводиться жити в умовах апартеїду.

Нагадуємо про наші публікації на цю тему — статтю філософа Етьєна Балібара та інтерв'ю Анни Купінської з істориком Яковом Рабкіном.

🔸 Етьєн Балібар. «Універсальність палестинської справи».
💬 У термінах правосуддя та права цей конфлікт не носить абсолютної демаркації (мова не йде про війну «хороших» проти «поганих»), однак являє собою серйозне порушення рівноваги. Ізраїль, одна з найпотужніших військових сил світу, тісно пов’язана з американською надмогутністю і, володіючи усіма сучасними військовими засобами, говорить, що діє лише заради захисту свого цивільного населення. Ізраїльтяни мають історичні причини завжди колективно почувати себе, в певному сенсі, під «відстроченою» загрозою. Але наразі саме палестинці борються за виживання як народ [...]

💬 Чи заперечення самої наявності палестинського народу виправдовує всі форми опору, а тим більше звернений проти ізраїльського мирного населення тероризм?

💬 Можна пояснити тероризм зневірою та безсиллям, або ідеологією, або прямою реакцією на державний терор. У будь-якому разі він матиме катастрофічні наслідки для боротьби палестинського народу… всередині ізраїльського суспільства він паралізує більшість сил, що могли би діяти на скасування завойовницької політики».

🔸 Яков Рабкин: «Быть левым сионистом сейчас так же непросто, как представить себе кипящий снег»
💬 «В мыслях Теодора Герцля государство Израиля должно было объединить еврейский и арабский народы на пути к прогрессу, но сейчас все чаще звучит идея двух государств для двух народов. Израильские левые партии, от сионистов и социал-демократов из «Мерец» до антисионистов и коммунистов из «Хадаш», активно ее отстаивают. Но не получим ли мы два агрессивных и националистических государства в итоге?

💬 Жаботинский мечтал, что на должностях премьер-министра и президента будет ротация евреев и арабов. Думаю, что его сегодня не приняли бы в «Ликуд», правящую сейчас партию, считающую Жаботинского своим идеологом, как слишком либеральную личность. На мой взгляд, самая многообещающая структура — это государство всех граждан, но, к сожалению, израильское общество движется в противоположном направлении.

💬 Идея двух государств была химерой с самого начала, ведь не очень понятно, где они должны были бы находиться. Кроме того, пока длились дискуссии и переговоры, Израиль заселял всё новые территории. Один палестинский руководитель заметил: «Наша ситуация напоминает то, как два человека решают, как разделить пиццу, только один из них продолжает ее есть».

Продовжуємо розказувати про історію індустріалізації України. Цей випуск — про «понаїхавших» початку XX сторіччя, які переселялись до міста в пошуках заробітку на фабриках та заводах.
👷 Четверо з десяти таких робітників були українцями, двоє — євреями, а ще троє — росіянами. У такому плавильному котлі народжувалась нова пролетарська культура, а з нею — розуміння своїх класових інтересів.
🔔 Дивіться відео про формування робітничого класу в Україні та підписуйтесь на наш Youtube канал з усіма серіями.

Сталінські репресії 1930-х років — одна з найбільш досліджених тем радянської історії. Але значно менш відомою є хвиля арештів працівників НКВС у 1938 році й судів над ними, що почалася після закінчення масових операцій НКВС.

Чим вирізнялися процеси над вчорашніми чекістами? Якою була їхня мета? І яку картину роботи НКВС нам дають протоколи засідань цих судів? Читайте в рецензії Ярослава Ковальчука на книжку Лінн Віоли про виконавців Великого терору в Радянській Україні.

Вчора був 150-річний ювілей письменника Василя Стефаника, який один із перших в українській літературі підняв тему трудової еміграції. З цієї нагоди нагадуємо про наш переклад статті історика Маттіаса Кальтенбруннера про Русів — рідне село Стефаника, де й відбуваються події його новели «Камінний хрест».

Спираючись, зокрема, на листування родини Стефаника, Кальтенбруннер показує, як міграційні процеси та зв'язки між місцевими й вихідцями з села, які підтримувалися навіть у радянський період попри «залізну завісу», протягом понад століття формували обличчя цього села й запобігли його занепаду.

Поки СБУ шукає потрібні двері в будинку, де мешкає Віталій Кличко, почитайте нашу статтю про транспортну систему Києва:
◽️ Як руйнували мережу громадського транспорту в столиці?
◽️ Чому шерингові сервіси не можуть замінити трамваї й тролейбуси?
◽️ Які є альтернативні варіанти розвитку транспортної мережі?
🚎 Бонус: про те, як в найдовшому місті Європи, Кривому Розі, з 1 травня ввели безкоштовний громадський транспорт.
ЛІНК

20 травня минає два роки після інавгурації Володимира Зеленського — традиційна нагода підбити підсумки діяльності президента.
Наш редактор Тарас Білоус візьме участь у дискусії, організованій Фондом ім. Г. Бьолля та обговоренні соцопитування КМІС про зміну ставлення українців до свого вибору.
📌Щоб долучитись до події та поставити запитання спікер/-кам реєструйтесь за посиланням.
Детальніше - у FB події

🌍 Як екосоціалізм може стати глобальною альтернативою для людства? Публікуємо ґрунтовну розмову про це із Daniel Tanuro, бельгійським екоактивістом і автором низки книг на екологічну тематику.
▪️ Чому «зелений капіталізм» не вирішить кліматичних проблем?
▪️ Як кліматичні угоди сприяють неоколоніальному закріпаченню країн Глобального Півдня?
▪️ Чому зближаються кліматичні політики США, ЄС і Китаю?
▪️ Чому в авангарді екологічного руху опиняються молодь, феміністичні організації та селяни, а не робітничий клас?
▪️ Які є шанси на об’єднання різних суспільних рухів довкола екосоціалістичного проєкту?
ЛІНК

📌 На початку 1980-х років група пацифістських феміністок з усієї Європи об'єдналася, протестуючи проти накопичення зброї. Разом вони встановили 24 травня Міжнародним жіночим днем миру та роззброєння.
Цьогорічна заява Міжнародного жіночого союзу за мир і свободу (WILPF) має гасло “Пріоритет життю, а не зброї”. Зокрема WILPF вимагає:

▫️ Працювати над припиненням усього виробництва зброї та негайно припинити її незаконну передачу. Уряди повинні запобігати продажу зброї країнам з високим рівнем насильства, у тому числі гендерно зумовленого.
▪️ Вжити заходів для контролю над зброєю у своїх країнах, включаючи демілітаризацію, роззброєння та знешкодження поліції.
▫️ Виділити кошти, спрямовані на торгівлю зброєю та мілітаризацію, в інфраструктуру громади, включаючи системи охорони здоров’я, школи тощо.
▪️ Проводити національні кампанії на базі шкіл та громад, які кидають виклик гендерним нормам, що прирівнюють „мужність” чи маскулінність до володіння зброєю, домінування, агресію та до готовності застосувати силу та насильство.

Як на подібні заяви реагують в Україні? Читайте в інтерв’ю Ніни Потарської, координаторки WILPF в Україні

❗️Україна зобов’язалась лібералізувати ринок електроенергії згідно з договорами з ЄС. Попри дослідження про недосконалість конкурентних ринків електроенергії, політики одностайно обіцяють позитивні зміни для споживачів. Проте, як показує світовий досвід, ціни в таких умовах не падають. Споживачі купують ту ж саму електроенергію, але дорожче, а компанії отримують високі прибутки.
Марина Ларіна, у другому дослідженні спецпроекту “Справедливий енергетичний перехід”, пояснила, які існують суттєві відмінності ринку електроенергетики від інших:

1️⃣ Складно усунути дефіцити швидко (через капіталоємність та тривалість будівництва станцій).
2️⃣ Великі системи мають меншу вартість генерації, передачу і розподіл, а отже і ціни.
3️⃣ Конкурентний ринок зменшує інвестиції, бо фіксовані тарифи привабливі для інвесторів.
4️⃣ Конкурентний оптовий ринок завищує ціни для споживачів через маржинальне ціноутворення.
5️⃣ Можливий ефект від конкуренції на роздрібних ринках електроенергії нижче витрат на їхню організацію та конкуренцію постачальників.

🏠 Вже читали книгу Девіда Гарві "Право на місто"? Ще ні? Тоді не пропускайте можливості і реєструйтесь на Український урбаністичний форум 2021.
🧐 Читали? То мерщій реєструйтесь і дискутуйте з провідними експертами.

Оголошуємо програму цьогорічного Українського урбаністичного форуму!

Ми присвятили наші події концепції права на місто і міркуванням про те, яким буде це право післязавтра. Запрошуємо вас обговорювати трансформації у містах, їхні причини, для кого і під чиїм впливом ці зміни відбуваються.

Цьогорічний форум пройде у змішаному форматі, ми приготували як офлайн-події у різних містах, так і онлайн-розмови.

👉 Програму з посиланнями на окремі події і реєстрацію завантажуйте тут.

До речі, ми вже запустили другий сезон подкасту «Ринок вирішить?», а також будемо публікувати статті.

Перша подія вже 2 червня – Після завтра: міста, джентрифікація, житло. Лекція Матіаша Бернта та обговорення.

💬 На початку травня засновниця сайту Sci-Hub Олександра Елбакян заявила, що ФБР уже більше двох років прослуховує її акаунти.

❗️Нагадаємо, Sci-Hub — це піратський сайт, який надає безкоштовний доступ до академічних публікацій. Вже майже десять років він веде нерівну боротьбу з компаніями, які перетворили академічну видавничу справу на один із найбільш прибуткових бізнесів. Ціни на наукові журнали такі високі, що звичайні науковці часто не мають доступу до них, і навіть бібліотеки найпрестижніших університетів, таких як Гарвард, мусять частково відмовлятися від передплати.

📆 В грудні минулого року академічні видавці Elsevier, Wiley та Американське хімічне товариство подали позов до Вищого суду Делі, просячи індійських постачальників Інтернет-послуг заблокувати Sci-Hub та подібний сайт Libgen. З грудня Sci-Hub не завантажує нові статті, а у січні його Twitter-акаунт було заблоковано.

📢 Зараз інтернет-активісти закликають врятувати Sci-Hub. Для цього користувачам пропонують зберегти частину найбільшого безкоштовного наукового архіву світу та залишитись на роздачі торрента якнайдовше.

📌 Читайте наші матеріали про рух за відкритий доступ до науки та загрози комерціалізації науки:

▪️Заява кампанії солідарності з Library Genesis та Sci-Hub
▫️Про бойкот науковцями Elsevier
▪️Стаття Джорджа Монбіо про поміщиків від науки
▫️Стаття Річарда Левінса й Річарда Левонтина про комодифікацію науки

Ізраїльсько-палестинський конфлікт сягнув найбільшої за багато років ескалації. Українські користувачі соціальних мереж не залишились байдужими і активно підтримали ізраїльську сторону.
Віт Павлюк розвінчує головні міфи та пояснює:
🔸Чи справді Ізраїль, чий оборонний бюджет у 2019 році складав 20,5 мільярдів доларів, “просто захищається”?
🔹Що спровокувало новий виток конфлікту?
🔸З якими проблемами стикаються палестинці у Ізраїлі?